
- •1.1 Загальна характеристика підприємства.
- •1.2Гідро-геологічна характеристика родовища та хіміко-бактеріологічний аналіз умовно чистих шахтних вод.
- •1.3Розрахунок кількості необхідної води для технічних та госодарчо-питних потреб шахти.[16]
- •Vмер - Lтр * Vтр.Уд. МЗ (1.13)
- •2.4 Визначення потужності електродвигуна насоса
- •2.5 Визнчення параметрів системи автоматизованої заливки насосів
- •3.1 Порівняння технологій дезинфекції
- •3.2 Фільтр освітлювальний фов
- •5.1 Поставка, зберігання і приймання насосних агрегатів
- •5.2 Предмонтажна перевірка насосних агрегатів
- •5.3 Монтаж горизонтальних радіальних насосів з електродвигунами
- •5.4 Склад і принцип роботи насосу цнс 105-490
- •5.5 Технічне обслуговування
- •7. Охорона працi
1.2Гідро-геологічна характеристика родовища та хіміко-бактеріологічний аналіз умовно чистих шахтних вод.
В геологічній будові шахтного поля приймають участь свити С26 та С25 середнього карбона. Літологічні породи цих свит представлені переслаюванням аргилітів, алевролітів та пісчаників з підпорядкованими прошарками вуглів та вапняків.
Породи карбона перекриті палеоген-неогеновими відкладеннями потужністю від 0 до 34 м. Вище залягають четвертичні відкладення з потужністю від 0 до 50 м.
Вуглевміщюючі свити містять 6 пластів, які мають промислове значення:
Алмазна (С26) – l1, l3, l7;
Каменська (С25) – k5, k7, h10/.
Залягання пород карбона моноклінне з кутами падіння: по Алмазній свиті 8 15, по Каменській – 18 31.
Спокійне моноклинне залягання вугленосної товщи на окремих дільницях ускладнене місцевими утоненнями, розмивом та розщіпленням вугільних пластів.
У межах шахтного поля відповідно Головного управління геології та технічного буріння МВП України максимальне значення природної газоносності пластів складає 15 м3 на тону гірської маси біля нижньої технічної межі (ізогібса " 650 м"), а по пластах k7 та k5 – 9,5 - 10,0 м3 на на тону гірської маси.
Вугільні пласти безпечні за зненацькими викидами вугілля та газу; суфлярні виділення не спостерігаються. Винятоком є пласт l7, який на південному крилі нижче горизонта 622 м від лінії розщеплення віднесений до загрожуючих за зненацькими викидами вугілля та газу.
В обводненні гірничих виробок приймають участь в основному водоносні горизонти, які розміщені у пісчаниках та вапняках вугленосної товщи і які мають гідравлічний звязок з горизонтами неогенових та четвертичних відкладень.
Нормальний приток води складає 600 м3/год, максимальний – 640 м3/год.
При веденні гірничих робіт по пласту k7 спостерігаються водовиявлення з покрівлі перервними струмами.
За хімічним складом шахтні води в основному відносяться до сульфато-хлоридо-натрієвого типу з мінералізацією 1,4 - 4,3 г/л. Води жорсткі, з величиною загальної жорсткості від 21 до 40 мг екв/л. Реакція середовища від слабо-кислої до слабо-лужної, рН змінюється від 6,6 до 8,7.
За технічними показниками шахтні води є такими, що піняться, з великою кількістю твердого котельного каменя. За складом сульфат-іонів SO42+ води надтоагресивні до усіх типів бетону з несульфатостійких марок цементу. По відношенню до механічних конструкцій води також надтоагресивні.
Характеристики вугільних пластів та вміщуючих пород
Безпосередня покрівля пласта l1 представлена сланцем пісчано-глинистим потужністю 1,53,0 м, дуже-тріщінуватим, слабозволоженим пісчаником, який знаходиться вище. На деяких дільницях спостерігається вихід тонкослоїстого сланця глинистого – "удавана покрівля" потужністю 0,1 – 0,2 м. Вищче залягає сланець пісчаний потужністю 5,0 – 6,0 м.
Основна покрівля пласта представлена пісчаником потужністю 3,0 – 7,0 м.
Безпосередня підлога пласта представлена сланцем глинистим потужністю 0,45 – 1,5 м, схильним до пучіння. Нижче залягає сланець пісчаний, який переходить у пісчаник потужністю 20,7 – 26,0 м.
Безпосередня покрівля пласта l3 представлена сланцем глинистим, тріщінуватим, нестійким потужністю 0,53,0 м. Над ним залягає вугільний прошарок потужністю 0,25 м, сланець глинистий потужністю 1,0 – 2,0 м.
Основна покрівля пласта представлена сланцем пісчаним потужністю 3,0 – 7,0 м, який переходить у пісчаник з потужністю до 34,0 м.
Безпосередня підлога пласта представлена сланцем пісчано-глинистим потужністю до 5,0 – 6,0 м, комкуватим, схильним до інтенсивного пучіння.
Безпосередня покрівля пласта l7 представлена сланцем глинистим потужністю 0,53,0 м. В нижній частині слою є прошарок тонкослоїстого сланця глинисто-вуглистого – "удавана покрівля" потужністю 0,08 - 0,15 м.
Основна покрівля пласта представлена сланцем пісчаним потужністю 4,8 – 18,0 м, який дільницями переходить у пісчаник потужністю до 13,2 м.
Безпосередня підлога пласта представлена сланцем пісчано-глинистим, комкуватим "кучерявчиком" потужністю до 1,0 м. Нижче залягає пісчаник потужністю 13,2 – 24,9 м. Безпосередня покрівля пласта k5 представлена аргилітом малопотужним та нестійким, який переходить в алевроліт. Вище – пісчаник середньостійкий.
Безпосередня підлога – алевроліт середньостійкий.
Безпосередня покрівля пласта k7 представлена сланцем пісчаним потужністю 1,8 12,0 м. На деяких дільницях безпосередньо у покрівлі пласта залягає пісчаник міцністю f = 6 7 та потужністю до 13,0 м. Прошарок сланцю глинистого між вугільним пластом та пісчаником потужністю 0,7 1,1 представляе собою "удавану покрівлю" пласта. Основна покрівля пласта представлена пісчаником потужністю до 13,0 м. Безпосередня підлога пласта представлена пісчаником комковатої структури міцністю f = 6 7, схильним до пучіння.
Безпосередня покрівля пласта h10' представлена слабо- та сердньостійкими аргилітами та алевролітами. У місцях виклінування аргилітів та алевролітів можливі проявлення "удаваної покрівлі" потужністю до 0,5 – 1,2 м. Основна покрівля представлена породами "кучерявої" текстури, нестійким аргилітом, середньостійким алевролітом та стійким пісчаником.
Пласти l7, l3, l1, k5 безпечні за зненадськими викидами, безпечні за гірськими ударами та самозагорянню, небезпечні за вибухом вугільного пилу. Пласти k7 та h10/ віднесені до загрожуючих за зненадськими викидами з глибини 380 м.
Таблиця 1.1- Хімічний аналіз води з горизонту 400м
Найменування показника |
Концентрація забруднюючої речовини |
рН |
7,28 |
Завислі речовини, мг/дм3 |
5,6 |
БСК, мг/дм3 |
2,6 |
ХСК, мг/дм3 |
38,6 |
Азот амонійний, мг/дм3 |
0,10 |
Нітрити, мг/дм3 |
0,01 |
Сухий залишок, мг/дм3 |
1846 |
Хлориди, мг/дм3 |
225 |
Сульфати, мг/дм3 |
654 |
Фосфати, мг/дм3 |
0,9 |
Загальне залізо, мг/дм3 |
|
Нітрати, мг/дм3 |
14,6 |
Нафтопродукти, мг/дм3 |
0,3 |
АПАР, мг/дм3 |
0,05 |
Феноли, мг/дм3 |
0,001 |
Жорсткість загальна, мг/дм3 |
12,2 |
Марганець, мг/дм3 |
0,1 |
Мідь, мг/дм3 |
0,03 |
Миш'як, мг/дм3 |
0,01 |
Фториди, мг/дм3 |
0,11 |
індекс БГКП (число бактерій в 1 дм3) |
5 |
Вимоги до технічної води представлені ДУ «Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеева» приведені в таблиці 1.2:
Таблиця 1.2- Вимоги до технічної води
№ |
Параметр |
Значення |
1 |
Завислі речовини |
Не більше 50 |
2 |
Запах |
Не більше 3 |
3 |
Водневий показник |
7-11 |
4 |
Жорсткість загальна |
Не більше 0,05 |
5 |
Жорсткість карбонатна |
Не більше 0,7 |
6 |
Вміст сполук заліза |
Не білше 0,5 |
Вимоги до догосподачо-питної води представлені ДУ «Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеева» приведені в таблиці 1.3:
Таблиця 1.3 - Вимоги до господачо-питної води |
|||
№ |
Параметр |
Значення |
розмірність |
1 |
Сухий залишок |
Не білше 2900 |
Мг/л |
2 |
Хлориди |
Не білше 750 |
Мг/л |
3 |
Сульфати |
Не білше 950 |
Мг/л |
4 |
Жорсткість |
Не білше 10 |
Мг*єкв/л |
5 |
ОМЧ |
Не білше 100 |
КОЕ/см3 |
6 |
Індекс БГКП |
Менш 3 |
КОЕ/дм3 |
7 |
Число коліфагів |
Відсутність |
- |
Продовження Таблиці 1.3 - Вимоги до господачо-питної води
8 |
Число патогенних кишкових простих |
Відсутність |
- |
9 |
Число кишкових гельмінтів |
Відсутність |
- |
10 |
Солі тяжких металів |
Відсутність |
- |
11 |
Токсичні елементи |
Відсутність |
- |