Політика вільної торгівлі

форма державної політики, яка проявляється у відміні обмежень в сфері ЗЕД, зниження ставок експортного/імпортного мита, безперешкодній міграції капіталу і робочої сили.

це

На практиці більшість із держав, які дотримуються принципів вільної торгівлі, при проведенні власної економічної політики використовують різного роду обмеження.

Політика вільної торгівлі сприяє покращенню умов імпорту іноземних товарів на внутрішній ринок країни. Як правило, вони або звільняються від мита, або митні платежі мінімальні.

Державна митна справа включає:

• встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України;

• їх митний контроль та митне оформлення;

• застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• справляння митних платежів;

• ведення митної статистики;

• обмін митною інформацією;

• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

• здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України;

• запобігання та протидія контрабанді;

• боротьба з порушеннями митних правил;

• організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи;

• спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Тарифне регулювання та нетарифне регулювання зед

Тарифне регулювання - це регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних платежів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України. Основою митно-тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах.

Митний тариф — це систематизований за певною ознакою або ознаками перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, проти кожного з яких зазначено одну або кілька ставок митних зборів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларування митної вартості проводиться з використанням 3 видів декларацій – ДМВ-1, ДМВ-2 (імпорт), ДМВ-3 (експорт). Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

Декларація митної вартості не подається у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Інкоте́рмс (Incoterms, International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, перелік міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) у сфері міжнародної торгівлі. Правила (умови) Інкотермс є стандартизованими та регламентують момент передачі права власності на товар та можливі ризики.

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі — це комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішні ринки та стимулюють розвиток експортного потенціалу держа­ви як суб'єкта світових господарських зв'язків.

Методи нетарифного регулювання: прямі непрямі (адміністративні та економічні).

Заходи контролю за цінами: впровадження мінімальних імпортних цін; «добровільне» обмеження експортних цін (добровільне зобов’язання експортера не знижувати ціну експортованого товару); сезонні збори (додаткові платежі для імпортних с/г продуктів і продуктів харчування); антидемпінгові заходи (аналогічні митному тарифу збори для імпортних товарів, що застосовуються за результатами антидемпінгового розслідування); компенсаційні заходи.

Фінансові заходи (інструменти): вимоги попередньої оплати вартості імпорту; множинність валютних курсів; офіційне обмеження розміру накопичення іноземної валюти; терміни і перенесення платежів.

Заходи кількісного контролю:

Кількісні обмеження – це адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обороту, що визна­чає кількість та номенклатуру товарів, дозволених для експорту або імпорту.

Добровільне обмеження експорту - кількісне обмеження, що ґрунтується на зобов'язанні одного з партнерів обмежити (не роз­ширювати) обсяг експорту, взятому на себе в рамках офіційної міждержавної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Квота – це кількісне обмеження, що встановлює максимальний об’єм або вартість експорту або імпорту певних товарів за встановлений період часу. Види квот: глобальні, групові, індивідуальні, антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні, тарифні, сезонні, процентні.

Квоти (контингенти) глобальні - квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.

Квоти (контингенти) групові - квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

Квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встанов­люються щодо товару (товарів) з визначенням конкретної краї­ни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись.

Квоти антидемпінгові - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

Квоти компенсаційні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;

Квоти спеціальні - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Ліцензування – введення спеціальних дозволів (ліцензій) на експорт або імпорт товарів, які видаються на основі рішення відповідних органів влади або на основі певних критеріїв.

Ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпорт­ні) операції щодо певного товару (товарів) та/або з певною краї­ною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування на цей товар (товари).

Ліцензія разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Ліцензія відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не меншого одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

Ліцензія антидемпінгова - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;

Ліцензія компенсаційна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;

Ліцензія спеціальна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів. 

Технічне регулювання - вимога з дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів відповідності на імпортну продукцію, спеціального маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встанов­лені законодавством країни.

До технічних заходів належать: технічні умови, яким має відповідати продукція; вимоги до інформації, яку вона повинна містити (країна походження, вага, спеціальні позначення для небезпечних речовин тощо); вимоги до інформації для спожива­ча, яку повинна містити етикетка; вимоги до маркування (матеріал, спосіб пакування); вимоги контролю, інспекції (у митних лабораторіях) і карантину (відносно живих тварин і рослин); вимоги до інформації про продукт (перелік компонентів, поради щодо використання і зберігання).

Інспекція перед відвантаженням – примусовий контроль якості, кількості або ціни товарів перед їх відвантаженням з країни-експортера.

Спеціальні митні формальності – вимоги не передбачені інструкціями загального вжитку.