Рябченко Наталі Сергіївни «Міфопоетична система роману Вікторії Гранецької «Мантра-омана»

«Жіноча» проза в українській літературі кінця ХХ – першого десятиліття ХХІ ст. займає особливе місце. Посилений дослідницький інтерес (зокрема, В. Агеєвої, Н. Зборовської) сприяв вирішенню ряду питань її жанрової природи, ґендерного плану тощо. Водночас така знакова складова цієї прози як містичний роман залишається висвітленою аспектно, хоча, закономірно зазнаючи потужного впливу відповідних західноєвропейських і північноамериканських художніх моделей, стає помітним осередком формування оригінальної у вітчизняному літературно-мистецькому процесі міфопоетичної парадигми. У такий спосіб, дипломна робота Н. Рябченко з висвітлення міфопоетичної системи роману В. Гранецької „Мантра-омана” уявляється вельми актуальною і своєчасною.

Варто підкреслити беззаперечну наукову новизну рецензованого дослідження, в якому зазначений роман розглядається вперше, а також об’єктивну складність обраного ракурсу роботи, де синтезовано висвітлюється відразу ряд важливих і актуальних у вітчизняному літературознавстві проблем: ґендерний похил інтерпретації, питання масової літератури, традиція і новаторство прози в міфопоетичному ключі. Обираючи оптимальний у цьому разі спосіб побудови роботи, студентка послідовно простежує закономірності ґендерного підходу й поетики масової літератури, зокрема, української, намагається визначити місце В. Гранецької у вітчизняній „жіночій” містичній прозі (розділ 1), а також висвітлює своєрідність зображення в обраному романі постаті жінки в сучасному місті та способу поєднання письменницею реального й ірреального плану показу (розділ 2 дипломної роботи). Такий шлях аналізу Н. Рябченко забезпечує струнку логіку дослідження і дозволяє успішно досягти поставленої мети.

Рецензована дипломна робота має концептуально сформульовані висновки, основні її положення апробовані.

Окремі недоліки пропонованого дослідження зумовлені, на наше переконання, об’єктивною складністю ракурсу роботи, хоча не впливають принципово на позитивне враження від розвідки. Зокрема, можливим здається розширення фактичного матеріалу щодо вітчизняної міфопоетичної традиції для забезпечення панорамності огляду; уточнення дієвості віднайдених у романі „Мантра-омана” закономірностей та особливостей стосовно відповідного літературного контексту межі ХХ-ХХІ століть в українській і зарубіжній літературі. Мають місце в роботі також певні стилістичні огріхи.

Узагальнюючи сказане, відзначимо, що дипломна робота Наталі Сергіївни Рябченко «Міфопоетична система роману Вікторії Гранецької «Мантра-омана» є актуальним завершеним оригінальним науковим дослідженням, містить певну наукову новизну, практично значима, виконана згідно з чинними вимогами до такого типу праць і за умови успішного захисту заслуговує на позитивну оцінку.

Рецензент:

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та лінгводидактики Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського

І.А.Корнієнко