4.1. Пільгове кредитування, як прогресивний елемент соціального захисту державних службовців в Україні

Серед основних прав людини і громадянина Конституція України (ст.47) закріпила право кожного на житло. Така позиція законодавця відповідає міжнародним стандартам у сфері соціального захисту, дотримуватись яких Україна зобов'язана як соціальна та правова держава, вищою цінністю якої є людина, а основним завданням - захист її прав і свобод.

Поряд з цим житлова проблема була і залишається однією із найбільш гострих соціальних проблем у нашій державі, її вирішення на сучасному етапі вимагає перегляду традиційних підходів з метою оптимального поєднання соціальної та ринкової політики держави.

Основні напрямки реалізації права громадян на житло передбачені Концепцією державної житлової політики, схваленої Постановою Верховної Ради України від ЗО червня 1995 року № 254/ 95-ВР.¹ Відповідно до цього документу, житлова політика держави базується на створенні умов, за яких кожен громадянин вільно, на вибір до свої потреб та можливостей зміг би спорудити житло чи придбати його у власність. Таким чином, держава заохочує приватне задоволення житлових проблем громадян, створюючи умови для здійснення права на житло.

Однією із категорій громадян, для яких передбачена державна підтримка у вирішенні питання забезпечення житлом, є державні службовці.

Право державних службовців на отримання безвітсоткового кредиту на індивідуальне чи кооперативне житлове будівницво або для придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків передбачене ст. 36 Закону України „Про державну службу".

За відсутності нормативно розробленого механізму такого кредитування та відповідних економічних передумов, така норма довший час залишалася декларативною. Конкретні кроки в цьому напрямі почали здійснюватися із затвердженням Стратегії реформування системи державної служби в Україні.¹ Відповідно до п. 6 Заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні, схвалених Указом Президента України від 24 грудня 2002 року № 1211/2002, Кабінету Міністрів України доручено розробити порядок надання державним службовцям, які відповідно до законодав­ства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту на індивідуальне та кооперативне житлове будівницво або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків. На виконання цього доручення, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 18 лютого 2004 року № 182, якою передбачений механізм такого

Концепція державної житлової політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від ЗО червня 1995 року № 254/95-ВР// Відомості Верховної Вади України. - 1995. - № 27. - Ст.200.

¹ Стратегія реформування системи державної служби в Україні, затверджена Указом Президента України №599/2000 від 14 квітня 2000 року // °фіційний вісник України. - 2000. - №16. - Ст, 142.

кредитування. Вказана Постанова набрала чинності з І січня 2005 року.

Кредитні відносини між державним службовцем та уповноваженим банком, що опосередковують надання кредитних ресурсів, регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року, а оскільки даний кредит за своєю суттю є іпотечним, то такі відносини підлягають регулюванню також і Законом України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року¹ та Законом України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19 червня 2003 року (ост. зміни внесені Законом від 20 січня 2005р.)².

Іпотечний кредит - це правовідносини, що виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування зі встановленням іпотеки.

Для з'ясування поняття іпотечного житлового кредиту слід звернутися до податкового законодавства. Так, ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначає іпотечний житловий кредит як фінансовий кредит, що надається особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким жиловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.¹

Виходячи з цього визначення, можна чітко сформулювати умови, дотримання яких необхідне для того, щоб кредит можна було назвати іпотечним:

- строк кредиту - не менше п'яти років;

- цільове призначення кредиту;

- житло, що придбавалося у власність, передається кредитодавцю у заставу.

За словами В.Г. Першина, іпотечний кредит, як кращий спосіб кредитування купівлі житла, визнаний світовою практикою. У більшості економічно розвинутих країн він є не лише основною формою поліпшення соціально-економічних умов, а й здійснює істотний вплив на економічну ситуацію в державі в цілому, При широкому впровадженні іпотечного кредитування в державі зростають бюджетні надходження ефективно вирішуються житлові проблеми, зростає ективність та мобільність робочої сили.²

Очевидно, що з'ясування механізму реалізації іпотечного кредитування виходить за рамки аналізу, а тому обмежимося особливостями такого кредитування, Що стосуються державних службовців.

¹ „Про іпотеку" Законом України від 5 червня 2003 року // Голос України. - 15 липня 2003 року, № 129.

² „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" Закон України від 19 червня 2003 року /' Відомості Верховної Ради України, — 2004, - №1. - Ст. 1.

¹ „Про податок з доходів фізичних осіб" Закон України від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №37. - Ст. 307.

² Перший В.Г. Організаційно-правове забезпечення впровадження Чіотечного кредитування в Україні. - Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. -їрпінь, 2004.-С. 13.

¹ Ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України- -2003. - №№ 49-51. - Ст. 376.

² Тарасова В.А. Юридические фактьі в области пенсионного обеспечения. - М: Изд-во Моск.университета, 1974. - С ,76.

¹ Ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. -2003. - №№ 49-51. - Ст, 376.

² Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Головного Управління державної служби України „Про врегулювання питання призначення пенсій державним службовцям у зв'язку з інвалідністю та втратою годувальника на випадок смерті державного службовця " від 31 липня 2000 року № 181/40 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 34. - Ст. 1446.

кредитування. Вказана Постанова набрала чинності з І січня 2005 року.

Кредитні відносини між державним службовцем та уповноваженим банком, що опосередковують надання кредитних ресурсів, регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року, а оскільки даний кредит за своєю суттю є іпотечним, то такі відносини підлягають регулюванню також і Законом України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року¹ та Законом України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19 червня 2003 року (ост. зміни внесені Законом від 20 січня 2005р.)².

Іпотечний кредит - це правовідносини, що виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування зі встановленням іпотеки.

Для з'ясування поняття іпотечного житлового кредиту слід звернутися до податкового законодавства. Так, ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначає іпотечний житловий кредит як фінансовий кредит, що надається особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким жиловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.¹

Виходячи з цього визначення, можна чітко сформулювати умови, дотримання яких необхідне для того, щоб кредит можна було назвати іпотечним:

- строк кредиту - не менше п'яти років;

- цільове призначення кредиту;

- житло, що придбавалося у власність, передається кредитодавцю у заставу.

За словами В.Г. Першина, іпотечний кредит, як кращий спосіб кредитування купівлі житла, визнаний світовою практикою. У більшості економічно розвинутих країн він є не лише основною формою поліпшення соціально-економічних умов, а й здійснює істотний вплив на економічну ситуацію в державі в цілому, При широкому впровадженні іпотечного кредитування в державі зростають бюджетні надходження ефективно вирішуються житлові проблеми, зростає ективність та мобільність робочої сили.²

Очевидно, що з'ясування механізму реалізації іпотечного кредитування виходить за рамки аналізу, а тому обмежимося особливостями такого кредитування, Що стосуються державних службовців.

Слід зазначити, що право на отримання безвідсоткового кредиту мають не всі державні службовці, а тільки ті з них, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов, відповідно до ст. 34 Житлового кодексу України, визнаються громадяни, забезпечені житлом нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київських та Севастопольських міських рад разом з радами профспілок.

Такий рівень періодично переглядається вказаними вище органами для наступних категорій:

- осіб, які проживають в приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам;

- осіб, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті разом з членами своєї сім'ї;

- осіб, які проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного чи комунального житлового фонду, за договором піднайму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

- осіб, які проживають тривалий час (не менше 5 років) за договором найму в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

- осіб, які проживають в гуртожитках;

- осіб, які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старше за 9 років, крім подружжя.¹

Порядок взяття на облік таких осіб передбачений Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республікан­ської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (ост. зміни внесені Постановою Кабінету Міністрів від 9 листопада 1995 р.).² Відповідно до зазначених Правил, громадяни беруться на квартирний облік за місцем проживання за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради чи за місцем роботи за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації і профспілкового комітету. При цьому, рішення про взяття на квартирний облік за місцем роботи підлягає затвердженню виконавчим комітетом відповідної місцевої Ради, на території якої знаходиться підприємство, установа, організація. Документи, які підтверджують взяття на облік зберігаються в облікові справи, що заводиться на кожного громадянина, взятого на квартирний облік.¹

Права на отримання безвітсоткового кредиту не мають державні службовці, які отримали кредити на індивідуальне житлове будівництво, придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків згідно з іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до затвердженого Порядку, державний службовець має право одержати безвідсотковий кредит лише один раз протягом періоду перебування на державній службі. Таке право вважається використаним з моменту прийняття уповноваженим банком рішення про його надання та включення суми заборгованості до реєстру сум належної до відшкодування компенсації -щомісячного розрахунку-обгрунтування обсягу належних до компенсації коштів, який складається уповноваженим банком у розрізі державних органів, позичальників та регіонів.²

Для отримання державним службовцем кредиту державний орган, в якому він працює подає уповноваженому баку лист-погодження, в якому зазначається розмір кредиту та обумовлюється зобов'зання державного органу повідомити

уповноважений банк про припинення державним службовцем (позичальником) державної служби. Такий лист-погодження подається за наявності письмової згоди Головного управління державної служби України. Копії таких листів-погоджень зберігаються у державних органах протягом ЗО років. Підставою для надання державним органом листа-погодження уповноваженому банку є документальне підтвердження перебування позичальника та членів його сім'ї на квартирному обліку.¹ При цьому, слід зазначити, що сім'я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) чи у виконавчому комітеті місцевої ради за місцем проживання.

Уповноважений банк розглядає звернення державного службовця про надання кредиту за наявності листа-погодження, документів на отримання кредиту згідно з вимогами уповноваженого банку, поточного рахунка, відкритого позичальником в уповноваженому банку для зарахування коштів на обслуговування кредиту, та документального підтвердження першочергового внеску, достатнього для фінансування не менш, як 10 відсотків вартості об'єкта кредитування.

Пункт 20 Правил обліку громадян, як потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів української РСР та Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 // Збірник Постанов Української РСР, - 1984. - №12. - Ст. 80.

² П. З Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 182 // Урядовий кур'єр* - 2004. - №36. - Ст. 54.

¹ П. 4 Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 182 // Урядовий кур'єр. - 2004. - №36. - Ст. 54.

² П. 11 Правил обліку громадян, як потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів української РСР та Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 // Збірник Постанов Української РСР.- 1984. - №12. - Ст. 80.

³ П. 6 Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних

¹ „Про іпотеку" Законом України від 5 червня 2003 року // Голос України. - 15 липня 2003 року, № 129.

² „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" Закон України від 19 червня 2003 року /' Відомості Верховної Ради України, — 2004, - №1. - Ст. 1.

¹ „Про податок з доходів фізичних осіб" Закон України від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №37. - Ст. 307.

² Перший В.Г. Організаційно-правове забезпечення впровадження Чіотечного кредитування в Україні. - Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. -їрпінь, 2004.-С. 13. Для реалізації механізму іпотечного кредитування, необхідно укласти два договори, Договір про іпотечний кредит, за яким кредитодавець (фінансова установа) надає кредит позичальнику із застереженням про те, що забезпечення позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту забезпечуватиметься іпотекою. Іпотечний договір - договір застави нерухомого майна в забезпечення виконання основного зобов'язання за договором про іпотечний кредит. Обидва договори укладаються одночасно та є нерозривно пов'язані між собою.¹

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Загальноприйнято, що істотними умовами кредитного договору є забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова спрямованість.²

Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», визначаючи істотні умови договору про іпотечний кредит вказує, що у ньому можуть бути зазначені:

- вартість основного зобов'язання та порядок його амортизації, строки та розміри платежів з урахуванням

інфляційного застереження або умови, що дозволять їх визначити;

- право кредитодавця самостійно встановлювати розмір часток платежів, отриманих за договором про іпотечний кредит, та розподіляти їх між ціною зобов'язання та доходом кредитодавця;

- згода боржника на приєднання його основного зобов'язання до консолідованого іпотечного боргу та включення іпотеки до іпотечного пулу;

- право кредитодавця відчужувати основне зобов'язання або право отримання платежів за договором про іпотечний кредит;

- інфляційне застереження;

- умови страхування фінансових ризиків щодо невиконання основного зобов'язання, неотримання платежів за цим договором, несвоєчасної реалізації предмета іпотеки, несвоєчасного отримання суми, вирученої від реалізації предмета іпотеки, або недостатнього її розміру для задоволення вимог кредитора.¹

Поряд з тим, необхідно звернути увагу на ту обставину, що при визначенні істотних умов кредитного договору, слід також зважати на особливості, визначені в Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового

¹ Головков О. Ипотечное кредитование // Іпотека - практика застосування. - Харків:„Страйд", 2004. - С. 73.

² Цивільне право України. Підручник у двох книгах / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. Книга друга. Київ. Юрінком Інтер. 2000. - С.465. Ц

¹ Ст. 2 Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №1. - Ст, 1

будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків».

Проведення компенсації відсоткової ставки за користування кредитом продовжується у встановленому порядку і у разі виходу державного службовця на пенсію, у тому числі по інвалідності. Поряд з цим, у випадку припинення позичальником державної служби з інших підстав, про що державний орган зобов'язаний повідомити уповноважений банк, кредит обслуго­вується позичальником за власний рахунок.¹

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок про те, що механізм пільгового кредитування державних службовців поєднує орієнтовану на ринок систему забезпечення житлом та заходи державної підтримки у вирішення проблеми покращення житлових умов осіб, які виконують завдання та реалізуть функції держави. Прийняття вищезазначеної Постанови стало важливим кроком у напрямку підвищення рівня соціальної захищеності цієї категорії осіб. Крім того, існування нормативної основи для створення прозорої процедури забезпечення державних службовців житлом має важливе значення для запобігання проявам корупції та іншим правовпорушенням у цій сфері, що в свою чергу, сприяє підвищенню довіри до державної служби та авторитету держави в цілому. Але особливості сучасних

¹ П. 11 та 12 Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 182 // Урядовий кур'єр. - 2004. - №36. - Ст„ 54,

економічних процесів в нашій державі призупинили дієвість даного інструменту, який лише почав давати свої позитивні результати.