2.4 Висновки до другого розділу

Визначено Правила перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами, визначили організацію перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами, умови їх перевезення, права, обов’язки та відповідальність вантажовідправників, вантажоодержувачів і перевізників, вимоги до конструкції транспортних засобів, призначених для перевезення таких вантажів, і стану їхнього спеціального обладнання, до упаковки й тари згідно з чинним національним законодавством і вимогами міжнародних договорів України.

Встановлено формування вантажної одиниці, розраховано схеми розміщення ящиків із напівфабрикатами на піддонах, схеми розміщення піддонів у кузові автомобіля, наведено коротку технічну характеристику навантажувально-розванажувального засобу.

Запропоновано, за допомогою методу розрахунку міцності транспортної тари збільшити висоту штабеля ящиків на піддоні в два рази. Що становитиме 2200 мм.

3 Удосконалення процесу управління перевезення вантажів на прикладі ммз «легко»

3.1.Вибір рухомого складу

Принципи вибору автомобіля:

• відповідність виду кузова АТЗ виду вантажу;

• співвідношення, вантажопідйомності автомобіля, партіонній масі вантажу;

• відповідність структурно-параметричноїорганізації АТЗ і технічноговиглядудорожнім та транспортнимумовамперевезення;

• оптимальність техніко-економічних і експлуатаційно-технологічних характеристик автомобіля.

Таблиця 3.1 – Рухомий склад, що порівнюється

Найменування вантажу	Розмір партії,т	Марка АТЗ
Готові напівфабрикати	gp1 = 23,76	Напівпричіп Kogel Cool-MAXX SIKT 24 P 50, Сідельний тягач Skania Scania R 114
	gр2 = 23,76	Напівпричіп Kogel Cool-MAXX SIKT 24 P 50 Сідельний тягач Mercedes-Benz Actros 1836

3.1.1 Принципи вибору бортового пристрою:

1. вантажопідйомність бортового пристрою має бути більшою або рівною масі брутто ЗУВМ;

2. повна маса АТЗ повинна перевищувати суму власною маси АТЗ, маси партії вантажу і маси бортового пристрою;

3. ;

4. ціна Ц_БП ->min

3.1.2 Визначення показників техніко-експлуатаційних характеристик АТЗ

Номінальна вантажопідйомність q, т.

q₁= 23,76

q₂=23,76

3.2.2 Питома об’ємна вантажопідйомність, т/м³:

(3. 1)

де V_в – внутрішній об’єм кузова, м³:

Коефіцієнт спорядженої маси:

(3.2)

де q₀ – споряджена маса АТЗ, т:

Навантажувальна висота підлоги кузова h_п,:

h_пб= 1275 мм

Показник компактності, м²/т:

_{(3. 3)}

де L_а, B_а – відповідно довжина та ширина АТЗ, м.

Коефіцієнт використання габаритної довжини:

(3.4)

де l_в – внутрішня довжина кузова АТЗ, м.

Мінімальний радіус повороту R_п, м.

R_п = 19 м. R_п = 23 м.

Контрольна витрата палива, Q_к, л/100 км.

Q_кб= 22 л/100 км Q_кап= 27 л/100 км

Лінійна норма витрати палива, Q_л, л/100 км.

Лінійна норма витрати палива для автопоїзда:

, (3. 5)

де Q_лт – лінійна норма витрати палива тягача, л/100км; H_п – норма витрати палива на 1 т спорядженої маси (питома витрата палива), л/100ткм (H_п = 2 для АТЗ з карбюраторним двигуном, H_п = 1,3 для АТЗ з дизельним двигуном, H_п = 0,6…0,8 для сучасних вантажних АТЗ при магістральних перевезеннях); G_0п – споряджена маса причепа (напівпричепа), т.

Q_лб=22+1,3*23,76=52 л/100 км л/100 км

Загальна норма витрати палива на 100 км пробігу:

(3. 6)

де L – пробіг АТЗ ; γ_с = 1; β = 0,5; К_д – коефіцієнт дорожніх умов руху.

Для автомобіля Сканія:

_{Для автомобіля Мерседес:}

Запас ходу по паливу, км:

, (3. 7)

де V_б – об’єм паливного баку, л.

Питома витрата палива, л/100 ткм:

, (3. 8)

л/100 ткм

л/100 ткм

Питома потужність АТЗ, кВт/т (к.с./т):

, (3. 9)

де N – максимальна потужність двигуна, кВт (к.с.); G – повна маса АТЗ, т.

к.с./т к.с./т

3.2.14 Максимальна швидкість руху V_max, км/год.

V_maxб= 120 км/год V_maxап= 120 км/год

Коефіцієнт розподілу маси за осями, %:

а) при повному завантаженні;

б) без завантаження

, (3. 10)

де М_і – маса, яка приходиться на і-ту вісь АТЗ, т; М_а – маса АТЗ, т.

Для автопоїзда:

_А)

_Б)

3.1.3 Визначення групу АТЗ.

До групи А відносяться АТЗ з максимальним навантаженням на вісь до 10 т (одинарна вісь) і до 18 т (здвоєна вісь).

До групи Б відносяться АТЗ з максимальним навантаженням на вісь до 6 т (одинарна вісь) і до 11 т (здвоєна вісь).

3.1.4 Визначення показника енергетичної ефективності автотранспортного засобу (АТЗ). Визначення коефіцієнта швидкості та паливного коефіцієнта пробігу АТЗ для міського, магістрального циклів та розрахункового маршруту

Для автопоїзда:

Коефіцієнт швидкості АТЗ в розрахункових циклах (міському k_vг магістральному k_vм):

, (3. 11)

де α₁ і α₂ – розрахункові коефіцієнти (для міського циклу α₁ = 90, α₂ = 60; для магістрального циклу α₁ = 360, α₂= 240; ψ_ср – середнє значення коефіцієнту опору дороги: , де β_д– частка доріг 1 та 2 категорій, яка припадає на маршрут; ψ₁ і ψ₂ - значення коефіцієнтів опору руху АТЗ на дорогах 1-2 і 3-4 категорій відповідно, ψ₁ =0,02 і ψ₂ =0,035; t_р– час розгону АТЗ до 60 км/год. (у міському циклі) і до 80 км/год. (у магістральному циклі), с.

Для автомобіля Сканія:

_{Для автомобіля Мерседес:}

Коефіцієнт швидкості АТЗ на розрахунковому маршруті:

, (3. 12)

де α_г – частка часу роботи АТЗ в міських умовах; k_vг і k_vм – значення коефіцієнта для міського і магістрального циклів відповідно.

Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ в циклах (міському k_eг і магістральному k_eм):

, (3. 13)

де k_д – коефіцієнт дорожніх умов руху (k_д = 1,1 для міського циклу, k_д = 0,85 – для магістрального); Н – загальна норма витрати палива на 100 км пробігу (див. розділ 2); ρ – об’ємна маса палива (ρ = 0,76 для бензину; ρ = 0,84 для дизельного палива); q – вантажопідйомність АТЗ, т; γ_ст – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності ; η_q – коефіцієнт спорядженої маси ; Н_а і В_а– висота і ширина АТЗ, м;

Для автомобіля Сканія:

_{Для автомобіля Мерседес:}

Паливний коефіцієнт пробігу автомобіля на розрахунковому маршруті:

, (3. 14)

де k_ег і k_ем – значення коефіцієнта для міського і магістрального циклів.

Визначення показника енергетичної ефективності АТЗ на розрахунковому маршруті. Зобразити схему тестових операцій.

Показник енергетичної ефективності АТЗ на розрахунковому маршруті:

, (3. 15)

Чим більше показник енергетичної ефективності , тим вище технологічний рівень перевезень.

Рисунок 3.1 - Схема тестових операцій автомобіля Сканія

1 – магістральний цикл; 2 – міський цикл; 3 – еталонна операція.

Зобразимо схему тестових операцій для автомобіля Мерседес.

Рисунок 3.2 - Схема тестових операцій автомобіля Мерседес: 1 – магістральний цикл; 2 – міський цикл; 3 – еталонна операція.

3.4.2 Шлях розгону АТЗ для міського (l_рг) і магістрального (l_рм) циклів, км:

(3. 16)

(3. 17)

де V_c – середня швидкість при розгоні, км/год.; V₀, V₁ – відповідно початкова і кінцева швидкості АТЗ при розгоні, км/год. (V₀ = 0, V₁ = 60 для міського циклу, V₁ = 80 – для магістрального).

3.1.4 Визначення показників коригування швидкості та витрати палива на розрахунковому маршруті.

Показник коригування швидкості:

(3. 18)

де k_v0 – коефіцієнт швидкості еталонного АТЗ (визначається для магістрального циклу за формулою (1) при ψ_ср = 0,012).

Цей показник показує, на скільки (у %) необхідно зменшити норматив технічної швидкості для даного розрахункового маршруту.

_{Ддя даного розрахункового маршруту норматив технічної швидкості потрібно зменшити на 34 % .}

Показник коригування витрати палива:

(3. 19)

де k_е0 – паливний коефіцієнт пробігу еталонного АТЗ (визначається для магістрального циклу за формулою (2) при ψ_ср = 0,012).

Цей показник показує, на скільки (у %) необхідно збільшити загальну витрату палива для даного розрахункового маршруту.

Для даного розрахункового маршруту необхідно збільшити загальну витрату палива на 46% на Сканії і на 29 на Мерседесі. [6]

Таблиця 3.2 – Техніко-експлуатаційні показники АТЗ

Показник	Сканія	Мерседес
Номінальна вантажопідйомність q, т	27	27
Розмір партії,т	23, 76	23, 76
Питома об’ємна вантажопідйомність, т/м3	0, 28	0, 28
Коефіцієнт спорядженої маси	0, 63	0, 61
Коефіцієнт використання габаритної довжини	0, 83	0, 80
Мінімальний радіус повороту Rп, м	19	23
Контрольна витрата палива, Qк, л/100 км	22	27
Загальна норма витрати палива на 100 км пробігу, міський цикл/магістральний	60/44,3	65, 7/48, 6
Запас ходу по паливу, км	833, 3	913, 2
Питома потужність АТЗ, к.с./т	8	7, 5
Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ в циклах, міський/магістральний	3, 27/2, 33	3, 45/2, 66
Паливний коефіцієнт пробігу автомобіля на розрахунковому маршруті	3, 062	3, 292
Показник енергетичної ефективності АТЗ на розрахунковому маршруті	0, 28	0, 16
Показник коригування витрати палива	1, 54	1, 71

Провівши розрахунки по техніко-економічним і експлуатаційно-технологічним характеристиках двох автомобілів, порівнявши їх було встановлено, що за деякими основними параметрами, зокрема показника енергетичної ефективності, паливного коефіцієнта, питомої потужності, автомобіль Сканія є більш досконалим, ніж Мерседес. Тому для подальших розрахунків буде обрано саме цей тягач.

Рисунок 3.3 – Порівняння коефіцієнта спорядженої маси, габаритної довжини, та енергетичної ефективності

Рисунок 3.4 – Порівняння показників витрати палива та питомої потужності АТЗ