1.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.

Бактерії поряд з археями були одними з перших живих організмів на Землі, з'явившись близько 3,9-3,5 млрд років тому. Еволюційні взаємини між цими групами ще до кінця не вивчені, є як мінімум три основні гіпотези: Н. Пейс передбачає наявність у них спільного предка протобактеріі, Заварзін вважає архей тупиковою гілкою еволюції еубактерій,за третьою гіпотезою археї - перші живі організми, від яких походять бактерії.

Еукаріоти виникли в результаті симбіогенеза з бактеріальних клітин набагато пізніше: близько 1,9-1,3 млрд років тому. Для еволюції бактерій характерний яскраво виражений фізіо-біохімічний ухил: при відносній бідності життєвих форм і примітивній будові, вони освоїли практично всі відомі зараз біохімічні процеси.

2. Антитоксини,їх класифікації, механізм дії, принцип одержання ант сироваток. Одиниці виміру практичне використання

Антитоксини-антитіла к-рі утворяться в організмі тварин і людини у відповідь на появу токсинів мікробного чи тваринного походження, є могутнім чинником антитоксичного імунітету. Антитоксини застосовуються у виді антитоксичних сироваток: (протидифтерійна, протиправцева протистобнячний імуноглобулін, протигангренозна, глобулін проти сибірки, протистафилококовий імуноглобулін). Зміст антитоксину в антитоксичних сироватках виражається в антитоксичних одиницях. Антотокс сиров готують шляхом імунізації тварин мікробними екзотоксинами і використовують для профілактики і лікування (столбняк, ботулізм, гангрена, дифтерія, стафілоккокові і стрептоккові інфекції) Також сюди відносяться сироватки проти отрут змій. В даний час більшість сироваток випускається в очищеному концентрованому виді, це дозволило знизить кількість і тяжкість побічних реакцій котрі розвиваються при введенні в організм білкових субстанцій.

3. Ентеровіруси (enterovirus) — рід (+)ssРНК-вмісних вірусів (родини пікорнавірусів). Пов'язані з деякими хворобами ссавців (зокрема, людей).

Потрапляють в організм людини через шлунково-кишковий тракт, розмножуються там, відтак зазвичай вражають центральну нервову систему. Є найчастішим чинником виникнення асептичного менінгіту.

Ентеровірусна інфекція — гостре інфекційне захворювання, небезпека якого полягає на тому, що ентеровіруси вирізняються високою стійкістю в зовнішньому середовищі, здатні зберігати життєздатність у воді поверхневих водоймищ і вологому ґрунті до декількох місяців.

Джерелом інфекції є хворий або носій вірусу, у якого симптоми захворювання не проявлені. Вірус виділяється з носоглотки і кишкового тракту. Механізм передачі — фекально-оральний, аспіраційний (аерозольний). Шляхи передачі — водний, контактно-побутовий, харчовий, повітряно-краплинний.

Види ентеровірусів[ред. • ред. код]

Вірус діареї ВРХ

Вірус Коксакі (Coxsackie)

[ECHO-віруси]

Ентеровірус людини А

Ентеровірус людини B

Ентеровірус людини C

Ентеровірус людини D

Ентеровірус людини Е

Вірус поліомеліту

Ентеровірус свиней А

Ентеровірус свиней B

Вірус везикулярної хвороби свиней

Розміри вірусів Коксакі — 28 нм, вірусів ECHO — 15—ЗО нм. Вони мають форму ікосаедра, кубічний тип симетрії.

Культивування. Віруси розвиваються в культурах тканин (клітини нирок мавп і людини, фібробласти ембріона людини та ін. ).

Антигенна структура. Віруси Коксакі поділяють на дві групи — А і В, які об'єднують різні в імунологічному відношенні типи. До групи вірусів Коксакі А входять 24 серотипи, В — 6 серотипів. Віруси ECHO мають 34 серотипи, ентеровіруси людини — 5 серотипів (з 68-го по 72-й).

Патогенез захворювання в людини. Ентеровіруси Коксакі і ECHO дуже поширені. їх виділяють хворі з випорожненнями і виділеннями з носової частини глотки. Люди заражуються фекально-оральним шляхом. Етеровіруси виявляють у стічних водах, їх можуть переносити мухи. Захворювання найчастіше бувають улітку і рано восени. Доведено носійство вірусів Коксакі. Уражуються люди будь-яких віку і статі, переважно діти. Клінічна картина захворювання варіабельна. Є кілька клінічних форм ентеровірусних інфекцій.

Лабораторна діагностика. Для виділення вірусів досліджуваним матеріалом (кал, змиви і мазок із зіва, кров, органи трупа, подрібнені, суспендовані і оброблені антибіотиками для пригнічення бактеріальної мікрофлори) заражують клітинні культури (нирок мавп, амніону людини, Неіа, Нер-2 та ін. ) і мишей-сисунців. Віруси Коксакі А, В й ECHO диференціюють щодо властивості розмножуватися тільки в певних клітинних культурах, остаточну їх ідентифікацію роблять за допомогою РН із сумішами типових сироваток крові і непрямого методу ІФ.

Серологічну діагностику захворювань, спричинених вірусами Коксакі й ECHO, проводять з парними сироватками крові. Наявність антитіл у сироватці крові хворих визначають у РН, РЗК на клітинних культурах або мишах-сисунцях.

БІЛЕТ № 13