Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКСИКА Лекція.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
61.44 Кб
Скачать

Склад української лексики зі стилістичного погляду

Сучасна українська літературна мова об’єднує в собі різні структурно-функціональні стилі, які відрізняються один від одного своїми специфічними мовними засобами. Кожен із стилів мови характеризується своїми специфічними мовними засобами. Кожен із стилів характеризується насамперед певною системою лексичних засобів. Дуже багато слів української мови виявляються закріпленими у своєму вживанні за тим чи тим стилем мови. Це дає можливість класифікувати

Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання

За сферою вживання лексика укр. нац. мови поділяється на: 1) загальновживану; 2) специфічну, її ще називають незагальновживана, лексика обмеженого вживання . Ця лексика співвідноситься із функціональними стилями, тобто є стилістично забарвленою.

Загальновживана лексика – це слова зрозумілі кожній людині, яка володіє мовою. Це слова на позначення родинних стосунків, найважливіших дій і процесів, назви рослин, тварин, частин тіла, числа: хата, червоний, ніс, ходити, говорити. Ця лексика є стилістично нейтральною, або її ще називають міжстильовою, тобто без обмежень вживання у всіх функціональних стилях мовлення.

Менш поширена за своїм функціональним статусом частина укр. лексики називається специфічна, незагальновживаною або лексикою обмеженого вживання. Ця лексика співвідносна із функціональними стилями (уживається в певних стилях), тобто є стилістично забарвленою.

Стилістично забарвлену лексику поділяються на книжну і розмовну.

Книжна лексика – лексика, яку вживаємо в усіх стилях, крім розмовного; вносить у спілкування відтінок урочистості, офіційності, науковості; книжне усвідомлювати – розмовне розуміти; книжне вирушити, розмовне – піти)

До книжної лексики належать:

поетична лексика – це слова, які вживають у художньому стилі –– блакить, борня ‘боротьба’, легіт ‘легкий вітер’, перст, розмай ‘що-небудь буйно розквітле’, діброва;

публіцистична лексика: імперія зла, шістдесятники, посттоталітарне суспільство, партократ.

офіційно-ділова – канцеляризми – слова, які обслуговують діловодство: протокол, акт, квартировинаймач, платоспроможній, вищезгаданий.

професійна лексика – специфічні слова, притаманні мовленню представників певної професії. Наприклад, працівники сільського господарства вживають слова оранка, косовиця, скирдування, силосування; однак не всі професіоналізми можна віднести до книжної лексики, наприклад, крутити бублика належить до розмовної лексики

наукова лексика

Серед наукової лексики виділяють терміни.

До розмовної лексики належать:

розмовна, або розмовно-побутова лексика – слова, як характерні для простої розмовної мови, використовуємо при безпосередньому спілкуванні людей. Це є літературні слова, які в офіційному мовленні не вживають: дурниці ‘нісенітниці’ лупцювати ‘бити’, канючити, замакітритися ‘бути неуважним’

Просторічна – лексика, яка перебуває на межі літ. мови: кампот, тілівізор, лісапед, кіна не буде, теперечки, осьдечки, літра, Галина Йванівна, Ця лексика використовується не стільки для називання, скільки для оцінки, переважно негативної.

діалектна лексика: територіально обмежена та соціально обмежена.

До соціально-обмеженої лексики належать: арготизми та жаргонізми

Арготизми – це спеціальні не літературні слова, які вживають представники окремих соціальних груп з метою утаємничити своє мовлення, навмисно зробити його незрозумілим для інших; злодійське арго – замочити (убити), кафедра (могила), стибрити (украсти), гранд-отель ‘тюрма’, вашингтон ‘сто доларів однією купюрою’

Жаргонізми – це специфічні літературні та не літературні слова, емоційно забарвлені, які вживають у певній групі людей, які об’єднані спільними інтересами, звичками чи родом занять: спікати ‘говорити’, бег ‘сумка’, лейбл ‘етикетка’..

Соціально обмеженою є лексика лайлива. Грубі, брутально лайливі слова називають вульгаризмами: чортяка, морда, пика. На думку Лесі Ставицької, більшість слів – з російської. Найчистіша мова – японська.

Окрему стилістичну категорії в мові становить емоційна лексика – лексика, крім називання об’єкта, передає ще суб’єктивну оцінку: журба, швендяти, базікати, вуста;: серце України рута-м’ята, небокрай, спатки, спаточки.

ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИМ ВИКОРИСТАННЯМ ЛЕКСИКА поділяється на стилістичну нейтральну, або міжстильову лексику, і стилістично забарвлену. Стилістично нейтральна – це слова, які вживаються в усіх функціональних стилях мови, стилістично забарвлена лексика – лексика, яку вживають у певних стилях. Поділ лексики за приналежністю до окремих функціональних підстилів є умовним.