1.Всi вiдповiдi вiрнi;

2.Сортування товарної маси;

3.Комунiкацiї мiж виробником i споживачем та надання послуг споживачу;

4.Проведення трансакцiї.

!18

До звичайних операцiй у сферi оптової торгiвлi вiдносять:

1. Всi перерахованi;

2. Збирання, сортування, розподiлення по групам великих партiй товарiв;

3. Перепакування, розлив у пляшки, розфасування у меншi ємкостi;

4. Тимчасове зберiгання та охолодження.

!19

Бар'єри, що iснують мiж виробниками та роздрiбними операторами:

1. Всi перерахованi;

2. Бар'єри вiдстанi та часу;

3. Фiнансовий та iнформацiйний бар'єр;

4. Асортиментний та логiстичний бар'єр.

!20

До функцiй оптової торгiвлi вiдносять:

1. Всi зазначенi;

2. Полегшення процесу реалiзацiї товарiв виробникiв;

3. Перетворення виробничого асортименту в торговий;

4. Логiстична задача (транспортування, зберiгання та iншi).

!21

Оптовий продаж товарiв може здiйснюватися товаровиробниками при реалiзацiї власної продукцiї:

1. Всi вiдповiдi правильнi;

2. Торговельним посередникам;

3. Iншим виробникам для подальшого використання у виробничому процесi або торговельними посередниками;

4. Суб'єктам господарювання, якi здiйснюють роздрiбну торгiвлю.

!22

Функцiєю оптової торгiвлi не є:

1. Продаж товарiв переважно малими партiями;

2. Полегшення процесу реалiзацiї товарiв виробниками;

3. Перетворення виробничого асортименту в торговельний;

4. Полегшення процесу закупiвлi товарiв роздрiбною торгiвлею та виробничими споживачами.

!23

На суб'єктiв оптової торгiвлi чинять тиск такi конкурентнi сили:

1.Всi вiдповiдi правильнi;

2.Реальна та потенцiйна конкуренцiя;

3.Конкуренцiя "нульового каналу";

4.Конкуренцiя часткових замiнникiв.

!24

Вид економiчної дiяльностi у сферi товарообiгу, що охоплює купiвлю - продаж товарiв за договорами поставки партiями для подальшого їх продажу кiнцевому споживачевi через роздрiбну торгiвлю або для виробничого споживання i надавання пов'язаних iз цим послуг - це:

1.Оптова торгiвля;

2.Роздрiбна торгiвля;

3.Дрiбнороздрiбна торгiвля;

4.Зовнiшня торгiвля.

!25

Моральний знос основних засобiв пiдприємства - це:

1. Зменшення вартостi аналогiчних основних засобiв пiд впливом науково-технiчного прогресу;

2. Втрата вартостi через зменшення продуктивностi використання основних засобів;

3. Збiльшення вiдтворювальної вартостi основних засобiв при зменшеннi їх споживчої вартостi;

4. Усi наведенi варiанти вiдповiдей характеризують рiзнi аспекти морального зносу основних засобiв.

!26

Яким чином здiйснюється вiдшкодування фiзичного зносу основних засобiв пiдприємства?

1. Шляхом їх ремонту.

2. Шляхом їх замiни.

3. Шляхом їх модернiзацiї.

4. Усiма зазначеними способами.

!27

Яким чином здiйснюється вiдшкодування часткового мораль­ного зносу основних засобiв пiдприємства?

1. Шляхом їх модернiзацiї.

2. Шляхом їх поточного ремонту.

3. Шляхом їх капiтального ремонту.

4. Усiма зазначеними способами.

!28

Модернiзацiя основних засобiв - це:

1. Внесення конструктивних змiн в об'єкти основних засобiв iз метою покращання їх технiко-економiчних характеристик.

2. Вид ремонту основних засобiв, що дає змогу повнiстю усунути їх фiзичний знос.

3. Вид поточного ремонту основних засобiв, що дає змогу пiдвищити їх продуктивнiсть.

4. Замiна зношених основних засобiв на новi.

!29

Який вид вартостi основних засобiв та iнших необоротних активiв характеризує суму коштiв, яку пiдприємство очiкує отримати вiд їх реалiзацiї пiсля закiнчення термiну корисного використання за мiнусом витрат, пов'язаних iз продажем?

1. Лiквiдацiйна вартiсть.

2. Балансова (залишкова) вартiсть.

3. Вiдновлювальна вартiсть.

4. Ринкова вартiсть.

!30

В яких одиницях вимiру здiйснюється облiк, аналiз i планування основних засобiв пiдприємства?

1. У вартiсних та натуральних одиницях вимiру.

2. Лише у вартiсних одиницях вимiру.

3. Лише у натуральних одиницях вимiру.

4. В умовних одиницях.

!31

Який з наведених факторiв безпосередньо та без застережень зумовлює зростання потреби пiдприємства торгівлі у торговельній площi?

1. Зростання потоку покупцiв i збiльшення робочих мiсць торго­вельно-оперативного персоналу.

2. Зростання загальної чисельностi працiвникiв пiдприємства.

3. Зростання товарообороту у фактичних цiнах.

4. Продовження часу роботи магазину.

!32

За якою ознакою основнi засоби пiдприємства торгiвлi подiляються на активну та пасивну частини?

1. За характером участi у торговельно-технологiчному процесi.

2. За рiвнем дохiдностi.

3. За цiльовим призначенням.

4. За паспортною продуктивнiстю.

!33

Який вид основних засобiв пiдприємства торгівлі належить до пасивної частини основних засобiв?

1. Складськi споруди.

2. Пiдйомно-транспортне устаткування.

3. Контрольно-касовi апарати.

4. Усi зазначенi види основних засобiв.

!34

Яким термiном визначається група основних засобiв пiдпри­ємства, якi використовуються не для обслуговування госпо­дар­ської дiяльностi, а для вирiшення окремих соцiальних завдань (наприклад, для забезпечення вiдпочинку працiвникiв пiдприємства)?

1. Невиробничi основнi засоби.

2. Пасивнi основнi засоби.

3. Забалансовi основнi засоби.

4. Дане питання є некоректним, оскiльки окремому пiдприємству немає сенсу утримувати такi основнi засоби.

!35

Як необхiдно дiяти пiдприємству, яке має зайвi основнi засоби, що тимчасово не використовуються?

1. Обрати одне з рiшень, запропонованих серед варiантiв вiдповiдей, з огляду на економiчну доцiльнiсть.

2. Забезпечити альтернативне використання зайвих основних засобiв шляхом їх перепрофiлювання.

3. Здати зайвi основнi засоби в оренду.

4. Продати зайвi основнi засоби.

!36

Що характеризує коефiцiєнт оновлення основних засобiв?

1. Частку нововведених основних засобiв у вартостi основних засобiв пiдприємства на кiнець перiоду.

2. Суму, на яку збiльшилась вартiсть основних засобiв, що використовуються на пiдприємствi.

3. Кiлькiсть введених у дiю нових основних засобiв на пiдприємствi.

4. Частку нововведених основних засобiв у вартостi основних засобiв пiдприємства на початок перiоду.

!37

Як впливає на загальну ефективнiсть використання основних засобiв пiдприємства змiна коефiцiєнта використання власних складських примiщень?

1. Прямо пропорцiйно.

2. Не впливає.

3. Обернено пропорцiйно.

4. Характер впливу визначити неможливо.

!38

Як розраховується показник "фондовiддача" на пiдприємствi торгівлі?

1. Як частка вiд дiлення обсягу товарообороту за перiод на середню вартiсть основних засобiв даного пiдприємства.

2. Як добуток обсягу товарообороту за перiод на середню вартiсть основних засобiв даного пiдприємства.

3. Як частка вiд дiлення середньої вартостi основних засобiв даного пiдприємства на обсяг його товарообороту за перiод.

4. Як сума коштiв вiд продажу основних засобiв, що вибувають iз пiдприємства за певний перiод.

!39

У чому полягає економiчна сутнiсть амортизацiї основних засобiв пiдприємства?

1. У систематичному перенесеннi певної частки вартостi основних засобiв на собiвартiсть продукцiї (послуг) пiдприємства.

2. У зменшеннi споживчої вартостi основних засобiв у процесi експлуатацiї.

3. У нагромадженнi коштiв для фiнансування вiдтворення основних засобiв.

4. У замiнi повнiстю зношених основних засобiв новими.

!40

Якi шляхи може використати пiдприємство торгівлі щодо забезпечення задоволення потреби у приростi основних засобiв?

1. Може використати будь-який iз зазначених шляхiв, якщо визначить його для себе найбiльш ефективним.

2. Придбати необхiднi основнi засоби у власнiсть.

3. Здiйснити капiтальне будiвництво (пiдрядним або господарським способом).

4. Орендувати необхiднi основнi засоби (у порядку оперативного або фiнансового лiзингу).

!41

Що являє собою пiдприємство торгівлі?

1. Самостiйний господарюючий суб'єкт iз правами юридичної особи, що дiє з метою отримання прибутку.

2. Будь-який суб'єкт ринкових вiдносин, що здiйснює комерцiйну дiяльнiсть.

3. Цiлiсний майновий комплекс, що має здатнiсть самостiйно виробляти продукцiю, надавати послуги тощо.

4. Господарський проект, що реалiзується одним або декiлькома пiдприємцями.

!42

Чи вiрним є твердження, що власники пiдприємства торгівлі самос­тiйно визначають види його дiяльностi i можуть їх змiнювати на свiй розсуд?

1. Так, iз врахуванням обмежень щодо окремих видiв дiяльностi, якi пiдлягають лiцензуванню.

2. Беззаперечно, так.

3. Нi, види дiяльностi пiдприємства визначаються власниками спiльно з повноважними органами державного регулювання.

4. Нi, для кожного окремого виду пiдприємства види його дiяльностi зафiксованi у законодавствi.

!43

Яким чином визначаються цiлi та предмет дiяльностi окремого пiдприємства торгівлі?

1. Засновниками в установчих документах пiдприємства.

2. Повноважними державними органами у рiшеннi про реєстрацiю пiдприємства.

3. Виконавчими органами управлiння пiдприємства у робочому порядку.

4. Прямо визначаються спецiальними нормативними актами.

!44

З якого моменту пiдприємство вважається створеним та набуває прав юридичної особи?

1. З дня державної реєстрацiї.

2. З моменту початку господарської дiяльностi.

3. З дня прийняття вiдповiдного рiшення засновниками пiдприємства.

4. З моменту вiдкриття розрахункового рахунку в установi банку.

!45

Як називається документ, що видається уповноваженим органом виконавчої влади, згiдно з яким особа-власник даного документа має право здiйснювати певний вид пiдприємницької дiяльностi?

1. Лiцензiя.

2. Статут.

3. Цiнний папiр.

4. Свiдоцтво про державну реєстрацiю пiдприємства.

!46

Що являє собою державна торговельна полiтика?

1. синтез усього наведеного

2. складова частина соцiально-економiчної полiтики України

3. сукупнiсть правових, економiчних, фiнансових, науково-технiчних, iнвестицiйних, соцiально-полiтичних, органiзацiйних заходiв

4. система регуляторних механiзмiв впливу на торгiвлю, якi використовуються органами державної

!47

В яких формах здiйснюється державне регулювання торговельної дiяльностi в Українi?

1. у всiх визначених

2. патентування окремих видiв торговельної дiяльностi

3. сертифiкацiя товарiв та торгових послуг

4. встановлення Правил торгiвлi окремими видами товарiв та державний контроль за їх дотримання

!48

З якою метою необхiдна державна пiдтримка соцiально значущих видiв торговельної дiяльностi?

1. задоволення потреб у товарах та послугах соцiально незахищених та вразливих верств населення, мешканцiв сiльської мiсцевостi, пiльгових категорiй споживачiв

2. реалiзацiя державної монополiї на виробництво i продаж окремих товарiв

3. оптимiзацiя бюджетного фiнансування розвитку торгiвлi

4. створення умов для розвитку торговельного пiдприємництва

!49

Що являє собою патентування торговельної дiяльностi?

1. проведення операцiй з видачi - анулювання торгових патентiв та контролювання додержання патентних умов дiяльностi

2. видачу дозволiв на торговельну дiяльнiсть на певнiй територiї

3. процес оформлення права на здiйснення певного виду торговельної дiяльностi та (або) торгiвлю окремими видами товарiв

4. державний контроль за наявнiстю у суб'єктiв господарювання торгових патентiв

!50

Що передбачає процедура сертифiкацiї товарiв та торговельних послуг?

1. документальне пiдтвердження вiдповiдностi товарiв та послуг вимогам, якi установленi законодавством

2. вибiркова перевiрка якостi товарiв та послуг

3. видачу дозволу на право реалiзацiї товарi та надання торговельних послуг

4. встановлення вимог (правил) реалiзацiї товарiв та надання торговельних послуг

!50

Що є передумовою державного монiторингу сфери торгiвлi ?

1. комплекс усього зазначеного

2. розробка i впровадження вiдповiдних форм спецiалiзованої звiтностi підприємств торгівлі

3. визначення системи показникiв для оцiнки стану та розвитку торгiвлi

4. наявнiсть суб'єктiв монiторингу з вiдповiдним фiнансовим, кадровим, матерiальним та програмним забезпеченням

!51

Хто є суб'єктами реалiзацiї державної полiтики у сферi торгiвлi?

1. державнi та недержавнi органи управлiння, метою дiяльностi яких є формування сприятливого середовища для розвитку торгiвлi

2. кабiнет Мiнiстрiв України та створюваний ним спецiальний уповноважений орган виконавчої влади

3. органи мiсцевого самоврядування

4. суб'єктiв торговельної дiяльностi та їх об'єднання

!52

Що є об'єктом державного контролю за торговельною дiяльнiстю?

1. усе зазначене, крiм цiн реалiзацiї та норми прибутковостi

2. нормативно-правовий порядок здiйснення торговельної дiяльностi

3. якiсть i безпека товарiв i послуг, додержання умов патентування

4. цiни реалiзацiї товарiв i послуг, норми прибутковостi торговельної дiяльностi.

!53

Товарне забезпечення - це:

1. Дiяльнiсть iз закупiвлi та надходження на пiдприємство товарних ресурсiв необхiдного обсягу, асортименту та якостi.

2. Процес перемiщення товарiв вiд виробника до кiнцевого споживача, пiдпорядкований генеральнiй метi торговельного пiдприємства.

3. Цiлеспрямований пiдбiр певних товарiв для реалiзацiї, що забезпечує задоволення попиту контингенту споживачiв.

!54

Що є головною метою формування товарного забезпечення обороту торговельного пiдприємства?

1. Усi наведенi вiдповiдi.

2. Досягнення запланованого обсягу прибутку.

3. Виконання розроблених планiв товарообороту та прибутку.

4. Мiнiмiзацiя витрат на закупiвлю товарiв.

!55

У чому полягає рiзниця мiж показниками "плановий обсяг закупiвлi товарiв" та "плановий обсяг надходження товарiв"?

1. Обсяг закупiвлi визначається у цiнах закупки, обсяг надходження - у цiнах реалiзацiї товарiв.

2. Рiзницi мiж цими показниками немає, тому що плановий обсяг закупiвлi товарiв вiдповiдає плановому обсягу надходження товарiв.

3. Рiзниця мiж цими показниками складає суму змiни товарних запасiв i вибуття товарiв, що очiкується.

!56

Переваги оптової закупiвлi товарiв однiєю партiєю полягають у тому, що:

1. Низькi витрати на замовлення товарiв.

2. Прискорюється обiг капiталу.

3. Знижуються витрати на зберігання товарів.

!57

Пiдприємство торгівлі здiйснює вибiр постачальника товарiв, враховуючи:

1. Усi наведенi вiдповiдi.

2. Якiсть обслуговування.

3. Вiддаленiсть постачальника за його мiсцезнаходженням.

4. Ризик недобросовiсностi та банкрутства постачальника.

!58

Якщо перед пiдприємством торгівлі постає проблема вибору постачальника товарiв, що надає вiдстрочку платежу, то який критерiй матиме вирiшальний вплив на прийняття рiшення?

1. Найменшi витрати пiдприємства торгівлі при закупiвлi товарiв.

2. Спроможнiсть постачальника забезпечити замiну неякiсних товарiв.

3. Кредитоспроможнiсть та фiнансове становище постачальника.

!59

Якщо значення коефiцiєнта вiдповiдностi фактичного обсягу надходження товарiв товарним потребам менше одиницi, то це свiдчить, що:

1. Фактичний обсяг надходження товарiв є недостатнiм для задоволення товарних потреб.

2. Має мiсце надлишок товарної маси i можуть утворитись нормативнi товарнi запаси.

3. Поточний обсяг надходження вiдповiдає фактичному обсягу товарообороту та приросту товарних запасiв.

!60

За яких умов торговельне пiдприємство може прийняти рiшення про недоцiльнiсть продовження договiрних вiдносин з постачальником?

1. Якщо коефiцiєнт поставки товарiв менший 1.

2. Якщо коефiцiєнт поставки товарiв дорiвнює 1.

3. Якщо коефiцiєнт поставки товарiв бiльший 1.

!61

Що з наведеного нижче є завданням пiдсистеми "товарне забезпечення обороту"?

1. Усе наведене.

2. Забезпечення конкурентних переваг пiдприємства торгівлі по асортименту якостi та цiнам товарiв.

3. Мiнiмiзацiя сукупних витрат на формування, транспортування i зберiгання товарних ресурсiв.

4. Створення передумов для отримання цiльового прибутку шляхом забезпечення необхiдної ефективностi комерцiйних угод по закупiвлi товарiв.

!62

На якi з наведених аспектiв (показникiв) дiяльностi пiдприємства торгівлі не впливає якiсть закупiвельної дiяльностi?

1. Впливає на усi зазначенi.

2. Обсяг товарообороту.

3. Платоспроможнiсть.

4. Обсяг формування власного капiталу.

!63

Чи впливає якiсть закупiвельної дiяльностi на обсяги формування прибутку пiдприємства торгівлі?

1. Так, безумовно.

2. Нi, оскiльки обсяги формування прибутку залежать вiд товарообороту пiдприємства та рiвня торгових надбавок.

3. Так, оскiльки якiсть закупiвельної дiяльностi визначає потребу у трудових та фiнансових ресурсах торговельного пiдприємства.

!64

Яким чином здiйснюються формування товарного забезпечення товарообороту пiдприємства торгівлі?

1. Шляхом вiльного вибору постачальникiв товарних ресурсiв та укладання з ними угод на поставку товарiв.

2. Шляхом адмiнiстративного закрiплення виробничих пiдприємств за торговельними структурами.

3. Шляхом встановлення квот на обов'язкових викуп пiдприємством торгівлі певного обсягу товарних ресурсiв нацiональних виробникiв.

4. Усiма перелiченими шляхами.

!65

Чим вигiдна пiдприємству торгівлі спiвпраця з постачальниками - товаровиробниками порiвняно з постачальниками - посередниками?

1. Усе наведене.

2. Можливiсть впливу на асортимент та цiни виробництва.

3. Можливiсть узгодження розмiрiв тари та упаковки товарiв.

4. Можливiсть уточнення графiку та обсягiв постачання при змiнi кон'юнктури споживчого ринку.

!66

Чим вигiдна пiдприємству торгівлі спiвпраця з постачальниками - посередниками порiвняно з постачальниками - виробниками?

1. Можливiсть забезпечення широкого асортименту товарiв при мiнiмальних логiстичних витратах.

2. Можливiсть впливу на асортимент та цiни виробництва.

3. Можливiсть узгодження розмiрiв тари та упаковки товарiв.

4. Можливiсть уточнення графiку та обсягiв постачання при змiнi кон'юнктури споживчого ринку.

!67

Якi переваги має пiдприємство торгівлі при наявностi постiйних постачальникiв товарних запасiв?

1. Усе наведене.

2. Мiнiмiзацiя логiстичних витрат.

3. Узгодженнi органiзацiйнi, правовi, фiнансовi аспекти спiвпрацi.

4. Контрольований ризик недобросовiсностi постачальниками.

!68

Чому при наявностi постiйних товаропостачальникiв рекомендується укладати разовi договори на поставку товарних ресурсiв?

1. Усе наведене.

2. Для наявностi альтернативних можливостей товарного забезпечення обороту.

3. Для пiдвищення рiзноманiтностi товарного асортименту, появи товарiв-новинок.

4. Для унеможливлення диктату товаропостачальника та завищених цiн закупiвлi.

!69

Чому в аналiтичнiй роботi доцiльно виокремлювати постачальникiв за їх мiсцезнаходженням (резиденти, не резиденти)?

1. Це обумовлює рiзний рiвень непрямих податкiв, зборiв, що пiдлягають сплатi в малiй закупiвлi товарiв.

2. Це обумовлює рiзний рiвень ризику закупiвельної дiяльностi.

3. Це обумовлює рiзний ступiнь впливу на постачальника.

!70

Чи може пiдприємство торгівлі забезпечити плановий товарооборот необхiдними товарними ресурсами самостiйно?

1. Так, може при наявностi власного виробництва та дочiрнiх виробничих пiдприємств.

2. Так, якщо воно самостiйно обирає постачальникiв та визначає асортимент продукцiї, що виробляється.

3. Нi, оскiльки товарнi ресурси створюються за межами пiдприємства торгівлі - у сферi виробництва або шляхом проведення iмпортних операцiй.

4. Так, якщо пiдприємство торгівлі входить до складу певної асоцiацiї або торговельно-фiнансової групи.

!71

Який тип торговельних посередникiв дiє у каналах розподiлу товарних ресурсiв вiд свого iменi та за свiй рахунок?

1. Дилер.

2. Дистриб'ютор.

3. Комiсiонер.

4. Агент.

!72

Що є передумовою закупiвельної дiяльностi?

1. Збiр та систематизацiя усiєї iнформацiї, що є необхiдною для прийняття обгрунтованого рiшення щодо закупiвлi товарiв.

2. Визначення каналiв розподiлу товарних ресурсiв та типiв торговельних посередникiв, що дiють в кожнiй ланцi каналу.

3. Виявлення ступеню та iнструментiв конкурентної боротьби мiж постачальниками товарних ресурсiв.

4. Визначення основних джерел товарної пропозицiї та їх дефiциту (профiциту).

!73

Якi наслiдки має зниження коефiцiєнту вiдповiдностi надходження товарiв товарним потребам пiдприємства?

1. Можлива товарна криза та недоотримання товарообороту внаслiдок дефiциту товарних ресурсiв.

2. Пiдприємство втрачає довiру з боку постачальникiв.

3. Плановий обсяг надходження товарiв повинен бути переглянутий в бiк зменшення.

4. Може розвинутися криза платоспроможностi - пiдприємство не в змозi розрахуватися з постачальниками.

!74

Яким чином розраховується коефiцiєнт поставки (У.п. - НТф - фактичне та планове надходження товарiв, ТОф, ТОпл - фактичний та плановий товарооборот, ТЗф, ТЗпл - фактичнi та плановi товарнi запаси на кiнець перiоду, дТЗпл - плановий прирiст товарних запасiв)?

1. НТф/НТпл х 100.

2. НТф/(ТОпл+дТЗ).

3. НТф/(ТОпл+ТЗпл) х 100.

4. (НТф-НТпл)/ТОпл+дТЗ).

!75

Яким чином розраховуються втрати товарообороту в зв'язку з порушенням графiку завозу товарiв?

1. Сума вiдхилень мiж фактичним обсягом надходження товарiв та надходженням, передбаченим графiком завозу.

2. Як спiввiдношення мiж фактичним та плановим обсягом надходження товарiв.

3. Порушення графiку завозу товарiв не призводить до втрат товарообороту, якщо в цiлому за перiод плановий обсяг надходження товарiв виконаний.

4. Як рiзниця мiж фактичним i плановим обсягом надходження товарiв.

!76

За допомогою якого методу планується обсяг надходження (закупiвлi) товарiв?

1. Балансовим шляхом розробки товарного балансу.

2. Економiко - статистичним.

3. Факторно-аналiтичним.

4. Методом технiко-економiчних розрахункiв.

!77

Яким чином обчислюється плановий обсяг надходження товарiв (НТ) (умовнi позначки: ТО - товарооборот, ТЗн, ТЗк - товарнi запаси на початок на кiнець планового перiоду, В - вибуття товарiв планове)?

1. НТ = ТО + ТЗк + В - ТЗн

2. НТ = ТО - В + (ТЗк - ТЗн).

3. НТ = ТЗн + ТО - В + ТЗк.

!78

Яким чином розраховується плановий обсяг закупiвлi товарiв (З) (умовнi позначки: НТ - надходження товарiв, Рк.д. - рiвень комерцiйного доходу, Рс.о - рiвень собiвартостi обороту)?

1. З = НТ х (100 - Рк.д)/100.

2. З = НТ х Рс.о.

3. З = НТ х (Рк.д + Рс.о).

4. З = НТ х (100 - Рс.о)/100.

!79

Що є основним критерiєм вибору постачальника товарних ресурсiв?

1. Цiна закупiвлi та якiсть обслуговування.

2. Тип постачальника та його мiсце в логiстичнiй мережi.

3. Вiддаленiсть постачальника.

4. Наявнiсть вiдстрочки платежу та її тривалiсть.

!80

Чи впливає на вибiр постачальникам його мiсцезнаходження?

1. Так, впливає, якщо завезення товарiв здiйснює пiдприємство торгівлі.

2. Так, впливає, оскiльки це один з цiноутворюючих факторiв.

3. Нi, не впливає.

!81

Чому умови закупiвлi товарiв систематично та у великих обсягах кращi, нiж разовi i малими партiями?

1. Усе наведене.

2. Менше логiстичнi витрати.

3. Менше транспортнi витрати.

3. Менше трансакцiйнi витрати.

!82

Якi дiї дозволяють зменшити сукупнi витрати пiдприємства на закупiвлю товарiв у конкретного постачальника?

1. Вiдмова вiд користування комерцiйним кредитом постачальника.

2. Перегляд графiку завозу товарiв в бiк зменшення iнтервалу поставки.

3. Транспортування товарiв власним транспортом.

4. Вiдмова вiд автоматизованого замовлення товарiв.

!83

За яким критерiєм вiдбувається вибiр найбiльш доцiльного постачальника (з економiчної точки зору)?

1. За критерiєм мiнiмiзацiї сукупних витрат, пов'язаних із товарним забезпеченням обороту.

2. За критерiєм мiнiмiзацiї цiн закупiвлi.

3. За критерiєм максимiзацiї комерцiйного доходу вiд реалiзацiї товарiв.

!84

Яким чином може здiйснюватися закупiвельна дiяльнiсть малими пiдприємствами торгівлі?

1. Усiма наведеними способами.

2. Самостiйно.

3. Шляхом вступу до закупiвельної асоцiацiї (кооперативу).

4. Шляхом укладання франчайзингової угоди.

!85

Який документ визначає права i обов'язки сторiн з органiзацiї поставки товарiв на торговельне пiдприємство?

1. Договiр купiвлi-продажу товарiв.

2. Рахунок-фактура.

3. Податкова накладна.

4. Статут пiдприємства.

!86

З якою метою необхiдно здiйснювати контроль за ходом поставки товарiв?

1. Все наведене.

2. Для недопущення накопичення товарних запасiв, що не користуються попитом.

3. Для унеможливлення зловживань з боку постачальникiв та суб'єктiв закупiвельної дiяльностi.

4. Для створення iнформацiйної бази, необхiдної для прийняття подальших рiшень щодо спiвпрацi з конкретним постачальником.

!87

Яким термiном визначається маса товарiв, призначених для наступного продажу, що знаходиться у сферi обiгу у процесi перемiщення вiд виробництва до споживача?

1. Товарнi запаси.

2. Оборотні активи.

3. Товарна продукцiя.

4. Товарне забезпечення.

!88

Чим зумовлена необхiднiсть утворення товарних запасiв?

1. Усiма зазначеними причинами.

2. Невiдповiднiстю ритму споживання (реалiзацiї) та виробництва товарiв.

3. Нерiвномiрнiстю розмiщення виробництва та районiв споживання товарiв.

4. Необхiднiстю перетворення виробничого асортименту на торго­вельний.

!89

Яка група товарних запасiв, що видiляється залежно вiд при­зна­чення, є головною частиною усiх товарних запасiв?

1. Товарнi запаси поточного зберiгання.

2. Товарнi запаси сезонного зберiгання.

3. Товарнi запаси дострокового завезення.

4. Товарнi запаси цiльового призначення.

!90

Як можна розрахувати норматив запасу поточного попов­нення? (умовнi позначення: ТО - обсяг товарообороту)

1. Як половину оптимальної партiї поставки з урахуванням коефi­цiєнта комплектностi поставки.

2. Як добуток кiлькостi асортиментних рiзновидiв товарiв за групами на середню цiну одиницi товару.

3. Як добуток середньоквадратичного вiдхилення ТО вiд середньої його величини за перiод мiж поставками.

4. Як одноденний ТО.

!91

Який елемент потоварного нормативу товарного запасу пiдприємства роздрібної торгівлі є сукуп­нiстю трьох складових: запасу представницького асорти­мент­ного набору, запасу на одноденну реалiзацiю, запасу на час приймання та пiдготовки товарiв до реалiзацiї?

1. Робочий запас.

2. Запас поточного поповнення.

3. Страховий (гарантiйний) запас.

4. Торговельний запас.

!92

Який елемент потоварного нормативу товарного запасу пiдприємства роздрібної торгівлі вiддзеркалює пот­ребу у запасах щодо забезпечення торгiвлi у перiоди мiж черговими поставками товарiв на пiдприємство?

1. Запас поточного поповнення.

2. Робочий запас.

3. Страховий (гарантiйний) запас.

4. Запас на одноденну реалiзацiю.

!93

Що є коефiцiєнтом комплектностi поставки, який викорис­товується у розрахунках норми запасiв поточного поповнення підприємства роздрібної торгівлі?

1. Вiдношення кiлькостi товарiв, якi повиннi бути в асортиментi магазину, до кiлькостi рiзновидiв в однiй партiї поставки.

2. Кiлькiсть рiзновидiв товару, що знаходяться у середньому в однiй партiї товарiв.

3. 0,5 - величину, яка вiддзеркалює зменшення запасу вiд максимуму до мiнiмуму за перiод мiж черговими поставками товарiв.

4. Вiдношення вартостi товарiв, що завозяться в одну поставку, до сукупного розмiру запасу пiдприємства.

!94

Який з елементiв робочого запасу буде вiдсутнiй на пiдприємствi торгівлі у разi наявностi погодинного графiка завозу товарiв?

1. Запас у розмiрi одноденного товарообороту.

2. Запас представницького асортиментного набору.

3. Запас на приймання та пiдготовку товарiв до продажу.

4. Страховий запас.

!95

Який елемент нормативу товарного запасу має бути обов'язково присутнiм на пiдприємствi торгівлі, навiть за умови впровадження системи товарозабезпечення "точно в час"?

1. Запас представницького асортиментного набору.

2. Запас на одноденну реалiзацiю (у розмiрi одноденного товаро­обо­роту).

3. Запас поточного поповнення.

4. Страховий (гарантiйний) запас.

!96

Який з елементiв поточних запасiв не враховується у пото­варних нормах запасiв, а тiльки оцiнюється для пiдприємства роздрібної торгівлі у цiлому?

1. Запас товарiв у дорозi.

2. Запас поточного поповнення.

3. Робочий запас.

4. Страховий запас.

!97

Як можна розрахувати норматив запасу представницького асортиментного набору товарiв пiдприємства торгівлі (умовнi позначення: ТО - обсяг товарообороту)?

1. Як добуток кiлькостi асортиментних рiзновидiв товарiв за групами на середню цiну одиницi товару.

2. Як половину оптимальної партiї поставки з урахуванням коефiцiєнта комплектностi поставки.

3. Як добуток середньоквадратичного вiдхилення ТО та коефіцієнту задоволення попиту.

4. Як одноденний ТО.

!98

Як можна розрахувати норматив страхового запасу товарiв пiдприємства торгівлі (умовнi позначення: ТО - обсяг товарообороту)?

1. Як добуток середньоквадратичного вiдхилення ТО та коефіцієнту задоволення попиту.

2. Як добуток кiлькостi асортиментних рiзновидiв товарiв за групами на середню цiну одиницi товару.

3. Як половину оптимальної партiї поставки з урахуванням коефiцi­єнта комплектностi поставки.

4. Як одноденний ТО.

!99

Як розраховується показник швидкостi обороту товарних запасiв пiдприємства торгівлі за певний перiод?

1. Як частка вiд дiлення обсягу товарообороту за перiод на середню величину товарних запасiв.

2. Як частка вiд дiлення обсягу товарообороту за перiод на залишок товарних запасiв на кiнець перiоду.

3. Як частка вiд дiлення середньої величини товарних запасiв на обсяг товарообороту за перiод.

4. Як частка вiд дiлення величини товарних запасiв на початок перiоду на обсяг товарообороту за перiод.

!100

Як спiввiдносяться мiж собою показники швидкостi обороту запасiв (що вимiрюється в оборотах за перiод або у разах) та часу обороту запасiв (у днi)?

1. Якщо тривалiсть перiоду (кiлькiсть днiв) роздiлити на швидкiсть обороту, то отримаємо час обороту запасiв за даний перiод.

2. Якщо швидкiсть обороту роздiлити на тривалiсть перiоду (кiлькiсть днiв), то отримаємо час обороту запасiв за даний перiод.

3. Якщо час обороту запасiв роздiлити на тривалiсть перiоду (кiлькiсть днiв), то отримаємо швидкiсть обороту запасiв за даний перiод.

4. Якщо час обороту запасiв помножити на обсяг одноденного товарообороту, то отримаємо швидкiсть обороту запасiв за даний перiод.

!101

Що вiдбудеться з показником "час обороту товарних запасiв", який вимiрюється у днях обороту, якщо збiльшиться обсяг товарообороту, а величина середнiх товарних запасiв пiдприємства торгівлі залишиться незмiнною?

1. Час обороту товарних запасiв зменшиться.

2. Час обороту товарних запасiв збiльшиться.

3. Час обороту товарних запасiв залишиться без змiн.

4. Характер змiни даного показника визначити неможливо, оскiльки необхiдно знати, як змiниться швидкiсть обороту товарних запасiв.

!102

Яка середня величина використовується для вимiрювання середнього розмiру товарних запасiв підприємства торгівлі?

1. Середня хронологiчна.

2. Середня геометрична.

3. Середня арифметична зважена.

4. Середня гармонiчна.

!103

Як позначається зростання iнфляцiйних очiкувань на рiшеннi щодо формування товарних запасiв на пiдпри­ємстві торгівлі, якщо прогнозується, що iндекс зростання цiн на то­вари, якi реалiзуються даним пiдприємством, буде значно вищий, нiж iндекс iнфляцiї?

1. Обумовлює формування товарних запасiв у бiльшому розмiрi для захисту оборотних активів пiдприємства вiд знецiнення.

2. Обумовлює формування товарних запасiв у меншому розмiрi для захисту оборотних активів пiдприємства вiд знецiнення.

3. Нiяк не позначається.

4. Характер впливу даного фактору визначити неможливо, оскiльки необхiдно додатково врахувати змiну швидкостi обороту запасiв.

!104

Яким чином мiсцезнаходження пiдприємства торгівлі впливає на показники обороту його товарних запасiв (якщо iншi чинники не враховуються)?

1. Вигiднiше мiсцезнаходження пiдприємства обумовлює вищий показник швидкостi обороту запасiв (в оборотах).

2. Вигiднiше мiсцезнаходження пiдприємства обумовлює нижчий показник швидкостi обороту його запасiв (в оборотах).

3. Вигiднiше мiсцезнаходження пiдприємства обумовлює вищий показник часу обороту його запасiв (у днях).

4. Мiсцезнаходження як самостiйний фактор, нiяк не впливає на показники обороту товарних запасiв.

!105

При визначеннi якого елемента нормативу товарного запасу пiдприємства торгівлі враховується фактор добросо­вiсностi постачальникiв щодо виконання договорiв поставки товарiв та стан дисциплiни поставки?

1. Страхового (гарантiйного) запасу.

2. Запасу представницького асортиментного набору.

3. Запасу на одноденну реалiзацiю (у розмiрi одноденного товарообо­роту).

4. Запасу товарiв у дорозi.

!106

Як впливає на розмiр товарних запасiв пiдприємства торгівлі стабiлiзацiя попиту на товари, що реалi­зуються ним, якщо це призводить до зменшення коефi­цiєнта варiацiї одноденного товарообороту пiдприємства?

1. Зумовлює зменшення запасiв за рахунок зменшення потреби у страховому (гарантiйному) запасi.

2. Зумовлює збiльшення запасiв у зв'язку з потребою збiльшення робочого запасу.

3. Зумовлює збiльшення запасiв у зв'язку з потребою збiльшення запасу на одноденну реалiзацiю.

4. Нiяк не впливає.

!107

У чому полягає особливiсть нормування товарних запасiв методом технiко-економiчних розрахункiв в оптовiй торгiвлi у порiвняннi з роздрiбною?

1. До потоварного нормативу входять запаси у дорозi та неоформленi вiдвантаження.

2. Нормування страхового (гарантiйного) запасу не проводиться.

3. До робочого запасу не входить запас на час розвантаження, приймання та пiдготовки товарiв до вiдвантаження.

4. Нiяких особливостей немає.

!108

Як позначиться на розмiрi оптимальної партiї поставки товарiв, що визначається на пiдставi використання моделi оптимального рiвня запасiв (EOQ), зростання рiвня витрат на зберiгання, розрахованого у вiдсотках до вартостi запасiв?

1. Призведе до зменшення оптимальної партiї поставки.

2. Призведе до збiльшення оптимальної партiї поставки.

3. Нiяк не позначиться.

4. Характер впливу визначити неможливо.

!109

За якою вартiстю облiковуються товарнi запаси при придбаннi:

1. первiсна вартiсть;

2. чиста реалiзацiйна вартiсть;

3. iдентифiкована собiвартiсть;

4. середньооблiкова собiвартiсть.

!110

За якою вартiстю облiковуються товарнi запаси при зберiганнi:

1. за меншою з 2-х вартостей: чистою реалiзацiйною або первiсною;

2. за чистою реалiзацiйною вартістю;

3. за первiсною вартiстю;

4. за цiнами реалiзацiї.

!111

Яким чином обраховується чиста вартiсть реалiзацiї товарних запасiв?

1. очiкувана вартiсть реалізації, зменшена на очiкуванi витрати для завершення реалiзацiї;

2. виходячи з очiкуваних цiн продажу товарiв.

3. первiсна вартiсть плюс середнiй процент торговельної надбавки.

!112

За яким методом облiковуються товарнi запаси при вибуттi та списаннi:

1. за будь-яким з наведених за вибором пiдприємства;

2. iдентифiкована собiвартiсть;

3. за цiнами продажу;

4. середньооблiкова собiвартiсть.

!113

Як при придбаннi за плату обчислюється собiвартiсть товарних запасiв?

1. оплата вартості товарів за цінами придбання, ввiзного мита, iнформацiйних i посередницьких послуг, транспортних витрат та непрямих податкiв;

2. виходячи з собiвартостi виробництва у постачальника товарних ресурсiв;

3. виходячи з договiрної цiни придбання товарiв.

!114

Який з можливих методiв оцiнки товарних запасiв найкращий для пiдприємства?

1. вiдповiдь залежить вiд цiльової орiєнтацiї;

2. метод середньо облiкової собiвартостi;

3. метод ФIФО або ЛIФО (залежно вiд тенденцiї змiни курсу нацiональної валюти);

4. метод оцiнки по цiнам реалiзацiї.

!115

На якi пiдгрупи класифiкують товарнi запаси залежно вiд нормативу?

1. в межах нормативу, понаднормативнi;

2. вiдповiдно та нi параметрам попиту;

3. регулярного перiодичного, сезонного поповнення та витрачання.

!116

Що характеризує рiвень товарних запасiв в днях обороту:

1. кiлькiсть днiв торгiвлi, забезпечених наявними товарними запасами;

2. середнiй перiод часу протягом якого товари знаходяться на пiдприємствi в формi запасiв;

3. питому вагу витрат на формування запасiв в цiнi реалiзацiї товарiв.

!117

У якiй формi статистичної звiтностi вiддзеркалюється вартiсть наявних товарних запасiв?

1. у ф. №3-торг;

2. у ф. №1-торг;

3. у ф.№1 "Баланс".

!118

Яким чином спiввiдносяться мiж собою обсяг товарних запасiв, вiдображений у ф. №3-торг "Звiт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства" (ТЗ стат.) та ф. №1 "Баланс" (ТЗ фiн.)?

1. ТЗ стат. бiльше ТЗ фiн.;

2. ТЗ стат. = ТЗ фiн.;

3. спiввiдношення може бути рiзним залежно вiд особливостей облiкової полiтики пiдприємства;

4. ТЗ стат. менше ТЗ фiн.

!119

В яких одиницях вимiру обчислюється оборотнiсть товарних запасiв?

1. в днях обороту або разах обороту;

2. в вiдсотках до обороту;

3. у вартiсних чи натуральних одиницях вимiру;

!120

Що характеризує показник "час обороту товарiв"?

1. час, необхiдний для повного оновлення товарних запасiв;

2. середнiй час реалiзацiї товарiв (з моменту їх появи у торговельному залi);

3. перiод часу вiд поданням заявки на поставку товарiв до їх надходження на пiдприємство.

!121

Що характеризує "швидкiсть обороту товарних запасiв"?

1. скiльки разiв протягом певного перiоду поновлюється товарний запас;

2. швидкiсть продажу товарiв;

3. швидкiсть формування товарних запасiв;

4. скiльки разiв протягом певного перiоду здiйснюється поповнення товарних запасiв.

!122

Якi товарнi запаси (залежно вiд моменту оцiнки) використовуються при обчисленнi показникiв оборотностi?

1. середнi;

2. вхiднi;

3. вихiднi;

4. нормативнi.

!123

Яким чином впливає на обсяг формування товарних запасiв мiсцезнаходження підприємства торгівлі?

1. мiсцезнаходження підприємства торгівлі обумовлює можливостi завозу товарiв та iнтенсивнiсть витрачання товарних запасiв;

2. мiсцезнаходження підприємства торгівлі впливає на обсяг товарообороту, а, отже, i на обсяг товарних запасiв.

3. мiсцезнаходження підприємства торгівлі впливає на товарнi запаси через iнтенсивнiсть конкуренцiї;

4. нiяк не впливає.

!124

Яким чином на обсяг та рiвень товарних запасiв впливає спецiалiзацiя пiдприємства та товарногрупова структура товарообороту?

1. цi фактори обумовлюють рiзний графiк постачання товарiв, враховуючи термiн придатностi окремих товарiв;

2. цi фактори обумовлюють рiзний одноденний товарооборот;

3. цi фактори обумовлюють рiзний обсяг товаропостачання.

!125

При якiй формi обслуговування потреба в створеннi товарних запасiв найвища?

1. самообслуговування, з використанням тари-обслуговування;

2. традицiйна форма обслуговування через прилавок;

3. питання некоректне, форма обслуговування не впливає на розмiри формування товарних запасiв.

!126

Яким чином при формуваннi товарних запасiв враховується стан матерiально-технiчної бази підприємства торгівлі?

1. це лiмiтуючий фактор, оскiльки об'єм складських ємностей обумовлюють максимально можливий обсяг зберiгання товарних запасiв;

2. обсяги матерiально-технiчної бази пiдприємства обумовлюють графiк завозу товарiв;

3. обсяги матерiально-технiчної бази обумовлюють обсяги товарообороту пiдприємства, а, отже, i потребу в товарних ресурсах.

!127

Яким чином підприємство торгівлі має можливiсть формувати товарнi запаси при фiнансових ускладненнях (кризi платоспроможностi)?

1. переважно на умовах товарного кредиту;

2. переважно шляхом авансування закупiвлi товарiв;

3. переважно шляхом використання банкiвських кредитiв.

!128

Визначте мотив, який обумовлює зростання товарних запасiв в останнiй день мiсяця (кварталу)?

1. податковий мотив;

2. страховий мотив;

3. iнфляцiйний мотив;

4. ринковий мотив.

!129

Визначте цiлi формування товарних запасiв на підприємствах торгівлі:

1. усi наведенi;

2. забезпечення умов виконання плану товарообороту та безперервного задоволення потреб покупцiв;

3. запобiгання знецiненню вiльних грошових коштiв при зростаннi iнфляцiї;

4. накопичення товарiв сезонного попиту i виробництва.

!130

Управлiння товарними запасами передбачає...

1. формування та пiдтримання оптимального розмiру товарних запасiв, виходячи з загальної стратегiї пiдприємства;

2. мiнiмiзацiю витрат по їх формування;

3. максимiзацiї прибутку вiд торговельного дiяльностi;

4. розробку та реалiзацiю оптимального графiку завозу товарiв.

!131

Чи можна визначити цiль формування товарних запасiв будь-якого підприємства торгівлі?

1. Нi, цiлi можуть бути рiзними, оскiльки залежать вiд стратегiї розвитку пiдприємства.

2. Так, це максимiзацiя прибутку підприємства торгівлі.

3. Так, це забезпечення зростання ринкової вартостi пiдприємства.

4. Нi, цiлi формування товарних запасiв залежать вiд їх наявних обсягiв.

!132

Яким параметрам повинен вiдповiдати розроблений план формування товарних запасiв?

1. Усiм перелiченим.

2. Плану товарообороту.

3. Фiнансовим можливостям пiдприємства.

4. Матерiально-технiчнiй базi пiдприємства.

!133

Чи може плановий обсяг формування товарних запасiв вiдрiзнятися вiд нормативної величини?

1. Так, оскiльки плановий обсяг враховує можливостi пiдприємства щодо формування товарних запасiв.

2. Нi, плановий обсяг товарних запасiв визначається на основнi розроблених нормативiв.

3. Нi, план формування товарних запасiв враховує ще i результати аналiзу формування товарних запасiв у передплановому перiодi.

4. Так, оскiльки план i норматив товарних запасiв обчислюється рiзними методами.

!134

Яке спiввiдношення мiж темпами приросту товарних запасiв (Т_{пр тз}) та товарообороту (Т_{пр то}) вважається оптимальним?

1. ТпрТЗ = корiнь квадратний ТпрТО

2. ТпрТЗ = ТпрТО

3. ТпрТЗ =ТпрТО-1

!135

За допомогою якого методу можна оцiнити вплив на обсяг товарних запасiв таких факторiв як товарооборот та перiод оборотності?

1. Методом ланцюгових пiдстановок.

2. Факторно-аналiтичним методом.

3. Методом процентних чисел.

4. На основi iмiтацiйного моделювання.

!136

Якi з перелiчених показникiв використовують для аналiзу якостi товарних запасiв?

1. Частка неходових та залежалих товарiв, в загальному обсязi товарообороту, темп росту неходових i залежалих товарiв.

2. Iндекс сезонностi товарних запасiв.

3. Вiдхилення мiж фактичними i нормативними товарними запасами (у сумi та днях обороту).

4. Коефiцiєнт спiввiдношення темпiв росту товарних запасiв i товарообороту.

!137

Яке визначення характеризує роздрiбний товарооборот як економiчну категорiю?

1. Сукупнiсть економiчних вiдносин, якi виникають у процесi обмiну грошових коштiв на товари масового споживання.

2. Кiлькiсть товарiв масового споживання за групами та окремими найменуваннями, що реалiзованi кiнцевим споживачам.

3. Сума грошей за товари й послуги, реалiзованi через роздрiбну мережу та пiдприємства громадського харчування.

4. Кiлькiсна та якiсна характеристика товарної маси, яка переходить iз сфери виробництва до сфери споживання.

!138

Який з наведених елементiв має найбiльшу питому вагу у вар­тiснiй структурi роздрiбного товарообороту як еконо­мiчного показника?