9. Перспективні сфери вироблення електронних видань в освітянській галузі.

Комп’ютерна техніка входить у діяльність людини своїми апаратно-програмними засобами у вигляді автоматизованих робочих місць, інформаційно-пошукових систем, автоматизованих інформаційних систем, експертних систем, банків даних, інформаційних мереж тощо. Ця техніка не просто включається у виробничу діяльність людей, вона формує новітні технології, витісняючи традиційну, що пов’язано з соціально-психологічною і професійною періорієнтацією та адаптацією виробників. Природно, що зміна найменшого технологічного ланцюжка порушує весь технологічний процес, робить переоцінку всіх задіяних у даній сфері виробничих технологій. Тому соціальна адаптація комп’ютерної технології - це соціально складний процес, що зачіпає інтереси установ і виробників. Ця новітня технологія примушує переосмислити навіть сам процес виробництва. Так, трапилося з редакційно-видавничими технологіями, які завдяки комп’ютерній техніці гуманізувалися, оскільки майже кожній людині став доступним процес виготовлення оригіналу-макета на персональному комп’ютері.

Комп’ютерні технології зачепили інтереси кожного працівника інформаційної сфери, змусили його позбавитися виробничих стереотипів, дбати про підвищення своєї кваліфікації, освоїти нову техніку, змінити культуру виробництва, виробничі стосунки. Так, комп’ютерні технології фактично переорганізували редакційно-видавничий процес у бік розширення зони функцій редакції і скорочення функцій друкарні. 

Розвиток інформаційної індустрії, як бачимо, відбувається в усіх сферах інформаційного виробництва, які можна назвати галузями. Галузі інформаційного виробництва: преса, аудіовізуальна галузь (телебачення, радіомовлення), книговидання, електронна галузь, галузь інформаційного забезпечення.

Серед названих галузей особливої уваги заслуговує новітня сфера інформаційного виробництва - електронна галузь. Виготовлення електронних видань, що поширюються, зокрема, через мережу Internet, є технологічно особливим процесом, який поєднує в собі видавничі й комп’ютерні технології. Окрім того, під упливом комп’ютерної технології модернізується структура видання, процес користування ним. Можливо, змінюється сама ідеологія видання як виокремленого в інформаційному просторі носія інформації. Електронне видання як частинка загальної інформаційної системи входить у неї не тільки ідеологічно, а й фізично; воно існує в тому ж віртуальному світі, що й інші електронні видання, і пов’язане з ними на основі різних, зокрема, гіпертекстових зв’язків. Через це перехід від видання до видання може здійснюватися на основі програмно й фізично змодельованих структурних зв’язків, які творять єдину глобальну інформаційну систему - паралельний соціальній реальності інформаційний світ, який поступово стає частиною цієї соціальної реальності.

На відміну від технології виготовлення традиційної книги, коли оригінал-макет видання, переданий в друкарню, відтворюється без змін в десятках тисяч екземплярів, технологія Інтернету не забезпечує візуальної тотожності всіх одиниць тиражу. Конкретні термінали по-різному реагують на послане повідомлення залежно від своєї платформи, програмного забезпечення, пропускної спроможності ліній зв’язку. Так, деякі з них повільно сприймають (а то і зовсім не сприймають) зображення, особливо кольорові.

Мова HTML, переважаюча сьогодні як спосіб форматування повідомлень в WWW, дозволяє отримати макет, який аналогічний ( в кращому разі) принциповому, але неповністю відповідає розрахунковому макету традиційного видання. В типографічному аспекті функціонування кодів HTML зводиться до рішення чотирьох основних задач, відповідних до задуму відправника публікацій: забезпечення шрифтових виділень; створення списків; відтворення зображень; введення гіпертекстових зв'язків.

Потреба в збереженні візуальної структури електронного видавничого оригіналу дала поштовх новим технологічним пошукам, зокрема, технології Adobe Acrobat, що дозволяє працювати з PDF-документами. Достоїнство PDF-документів – в точному відтворенні оригінального макета. Одержувач, незалежно від апаратної платформи, має нагоду прочитати документ в тому вигляді, в якому він був створений: зберігаються довжина рядка, пропорції рядка, рисунок шрифту, місцеположення ілюстрацій і т. д. Технології Adobe Acrobat, мабуть, належить майбутнє. Основні її недоліки – вартість програм для створення PDF-документів, неможливість переверстки тексту, скомпонованого у форматі PDF (що, наприклад, було би корисно в разі зміни ширини вікна приймаючого браузера), низька швидкість завантаження з мережі файлів PDF (через їх більший об'єм в порівнянні з файлами HTML).

Поліграфічні шрифти, що використовуються в комп'ютерному наборі, виведені на дисплей, не відрізняються ідеальною помітністю. Якісь з них читаються зовсім погано, якісь краще, але не більш того. Розраховані на паперовий носій, ці шрифти характеризуються надмірно витонченим рисунком, що містить дрібні і тонкі елементи, нерідко дуже контрастні або занадто насичені. Вони виглядають оптимально в контексті щільної полоси набору, вимагають нейтрального м'якого, матового фону, а не текстурного чи фону, що активно світиться.

Кількість екранних шрифтів поки невелика. Серед існуючих екранних гарнітур виділяється гігієнічними і художніми достоїнствами Verdana, спроектована Метью Картером. Це гротеск, розрахований на відтворення з низьким дозволом. Шрифт простий за рисунком, добре відхінтований, ясно читається в кожному з семи вживаних розмірів. Зручні і красиві пропорції шрифту: невелика висота прописних знаків і виносних елементів дозволила дизайнеру збільшити x-height; він має порівняно великі апроші і ширину знаків. Завдяки всьому цьому шрифт виглядає легким, відкритим і добре сприймається з дисплея.

10. Перспективи вдосконалення внутрішньої і зовнішньої структури електронних видань.

Треба удосконалити структуру електронного посібника з дисципліни незалежно від її змісту, щоб вона обов’язково містила такі розділи:

1. Вступ до дисципліни (історія, предмет, актуальність, місце і взаємозв'язок з іншими дисциплінами програми).

2. Навчальну програму з дисципліни. Мету і задачі вивчення дисципліни.

3. Методичні вказівки щодо самостійного вивчення дисципліни (докладні інструкції з вивчення матеріалу й організації самостійної роботи) та роз'яснення структури, принципу побудови та використання підручника.

4. Зміст підручника, який повинен бути складений таким чином, щоб мінімізувати складності під час сприйняття та осмислення представленої інформації.

5. Основний зміст – викладення матеріалу, структурованого за розділами та окремими «дозами». За кожною темою навчальний матеріал має бути скомпонований за допомогою відносно незалежних доз, кожна з яких може виноситися на традиційний іспит або залік у вигляді окремого питання. При цьому:

   • інформація з курсу повинна бути добре структурована та мати вигляд закінчених фрагментів курсу з обмеженою кількістю нових понять;

   • кожен фрагмент, разом із текстом, повинен подавати інформацію в аудіо чи відео вигляді («живі лекції»). Обов’язковим елементом інтерфейсу для живих лекцій буде лінійка прокрутки, яка дозволить повторити лекцію з будь-якого місця;

   • на ілюстраціях, які подають складні моделі чи пристрої, повинна бути миттєва підказка, що з’являється або зникає синхронно з рухом курсору по окремих елементах ілюстрації (карти, плану, схеми, креслення тощо);

   • текстова частина повинна супроводжуватися великою кількістю перехресних посилань та пошуковою системою. Це скорочує час пошуку необхідної інформації. Бажано підключати спеціалізований тлумачний словник;

   • відеоінформація має супроводжувати розділи, які важко зрозуміти у звичайному викладенні. Затрати часу для користувача у 5-10 разів менші у порівнянні з традиційним підручником; для закріплення теоретичного матеріалу додатково можуть подаватися приклади виконання розрахунків та розв'язування задач.

   • Ілюстрацій в електронних виданнях варто використовувати таку кількість, яка потрібна для найкращого сприйняття та розуміння матеріалу, оскільки ілюстративний матеріал містить на декілька порядків більше інформації, ніж текст, який займає той самий простір на сторінці, та ефективніше впливає на відчуття людини. Швидкість сприйняття ілюстративної інформації набагато більша, ніж тексту, зорові образи у вигляді графічних об’єктів сприймаються цілком та безпосередньо заносяться у довготривалу пам’ять без проміжного перетворення у поняття, як це відбувається з текстом. На практиці, у більшості випадків електронні видання обділені малюнками.

Інтерактивна реалізація електронних видань дозволяє користувачеві пересуватися за допомогою вбудованих гіперпосилань та активно втручатися у хід подій, а також моделювати різні процеси.

При поданні теоретичного матеріалу можна використовувати прийоми, які стимулюють активність мислення (відновити схему, вставити пропущені слова).

Засоби активізації:

• Викладення цілей. Для підготовки до сприйняття матеріалу спочатку викласти цілі вивчення даного матеріалу.

• Від конкретного до абстрактного. Починати викладати матеріал з короткого прикладу з практики, який мотивує необхідність його засвоєння.

• Цілісне бачення. Положення та принципи, про які йдеться спочатку подавати у стилі резюме, потім переходити до детального викладення.

• Практична спрямованість. Впродовж викладення теоретичної частини наводити додаткові приклади, ілюстрації, демонстрації та цікаві відомості.

• Активізація інтелекту. На основі поданого теоретичного матеріалу пропонувати завдання, які закріплюють засвоєння інформації, встановлюють взаємозв’язки навчальних питань між собою та досвідом студента.

6. Підсумковий тест. Словник термінів (глосарій).

7. Список літератури та посилань на електронні ресурси.

8. Нормативні документи (при необхідності) – закони та стандарти.

9. Як додатковий матеріал можуть бути включені статті з наукових і періодичних видань, довідкові матеріали, "мітки" (посилання) на інші електронні видання (навчальні курси, які вивчалися студентом раніше), сайти фірм-виробників.

Одним з найкращих варіантів структури електронного підручника є той, який передбачає високу питому вагу завдань для тренінгу та самоконтролю.