Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Карпов 2012d.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.76 Mб
Скачать

32

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до дипломної роботи містить 82-сторінок, 12-малюнків,11-таблиць.

Об’єктом дослідження є комплекс технічного та господарчо-питного водопостачання ш. “Центральна” ДП “Красноармійськвугілля”

Мета роботи – удосконалення системи водопостачання підприємства за рахунок умовно чистих шахтних вод.

В дипломній роботі розглянуто: гідро-геологічна характеристика родовища та проведено хіміко-бактеріологічний аналіз умовно чистих вод шахти на придатність їх застосування у якості технічних та господарчо-питних потреб шахти ; розроблена схема та вибрано механічне обладнання для під’йому 220 м3 умовно чистих вод на поверхню , та їх обробки 70% до рівня технічних вод , та 30% до рівня господарчо-питних.

Ступінь впровадження – на технічній раді прийнято рішення о застосуванні установки у технічному та господарчо-питному водопостачанні шахти.

Економічна ефективність – зменшення витрат на технічне та господаочо-питне водопостачання приблизно на 50%.

Область застосування – гірничі підприємства з водопритоком умовно чистих вод.

НАСОС, ТРУБОПРОВІД, ГІДРАВЛІЧНИЙ ОПІР, ВОДОВІДЛИВ, КОМУТАЦІЯ, ВАКУУМЕТРИЧНА ВИСОТА ВСМОКТУВАННЯ, ШАХТНА ТЕХНОЛОГІЧНА ЄМНІСТЬ, ГІДРАВЛІЧНА СХЕМА, НАПІРНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..8

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ШАХТУ ТА АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ………………………………....………..……………………10

1.1 Загальна характеристика підприємства…………………………………10

1.2 Гідро-геологічна характеристика родовища та хіміко-бактеріологічний

аналіз умовно чистих шахтних вод……………………………………..13

1.3 Розрахунок кількості необхідної води для технічних та госодарчо-питних

потреб шахти…… ………………………………………………………...16

2. ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ВИДАЧІ І ОБРОБКИ УМОВНОЧИСТОЇ ВОДИ…........................................................................................33

2.1 Аналіз існуючого положення. …………………………………………...33

2.2 Обгрунтування та розробка схеми видачі

умовно чистої води на поверхню………………….......................................35

2.3Визначення та обгрунтування параметрів

підземної насосної установки ……………………………………………...36

2.4 Визначення потужності електродвигуна насоса………………………….38

2.5 Визнчення параметрів системи автоматизованої заливки насосів………39

2.6 Визначення раціональних параметрів підземного водозбірника……….43

3. ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДУ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ УЛЬТРАФІОЛЕТОВИМ

ВИПРОМІНЮВАННЯМ ……………………………………………………….…..44

3.1 Порівняння технологій дезинфекції …………………................................47

3.2 Фільтр освітлювальний ФОВ……………………………………….............54

3.3 Знезараження води методом зворотнього осмосу………………………...55

3.4 Основні типи оборотньоосмотичних модулів……………………………..61

4.РОЗРАХУНОК ЖИВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОДВИГУНIВ НАСОСIВ……………...64

5. МОНТАЖ, НАЛАДКА, ТЕХНIЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСОСНИХ АГРЕГАТIВ…………………………………………………………………………...70

5.1 Поставка, зберігання і приймання насосних агрегатів………………….70

5.2 Предмонтажна перевірка насосних агрегатів………………………...71

5.3 Монтаж горизонтальних радіальних насосів з електродвигунами……..73

5.4 Склад і принцип роботи насосу ЦНС 105-490……………………………77

5.5 Технічне обслуговування…………………………………………………..79

6.ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМIЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ОБРАНОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ ВОДИ………………………………………………………………….....80

7.ОХОРОНА ПРАЦI………… ……………………………………………………..83

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..86

Перелік посилань……………………………………………………………88

ВСТУП

Регіон Донбас характеризується низькими запасами води особливо придатної для хозяйственно побутових потреб. З розвитком вугільної промисловості та малою кількістю питної води в регионі Донбаса, з`являється необхідність в удосконаленні водоочисних споруд. На шахтах використовується велика кількість питної води для технічних потреб. За цим стоїть завдання зменшити використання питної води і зменшити витрати за сплату по ній.

Для поліпшення ситуації в регіоні по відношенню водних запасів Мінвуглепром України видав наказ від 28 листопада 2008 р. № 620 "Об использование шахтных вод для технического водоснабжения".

На багатьох шахтах відпрацьовані основні запаси та є горничі виробки, в яких не ведуться гірничі роботи.

Відомо, що вода яка виділяється з гірничого массиву відноситься до умовно чистої, і в залежності від її хімічного зкладу фактично відповідає умовам для використання в технологічних цілях.

Аналіз шахтної води на шахті «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» показує, що її мінералізація відповідае нормам господарчо-побутовим потребам після її обробки, тому відокремлення цієї води від спільного водопритока шахти і використання її для підприємства є актуальною проблемою. Подняття її на поверхню та обробка на відповідних установках дозволить використовувати її для шахтних господарчо-побутових потреб.

На даний час на ш. "Центральна" сумарна витрата питної води різними користувачами поверхні складає приблизно 200… 220 м3/добу, а ціна на питну воду для підприємства складає 9 грн за 1 м3. Приблизні витрати за рік складають 750 тис. грн.

Нові і удосконалені схеми і засоби системи водоочищення повинні задовольняти наступним вимогам: вода повинна відкачуватись на поверхню відокремлено від загальної шахтної води, поблизу місця забору не повинно проводитись ніяких гірничіх робіт, водовідливні канавки та водозбірник повинні бути спеціального типу. Обладнання системи водоочіщення повинно бути: надійним, простим в експлуатації, економічним і зручним для транспортування, монтажа і демонтажа в підземних умовах та на поверхні.

В дипломній роботі поставлена мета: удосконалити систему водопостачання підприємства за рахунок умовно чистих шахтних вод.

Проаналізувати способи та обгрунтувати схему водоочищення і за рахунок власних водопритоків зменшити кількість споживаної води яка надається міськводоканалом.

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ШАХТУ ТА АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОСПОЖИВАННЯ

1.1 Загальна характеристика підприємства.

Шахта "Центральна" здана в експлуатацію у 1911 році.

За проектом інституту Дніпрогіпрошахт з 1954 по 1964 р.р. була проведена реконструкція шахти з метою збільшення промислової потужністю до 1500 тис.тон за рік. У адміністративному відношенні шахта "Центральна" розташована у м.Димитров Красноармійського району Донецької області, в 5км на сході від залізничної станції Красноармійськ.

У промисловому відношенні шахта підкорюється виробничому об’єднанню “Красноармійськвугілля”.

МЕЖІ ШАХТНОГО ПОЛЯ

Шахтне поле шахти "Центральна" має у просторі наступні розміри та межи:

На півдні: технічна межа з полем шахти "Краснолиманська", яка відстоїть від стволів шахти "Центральна" на відстані до 4000 м.

На півдні: технічна межа з полем шахти ім. Димитрова, яка відстоїть від стволів шахти "Центральна" на відстані до 2500 м.

На заході: технічна межа раніше відпрацьованого поля шахти "3 – 3 "біс" та шахти "Новатор", а також гірничі виробоки старих шахт та виходи пластів під нанесення.

На сході: технічна межа з полем шахти ім. А. Г. Стаханова, яка проходить по ізогібсі з відміткою "  650 м".

Розміри шахтного поля:

за простиранням: 5,7 – 6,6 км; за падінням: 3,4 – 4,0 км.

РОЗКРИТТЯ ШАХТНОГО ПОЛЯ

Поле шахти "Центральна" на верхніх горизонтах розкрито центрально-здвоєнними стволами N1 и N1"біс" та капітальними квершлагами по горизонтах 116м і 217м.

При переході гірничих рабіт на існуючий робочий горизонт 622м , розкриття пластів здійсьнюється двома центрально-здвоенними стволами N2 и N2"біс" та капітальними квершлагами на вентиляційному горизонті 400м та відкачному горизонті 622м.

На північному крилі шахтного поля пройден північний вентиляційний ствол до горизонта 400м і ствол N3 до горизонта 622м. Шахтне поле розділяється квершлагом горизонта 622м на дві частини: південне та північне крилля, довжина кожного відповідно 2,5км и 4,0км.

Північні крила пластів L7 та L3 відпрацьовані.

ПІДГОТОВКА ШАХТНОГО ПОЛЯ

В данний час гірничі роботи ведуться по пластам L1.

Для відпрацювання пластів прийнята панельна схема підготовки з проведенням вскрывающих виробок по кожному пласту.

Уклони (бремсберги) проводяться у средній частині кожної панелі, поруч с ними проводяться ходки.

Відроботка у межах панелі здійсьнюється за схемою лава-ярус, в низхідному порядку, від границь панелі до уклонів. Напрям очисної виїмки в цілому по шахті від границь до ствола.

При подготовці уклонних панелей пластів довжина лав 150-200м.

Для підготовки проектуємих панелей будуть вироблятися чотири похилі вироблення: ухил, людський ходок і два вантажних ходка для доставки матеріалів і вентиляції.

Другий вантажний ходок проводиться для відособлення видачі гірської маси від проходки і перекріплювання вироблень, поліпшення вентиляції, скорочення маневрових робіт при доставці і видачі матеріалів і устаткування. Ходки обладналися підіймальними машинами типа Ц2,0х1,5 і Ц2,5х2,0, ухили - конвеєрами типа 1ЛУ-100, 1Л-100К.

СИСТЕМА РОЗРОБКИ І МЕХАНІЗАЦІЇ ОЧИСНИХ РОБІТ

На шахті застосовується система розробки довгими стовпами по простиранню з відробітком стовпів від кордонів панелі до ухилу (бремсбергу).

Режим роботи очисних забоїв: чотирьохзмінний - 3 зміни по видобутку вугілля і одна ремонтно-підготовча.

Довжина лав складає 120м.

Виїмка вугілля здійснюється комбайнами 1К-101 з механізованими крепямі КД-90 на пластах потужністю 0,8 - 1,1м.

Виїмка вугілля з лав здійснюється конвеєрами типа СПМ-87П, СП-202, СП-63, по конвеєрних штреках вугілля транспортується стрічковими конвеєрами типа 1Л-80.

ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ І ОХОРОНА

ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБЛЕНЬ

Підготовчі вироблення шахти проводяться вузьким ходом із застосуванням комбайнів типа ГПКС, 4ППМ-2М. Гирла вироблень для монтажу прохідницького устаткування проходяться уручну, буро-вибуховим способом.

Кріплення розкриваючих і готуючих вироблень здійснюється металевою арочною, податливою трьохарочною крепью типа АП-9,2, АП-11,2 і др.; розрізні печі, просіки кріпляться дерев'яними стійками і металевими верхняками.

Охорона похилих вироблень здійснюється залишенням целіків вугілля шириною 80-100м. Для охорони вентиляційних і конвеєрних штреків застосовується спосіб проведення вироблень впрісечку до виробленого простору раніше відпрацьованих виємочних стовпів.