
- •1. Струминні течії
- •1.1. Конструкція дуттєвих пристроїв
- •1.2. Дозвукові струмені
- •1.3. Звукові і надзвукові струмені
- •1.4. Керування продувкою
- •2. Теорія конвертерних процесів
- •2.1. Взаємодія окислювальних струменів із металом
- •2.2. Фізико-хімічні процеси при взаємодії
- •2.3. Засвоєння кисню дуття
- •2.4. Окислювання кремнію
- •2.5. Окислювання марганцю
- •2.6. Окислювання вуглецю
- •2.7. Десульфурація
- •2.8. Дефосфорація
- •2.9. Окислюваність металу
- •2.10. Азот і водень у сталі
- •2.11. Тепловий бік процесу
- •2.12. Пилоутворення
- •2.13. Шлакоутворення
- •2.14. Перемішування ванни
- •2.15. Керування продувкою
- •3. Процеси повітряного дуття
- •3.1. Будова і схема роботи конвертерів донного повітряного дуття
- •3.2. Бесемерівський процес
- •3.3. Томасівський процес
- •3.4. Мале бесемерування
- •3.5. Збагачення донного повітряного дуття киснем і застосування інших газових сумішей
- •4. Процес із верхньою кисневою продувкою
- •4.1. Історія виникнення і розвитку процесу
- •4.2. Схема конвертера, загальний виклад технології
- •4.3. Фурми, сопла, дуттєвий режим
- •Io2•τ≈const. (4.3)
- •4.4. Механізм окислювальних процесів. Динаміка рідкої ванни
- •4.5. Шихтові матеріали і вимоги до них
- •4.6. Особливості окислювання і виведення домішок
- •4.7. Шлакоутворення
- •4.8. Служба футеровки
- •4.9. Фізичні втрати металу
- •4.10. Матеріальний і тепловий баланси плавки
- •4.11. Теплові втрати конвертерів
- •4.12. Тепловий режим
- •Кількість феросплавів Мфспл і навуглецьовувача* розраховують за формулою
- •5. Донна киснева продувка
- •5.1. Шихтовий режим
- •5.2. Дуттєвий режим
- •5.3. Тепловий режим
- •5.4. Технологічні взаємозв'язки
- •5.5. Фосфористий чавун
- •5.6. Низькомарганцевистий чавун
- •5.7. Ванадієвий чавун
- •6. Комбінована продувка
- •6.1. Типи продувки
- •6.2. Особливості конструкції дуттєвих пристроїв і агрегатів
- •6.3. Дуттєвий режим
- •6.4. Технологічні взаємодії
- •6.5. Тепловий режим
- •6.6. Вибір конвертерного процесу для конкретних умов підприємства
- •7. Варіанти технології
- •7.5. Конвертери (печі) з оптимізованим використанням енергії- eof*
- •7.6. Продувка фосфористих чавунів
- •7.7. Продувка високо.Марганцевистих чавунів
- •7.8. Продувка ванадієвих чавунів
- •7.9. Продувка хромовмісних чавунів
- •7.10.2. Варіанти безперервного сталеплавильного процесу (бсп)
- •7.11. Аргонокисневе рафінування
- •8.1. Попередня обробка чавуну
- •8.1.1. Мета обробки
- •8.1.2. Позадоменна десульфурація чавуну
- •8.1.3. Позадоменна дефосфорація чавуну
- •8.1.4. Задачі і принципи десиліконізації чавуну
- •8.2. Задачі позапічної обробки сталі в конвертерних цехах
- •8.3. Відсікання і виявлення шлаку при випуску металу з конвертера
- •8.4. Сучасні технології розкислювання і легування сталі
- •8.6. Обробка сталі у ковші нейтральним газом
- •8.7. Обробка сталі при зниженому тиску (вакуумування)
- •8.8. Нагрівання сталі у ковші при атмосферному тиску
- •8.10. Якість і призначення конвертерних сталей
- •9. Керування конвертерним процесом
- •9.1. Контроль процесу
- •9.2. Статичне керування
- •9.3. Динамічне керування
- •9.4. Системи автоматизації
- •10.1. Параметри агрегатів
- •10.3. Футеровка
- •10.4. Охолодження й очищення конвертерних газів
- •11. Конвертерний цех
- •11.1. Схема роботи цеху
- •11.2. Вантажопотоки
- •11.3. Планування цеху
- •12.2. Метал
- •12.3. Неметалеві матеріали
- •12.5. Вода
- •13. Техніко-економічні показники
- •14. Аварії і техніка безпеки
7.5. Конвертери (печі) з оптимізованим використанням енергії- eof*
Зупинимось на новому технічному рішенні, що передбачає максимальне для сьогоднішнього рівня техніки корисне використання хімічного і фізичного тепла газів, що відходять у плавильному просторі - EOF.
В
EOF (рис. 7.53) є п'ять зон: 1- рідка ванна, де
відбуваються реакції рафінування; 2
-газошлакометалева суміш над розплавом,
в якій відбувається реакція окислення
СО в С02 за рахунок кисню, що вводиться
над поверхнею рідкого металу з частковою
передачею тепла рідкій ванні; 3 - зона
газової фази (до склепіння плавильного
простору); в ній окислюються залишки
СО до С02; менша частина тепла, що
виділяється в цій зоні, втрачається,
переходячи на водоохолоджувані елементи
стін і склепіння, а велика передається
у вигляді тепла газів, що відходять,
брухту, який знаходиться у підігрівані
4, розташованому безпосередньо над
плавильним простором; 4 - підігрівач
шахтного типу для передачі тепла газів,
що відходять, брухту і повернення його
таким чином у рідку ванну; 5 - нагрівач
повітря, що направляється у плавильний
простір для допалювання CO (разом з 02),
залишками тепла газів, що відходять.
EOF (див. рис. 7.53) складається із круглої плавильної посудини, яка за формою -щось середнє між кисневим конвертером і електродуговою піччю, футерованної вогнетривкою кладкою і з водоохолоджуваними стінами і склепінням. У поді встановлені фурми типу «труба в трубі», що дозволяють через одні вдувати кисень і через інші - вугільний пил в оболонці азоту або С02 в суміші з парою. В корпусі передбачені як інжектори кисню для вторинного окислення, так і кисневі пальники; останні використовуються в основному в періоди очікування або розігрівання агрегату після ремонту.
Над плавильною ємкістю встановлений підігрівам брухту, в якому на трьох рівнях відбувається напівбезперервний підігрів металевого брухту протиточними газами, що відходять. Брухт розподіляється на водоохолоджуваних колосниках (балках), які по дугових траєкторіях можуть бути виведені з печі за допомогою гідравлічних механізмів. При цьому забезпечується рівномірне опускання завалки брухту, поступове й однорідне нагрівання його кусків (навіть прес-пакетів масою до 500 кг і твердого чавуну) до ~ 850°С. За допомогою киснево-повітряної суміші в зоні 2 доокислюється СО і регулюється кількість газів, що надходять у підігрівам 4.
Підігрівач завантажується краном за допомогою коробів, обладнаних гідравлічними донними затворами. Завантаження проводять на верхній колосник підігрівана, відкривши його во-доохолоджувану кришку. Короби при цьому закриті кришкою. Забезпечується герметизація підігрівача брухту, з тим, щоб гази і частинки пилу не потрапляли у навколишнє середовище, а рухалися звичайним шляхом через системи знепилювання і димосос.
З 1982 р. в Бразилії функціонує 30-тонна ЕОF-піч продуктивністю 200 тис.т на рік; шихта з самого початку складалася з ~ 35% брухту і -65% чавуну. Логічним результатом ефективного використання енергії в цьому процесі є його розвиток в даний час у напрямі збільшення вмісту брухту в шихті аж до 100%. В режимі переробки шихти з 50% брухту і 50% чавуну забезпечуються такі показники: витрати рідкого палива - 13,8 кг, коксику - 14,5 кг, кисню - 83 м3 на 1 т сталі; тривалість продувки - 36 хв., циклу плавки - 68 хв.
Надійні результати отримані при шихті із вмістом брухту до 70%. Встановлено, що робота
Поряд з мартенівською піччю, ЕОF-піч є єдиним сталеплавильним агрегатом, який дає можливість економно використовувати суміш чавуну і брухту в одній ємкості в будь-яких співвідношеннях. Саме різке коливання цін на металобрухт, яке неможливо передбачити наперед, говорить про те, яке економічне значення може мати гнучкість сталеплавильного агрегату відносно режиму роботи. З точки зору роботи у змішаному режимі, ЕОF-піч придатна для заміни мартенівського процесу. Наприклад, одна 80-тон-на ЕОF-піч може замінити 4-5 мартенівських печей продуктивністю 100 т при використанні основного устаткування і допоміжних пристроїв (рис. 7.54).
ЕОF-піч є хорошою альтернативою конвертерів невеликої потужності, працюючих ЛД-про-цесом, завантаження брухту в яких не перевищує 20%. При
заданій кількості чавуну, обмеженій низькою продуктивністю доменної печі, можна досягти значного зростання виробництва сталі при одночасно різкому зниженні витрат за рахунок використання більш дешевого брухту. EOF-піч працює також економічно, коли при заданій продуктивності по чавуну потужність машин безперервного розливання і установок подальшої переробки сталі вимагає підвищення виробництва рідкої сталі. Іншим значним напрямом застосування є заміна дугових електропечей на EOF-печі. За останні десять років електросталеплавильна технологія оптимізована настільки, що отримати додаткову економію можна лише в незначній мірі. Тому постійне зростання рівня цін на електроенергію у світовому масштабі цілком відобразиться на витратах виробництва електродугових печей.
В цьому випадку EOF-піч представляє собою економічно цікаву альтернативу завдяки роботі на вугіллі і кисневі, і не в останню чергу там, де не можна підключати високопотужні сучасні дугові електропечі до наявної високовольтної мережі або де, внаслідок впливу печі на електромережу, необхідна установка дорогих додаткових пристроїв.
EOF-печі випускаються ємкістю від ЗО до 100 т, що відповідає річній продуктивності від 200000 до 600000 т рідкої сталі відповідно. При випуску плавки сталь за якістю не поступається іншим процесам як відносно вмісту небажаних домішок, наприклад, фосфору і сірки, так і відносно вмісту газів у сталі. Марки якісної і легованої сталі вимагають застосування ковшової металургії, загальноприйнятої в даний час.
EOF працюють і будуються в Бразилії, Італії, США, Індії, Угорщині, Туреччині, Німеччині.
Таким чином, агрегати EOF стають альтернативою електродуговим і мартенівським печам, оскільки їх застосування сприяє різкому зниженню потреб сталеплавильного виробництва в електроенергії та енергоносіях.