Опрацьовуються такі літературні джерела:

1. Беркенбил В. Язык интонации,мимики, жестов.- СПб., 1997.

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. - М., 1988.

3. Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. - К., 1989.

4. Горелов И.Н. Невербальние компонениты коммуникации. - М., 1980.

5. Знаков В.В. Правда и ложь в сознании русского народа и современной психологии понимания. - М., 1993.

6. Изард К. Психология эмоций.- СПб., 1999.

7. Коган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений.- М., 1988.

8. Коэн Д. Язык тела во взаимоотношениях.- К., 1997.

9. Лабунская В.А. Невербальное поведение. - Ростов-на-Дону, 1986.

10. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. - М., 1979

11. Рюкле Х. Ваше тайное оружие в общении. - М., 1996.

12. Таранов П. С. Секреты поведения людей. - Донецк, 1998.

13. Фаст Дж. Язык тела. - М., 1997.

14. Шмидт Р. Искусство общения. - М., 1992.

15. Экман П. Психология лжи. - СПб., 1999.

Тема 2.3. Форми, види, прийоми та способи професійного спілкування

Вид заняття: практичне - 2 год.

Мета заняття: оволодіння теоретичними поняттями та розумінням проблем значення поняття “професійного спілкування”. Мета та функції професійного спілкування. Сторони спілкування в професійній діяльності. Закономірності спілкування. Засоби спілкування в професійній діяльності.

Поняття для засвоєння: професійне спілкування, комунікація, інтеракція, перцепція, невербальне спілкування, проксеміка, кінесика, емпатія, рефлексія, ідентифікація, стеріотипізація

Питання для обговорення:

6. Поняття “професійного спілкування”.

7. Мета та функції професійного спілкування.

8. Сторони спілкування в професійній діяльності.

9. Закономірності спілкування.

10. Засоби спілкування в професійній діяльності.

Теми для рефератів та доповідей:

6. Основні сторони спілкування та їх проявлення в професійній діяльності.

7. Спілкування як обмін інформацією.

8. Спілкування як розуміння людьми один одного.

9. Невербальні засоби професійного спілкування.

10. Засоби спілкування як проблема комунікації.

Опрацьовуються такі літературні джерела:

1. Беркенбил В. Язык интонации,мимики, жестов.- СПб., 1997.

2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. - М., 1988.

3. Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. - К., 1989.

4. Горелов И.Н. Невербальние компонениты коммуникации. - М., 1980.

5. Знаков В.В. Правда и ложь в сознании русского народа и современной психологии понимания. - М., 1993.

6. Изард К. Психология эмоций.- СПб., 1999.

7. Коган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений.- М., 1988.

8. Коэн Д. Язык тела во взаимоотношениях.- К., 1997.

9. Лабунская В.А. Невербальное поведение. - Ростов-на-Дону, 1986.

10. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. - М., 1979

11. Рюкле Х. Ваше тайное оружие в общении. - М., 1996.

12. Таранов П. С. Секреты поведения людей. - Донецк, 1998.

Тема 2.5.

Стратегії психологічного впливу.

Вид заняття: практичне - 2 год.

Теоретичні знання: Загальна характеристика та види психологічно складних ситуацій професійної діяльності: стресові, конфліктні, екстремальні, критичні. Індивідуальний стиль реагування в психологічно складних ситуаціях. Мобілізація, організація та дезорганізація. Чинники, що впливають на індивідуальний стиль: психодинаміка, наявний психологічний стан, професійний досвід, спрямованість.

Практичні навички. Виконання вправ на формування готовності до дій у психологічно складних ситуаціях:

- встановлення контакту та взаєморозуміння на початковому етапі спілкування; накопичення згоди; пошук спільних чи співпадаючих інтересів; прийняття якостей, що пропонуються для спілкування; встановлення якостей, небезпечних для спілкування; індивідуальний вплив і адаптація до партнера; вироблення загальних правил та взаємоприняття;

- формування навичок поведінки при втручанні в наявну конфліктну ситуацію в малій групі; зменшення емоційної напруженості учасників конфлікту, опитування та отримання необхідної інформації, встановлення ініціатора конфлікту, посередницькі дії для локалізації та вирішення конфлікту;

- формування навичок поведінки при спілкуванні з великими групами людей: аналіз складу натовпу, встановлення лідерів та активних учасників, опрацювання “словесних формул” для спілкування, контроль за власним емоційним станом.

Методичні рекомендації. Теоретичні знання подаються у вступному слові викладача, практичні навички формуються та закріплюються в процесі виконання вправ.

Форма контролю – експрес-опитування на практичних заняттях, взаємна оцінка курсантами, студентами і слухачами якості виконання вправ.

Самостійно рекомендується закріпити результати виконання вправ та занотувати їх до щоденника.