
ВІДГУК
на дипломну роботу бакалавра
студентки ІV курсу факультету філології та журналістики
Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського
Хименко Ярослави Вікторівни
„Образ українського козацтва в романах П.Куліша „Чорна рада” та Я.Бакалець і Я.Яріша „Із сьомого дна”
У силу специфічних культурологічних зсувів межі ХХ–ХХІ ст., пов’язаних з есхатологічними переживаннями, системною незадоволеністю сучасника соціальною дійсністю тощо, потужний імпульс до розвитку отримує, зокрема, фентезі історичного характеру, яке в останні роки зазнає значних видозмін і що цей процес органічний загальній еволюції історично зорієнтованої прози. Серед останніх різновидів такої фентезійної літератури є резонансна й дискусійна з погляду художньої вартості й моралі, але вже досить популярна у світовій літературі мешап-романістика. У своїй роботі Я.Хименко аналізує українську модифікацію мешапу – роман Я. Бакалець і Я. Яріша “Із сьомого дна” 2010 р. в зіставленні з класичним прикладом вітчизняної історичної прози – романом П.Куліша „Чорна рада”. У такий спосіб, дипломниця висвітлює складову одної з найактуальніших проблем українського літературознавства – тенденції розвитку літератури початку ХХІ ст., а також намагається простежити закономірності еволюції історичної / історично зорієнтованої прози в Україні.
Філологічно грамотно, демонструючи широку загальну й фахову ерудованість, Я.Хименко вибудовує дипломне дослідження, виходячи з особливостей власне літературного матеріалу. Визначаючи в першому розділі роботи специфіку класичного історичного роману, студентка акцентує увагу на теоретичному аспекті новітніх тенденцій розвитку такого твору, особливо ж – на принципах інтерпретації подій, явищ та історичних персон. Не менш успішно триває розгляд зазначених попередньо закономірностей у „Чорній раді” та „Із сьомого дна” у другому розділі дослідження. Науковий інтерес викликають, зокрема, спостереження над відмінністю і спільністю трактування історичної події чи постаті в межах романтичної (П.Куліш) і постмодерної (Я.Бакалець і Я.Яріш) художньої парадигм, роздуми дослідниці про доречність і коректність ряду ультранових мистецьких прийомів мешапу, запозичених українськими авторами з досвіду західних колег.
Окрім безперечної наукової новизни (роман „Із сьомого дна” аналізується – зокрема, в зіставленні, – вперше), логічної стрункості й виваженості пропонованого дослідження, варто відзначити його самостійність і перспективність із погляду подальшого вивчення заявлених Я.Хименко проблем. Упродовж опрацювання теми студентка показала не лише старанність і наполегливість в опануванні студійованих питань, але й певне наукове зростання.
Висновки адекватно й концептуально відображають зміст роботи, основні положення якої належним чином апробовані.
Дещо покращити якість виявлених у дослідженні закономірностей могло б, скажімо, залучення до розгляду й інших творів Я.Бакалець і Я.Яріша чи їх сучасників або прикладів таких різновидів історично зорієнтованої літератури, як альтернативна проза, криптоісторія тощо. Водночас варто сказати, що останнє не входило до кола завдань дослідження і може розглядатись як аспект майбутньої роботи.
У такий спосіб, дипломне дослідження Я.Хименко є актуальним, оригінальним, завершеним, становить певний науковий інтерес, виконане на високому науковому рівні відповідно до чинних вимог до такого типу праць. За умови успішного захисту робота заслуговує на оцінку “відмінно”.
Науковий керівник:
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури і методики навчання Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського
|
Л.М.Романюк |