- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика
- •4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)
- •5.Розвиток та основні риси феодального господарства
- •6.Феодальне місто, його виникнення, економічна роль
- •7.Фінанси гроші та кредит в умовах феодалізму
- •8.Великі географічні відкриття, їх передумови та наслідки.
- •9.Створення колоніальної системи.
- •10. Становлення світового ринку.
- •11. «Революція цін», її причини та наслідки.
- •13. Становлення та розвиток мануфактурного вирва у Європі.
- •14. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •15. Економіка Англії на межі 19 – поч. 20 ст.
- •16. Франція на рубежі 19 -20 ст.
- •17. Економічне піднесення Німеччини(кін. 19 – поч.. 20 ст).
- •18. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •19. Економічні наслідки 1 світової війни для сша, Англії, Франції та Німеччини.
- •20. Світова економічна криза 1929-1933рр.
- •21. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні 2 Світової війни.
- •22. Економічні наслідки 2 Світової війни.
- •23. Економіка сша після 2 Світової війни.
- •24. Фактори економічного зростання Японії.
- •25. Фактори економічного піднесення фрн.
- •26. Особливості повоєнного розвитку Франції.
- •27. Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав.
- •28. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання.
- •30. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •31.Господарство українських земель у період найдавніших часів до 5 ст.Н.Е..
- •32. Економічний розвиток Київської Русі.
- •33.Економічний розвиток українських земель у період феодальної роздробленості.
- •34. Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •35. Виникнення козацьких поселень. Відродження ремесла та його розвиток у 14-16 ст. Розвиток міст та міського самоврядування.
- •36. Створення української козацької держави. Економічна політика б. Хмельницького.
- •37. Економічний стан лівобережної України за часів Гетьманщини.
- •38. Економічна політика Петра і та її вплив на економіку України.
- •39. Соціально економічне становище Правобережної України (хіх ст.)
- •40. Скасування кріпацтва в Західній Україні.
- •41. Основні положення селянської реформи 1861 р. В Росії та особливості її реалізації в Східній Україні.
- •42. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період.
- •43. Промисловість Східної та Західної України (хіх ст..)
- •44. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.
- •45. Індустріалізація в Україні.
- •46. Промислове піднесення 90-их років хіх ст.
- •47. Фінанси та кредит. Грошова реформа царського уряду 1895-1897 рр. Банківсько-кредитна система.
- •48. Економічні програми національних урядів (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (зунр))
- •49. Політика «воєнного комунізму»
- •50. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України в 20-их роках.
- •51. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •52. Сталінська індустріалізація і її реальні результати
- •53. Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства.
- •54. Економіка України в роки Другої світової війни.
- •55. Відбудова народного господарства.
- •56. Реформаторська діяльність м.С.Хрущова.
- •57. Господарська реформа 1965р..
- •58.Спроби реформування господарської системи у другій половинні 80-х років та їх невдача.
- •59.Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір (90-і роки).
- •60.Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання.
- •61.Промисловий переворот в Англії.
36. Створення української козацької держави. Економічна політика б. Хмельницького.
У 1648 р. розпочалась визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Визвольна війна українського народу проти пансько-шляхетської Польщі 1648—1654 рр. закінчилася перемогою українського народу і возз’єднанням України з Росією. Україна здобула політичну автономію. Утворилася Українська козацька держава. За умовами Березневих статей 1654 р. Росія визнала козацький реєстр у 60 тис. чол. За козаками зберігалися всі привілеї, що вони одержали від польських королів. Вони мали право обирати гетьмана, право земельної власності й передачі її в спадщину, становий суд і т. д. За козаками зберігалися всі привілеї, що вони одержали від польських королів. Вони мали право обирати гетьмана, право земельної власності й передачі її в спадщину, становий суд і т. д. Козацьке військо мало одержувати жалування. Україна зберігала свою адміністративно-територіальну систему, своє військо, суд, усі органи державної влади. За українськими містами, що мали магдебурзьке право, збереглися їхні права. Податки повинна була збирати місцева влада й передавати представникам російського уряду. Гетьман мав право приймати послів іноземних держав за винятком Польщі й Туреччини, але негайно мусив повідомляти про зміст посольської справи російському уряду.
У визвольній війні брали участь усі кола українського народу: селянство, козацтво, міщани, духовенство, середні й дрібні феодали. Проте найбільші вигоди від утворення Української козацької держави отримали українські феодали. Царський уряд підтвердив усі їхні права, що вони одержали від польських королів.
37. Економічний стан лівобережної України за часів Гетьманщини.
Послаблення феодально-кріпосницького гніту, наявність великої кількості вільних людей не задовольняли інтереси ні українських феодалів, ні російських кріпосників. Вони вважали таке становище в Україні тимчасовим і робили все можливе, щоб його змінити. Тому вся друга половина XVIІ—XVIІІ ст. соціально-економічної історії Лівобережної України була повільним, але неухильним процесом відновлення кріпосницьких відносин. Поступово зменшували число козаків, відокремлюючи їх від селян-посполитих, ускладнювали перехід з посполитих у козацтво, а за гетьмана Мазепи цей перехід став майже неможливим. У 1695 р. Мазепа звернувся до козацької адміністрації з погрозою: «Не толко на честі, але і на здоровю своєм будете от нас сурово карані», якщо наважитесь підданих «в козацтво приймовати». В той же час перехід козаків у посполиті всіляко спонукався. Причиною таких переходів найчастіше було зубожіння козаків у результаті тяжкої військової служби і з інших причин. Не було випадковістю і насильство. Старшина примушувала козаків продати їм садибу, ґрунт і перетворювала козаків у посполитів-бідарів.
Багато було шляхів перетворення вільної людини у залежну. Козаки, як уже говорилося, розорялися від важкої військової служби, посполиті приватних сел мусили виконувати різні повинності на користь власників і поступово потрапляли в залежність від них, посполиті вільних сел і містечок виконували величезну кількість повинностей на користь Війська Запорізького (так офіційно називалася звільнена від Польщі частина України), на користь полкової і сотенної старшини. Вони повинні були: утримувати розташовані в Україні царські війська і давати продовольство а іноді й фураж найманому гетьманському війську; заготовляти сіно і дрова для гетьманського двору; давати харчові продукти для гетьмана й т. ін.
Крім козаків і посполитих, існували й інші категорії селян, що були проміжними групами. Невелику групу складали бобровники, що вважалися козаками, але мусили відбувати повинність на користь Війська Запорізького — ловити бобрів. Існувала проміжна група стрільців, яка полювала на звіра і птахів. З часом і бобровники, і стрільці злилися з посполитами.
Невелику групу складали курінчики, які служили гетьману і старшині; значно багаточисельною була група протекціантів. Протекціантами були і козаки, і посполиті. Вони чи то за певну суму грошей, чи за якусь роботу на користь старшини звільнялися від повинностей на користь держави, тому гетьмани обмежували зростання кількості протекціантів. Протекціантство було зовсім знищено в 1751 р. за гетьмана К. Розумовського.