- •1. Предмет та завдання економічної історії
- •3.Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика
- •4.Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабовласництво)
- •5.Розвиток та основні риси феодального господарства
- •6.Феодальне місто, його виникнення, економічна роль
- •7.Фінанси гроші та кредит в умовах феодалізму
- •8.Великі географічні відкриття, їх передумови та наслідки.
- •9.Створення колоніальної системи.
- •10. Становлення світового ринку.
- •11. «Революція цін», її причини та наслідки.
- •13. Становлення та розвиток мануфактурного вирва у Європі.
- •14. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •15. Економіка Англії на межі 19 – поч. 20 ст.
- •16. Франція на рубежі 19 -20 ст.
- •17. Економічне піднесення Німеччини(кін. 19 – поч.. 20 ст).
- •18. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •19. Економічні наслідки 1 світової війни для сша, Англії, Франції та Німеччини.
- •20. Світова економічна криза 1929-1933рр.
- •21. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні 2 Світової війни.
- •22. Економічні наслідки 2 Світової війни.
- •23. Економіка сша після 2 Світової війни.
- •24. Фактори економічного зростання Японії.
- •25. Фактори економічного піднесення фрн.
- •26. Особливості повоєнного розвитку Франції.
- •27. Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалежних держав.
- •28. «Нові індустріальні країни» та причини їх швидкого економічного зростання.
- •30. «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •31.Господарство українських земель у період найдавніших часів до 5 ст.Н.Е..
- •32. Економічний розвиток Київської Русі.
- •33.Економічний розвиток українських земель у період феодальної роздробленості.
- •34. Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого Князівства Литовського та Королівства Польського.
- •35. Виникнення козацьких поселень. Відродження ремесла та його розвиток у 14-16 ст. Розвиток міст та міського самоврядування.
- •36. Створення української козацької держави. Економічна політика б. Хмельницького.
- •37. Економічний стан лівобережної України за часів Гетьманщини.
- •38. Економічна політика Петра і та її вплив на економіку України.
- •39. Соціально економічне становище Правобережної України (хіх ст.)
- •40. Скасування кріпацтва в Західній Україні.
- •41. Основні положення селянської реформи 1861 р. В Росії та особливості її реалізації в Східній Україні.
- •42. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період.
- •43. Промисловість Східної та Західної України (хіх ст..)
- •44. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.
- •45. Індустріалізація в Україні.
- •46. Промислове піднесення 90-их років хіх ст.
- •47. Фінанси та кредит. Грошова реформа царського уряду 1895-1897 рр. Банківсько-кредитна система.
- •48. Економічні програми національних урядів (Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (зунр))
- •49. Політика «воєнного комунізму»
- •50. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України в 20-их роках.
- •51. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління.
- •52. Сталінська індустріалізація і її реальні результати
- •53. Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства.
- •54. Економіка України в роки Другої світової війни.
- •55. Відбудова народного господарства.
- •56. Реформаторська діяльність м.С.Хрущова.
- •57. Господарська реформа 1965р..
- •58.Спроби реформування господарської системи у другій половинні 80-х років та їх невдача.
- •59.Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір (90-і роки).
- •60.Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання.
- •61.Промисловий переворот в Англії.
19. Економічні наслідки 1 світової війни для сша, Англії, Франції та Німеччини.
Перша світова війна (1914-1918рр.) призвела до значних людських і матеріальних втрат. По різному розвивалось господарство країн у ці роки.
У післявоєнному економічному розвитку країн світу важливе значення мав Версальський договір, підписаний у 1919р. 27 країнами-переможцями і Німеччиною. Версальська система відрізала від Німеччини 1/8 її території. Країни Антанти одержали необмежені права проводити в Німеччині комерційну і господарську діяльність. У 1919-1929рр. американська економіка була на піднесенні: США виробляли промислових товарів набагато більше, ніж Франція, Великобританія, Італія, Німеччина, Японія разом. США домоглася таких успіхів тому, що першою взяла курс на переобладнання основних засобів виробництва. Обновлялися основні галузі економіки: хімічна, електрична, приладобудівна, автомобільна, радіотехнічна. Система Тейлора (конвеєризація) дала змогу підприємцям наситити товарами національний і світовий ринки.
Промислово-фінансові групи Рокфеллера, Дюпона, Меллона процвітали. За темпами росту не мали собі рівних нафтова, автомобільна, електротехнічна галузі.
США подолали наслідки першої світової війни вже в 1920р., а Великобританія, Франція, Німеччина домоглися відносної стабілізації тільки в 1924р. На фоні розорених війною цих країн, США були процвітаючою країною, яка виробляла промислової продукції на 10% більше, ніж усі індустріальні країни разом.
Підвищилась роль США у світовому експорті капіталу. В країні зростали міські конгломерації з великою кількістю населення. Сільське господарство США в 1920-1929рр., з одного боку, відставало від бурхливого розвитку промисловості, але й тут йшов швидкий процес витіснення дрібних виробників з землеробства, а з другого – продовжувалася індустріалізація американських ферм. У ці роки позначився різкий перехід сільського господарства США від екстенсивного до інтенсивного способу виробництва.
Економіка Великобританії після війни розвивалася повільніше. Одним з найбільших недоліків її післявоєнної економіки була залежність від імпорту сільськогосподарської продукції і промислової сировини.
У скрутному становищі після війни опинилося господарство Німеччини. Версальський договір довів його до банкрутства. Німеччина втратила зовнішні ринки, звузилися внутрішні ринки через розвал економіки. Занепало сільське господарство у зв’язку з відсутністю достатньої кількості хімічних добрив. Скорочувалося промислове виробництво. Катастрофічне становище в основних галузях економіки було причиною краху кредитно-фінансової системи Німеччини. Інфляція зумовила, з одного боку, зниження зарплати робітників і службовців, а з другого – неможливість сплати Німеччиною контрибуції союзникам.
16 серпня 1924р. на Лондонській конференції країн-переможниць для Німеччини був прийнятий репараційний план Дауеса. План передбачав надання позик і кредитів, переважно американських, на відбудову господарства та оздоровлення фінансів Німеччини. Наголошувалося, що основна маса продукції повинна спрямовуватись торговельними каналами в СРСР, щоб, як було раніше не витіснити англійські й французькі товари з міжнародних ринків. Згідно з планом СРСР повинен був за промислові товари здійснювати сировинні поставки в Німеччину. План Дауеса діяв до 1929р. Він сприяв стабілізації господарського життя країни, з інфляцією було покінчено, Німеччина не тільки подолала розруху, а й збільшила випуск промислової продукції. Зросла її роль не тільки у світовій торгівлі, а й у розвитку таких галузей економіки, як хімія і електроніка. Але всі ці успіхи були зведені нанівець внаслідок світової економічної депресії 1929-1933 рр.
Версальський договір зміцнив позиції французької економіки. Відбувся процес відновлення старих фабрик і заводів, з’явилися найсучасніші індустріальні галузі. Мільярдні репарації стабілізували французьку національну валюту. Проте в легкій промисловості спостерігався застій, крім виробництва предметів розкоші, якими у всі часи славилися французькі спеціалісти. За темпами промислового зростання Франція випередила всі країни світу. Але в аграрному секторі тут переважало дрібне фермерство і ручна праця.