Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
402.94 Кб
Скачать

3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика

Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з’явилась понад 3 млн. років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біологічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до родової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності, виникнення на зламі 4 – 3 тис. до н.е. стародавніх цивілізацій.

Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки.

Найважливіші риси первісної доби:

- перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;

- існування роду як господарської одиниці.

Палеоліт, або давній кам’яний вік (3 млн. – 10 тис. років тому). Протягом його знаряддя праці еволюціонували від палиці й примітивних кам’яних знарядь до мікролітів (невеликих відщепів і пластин). Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головне заняття – збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь. З’явились постійні житла.

Мезоліт або середній кам’яний вік. Поряд із збиральництвом і полюванням існує рибальство вудкою. Здійснено перші спроби приручити диких тварин. Виник водний транспорт. Характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З’явилися макроліти – кам’яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.

Неоліт або новий кам’яний вік. Утверджуються різні галузі відтворюючого господарства. Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли відтворююче господарство стало домінуючим. Розвивалося общинне ремесло, розводили велику й дрібну худобу, використовувався перший штучний матеріал – кераміка, зародилися прядіння і ткацтво, з’явився ткацький верстак. Виник наземний транспорт ( лижі, віз, сани, волокуша). Остаточно завершилося формування техніки обробки каменю.

За мідним віком настав бронзовий. Рисами його були: існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного та регіонального характеру.

Залізний вік (2 – 1 тис. до н.е.). Основними ремісничими професіями були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.

Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту створили економічні умови для виникнення держав.

Перші держави утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія) на зламі неоліту і бронзової доби.

4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з 4 тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у 5 ст. н.е.

Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство.

Східне рабство виникло в 4 тис. до н. е. у Стародавньому Єгипті. Розвивалося землеробство на високоврожайних поливних землях долини Нілу. Розвивалось тваринництво, яке витіснило мисливство. Важливим господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла обробка каменю.

На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - землеробства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.

Найважливішими державами Межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук та інші (4 – 3 тис. до н.е ).

Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії та Китаю. У 4 тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовлялися як з металу, так і з каменю. У 2 – 1 тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Спостерігався високий розвиток ремесел – ковальства, ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю. З’явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений. Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче становище в економіці.

В підсумок, особливості східного рабства можна визначити, як:

1. Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовласницьким виробництвом.

2. Раби належали в основному державі.

3. Праця рабів використовувалась непродуктивно, тобто, для обслуговування рабовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.

4. Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські та рабовласницькі елементи.

Античная модель рабовладения имела достаточно развитую внешнеэкономическую структуру экономики. В товарном обращении находились и предметы повседневного спроса, а не только предметы роскоши, как это было на Востоке. Для удобства в проведении морских торговых операций создавали объединения – фиасы для взаимной выручки ссудами, страховки и обмена информацией. Торговый баланс Рима с Восточным Средиземноморьем был пассивным, поскольку римские изделия не могли конкурировать с греческими. Во II в. в морской торговле начали лидировать трансальпийские и цизальпийские купцы, создавшие особые торговые общества.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]