30. «Новий курс» ф. Рузвельта.

Першою ознакою кризи вважається різке падіння цін на акції Нью-Йоркської біржі 24 жовтня 1929 р. Насамперед, криза охопила важку індустрію. Все промислове виробництво, торгівля, національний доход знизилися вдвічі, відбувалося масове банкрутство фірм, росло безробіття. Це була криза перевиробництва. Щоб стримати падіння цін, скоротити запаси товарів по всій країні, було вжито заходи для їх фізичного знищення. Палили пшеницю, каву, бавовну, молоко виливали в річки. Внутрішньою причиною кризи вважають відсутність державного контролю за промисловістю і сільським господарством. Тільки в 1932 р. новообраний президент Ф.Д.Рузвельт впровадив ефективну антикризову програму, його „новий курс” на оздоровлення країни підтримали всі верстви населення. Цей план насамперед приділяв увагу сфері торгівлі й кредиту. Одночасно зі скорочення обсягів виробництва підвищувалися ціни на виготовлену продукцію. За допомогою позик і державних субсидій були оздоровленні банківсько-фінансова система і ослаблені кризою підприємства. Передбачалася ліквідувати безробіття за рахунок „повної зайнятості". Вперше було прийнято широкомасштабні акції державного контролю над економікою країни, зокрема закон про відновлення національної промисловості і закон про регулювання сільського господарства. Відповідно до них контролювалися галузеві підприємства, які погоджувалися на обмежений випуск своєї продукції. Усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли Кодекс чесної конкуренції, згідно з яким партнери встановлювали розмір виробництва, ціну, ділили між собою ринки збиту, визначали рівень заробітної плати робітникам і службовцям.

У сфері сільського господарства „новий курс” був спрямований на припинення процесу розорення дрібних фермерів, планувалося підвищити ціни на їх продукцію, скорочуючи обсяги виробництва та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави відповідну компенсацію. За допомогою цих дотацій вони впроваджували новітні технології, техніку.

Адміністрація Рузвельта вирішила важливу соціальну програму. Була введена мінімальна заробітна плата, безробітним виплачувалася допомога.

Всі ці заходи допомогли США вже в 1934р. Подолати наслідки Великої депресії.

31.Господарство українських земель у період найдавніших часів до 5 ст.Н.Е..

Територія України при палеоліті належала до високорозвинених регіонів світу. Люди селилися переважно в південній частині країни. Знайдено залишки господарсько - побутових комплексів, що складалися з жител, які нагадують курені, накриті шкурами звірів, ділянок, де обробляли кремінь, кістку, ріг, вогнищ і ям – сховищ.

Мезолітичні пам’ятки датуються 9 – 6 тис. до н.е.. Неоліт тривав від другої половини 4 до 2 тис. до н.е. Найвідомішою культурою цієї доби була трипільська, найменування якої походить від назви села на Київщині. Трипільці жили в постійних будівлях. Основним заняттям їх було хліборобство. Сіяли ячмінь, пшеницю, вирощували майже всі садово-городні культури. Ріллю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, пізніше – ралом. Зерно мололи кам’яними зернотерками – жорнами. Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней. Розвивалося общинне ремесло. Трипільці стали праосновою українського народу, який не прийшов з інших країн, а з незапам’ятних часів жив на своїй землі, постійно освоюючи територію від Дніпра до Дністра. Трипілля ставить Україну в один ряд з найдавнішими світовими культурами.

Бронзовий вік в Україні припадає на 2 тис. до н.е. Визначальними рисами його були відтворююче господарство, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен.

Перехід до виробництва заліза на межі 2 -1 тис. до н.е. став визначальним моментом початку раннього залізного віку. Початком залізної доби на Україні вважають 12 -8 ст. до н.е. Вона пов’язана з кіммерійською, скіфсько – сармато – античною, ранніми слов’янськими культурами. Зросла продуктивність сільського господарства. Використаються залізні знаряддя праці, тваринництво стало свійським, виникло стійлове утримання худоби, розвивалося птахівництво. В степу переважало кочове скотарство.

У період раннього залізного періоду в Україні виділяється пшеворська культура. Господарство тут було дуже розвиненим. Пшеворці використовували залізні серпи, круглі жорна. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, гречку, горох, просо, овес, коноплю. Розводили корів, кіз, коней, овець.

На сході від пшеворської культури знайдено численні поселення зарубинецької культури. Для економічної історії значення цієї культури особливе – завершується багатовіковий процес розвитку найголовніших галузей – землеробства і ремесла, Налагоджуються стабільні взаємовигідні торгові зв’язки з античними містами Північного Причорномор’я. Економіка цієї культури ґрунтувалася на сільському господарстві. На Поліссі велося вирубне землеробство, в лісостеповій смузі – орне. Розводили худобу, займалися мисливством і рибальством.

Предтечею Київської Русі була так звана черняхівська культура. Черняхівці досягли високого рівня розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі, будівництва. Провідною галуззю економіки було сільське господарство. Широко практикувалось двопілля. Вирощували пшеницю, ячмінь, овес, просо, горох, коноплю, сочевицю. Орне господарство на великих майданах було переважним, що зробило можливим вивозити зерно на зовнішні ринки. Високорозвинене землеробство і тваринництво сприяли піднесенню промисловості.

В епоху бронзи на території України одночасно з іншими країнами виникли найдавніші державні утворення. У 3 - 4 ст. н.е. черняхівська культура зумовила появу могутнього племінного союзу - держави антів, яку М.Грушевський і більшість сучасних істориків вважають праматір’ю українців.