9. Особливості видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає обов‘язковій державній реєстрації. (с магистерской работы)

Одним з найбільш розповсюдженим видом майна яке успадковується спадкоємцями є нерухоме майно. Так згідно зі ст. 181 Кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У ст. 1297 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність правовстановлюючих документів на майно яке належить померлому. Так таким документом може бути:

1. нотаріально посвідчені угоди купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни;

2. державний акт про право власності на земельну ділянку;

3. договори купівлі-продажу, зареєстровані на біржі;

4. свідоцтво про придбання житлового будинку (частини будинку) з прилюдних торгів;

5. свідоцтво про право приватної власності на будинок (частину будинку);

6. свідоцтво про право власності, яке видає відповідний орган (при приватизації житла, об’єктів незавершеного будівництва, автозаправних станцій, які реалізують пально‑мастильні матеріали виключно населенню та ін.);

7. свідоцтво про право на спадщину;

8. свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;

9. договір про поділ майна;

10. рішення суду та ін.

Соціально-економіні перетворення, що відбулися в нашій країні в останні десятиліття, значною мірою торкнулися й розвитку нотаріального процесу у сфері видачі свідоцтва про право на спадщину. Так дослідивши національний архівний фонд України на базі архіву Двадцять першої київської нотаріальної контори, можна прослідити зміни в особливості видачі свідоцтво про право на спадщину стосовно нерухомого майна.

Так архівний фонд контори складають спадкові справи з 2003 року. Для видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру потрібно було надати лише правовстановлюючий документ та довідку-характеристику з бюро технічної інвентаризації, де зазначалося прізвище ім'я по-батькові власника майна, документ на підставі якого посвідчується право власності, а також зазначалася яка частка належить власнику. В даній довідці зазначалася і балансова вартість майна, яка обов’язкова вказувалася у свідоцтві.

Наступні зміни, які відбулися в оформлені свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно відбулися в 2011 році. З цього періоду створюється електронний реєстр Прав власності на нерухоме майно і бюро технічної інвентаризації замість довідки-характеристики видає витяг з цього реєстру, в якому зазначаються відомості не лише про власників майна, та їх частин, вартості нерухомого майна, а й показники про площу (загальну та житлову). Також спадкоємці надають нотаріусу довідку про показники об’єкта нерухомого майна, для підтвердження показників площі, а також в даній довідці вказується і про наявність незаконного перепланування, якщо таке мало місце.

Нові зміни відбулися у 2012 році, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, було виключено положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, щодо визначення вартості об‘єкта у витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Таким чином, витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, видані після 15 червня 2012 року, не можуть бути документами, за якими нотаріусами визначається вартість нерухомого майна при видачі свідоцтв про право на спадщину.

Питання щодо здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в України, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна регулюється законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно якого оцінку майна можуть проводити суб’єкти господарської діяльності, що отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності в порядку, визначеному даним законом.

Відповідно до ст. 3 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно – правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Відповідно до положень ст. 7 Закону, проведення оцінки майна є обов’язковим у випадку оподаткування майна згідно з законом.

Виходячи з вищенаведеного, для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно необхідна наявність звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності.

4 березня 2013 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» де зазначалися, яку має мати спеціалізацію суб’єкт оціночної діяльності для здійснення експертної оцінки для спадкування на конкретний вид майна, який успадковується.

Що стосується спадкування земельної ділянки та проведення її оцінки, то в ст.. 5 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Експерта грошова оцінку проводиться лише в тому випадку, якщо відсутня нормативно-грошова оцінка земельної ділянки.

Також 2013 році відбулися значні зміни, щодо правовстановлюючих документів. Так у випадку відсутності Державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем, а саме коли правовстановлюючий документ був виданий до 01.01.2013 року на спадкодавця, але державна реєстрація права власності не була проведена відповідно до закону, тому нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину і роз’яснює, що спадкоємці можуть звернутись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Так з огляду на вищевикладене, можна зазначити, що в нормативних актах не було надано чіткий перелік документів, які мали витребовувати нотаріуси для видачі свідоцтва про право на спадщину, і лише з огляду на практику та проведення узагальнень за результатами комплексих перевірок різних нотаріусів та у різних нотаріальних конторах сформувався перелік документів необхідних нотаріусу для видачі даного свідоцтва. Для того, щоб уникати різного тлумачення нотаріусами норм закону

Законодавство не є досконалим тому потрібно законотворчим органам вносити зміни до нормативно правових актів чи більше здійснювати правороз’яснювальну роботу у цій сфері шляхом аналізу та узагальнення нотаріальної практики та наданням методичних рекомендацій для нотаріусів.

Щодо оформлення спадщини на земельну ділянку є свої особливості. Для оформлення спадщини саме на земельну ділянку нотаріусу необхідно мати в спадковій справі також витяг з кадастру на земельну ділянку. Витяг з кадастру видається місцевим управлінням Держземагентства на підставі запиту нотаріуса. На практиці нотаріус складає нотаріальний запит та передає його заінтересованій особі (спадкоємцю) в руки для отримання останнім Витягу з кадастру. В тексті нотаріального запиту, при цьому, вказується особа, яку уповноважено отримати витяг з державного земельного кадастру на руки.

Нотаріус, отримавши витяг з кадастру, проводить всі необхідні заходи щодо належного оформлення спадкової справи та не раніше ніж через 6 (шість) місяців з моменту відкриття спадщини (день смерті спадкодавця) видає спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку. Одночасно, нотаріус також проводить реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкоємцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, для того щоб отримати земельну ділянку у спадщину спадкоємцеві необхідно вчинити наступні дії: подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; отримати Витяг з кадастру в місцевому управлінні Держземагентства на підставі запиту нотаріуса; отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину; отримати у нотаріуса витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З моменту отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спадщина на земельну ділянку може вважатись оформленою належним чином. Вказаний витяг є остаточним документом, який підтверджує право власності на успадковану земельну ділянку. Додатково звертатись до реєстраційної служби для реєстрації права власності на земельну ділянку не потрібно.

З 1 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої нотаріусів визначено спеціальними суб'єктами, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Таким чином, державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Державна реєстрація прав проводиться нотаріусом у день вчинення нотаріальної дії та нерозривно пов'язана із офіційним визнанням та підтвердженням державою переходу права власності на успадковане майно. Для цього необхідно подати нотаріусу відповідну заяву про реєстрацію прав на нерухоме майно. Після цього нотаріусом вноситься відповідна інформація до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого нотаріусом виготовляється відповідний витяг про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Окрім правовстановлювального документа, нотаріус повинен отримати оціночну вартість майна, визначену суб’єктом оціночної діяльності за напрямом для цілей оподаткування. Звіт про оцінку має бути повним, дійсний він впродовж 6 місяців. Раніше у витязі з бюро технічної інвентаризації була інформація з приводу інвентаризаційної вартості майна і саме цю суму враховували нотаріуси при видачі свідоцтв про право на спадщину. З указаної вартості майна обчислювався податок на спадщину, а також державне мито, яке сплачує спадкоємець за нотаріальні послуги. З 15 червня 2012 року згідно з наказом Мін’юсту №809/5 від 30.05.2012 року затверджено нову форму витягу з реєстру прав власності. Відтепер у витязі бюро технічної інвентаризації перестали зазначати інвентаризаційну вартість нерухомості і нотаріуси стали направляти людей до приватних експертних оцінювачів майна.

Що стосується видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, то згідно з п. 4.20 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За поданими документами перевіряється, чи проводилась реєстрація об’єкта в старому Реєстрі прав власності на нерухоме майно. У разі якщо документ зареєстровано в бюро технічної інвентаризації, однак не внесено до Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з’являється необхідність зробити запит до бюро технічної інвентаризації щодо належності майна, адже за документами реєстраційної справи міг змінитися власник або відбулося перейменування вулиці або номера будинку.

Після перевірки усіх документів, їх відповідності, та видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус реєструє право власності за спадкоємцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 17 жовтня 2013 року було прийнято нову Постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»

При вчинені нотаріусом дій як реєстратором формується реєстраційна справа, яка після завершення направляється поштою до Реєстраційної служби.

Після вчинення усіх дій передбачених Порядком Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріус формує витяг.