25. Способи зниження ризиків проектів

До методів зниження ризиків належать:

розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям);

резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

зниження ризиків у плані фінансування;

страхування.

Розподіл ризику фактично реалізується під час підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною в розподілі доходів від проекту.

Резервування коштів на покриття непередбачених витрат є способом боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, які впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту.

Роботи з резервування коштів провадяться у такій послідовності:

оцінюються потенційні наслідки ризиків, тобто сум на покриття непередбачених витрат; визначається структура резерву на покриття непередбачених витрат; визначається напрям використання встановленого резерву.

Для зниження ризиків у плані фінансування треба створити достатній запас міцності, який урахував би такі види ризиків: ризик незавершеного будівництва (додаткові витрати і відсут­ність запланованих на цей період доходів); ризик тимчасового зниження обсягу продажів продукції проекту; податковий ризик (неможливість використання податкових пільг та переваг, змінення податкового законодавства); ризик несвоєчасної виплати заборгованості з боку замовника.

Якщо учасники проекту не спроможні забезпечити реалізацію проекту за настання тієї чи іншої ризикової події власними силами, потрібно здійснити страхування ризику. Страхування ризику — це, по суті, передача певних ризиків страховій компанії.

Управління ризиками передбачає підхід до ризиків і невизначеності не як до статичних, незмінних подій (параметрів), а як до подій, на які можна впливати регулюванням окремих параметрів.

Можливі реакції на ризик:

1. Скоочення фіз. Обсягу продаж – зниження ціни на прод проекту, підсилення реклами, стимулювання попиту,

2. Зниження цін на прод – активне проведення цін та нецінової пол., зниження витрат на в-во.

3. Збільшення прямих виробничих в-т – закупівля дешевших матер, створення більших вир запасів за «старими» цінами тощо.

26. Сучасні концепції управління якістю та їх використання в управлінні проектами

Міжнародний стандарт ISO 8402 визначає якість як сукупність властивостей і характеристик об’єкта, що гарантують його можливість задовольняти явні та неявні потреби споживачів

У зарубіжній практиці стосовно якості проекту виділяють два основних елементи:

Відповідність цілям проекту.

Відповідність вимогам споживачів.

Якість продукту проекту означає відповідність вимогам споживача (цілям замовника). Щоб забезпечити якість продукту, необхідно:

мати чітку специфікацію;

використовувати відповідні стандарти і норми;

залучати людські ресурси необхідної кваліфікації;

провадити аудит якості продукту і проекту загалом;

здійснювати гнучкий контроль якості;

мати певний досвід у галузі управління проектами.

Сучасний менеджмент якості проекту базується на таких основних принципах:

якість — це не самостійна функція управління, а невід’єм­ний елемент проекту в цілому;

якість — це те, чого очікує споживач;

відповідальність за якість проекту має бути адресною;

підвищувати якість можна лише зусиллями всіх працівників;

контролювати завжди ефективніше процес, аніж результат (продукт);

політика в галузі якості і програма забезпечення якості мають бути частиною загального плану проекту.

ISO 9000 — серія стандартів ISO, які застосовуються при створенні та удосконаленні систем менеджменту якості організацій.

Стандарт ISO 9000 є фундаментальним, прийняті в ньому терміни і визначення використовуються у всіх стандартах серії 9000. Цей стандарт закладає основу для розуміння базових елементів системи менеджменту якості згідно зі стандартами ISO.

Система стандартів ISO 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, орієнтована не на кількісні параметри (об'єм викидів, концентрації речовини і т.п.) і не на технології (вимога використовувати або не використовувати певні технології, вимога використовувати "якнайкращу доступну технологію"). Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту - environmental management system, EMS). Total Quality Management - філософія загального управління якістю, успішно стартувала багато років тому в Японії і США з практики присудження нагород компаніям, які досягли вищої якості виробленої продукції.

Головна ідея TQM полягає в тому, що компанія повинна працювати не тільки над якістю продукції, але і над якістю організації роботи в компанії, включаючи роботу персоналу. Постійне паралельне удосконалення 3-х складових: якості продукції, якості організації процесів, рівня кваліфікації персоналу.

TQM включає 2 механізму:

Quality Assurance (QA) - контроль якості - підтримує необхідний рівень якості і полягає в наданні компанією певних гарантій, що дають клієнтові впевненість у якості даного товару або послуги.

Quality Improvements (QI) - підвищення якості - припускає, що рівень якості необхідно не тільки підтримувати, але й підвищувати, відповідно піднімаючи й рівень гарантій