43. Менеджмент техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту

Для ефективного вкладення капіталу необхідна попередня під­готовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) інноваційного проекту. Значне місце цього етапу в інноваційному процесі обумо­влюється тим, що чим більше вірогідної та грамотно оформленої інформації про підприємство (проект) одержить інвестор, тим мен­ше на нього чекає ризику на етапі реалізації проекту.

Оскільки інновації за своїм змістом і складом наближаються до реальних інвестицій, то насамперед реальні інвестиційні прое­кти потребують розробки ТЕО.

ЦЕ У ПЕРШУ ЧЕРГУ: інвестування виробничих фондів з тривалими строками амортизації; вкладення коштів у товарно-матеріальні запаси та інші оборотні активи з метою розширення виробництва; вкладення коштів в нематеріальні активи.

Розробка та реалізація інноваційного проекту проходить три­валий шлях від ідеї до будівництва та експлуатації об’єкта. Цей період розглядається як життєвий цикл інноваційного проекту, що охоплює три фази.

Попередні дослідження до кінцевого прийняття інвести­ційного рішення (передінвестиційна фаза), до якої належить: визначення інвестиційних можливостей; аналіз альтернативних варіантів та остаточний вибір; попереднє техніко-економічне обґрунтування; розробка техніко-економічного обґрунтування; дослідницьке забезпечення проекту.

Розробка техніко-економічного обґрунтування залежить від структури джерел фінансування проекту. Як свідчить практика зарубіжних країн, ТЕО розробляється, як правило, не за рахунок інвестицій. Це пояснюється тим, що розробка ТЕО здійснюється за всіма варіантами альтернативних проектів. Незважаючи на те, що витрати на ТЕО бувають досить значними, вони не врахову­ються при фінансовій оцінці ефективності проекту. 

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інновацій є основ­ним документом, що доводить доцільність та ефективність інвес­тицій в зазначений проект. У ньому деталізується та уточнюють­ся рішення, прийняті на стадії передпроектних обґрунтувань інве­стицій: технологічні, проектно-кошторисні, конструктивні, при­родоохоронні; достовірно оцінюються екологічна, санітарно-епіде­міологічна та експлуатаційна безпека проекту, а також його еко­номічна ефективність та соціальні післядії.

Якісне проведення техніко-економічного обґрунтування пов’яза­не з досить тривалим періодом переговорів, експертиз, узго­джень, перевірок, які здійснюються майже всіма суб’ єктами інве­стиційної діяльності.

У додатках до ТЕО наводяться документи узгодження, графіч­ні матеріали, таблиці, діаграми, кошториси тощо.

44. Експертиза та оцінка інвестиційних проектів

Експертна оцінка проекту здійснюється з метою попереднього виявлення умов реалізації та визначення рентабельності проекту, ґрунтуючись на укрупнених оцінках. Оцінки витрат звичайно приймаються на підставі проектів-аналогів, інколи на підставі фактичних матеріалів. Це дослідження спрямоване на виявлення передумов, на вивчення можливостей реалізації конкретного проекту. Інколи ті ж самі питання розв’язуються одночасно в рамках єдиного комплексного дослідження.

При здійсненні експертної оцінки спочатку визначаються фактори, які можуть в значній мірі вплинути на успішність виконання проекту. До таких факторів відносять: вихідна інформація та наявність альтернативних технічних рішень;

попит на продукцію проекту (маркетингові дослідження);

тривалість проекту, у т.ч. його інвестиційної фази; оцінка рівня базових, поточних і прогнозних цін на продукцію (послуги) проекту; перспективи експорту продукції проекту; оцінка складності проекту; інвестиційний клімат у районі реалізації проекту; співвідношення витрат і результатів проекту.

Потім ці фактори розміщуються у порядку зменшення пріоритетності.

Наведемо послідовність дій під час експертизи проекту.

1. Перевірка повноти наявної документації, що становить проект, у тому числі повноцінності (відповідно до типового скла-ду) змісту кожного документа.

2. Оцінка загального рівня розробленості проекту.

3. Якість інформації, яка використовується в проекті

4. Оцінка організаційних умов проекту

5. Оцінка плану керування реалізацією проекту

6. Перевірка комерційної можливості виконання проекту

7. Оцінка спроможності

8. Аналіз інвестиційного ризику щодо проекту

9. Аналіз очікуваної ефективності проекту

Економічна оцінка проекту

Методи, засновані на дисконтуванні грошових потоків, тобто які враховують зміну вартості грошей у часі:

а) розрахунок внутрішньої ставки прибутку (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості — Internal Rate of Return — IRR);

б) визначення чистої приведеної вартості (Net Present Value — NPV);

в) визначення коефіцієнтів вигода/витрати (Benefit/Cost ratio) або індекс прибутковості.

Методи, що не враховують зміни вартості грошей у часі:

а) визначення періоду окупності проекту (Payback Period);

б) оцінювання проекту на основі використання балансової нор­ми прибутку (The Accounting Rate of Return).