
- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика
- •4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)
- •5.Розвиток та основні риси феодального господарства
- •6.Феодальне місто, його виникнення, економічна роль
- •7.Фінанси гроші та кредит в умовах феодалізму
- •8.Великі географічні відкриття, їх передумови та наслідки.
- •9.Створення колоніальної системи.
- •10. Становлення світового ринку.
- •11. «Революція цін», її причини та наслідки.
- •13. Становлення та розвиток мануфактурного вирва у Європі.
- •14. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •15. Економіка Англії на межі 19 – поч. 20 ст.
- •16. Франція на рубежі 19 -20 ст.
- •17. Економічне піднесення Німеччини(кін. 19 – поч.. 20 ст).
- •18. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •19. Економічні наслідки 1 світової війни для сша, Англії, Франції та Німеччини.
- •20. Світова економічна криза 1929-1933рр.
- •21. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні 2 Світової війни.
- •22. Економічні наслідки 2 Світової війни.
- •23. Економіка сша після 2 Світової війни.
- •24. Фактори економічного зростання Японії.
- •25. Фактори економічного піднесення фрн.
- •26. Особливості повоєнного розвитку Франції.
- •27. Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав.
- •28. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання.
- •30. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •31.Господарство українських земель у період найдавніших часів до 5 ст.Н.Е..
- •32. Економічний розвиток Київської Русі.
- •33.Економічний розвиток українських земель у період феодальної роздробленості.
- •34. Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •35. Виникнення козацьких поселень. Відродження ремесла та його розвиток у 14-16 ст. Розвиток міст та міського самоврядування.
- •36. Створення української козацької держави. Економічна політика б. Хмельницького.
- •37. Економічний стан лівобережної України за часів Гетьманщини.
- •38. Економічна політика Петра і та її вплив на економіку України.
- •39. Соціально економічне становище Правобережної України (хіх ст.)
- •40. Скасування кріпацтва в Західній Україні.
- •41. Основні положення селянської реформи 1861 р. В Росії та особливості її реалізації в Східній Україні.
- •42. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період.
- •43. Промисловість Східної та Західної України (хіх ст..)
- •44. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.
- •45. Індустріалізація в Україні.
- •46. Промислове піднесення 90-их років хіх ст.
- •47. Фінанси та кредит. Грошова реформа царського уряду 1895-1897 рр. Банківсько-кредитна система.
- •48. Економічні програми національних урядів (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (зунр))
- •49. Політика «воєнного комунізму»
- •50. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України в 20-их роках.
- •51. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •52. Сталінська індустріалізація і її реальні результати
- •53. Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства.
- •54. Економіка України в роки Другої світової війни.
- •55. Відбудова народного господарства.
- •56. Реформаторська діяльність м.С.Хрущова.
- •57. Господарська реформа 1965р..
- •58.Спроби реформування господарської системи у другій половинні 80-х років та їх невдача.
- •59.Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір (90-і роки).
- •60.Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання.
- •61.Промисловий переворот в Англії.
3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика
Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з’явилась понад 3 млн. років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біологічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до родової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності, виникнення на зламі 4 – 3 тис. до н.е. стародавніх цивілізацій.
Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки.
Найважливіші риси первісної доби:
- перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;
- існування роду як господарської одиниці.
Палеоліт, або давній кам’яний вік (3 млн. – 10 тис. років тому). Протягом його знаряддя праці еволюціонували від палиці й примітивних кам’яних знарядь до мікролітів (невеликих відщепів і пластин). Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головне заняття – збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь. З’явились постійні житла.
Мезоліт або середній кам’яний вік. Поряд із збиральництвом і полюванням існує рибальство вудкою. Здійснено перші спроби приручити диких тварин. Виник водний транспорт. Характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З’явилися макроліти – кам’яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.
Неоліт або новий кам’яний вік. Утверджуються різні галузі відтворюючого господарства. Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли відтворююче господарство стало домінуючим. Розвивалося общинне ремесло, розводили велику й дрібну худобу, використовувався перший штучний матеріал – кераміка, зародилися прядіння і ткацтво, з’явився ткацький верстак. Виник наземний транспорт ( лижі, віз, сани, волокуша). Остаточно завершилося формування техніки обробки каменю.
За мідним віком настав бронзовий. Рисами його були: існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного та регіонального характеру.
Залізний вік (2 – 1 тис. до н.е.). Основними ремісничими професіями були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.
Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту створили економічні умови для виникнення держав.
Перші держави утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія) на зламі неоліту і бронзової доби.
4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з 4 тис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у 5 ст. н.е.
Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство.
Східне рабство виникло в 4 тис. до н. е. у Стародавньому Єгипті. Розвивалося землеробство на високоврожайних поливних землях долини Нілу. Розвивалось тваринництво, яке витіснило мисливство. Важливим господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла обробка каменю.
На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - землеробства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.
Найважливішими державами Межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук та інші (4 – 3 тис. до н.е ).
Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії та Китаю. У 4 тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовлялися як з металу, так і з каменю. У 2 – 1 тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Спостерігався високий розвиток ремесел – ковальства, ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю. З’явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений. Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче становище в економіці.
В підсумок, особливості східного рабства можна визначити, як:
1. Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовласницьким виробництвом.
2. Раби належали в основному державі.
3. Праця рабів використовувалась непродуктивно, тобто, для обслуговування рабовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.
4. Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські та рабовласницькі елементи.
Античная модель рабовладения имела достаточно развитую внешнеэкономическую структуру экономики. В товарном обращении находились и предметы повседневного спроса, а не только предметы роскоши, как это было на Востоке. Для удобства в проведении морских торговых операций создавали объединения – фиасы для взаимной выручки ссудами, страховки и обмена информацией. Торговый баланс Рима с Восточным Средиземноморьем был пассивным, поскольку римские изделия не могли конкурировать с греческими. Во II в. в морской торговле начали лидировать трансальпийские и цизальпийские купцы, создавшие особые торговые общества.