
- •1. Струминні течії
- •1.1. Конструкція дуттєвих пристроїв
- •1.2. Дозвукові струмені
- •1.3. Звукові і надзвукові струмені
- •1.4. Керування продувкою
- •2. Теорія конвертерних процесів
- •2.1. Взаємодія окислювальних струменів із металом
- •2.2. Фізико-хімічні процеси при взаємодії
- •2.3. Засвоєння кисню дуття
- •2.4. Окислювання кремнію
- •2.5. Окислювання марганцю
- •2.6. Окислювання вуглецю
- •2.7. Десульфурація
- •2.8. Дефосфорація
- •2.9. Окислюваність металу
- •2.10. Азот і водень у сталі
- •2.11. Тепловий бік процесу
- •2.12. Пилоутворення
- •2.13. Шлакоутворення
- •2.14. Перемішування ванни
- •2.15. Керування продувкою
- •3. Процеси повітряного дуття
- •3.1. Будова і схема роботи конвертерів донного повітряного дуття
- •3.2. Бесемерівський процес
- •3.3. Томасівський процес
- •3.4. Мале бесемерування
- •3.5. Збагачення донного повітряного дуття киснем і застосування інших газових сумішей
- •4. Процес із верхньою кисневою продувкою
- •4.1. Історія виникнення і розвитку процесу
- •4.2. Схема конвертера, загальний виклад технології
- •4.3. Фурми, сопла, дуттєвий режим
- •Io2•τ≈const. (4.3)
- •4.4. Механізм окислювальних процесів. Динаміка рідкої ванни
- •4.5. Шихтові матеріали і вимоги до них
- •4.6. Особливості окислювання і виведення домішок
- •4.7. Шлакоутворення
- •4.8. Служба футеровки
- •4.9. Фізичні втрати металу
- •4.10. Матеріальний і тепловий баланси плавки
- •4.11. Теплові втрати конвертерів
- •4.12. Тепловий режим
- •Кількість феросплавів Мфспл і навуглецьовувача* розраховують за формулою
- •5. Донна киснева продувка
- •5.1. Шихтовий режим
- •5.2. Дуттєвий режим
- •5.3. Тепловий режим
- •5.4. Технологічні взаємозв'язки
- •5.5. Фосфористий чавун
- •5.6. Низькомарганцевистий чавун
- •5.7. Ванадієвий чавун
- •6. Комбінована продувка
- •6.1. Типи продувки
- •6.2. Особливості конструкції дуттєвих пристроїв і агрегатів
- •6.3. Дуттєвий режим
- •6.4. Технологічні взаємодії
- •6.5. Тепловий режим
- •6.6. Вибір конвертерного процесу для конкретних умов підприємства
- •7. Варіанти технології
- •7.5. Конвертери (печі) з оптимізованим використанням енергії- eof*
- •7.6. Продувка фосфористих чавунів
- •7.7. Продувка високо.Марганцевистих чавунів
- •7.8. Продувка ванадієвих чавунів
- •7.9. Продувка хромовмісних чавунів
- •7.10.2. Варіанти безперервного сталеплавильного процесу (бсп)
- •7.11. Аргонокисневе рафінування
- •8.1. Попередня обробка чавуну
- •8.1.1. Мета обробки
- •8.1.2. Позадоменна десульфурація чавуну
- •8.1.3. Позадоменна дефосфорація чавуну
- •8.1.4. Задачі і принципи десиліконізації чавуну
- •8.2. Задачі позапічної обробки сталі в конвертерних цехах
- •8.3. Відсікання і виявлення шлаку при випуску металу з конвертера
- •8.4. Сучасні технології розкислювання і легування сталі
- •8.6. Обробка сталі у ковші нейтральним газом
- •8.7. Обробка сталі при зниженому тиску (вакуумування)
- •8.8. Нагрівання сталі у ковші при атмосферному тиску
- •8.10. Якість і призначення конвертерних сталей
- •9. Керування конвертерним процесом
- •9.1. Контроль процесу
- •9.2. Статичне керування
- •9.3. Динамічне керування
- •9.4. Системи автоматизації
- •10.1. Параметри агрегатів
- •10.3. Футеровка
- •10.4. Охолодження й очищення конвертерних газів
- •11. Конвертерний цех
- •11.1. Схема роботи цеху
- •11.2. Вантажопотоки
- •11.3. Планування цеху
- •12.2. Метал
- •12.3. Неметалеві матеріали
- •12.5. Вода
- •13. Техніко-економічні показники
- •14. Аварії і техніка безпеки
2.7. Десульфурація
Сірка надходить у конвертер із чавуном, брухтом, вапном, іншими шихтовими матеріалами, а також із доменним або міксерним шлаком.
Відповідно до термодинаміки реакцій сірка перерозподіляється між металом і шлаком до стану рівноваги незалежно від того, якими матеріалами, металевими чи неметалевими, вона введена.
Реакції, при яких здійснюється перерозподіл сірки між металом і шлаком, очевидно, залежать від складу шлаку.
При основному шлаку видалення сірки може бути представлено реакцією
[S] + (CaO) → (CaS) + [0], (2.83)
або
[S] + [Fe] + (CaO)→(CaS) + (FeO), (2.85)
Визначення активностей компонентів шлаку яСа0 і #caS представляє певні труднощі, тому температурні залежності їх констант рівноваги відсутні.
Якщо шлак має низьку основність, то сірка може в нього видалятися за реакцією
[S] + [Fe]→(FeS), (2.87)
яку частіше записують у вигляді
[S] + [Fe]→(S2-) + (Fe2+). (2.89)
Така реакція можлива на початку конвертерної продувки, коли, завдяки високій концентрації вуглецю і кремнію в металі, коефіцієнт активності сірки значний, а, значить, рівноважна зі шлаком концентрація сірки в металі може виявитись нижчою за фактичну.
Однак практично значиме видалення сірки з металу у шлак починається при основності останнього вище (СаО) / (SiO2) > 2, коли утворюється сполука двокальцієвий силікат і з'являються вільні аніони кисню (О2-) в результаті дисоціації основних оксидів СаО, MgO, MnO, FeO за реакцією
(ЕО)→(Е2+)+(O2-). (2.90)
Значимість цього факту можна підтвердити, записавши в іонній формі реакцію (2.83)
[S] + (O2-)→(S2-) + [O]. (2.91)
В
ідповідно
до правила Ле-Шательє, реакція (2.91) може
зрушуватись управо, забезпечуючи
десульфурацію металу, тільки за умови,
що мольна частка xo2- > 0.
Динаміка видалення сірки з металу у шлак може характеризуватися рис. 2.14. При низькому вмісті сірки в неметалевій шихті і відсутності доменного чи міксерного шлаку вміст сірки в металі змінюється по лінії 1. У першій третині продувки він знижується завдяки високому коефіцієнту активності сірки в результаті перебігу реакції (2.89). Далі можливий деякий ріст його, якщо до цього моменту основність шлаку менша 2. У заключній частині продувки при (CaO/Si02)>2 вміст сірки знову знижується. При значній масі сірки, що вноситься неметалевою шихтою і доменним чи міксерним шлаком, які відразу ж розчиняються у конвертерному шлаку, вміст сірки у металі в першу половину продувки збільшується (лінія 2) через низьку основність шлаку, а після того, як досягається основність більше 2, - знижується.
Із
балансу сірки, що вноситься чавуном
іншими матеріалами
і надходить у сталь
,
враховуючи,
що
-
коефіцієнт розподілу сірки між металом
і шлаком, можна знайти, від чого залежить
вміст сірки у сталі
Величина Ls залежить, насамперед, від вмісту основних оксидів у шлаку, збільшуючись з його ростом.
При основному шлаку коефіцієнт розподілу сірки має величини порядку 10°-101, тобто невеликий.
Збільшення Ls і Мшл є головним методом зниження вмісту сірки у виплавленій сталі при даному складі шихти.
Іноді на практиці для видалення сірки використовують проміжне скачування первинного низькоосновного шлаку. Тоді наступні добавки вапна дадуть більш значний ріст основності шлаку і збільшення Ls, що перевищує деяке зниження маси шлаку наприкінці продувки.
Зі збільшенням основності шлаку його температура плавлення і в'язкість зростають, що знижує інтенсивність масопереносу сірки у шлаку і може знизити ступінь десульфурації металу, відн.%:
Тому при одержанні шлаку з основністю (CaO/Si02)≥ 3,5...4 необхідно збільшувати добавку у шлак матеріалів, що знижують його температуру плавлення.
Сірка може частково видалятись у газову фазу, в тому числі в кислих процесах. Це відбувається при горінні крапель металу у первинній зоні взаємодії окислювального дуття з конвертерною ванною, коли разом з іншими елементами згоряє і сірка. Якщо на 1 т сталі витрачається Vq2 м3 кисню, причому на кожен м3 якого згоряє 5 кг заліза, що містить [S] сірки, то видалення сірки у газову фазу складає, %
У 60-х роках розроблялися спеціальні технології продувки в конвертерах верхнього кисневого дуття, що припускають окислення сірки шлаку киснем дуття за реакцією
і відповідний перехід сірки з металу у газ.
Однак з'ясувалося, що цей процес вимагає низької інтенсивності взаємодії кисневих струменів із ванною і низької швидкості окислення вуглецю, що приводить до високого вмісту оксидів заліза у шлаку, який досягає 40-50%. Негативні наслідки цього не дозволили реалізувати виробничу технологію такого способу десульфурації.
В останні десятиліття спостерігається тенденція вирішення проблеми десульфурації шляхом попередньої обробки чавуну і позапічної обробки сталі, які більш ефективні і стабільні за результатами, ніж десульфурація в конвертері.