Підтримання пластового тиску в газоконденсатних родовищах нагнітанням не вуглеводневих газів.

Азот знайшов використання для закачування як у виснаженні нафтові пласти, так і газоконденсатні поклади. Але технологія отримання азоту є досить дорогою, що не дає можливості його широкого впровадження для вилучення випавшого конденсату.

Крім цього азот при закачують в газоконденсатний поклад призводить до тиску конденсації вуглеводневої суміші, що на початкові стадії розробки газоконденсатного родовища може призвести до передчаного випадання в пласті.

На практиці в реальних умовах випадання конденсату спостерігається тільки в зоні контакту перших порцій азоту з природним газом, що призводить до утворення попереду фронту витіснення збіднення вуглеводневої суміші.

Основним джерелом отримання азоту є гази горіння мінерального палива і повітря з використанням кріогенної технології.

Порівняно із іншими вуглеводневими газами вуглекислий газ сприяє утворенню важких вуглеводнів у газовій суміші і при додаванні до природнього газу зменшується тиск нагнітання конденсату. Тому у випадку застосування вуглекислого газу для ППТ рекомендується приводити рівномірне по площі газоносності закочування його в пласт. Крім того вуглекислий газ характеризується підвищеною стисливістю і розчинністю у воді. Тому при наявності пластових вод рекомендується закачувати значно більше вуглекислого газу у порівнянні з іншими газами.

Джерелами вуглекислого газу є побічні продукти виробництва багатьох заводів, а також тепло станцій і інших типів виробництва.

Вуглекислий газ має властивість розчинятися в конденсаті в наслідок чого зменшується в’язкість, збільшується об’єм і він легше переноситься в газову фазу.Недоліком використання є інтенсивна корозія обладнання.

Димові гази отримують при стехіометричному горінні природного газу (метану), а результаті чого отримують суміш азоту з аргоном-86%, СО₂-11.5%, оксид вуглецю-1.5%, водень-1%. При згорянні 1 м³ газу утворюється 10м³ димового газу. Димовий газ на практиці знайшов більш широкого застосування при закачуванні у виснажені нафтові родовища. Нагнітання в пласт штучного природного газу, який отримують шляхом обробки, водяною парою нафти і конденсату при Р=3-7МПа і температурі 400-500 , отримують штучний природний газ. Який містить метану(СН₄)-605, СО₂-20%, Н₂-8%, і 2%-інші компоненти.

Ще в 60-х роках минулого століття на Ленінградському родовищі спостерігалось заводнення газоконденсатних родовищ. Даний процес не знайшов, так як його

Аналогічно як і для нафтових родовищ можна використати різні методи заводнення і додавати до води інші компоненти. На практиці пропонують використовувати технології заводнення газоконденсатних покладів при тиску, що рівний, або приблизно рівний тиску конденсації. За умови присутності в пористому середовищі тільки газової фази.

Суть технології заводнення газоконденсатного пласта при пластовий тиск дорівнює тиску конденсації важких вуглеводнів полягає в штучній гідрофобізації пористого середовища важкими фазами вуглеводневого конденсату. Із гідрофобного середовища вода в подальшому краще витісняється із конденсату і залишається газ.

Технологія заводнення газоконденсатних родовищ при тиску максимальному конденсації вуглеводневої суміші ґрунтується на тому, при тиску максимальної конденсації насиченість пористого середовища конденсатом, що випав у пласті-максимальна в’язкість і густина-мінімальною, що сприяє найбільш повному витісненню конденсату з пласта.

ППТ в газоконденсатному родовищі комбінованим закачуванням газу і води.

Однією із технологій цього способу підвищення вуглеводневіддачі є закачка сухого газу і води. У пласт закачують сирий від сепарований вуглеводневий газу в даному об’ємі, щоб він в суміші з водою повністю компенсував відбір газоконденсатнї суміші.

Співідношення між об’ємомзакачуваного газу і води вибирають такими, щоб вони відповідали відношенню коефіцієнтів ; В процесі закачування газоконденсатна суміш витісняється сухим газом, а той в подальшому витісняється водою.

Видобуток конденсату, що випав в пласті

1. Створення підземних сховищ газу на базі виснажених газоконденсатних родовищ.

2. Закачування в пласт сухого вуглеводневого газу високого тиску для переведення конденсату, що випав з подальшою розробкою на виснаження.

3. Витіснення газоконденсатної суміші облямівкою газу збагаченої пропан бутановоюсумішю.

4. Витіснення конденсату, що випав у пласті облямівками міцелярного, діоксину вуглецю та інших вуглеводневих розчинників.

5. Заводнення газоконденсатних покладів.

6. Водо газова репресія.

7. Циклічне заводнення в газоконденсатний поклад водних розчинів ПАР і газу, внаслідок чого при взаємодії в пористому середовищі водних розчинів ПАР і газу утворюється піна, яка більш ефективно витісняє випавший конденсат у порівнянні з водою чи водо газовою сумішю.

Крім того для видобування ретроградного конденсату на практиці також застосовують і теплові методи-грунтуються на закачуванні у виснаженні газоконденсатні поклади рідких або газоподібних теплоносіїв.