Лекція №15

Вуглеводневилучення з нафто газоконденсатних родовищ

Розробка нгконд родовищ на режимі виснаження

Під час розробки гк родовищ з нафтовими облямівками у режимі виснаження пластової енергії можуть бути застосовані 3 способи, які відрізняються між собою черговістю видобутку з родовища нафти газу і конденсату.

1)випереджуюча розробка покладу з наступним введенням в експлуатацію нафтової облямівки

2)випереджуюча розробка нафтової облямівки з введенням наступним в розробку г.к покладу

3)одночасна розробка нафтової облямівки і г.к покладу.

Всі перераховані способи характеризуються низькими коеф. нафто і конденсатовилучення. Випереджуюча розробка г.к покладу супроводжується переміщенням нафти в газову зону, розгазуванням нафти і зниженням нафто насиченості в облямівці.

Більш раціональною з точки зору повноти видобутку нафти є випереджуюча розробка нафтової облямівки.

Однак в процесі відбору нафти спостерігається локальне розгазування нафтової облямівки, що призводить до зниження повноти використання запасів нафти.

Внаслідок використання цих способів спостерігаються низькі значення коефіцієнта вилучення і вони є нижчими ніж при розробці нафтових покладів на режимі розчиненого газу.

Найбільший інтерес викликає одночасно розробка. На практиці застосовують технологічну схему, що ґрунтується на безперервному видобуванні дебітів нафти і газу пропорційно до зниження Рпл однак вона не забезпечує рівновагу газонафтового контакту, про що свідчить досвід розробки нафтогазових родовиц. Внаслідок цього можливі негативні наслідки як при перших двох способів (загазування нафтової частини або вторгнення нафти в газову частину).

Вказана мета не досягається і шляхом при контурної розробки нафтової облямівки. Цей спосіб полягає у розташуванні видобувних св.-н в один ряд в області газонафтового контакту.

Одним з варіантів вдосконалення системи розробки газонафтових покладів є використання ступінчастої зміни дебітів нафти і газу при одночасній розробці нафтової і газової частини покладу.

При цьому контролюють положення газонафтового контакту по положеннях його в кожній св.-ні. Як показує промисловий досвід коефіцієнт нафтовіддачі при розробці газоконденсатних родовищ на режимі виснаження η<= 10-15 %, а при товщині нафтової облямівки h=8 м, він може становити η=5-8%.

Підвищення коефіцієнта нафто вилучення сприяє запобігання утворення конусів газу, що досягається шляхом створення на межі нафти і газу зон локальних непроникних екранів.

При цьому також розглядають створення у пластах горизонтальних каналів (тріщин) та дію на при вибійну зону пласта.

В газовій зоні багатьох газоконденсатних родовищ у вигляді рідкої фази міститься зв’язана нафта. Як правило насиченість нафтою пор пласта коливається в широких межах, але не первищує критичного значення при якому нафта починає рухатись. Середня насиченість при цьому Sн=20-30 %.

Частковий рух і видобуток залишковою нафти можливий у привибійних зонах пласта.

Як показує досвід при розробці нафто газоконденсатних родовищ в продукції можлива поява нафти у випадку створення значних депресій на пласт.

Підвищення вуглеводневіддачі нафто газоконденсатних родовищ

Раціональна технологія розробки газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками повинна забезпечувати ППТ в нафтовій і газовій частинах пласта і ефективне витісненя нафти з пористого середовища доступними і дешевими агентами.

Стосовно розробки г.к родовищ з нафтовими облямівками запропоновано різні способи ППТ

Вони можуть бути згруповані певним чином:

1)випереджуюча розробка нафти або газової зони родовища з ППТ і наступне введення в експлуатацію нафтової (газової) зони без додаткової дії на пласт чи закачування робочого агенту

2)одночасна розробка г.к покладу і нафтової облямівки з ППТ тільки в нафтовій або газовій частині пласта

3)одночасна розробка н і г частини пласта з ППТ як в нафтовій, так і в газовій частині пласта

4)бар’єрне заводнення при відсутності пластової дії на нафтову облямівку і газову частину пласта (у поєднанні з закачуванняу газову і нафтову частину робочого агенту)

5)ізоляція нафтової облямівки від газової частини покладом шляхом її розділення за допомогою закачування в пласти пін, полімерів чи інших робочих агентів.

Закачування газу при розробці г.к родовищ переважно здійснюється в склепінну частину пласта, а в разі низької проникності продуктивних відкладів впроваджують площову систему. При цьому можливе використання бар’єрного і законтурного заводнення.

Досить ефективним є водо газове заводнення.

При розробці г.к родовищ закачування робочого агенту можуть здійснювати по всій товщині продуктивного пласта або вибірково по газо або нафто насиченій товщині.

Ще одним ускладненням при розробці н.г.к родовищ є наявність в них підошовної води.

При цьому розробляється технологія одночасного розкриття в свердловинах в газових, нафтових і водо нафтових горизонтів.

При цьому з метою стабілізації водо нафтових і газонафтових контактів здійснюється зворотнє закачування сухого газу у г.к частину пласта і видобутої води у водоносну зону.

З метою підвищення ефективності витіснення нафти з нафтової облямівки досить ефективним є використання вуглеводневих розчинників(широкої фракції легких вуглеводнів ШФПВ).

При цьому встановлено за результатами промислових досліджень, що загальний об’єм облямівки повинен складати 20-25 % від об'єму нафтонасичених пор пласта.

Досить складним є видобуток зв’язної нафти. На практиці для її видобутку використовують технологію яка передбачає попередню розробку у режимі виснаження, що супроводжується випаданням вуглеводневого конденсату, внаслідок чого підвищується насиченість пористого середовища рідкими вуглеводнями.

При цьому конденсат, що випав розчиняється в нафті Знижуючи її густину. Внаслідок такого розчинення здійснюється подальший видобуток шляхом витіснення з пласта різними витісню вальними агентами.