РЕФЕРАТ

Дипломний проект на тему: "Підвищення ефективності перевезень швидкопсувних вантажів у міжміському сполученні (на прикладі ММЗ "Легко")

Використані терміни: автомобільний транспорт, вантажопотік, перевізний процес, час руху, час простою, транспортно-технологічна схема, попит, тариф тощо.

Мета роботи: підвищення ефективності перевезень швидкопсувних вантажів в міському сполученні.

Об’єкт дослідження: процес перевезення швидкопсувних вантажів в міському сполученні.

Предметом дослідження - закономірності впливу організаційних заходів на ефективність доставки продукції кінцевим споживачам.

В ході виконання дипломного проекту були визначені такі задачі:

1. Аналіз техніко-експлуатаційних показників підприємства.

2. Дослідження процесу доставки швидкопсувних вантажів.

3. Визначення ефективного автотранспортного засобу.

4. Визначення раціонального маршруту.

5. Техніко-економічна оцінка результатів досліджень.

6. Аналіз питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Розглянуті та розроблені заходи і методики дозволяють більш ефективно використовувати автомобілі, забезпечуючи максимальний рівень транспортного обслуговування, нормувати технологічні операції при транспортному обслуговуванні автомобільним транспортом.

Обсяг дипломного проекту складає 108 сторінок. У розрахунково-пояснювальній записці міститься 27 рисунків, 22 таблиць.

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………...6

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ММЗ «Легко»…………………………………………………………………………….7

1.1 Географічне розташування і коротка історична довідка про підприємство………………………………………………………………………7

1.2 Структура та чисельність автотранспортних засобів підприємства……………………………………………………………………..19

1.3 Характеристика ринку транспортних послуг……………………….25

1.4 Аналіз передових транспортних технологій………………………...31

1.5 Висновки до першого розділу………………………………………..34

2. 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ У МІЖМІСЬКОМУ СПОЛУЧЕННІ………………………………………………35

2.1 Правила перевезень швидкопсувних вантажів……………………...35

2.2 Формування вантажної одиниці………………………………..……40

2.3. Розрахунок міцності транспортної тари…………………………….46

2.4 Висновки до другого розділу………………………………………...52

3 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ НА ПРИКЛАДІ ММЗ «ЛЕГКО»…………………………………53

3.1.Вибір рухомого складу…………………………………………53

3.2 Маршрутизація перевезень…………………………………………...64

3.3 Висновок до третього розділу………………………………………..77

4 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ…………78

4.1 Розрахунок показників роботи автомобілів…………………………78

4.2 Висновки до четвертого розділу……………………………………..88

5 Охорона праці та цивільний захист на підприємстві…………………89

5.1 Аналіз стану виробничої санітарії підприємства ММЗ «Легко»….89

5.2 Організація моніторингу на території підприємства ММЗ «Легко»…………………………………………………………………………...98

5.3 Висновки до п’ятого розділу………………………………………..104

ВИСНОВКИ ПО ПРОЕКТУ…...…………………………………..………… 105

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………...107

ВСТУП

На сьогоднішній день в Україні відсутній дієвий механізм контролю температурного режиму транспортування та товарного сусідства при перевезенні швидкопсувної продукції, в той час, як Європейське законодавство суворо регламентує порядок контролю температурного режиму перевезення і, більше того, навіть вимоги до використовуваного холодильного устаткування і фургонів відповідно до сертифікації за Конвенцією ATP. Зокрема, мова йде про обов'язкове використання систем реєстрації температурного режиму в кузові транспортних засобів, що здійснюють подібне перевезення швидкопсувної продукції. Враховуючи процеси інтеграції України з ЄС, важливою вимогою стає гармонізація українських норм з європейськими.

Відсутність належного контролю з боку державних органів створює передумови для порушення запропонованих виробником швидкопсувної продукції режимів транспортування недобросовісними перевізниками. Більш того, учасники ринку, які прагнуть виконувати зазначені вимоги виявляються в явно гірших умовах, тому що зростають їх витрати на забезпечення необхідних вимог до умов перевезення. Аналогічно і торговельні мережі - ті з них, хто здійснює контроль температурного режиму, несе більші витрати в порівнянні з безконтрольною торгівлею.

Одною з основних перешкод на шляху введення міжнародних норм є висока ступінь зношеності вантажного автомобільного парку, що виконує внутрішні перевезення та не забезпечує необхідні умови перевезення. Діючі на ринку тарифи на перевезення недостатні для швидкого оновлення парку. Тому, в ході обговорення були порушені питання необхідності поетапного введення розглянутих норм, можливих механізмів державного стимулювання оновлення парку та різних програм фінансування подібного оновлення (лізингових, кредитних тощо).

У той же час, як показує аналіз, виконання всіх суттєвих вимог до умов перевезення швидкопсувної продукції не викликає її значного подорожчання і не зачіпає інтереси кінцевих споживачів. Широке дослідження ринку внутрішніх перевезень швидкопсувної продукції - стану парку, тарифів, зацікавленості замовників перевезень у забезпеченні вимог до умов перевезення, регулювання та контроль умов перевезення повинні забезпечуватися ринковими механізмами, де перше місце займає контроль з боку замовників перевезень - торговельних підприємств. Саме вони гарантують кінцевому споживачеві безпеку продукції і саме на них має бути покладена функція контролю перевізника - наскільки сумлінно він виконує вимоги до температурного режиму перевезеної продукції.

В якості інструментів контролю розглядаються реєстратори температури - спеціальні сертифіковані прилади, укомплектовані датчиками температури в кузові фургона. Такі апарати забезпечують можливість роздруківки паперового «чека» після прибуття в пункт доставки, де відображається графік зміни температури в кузові вантажівки під час поїздки. Цей документ може служити підставою для служб контролю якості торговельних організацій про приймання або неприйняття доставленої продукції. Крім того, подібні реєстратори можуть оснащуватися GPS-модулями та забезпечувати онлайн-контроль температурного режиму диспетчером перевізника. При порушенні заданих границь температурного режиму прилади видають застережливий сигнал водієві, а також можуть передавати попередження диспетчеру. Сьогодні подібні реєстратори сертифіковані в Україні та вже доступні на ринку.

1 Загальна характеристика обєкту дослідження

1.1 Географічне розташування і коротка історична довідка про підприємство

Керуючись принципом «якщо прагнеш зробити щось добре, зроби це сам», МХП контролює повний виробничий цикл отримання товарного м’яса курки.  Ми самостійно вирощуємо зерно для постачання заводів з виробництва комбікормів; виготовляємо корми для своїх птахофабрик з вирощування батьківського поголів’я і фабрик з виробництва м’яса птиці. Завдяки власному парку вантажівок-рефрижераторів у кількості більше ніж 450 машин, МХП займається доставкою своєї продукції в дистрибуційні центри та франчайзингові точки по всій території України. Більшу частину наших виробів реалізовуємо через мережу фірмових франчайзингових точок продажу.

МХП — перша українська агропромислова компанія, чиї акції котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі.

Історія

Протягом всієї своєї історії МХП розвивається за принципом „якщо хочеш зробити щось добре,— зроби це сам“. Крок за кроком наша компанія росла, ми будували виробництва „з нуля“ або повністю модернізували підприємства, які приєдналися до МХП. Такий підхід гарантує, що всі наші підприємства достатньо обладнані, розвиваються та управляються відповідно до найвищих виробничих стандартів ефективності.

1998 рік — Юрій Косюк виступив ініціатором заснування АТЗТ „Миронівський хлібопродукт“. Компанія отримала контрольний пакет акцій у ВАТ „Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів“ („ЗВКК“) і стала одним з провідних зерноторгових підприємств України.

1999 рік — МХП викуповує та модернізує птахофабрику „Перемога“; починається промислове виробництво м’яса птиці.

2001 рік — птахофабрика „Дружба народів Нова“ приєдналася до групи. „Старинська Птахофабрика“, яка спеціалізується на вирощуванні батьківського поголів’я птиці, увійшла до складу МХП.

2002 рік — виведення на ринок бренду охолодженого курячого м’яса „Наша ряба“.

2004 рік — МХП ввів в експлуатацію завод з переробки насіння соняшника.

2005 рік — МХП почав розвиток рослинницького бізнесу.

2006 рік — розпочав роботу Миронівський м’ясопереробний завод „Легко“ — найбільший в Україні завод з виробництва м’ясних напівфабрикатів. МХП завершив випуск єврооблігацій на суму 250 мільйонів доларів США.

2007 рік — у середині року почала працювати перша лінія виробництва ЗАТ „Миронівська птахофабрика“. З виходом лінії на повну потужність обсяг виробництва групи був збільшений на 70%.

2008 рік — „Миронівський хлібопродукт“ провів первинне публічне розміщення акцій (у формі глобальних депозитарних розписок) на Лондонській фондовій біржі.

Група придбала 80 % акцій компанії „Український бекон“ — виробника м’ясоковбасної продукції.

2009 рік — у червні закінчено будівництво другої лінії Миронівської птахофабрики — підприємство почало працювати на повну потужність, яка складає близько 200 тисяч тонн курятини на рік. На даний момент Миронівська птахофабрика — найбільш потужне підприємство на українському ринку промислового виробництва курятини та одне з найпотужніших підприємств цього спрямування у Європі.

У вересні, втілюючи стратегію вертикальної інтеграції, Миронівський хлібопродукт доповнив існуючі потужності з переробки соняшника на Миронівському ЗВКК запуском нових потужностей на Катеринопільському елеваторі. Це дозволяє МХП задовольнити збільшений попит на соняшниковий протеїн, потрібний для виробництва комбікормів. Крім того, одним із видів діяльності Катеринопільського елеватора є виготовлення олії для експорту. На даний момент підприємство працює на повну потужність (620 тонн соняшникового насіння на добу). Це дозволяє МХП збільшити загальну потужність виробництва соняшника на 50%.

У квітні здійснено успішний рестайлінг бренду Наша Ряба - його оновлений образ відтепер об'єднує ще більшу кількість споживачів.

Географія розташування всих підприємств, які входять до складу МХП

Рисунок 1.1 - Географія розтащшувань підприємств

СТОВ „Старинська птахофабрика“

Засноване 2000 року СТОВ «Старинська птахофабрика» приєдналося до «Миронівського хлібопродукту» 2002 року. Підприємство займається вирощуванням батьківського поголів’я курки для отримання інкубаційних яєць. 2009 року підприємство постачало на птахофабрики холдингу 136 млн. яєць при загальних виробничих потужностях 209 млн. яєць.

За підсумками 2009 року на підприємстві вироблено на 11,9% інкубаційних яєць більше встановленого плану. При цьому на 2010 рік виробничий показник встановлено на рівні 162 інкубаційного яйця з однієї курки-несучки при запланованих 145 шт. На виробничих зонах підприємства встановлено обладнання провідних європейських виробників: VDL Agrotech, Big Dutchman, Poultry – Tech, «Роксел», «Янсен». Воно забезпечує організацію головних технологічних процесів: годівлі й поїння птиці, збору яйця, контролю за режимом освітлення, температури, вологості у пташниках.

Діяльність товариства загалом має два профілі. Крім названого, супровідною галуззю є рослинництво. Тут вирощують стратегічно важливі для МХП культури — пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник, кукурудзу.

Керує господарством Зубчук Олександр Миколайович. Загальний штат — понад 900 осіб. Він знаходить у Київській області, Бориспільському районі,село Мирне.

ДП „Птахофабрика „Шахтарська Нова“

Зараз на птахофабриці, приєднаній до МХП 2003 року, діють 3 ремонтні і 6 продуктивних зон. Це один із стратегічних об’єктів МХП, який займається племінним розведенням батьківського поголів’я бройлерів і забезпечує інкубаційними яйцями ЗАТ «Дружба народів Нова», ЗАТ з ІІ «Оріль Лідер» та ДП «Перемога Нова». Нинішня потужність птахофабрики – 84 виробничі приміщення загальною корисною площею 81 тис.кв.м, де може вироблятися 48,5 млн. інкубаційних яєць на рік.

Очолює птахофабрику після її модернізації Грінюк Віктор Степанович, який 2009 року був відзначений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за значний внесок та досягнення в трудовій діяльності, а також за багаторічний досвід. Штат — майже 500 працівників.

Найближчим часом на птахофабриці заплановано будівництво 177 корпусів (6 майданчиків для вирощування ремонтного молодняка по 10 корпусів у кожному, а також 13 продуктивних майданчиків по 9 корпусів у кожному). Загальна корисна площа запланована в розмірі близько 430 тис. кв.м.. З новими потужностями фабрика планує виробляти 325 млн. інкубаційних яєць на рік. Що знаходиться в Донецькій обл., Шахтарському р-ні., с. Садове.

ПрАТ „Миронівська птахофабрика“

Це найбільша і найпотужніша птахофабрика не лише в межах МХП, але й в Україні загалом. Підприємство замкнутого циклу (виробництво від добового молодняка до м’яса курчат-бройлерів), розташоване в Черкаській області, було засноване 2006 року. Першу виробничу лінію потужністю 100 тис. т курятини на рік було запущено 2007 року, а у червні 2009 року птахофабрику було запущено на повну виробничу потужність. Зараз тут виробляється 200-220 тис. т курятини на рік. До складу птахофабрики входить інкубаторно-птахівнича станція з проектною виробничою потужністю 175 млн. яєць на рік.

Основний підрозділ виробництва – 24 зони вирощування курчат-бройлерів. Кожна дільниця одночасно може приймати на вирощування близько 800 тис. голів добового молодняку курчат. Ще одна важлива частина птахофабрики – комплекс із переробки курчат-бройлерів. Тут запроваджено систему управління безпекою харчових продуктів на основі міжнародних стандартів ISO 22000:2005, ISO 9001:2008. На даний час максимальна потужність комплексу складає 390 тис. голів забою на день.

Керівник підприємства - Максим Елеонорович Пісарєв. Персонал птахофабрики – понад 2600 працівників. Воно розташована в Черкаській обл., м. Каневі.

ПрАТ „Дружба народів Нова“

Птахофабрика «Дружба народів Нова», розташована в Криму, увійшла до складу МХП 2001 року. На сьогодні до структури птахофабрики входять пташники, два інкубатори та власний забійний цех. 2009 року на потужностях підприємства було вирощено 33,7 млн. голів курей.

Птахофабрика «Дружба народів Нова» – виробник безпечних і якісних харчових продуктів з м’яса птиці. Її продукція відповідає вимогам споживача, адже виготовляється із використанням технологій, безпечних для харчових продуктів. 2006 року підприємство було успішно сертифіковане за системою керування безпекою та якістю харчових продуктів НАССР. У травні 2009 року птахофабрика успішно пройшла сертифікаційний аудит, в ході якого система керування була оцінена та сертифікована як така, що відповідає вимогам стандарту ISO 22000:2005.

2009 року на птахофабриці вироблено майже 65 тис. т курятини, забито понад 33 тис. голів, інкубовано 44 млн. яєць.

Директор птахофабрики – Андрій Володимирович Сидоренко. Штат нараховує близько 1500 осіб. Розташована АР Крим, Червоногвардійський р-н., с. Петрівка.

ПрАТ  „Оріль Лідер“

Приєднання цього підприємства до МХП 2001 року стало черговим кроком до лідерства МХП на ринку птахівництва. Спеціалізація підприємства лишається незмінною від дня заснування — відгодовування бройлерів та виробництво м’ясопродуктів.

На сьогодні ПрАТ «Оріль-Лідер» – це комплекс, що складається з 17 виробничих зон по вирощуванню птиці з одноразовою посадкою 3,5 млн. голів, нового інкубаторію, що дозволяє інкубувати близько 36 млн. яєць на рік. За добу птахофабрика в середньому виготовляє 150-170 т м’яса птиці. Щоб продукувати високоякісну та безпечну продукцію, на підприємстві контролюються всі етапи виробництва – від надходження яйця до отримання готової продукції, а також використовуються найсучасніші технології птахівничої галузі.

Виробничий цикл підприємства майже цілком закритий. Площі ґрунтів дають змогу самостійно вирощувати зернові культури. Врожай зберігається в спеціальних сховищах. 2007 року підприємство ввело в експлуатацію елеватори у Дніпропетровській та Полтавській областях. Їхнє єдине призначення — зберігання насіння соняшника (загальна місткість 64 тис. т).

ПрАТ «Оріль Лідер» очолює Сергій Васильович Міщенко. Під його керівництвом перебувають понад 1300 штатних співробітників. Яке знаходиться в Дніпропетровській обл., Петриківський р-н., с.Єлизаветівка.

ДП „Птахофабрика „Перемога Нова“

Дочірнє підприємство «Перемога Нова» – найперша птахофабрика, що увійшла до складу МХП. У вересні 1999 року господарська діяльність на підприємстві розпочалася з реконструкції і модернізації виробничих приміщень і обладнання птахофабрики. В результаті генеральної реконструкції майже заново було зведено всі наявні зараз виробничі майданчики, встановлено сучасні лінії забою, переробки, пакування м’яса, сучасний інкубатор. Зараз на підприємстві 67 пташників. На даний час потужність підприємства складає 37,5 т м’яса птиці на рік.

Виробничі потужності підприємства включають інкубаторний цех, 9 майданчиків для вирощування бройлерів, підрозділ по забою та переробки птиці. За даними на 2009 рік, на птахофабриці було вироблено 29 520 т м’яса курки та інкубовано 19 млн. яєць. 2009 року «Перемога Нова» зайняла серед бройлерних фабрик ВАТ «Миронівський хлібопродукт» лідерську позицію за перевиконанням плану виробництва м’яса птиці, а також за якісними показниками: конверсія, збереження та середньодобовий приріст.

Директор —Незгода Сергій Миколайович. Під його керівництвом – понад 650 працівників. Знаходиться в Черкаській обл., Черкаський р-н., с. Будище.

Миронівський м'ясопереробний завод « Легко». 8 лютого 2006 - День народження « Миронівського м'ясопереробного заводу« Легко » . Поява цього підприємства - результат співпраці двох лідерів : провідного українського виробника , флагмана птахівничої і харчової галузі , ПАТ «Миронівський хлібопродукт » (ТМ «Легко ! » , ТМ « Наша Ряба » , ТМ «Сертифікований Ангуc » , ТМ « Фуа Гра» , ТМ «Дружба народів» , ТМ « Бащинський » ) і світового лідера у виробництві харчового обладнання для підготовки сировини , переробки і упаковки продуктів з м'яса - концерну СFS (Голландія).

СFS несе повну відповідальність за якість обладнання: встановлює машини, надає технічну підтримку, здійснює сервісне і гарантійне обслуговування.

 «Миронівський м'ясопереробний завод« Легко »пройшов сертифікацію і відповідає всім європейським стандартам. Це дозволяє виробляти продукцію як для внутрішнього ринку, так і на експорт.

Унікальність продукту в тому, що його виробництво має замкнутий цикл, який дозволяє нашій компанії повністю контролювати якість сировини: від вирощування кормів до переробки м'яса.

Унікальність продукту в тому, що його виробництво має замкнутий цикл, який дозволяє нашій компанії повністю контролювати якість сировини: від вирощування кормів до переробки м'яса.

Рисунок 1.2 - Вигляд на ММЗ «Легко» з висота пташиного польоту.

Всі підприємства, компанії, фірми, заводи, які входять до Миронівського хлібопродукту представимо на блок схемі структури компанії.

Рисунок 1.3 - Структура Миронівського хлібоприймального підприємства

Фінансова звітність:

MHP S.A. (“МХП” або “Компанія”, LSE тікер: “MHPC”), одна з провідних агропромислових компаній в Україні, що спеціалізується на виробництві курятини та вирощуванні зернових, сьогодні оголосила фінансові результати за 4-й квартал та за 2013 рік, що закінчився 31 грудня 2013 року.

Основні операційні показники за 2013 р. Вінниця – проект по розширенню:

- Перша з двох черг проекту на сьогодні майже повністю введена в експлуатацію і знаходиться на завершальній стадії.

- Протягом 2013 р. кількість виробничих майданчиків, що працюють на повну виробничу потужність, зросла з 3 до 9.

- У другому півріччі 2014 р. перша черга комплексу досягне повної виробничої потужності, що становить близько 220 тис. тонн курятини на рік.

Виробництво курятини

- Завдяки збільшенню обсягів виробництва курятини на Вінницькій птахофабриці загальний обсяг виробництва м'яса птиці в МХП в 2013 р. виріс на 17% до 472 800 тонн (2012 р.: 404 тис. тонн).

- Загальний обсяг продажів курятини третім особам в 2013 р. виріс на 19% і досяг 447 тис. тонн (2012 р.: 375 300 тонн).

- Частка МХП на ринку промислово виробленої курятини склала близько 50%, що є третиною від загального споживання курятини.

- Середня ціна на курятину знизилася на 7% в річному розрахунку до 15,99 грн. за 1 кг (без ПДВ) порівняно з 17,19 грн. в 2012 р. здебільшого через значне збільшення частки експортних продажів за більш низькою ціною з 15% у 2012 р. до 28% в 2013 р.

- Обсяги експорту курятини в 2013 р. зросли більше, ніж удвічі, порівняно з 2012 р., і склали близько 123 тис. тонн курятини, що становить 28% від загального обсягу продажів курятини МХП. У 2013 р. компанія відкрила для себе близько 20 нових експортних ринків – в Азії, на Близькому Сході і в Африці.

- У липні 2013 р. МХП отримав дозвіл від влади ЄС на експорт продуктів птахівництва до країн Європи («еврономери»). З жовтня 2013 р. почалися експортні поставки продукції птахівництва МХП на європейський ринок, що в загальному обсязі склали близько 500 тонн.

- У 2013 р. МХП продав 240 100 тонн олії, що на 23% більше, ніж у 2012 р., у зв'язку зі збільшенням виробництва на комбікормовому заводі Вінницького комплексу.

Рослинництво

- На кінець 2013 р. земельний банк компанії склав 360 тис. га, збільшившись протягом 2013 р. приблизно на 75 тис. га землі (35 тис. га в Україні та 40 тис. га в Росії).

- МХП зібрав близько 2 млн. тонн зерна з 287 тис. га, що на 23% більше, ніж в 2012 р.

- Згідно з тенденціями світового сировинного ринку, ціни на зернові в Україні в 2013 р. були значно нижчі, ніж у 2012 р., що мало і має позитивний ефект на собівартість виробництва м’яса птиці в МХП з початку 2014 р.

Інша сільськогосподарська діяльність

- Виробництво м'ясоковбасних виробів робить найважливіший внесок у сегмент іншої сільськогосподарської діяльності.

- Компанія є лідером на ринку виробництва м'ясоковбасних виробів з часткою ринку близько 10%.

- У зв'язку з оптимізацією продуктової лінійки обсяги виробництва ковбас та готових м'ясних продуктів в 2013 р. знизилися на 6% до 33 210 тонн (2012 р.: 35 200 тонн).

- Середня ціна на ковбасні вироби та готові продукти в 2013 р. зросла на 6% до 23,53 грн. за 1 кг (без ПДВ), порівняно з 22,20 грн. за 1 кг (без ПДВ) в 2012 р.

Ключові фінансові показники за 2013 р.

- Виручка зросла на 6% до US$1,496 млрд. (2012 р.: US$1,408 млрд.) здебільшого через збільшення росту виробництва курятини.

- EBITDA знизилась на 16% до US$391 млн. (2012 р.: US$468 млн.), а EBITDA маржа знизилась на 7 процентних пунктів до 26% здебільшого через низьку ціну на зернові урожаю 2013 року.

- Чистий прибуток знизився на 48% до US$162 млн. (2012 р.: US$311 млн.) згідно тенденцій по EBITDA, а також через зростання амортизації і фінансових витрат.

Коментуючи результати, голова правління МХП Юрій Косюк відзначив: «Хоча 2013 рік був складним для МХП, однак ми досягли значного прогресу на кількох фронтах. Протягом року, як і інші рослинницькі компанії України, ми були схильні до впливу більш низьких цін на зернові в річному розрахунку. Наша стала і розгалужена операційна діяльність послужила нам перевагою, а наша вертикально-інтегрована модель допомогла використовувати більш низькі ціни на зернові для зниження собівартості виробництва в сегменті птахівництва.

Наші сільськогосподарські потужності збільшилися за рахунок придбання додаткових 75 тис. га орних земель. Це було перше придбання виробничого активу за межами України - 40 тис. га земель в Росії.

Заявивши раніше про намір збільшити власне виробництво, ми в найкращий спосіб виконали свою обіцянку. Протягом 2013 року ми поступово вводили в експлуатацію нові виробничі потужності на Вінницькому комплексі. Це підприємство посилює самодостатність вертикальної інтеграції МХП, об'єднуючи під ефективним керівництвом єдиного комплексу рослинницький і птахівницький напрямки.

Протягом року ми постійно збільшували обсяги експорту. Збільшення експортної присутності по всьому світу - важлива стратегічна перевага: протягом року ми успішно відкрили близько 20 нових ринків збуту для нашої продукції, географічно охопивши Африку, Близький Схід, Азію і Китай.

Це розширює нашу клієнтську базу і забезпечує сприятливе хеджування віл будь-яких можливих проблем на внутрішньому ринку і коливань у цілому.

Ми також з радістю отримали протягом року повну сертифікацію нашої продукції в країнах ЄС. Це успішний результат 5-річної злагодженої роботи щодо дотримання всіх норм і стандартів, який обов'язково відкриє компанії нові можливості.

Той факт, що МХП в 2013 році вперше виплатив дивіденди - знак високого рівня розвитку компанії. Майже повністю завершивши першу чергу наших значних інвестицій, ми вирішили саме в цей час і саме таким чином розділити успіх компанії з нашими постійними акціонерами. Дивіденд у розмірі US$1,13 на одну акцію склав US$120 млн., або 39% від чистого прибутку. Компанія має намір продовжувати виплачувати дивіденди в майбутньому, про що буде повідомлено у травні 2014 року. Очікується, що розмір або сума дивіденда відображатиме як прибуток, отриманий компанією у 2013 році, так і прогноз на 2014 рік.

Таким чином, 2014 рік ми зустріли з великим оптимізмом, оскільки в 2013 році створили міцний фундамент для майбутнього зростання операційних і фінансових показників.

Незважаючи на політичну нестабільність в Україні, внутрішній попит на курятину протягом перших місяців 2014 року залишався високим і, порівняно з минулим роком, зріс приблизно на 20%, а всі виробничі потужності МХП продовжували працювати в звичайному режимі. У 2014 році ми збільшимо обсяги виробництва курятини і зернових і посилимо свою присутність на міжнародних ринках». [17]