3.2. Юридичні факти, що породжують пенсійне забезпечення державних службовців

Говорячи про соціальнозабезпечувальні правовід, носини такої професійної групи, як державні службовці доцільно зазначити, що вони виникають на основі юридичних фактів, які передбачені законом України „Про державну службу". Так, відповідно до ст. 37 вказаного Закону, такими юридичними фактами е досягнення встановленого законом пенсійного віку, наявність загального трудового стажу, необхідного стажу державної служби та праця на посадах державних службовців на час досягнення пенсійного віку,¹

З 4 лютого 2003 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2003 року № 432-ІV „Про внесення змін до Закону України „Про державну службу"², відповідно до якого розширено коло осіб, які мають право на пенсію державного службовця. Дія цього Закону поширюється тепер і на осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Тобто, юридичними фактами, необхідними для виникнення права на пенсію державного службовця для даної категорії осіб є досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, наявність загального трудового стажу та стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців. При цьому слід враховувати те, що закон зворотної дії немає, тому соби, які мають 20 років стажу на посадах, віднесених

категорій посад державних службовців, але досягли

пенсійного віку до 4 лютого 2003 року, права на

призначення пенсії відповідно до ст_в 37 Закону України

Про державну службу" не мають.

Вище зазначалося, що одним із юридичних фактів, який обумовлює право на пенсію державного службовця є досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, В чинному пенсійному законодавстві термін „пенсійний вік" не використовується, натомість вказується конкретний вік при досягненні якого особа має право на пенсію. Тому під терміном „досягнення пенсійного віку" слід розуміти досягнення відповідно 60 років для чоловіків та 55 років для жінок. Досягнення вказаного віку, презюмуючи постійну непрацездатність особи, є необхідною умовою для призначення пенсії за віком на загальних підставах.

Встановлений законодавством пенсійний вік збігається з граничним віком перебування особи на державній службі, передбаченим ст. 23 Закону України „Про державну службу". Поряд з цим, вказана стаття передбачає можливість продовження терміну державної служби, але не більш, як на 5 років. Таке продовження здійснюється керівником державного органу за погодженням з Начальником Головного управління Державної служби при Кабінеті Міністрів України. Порядок погодження продовження терміну перебування на державній службі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня

2003 року¹. У виняткових випадках після закінчення цього терміну державні службовці можуть бутц залишені на державні службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу².

З огляду на наведене, право на пенсію державного службовця, за наявності інших підстав, мають особи, які продовжують працювати на посадах державних службовців після досягнення ними пенсійного віку.

Наступним елементом фактичного складу, який обумовлює право на пенсію державного службовця, є наявність страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років.

Відповідно до ст. 9 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня від 14 січня 1998 року³, основною підставою, що зумовлює право на забезпечення за державним соціальним страхуванням, є страховий стаж.

На основі цього закону, страховий стаж, як юридичний факт, що породжує право на пенсію, передбачений Законом України „Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування". Ст. 1 вказаного закону страховий стаж визначається, як період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався

¹ Порядок погодження продовження терміну перебування на державній службі затверджений постановою Кабінету Міністрів України ВІД 26 грудня 2003 року // Зібрання Постанов Уряду України. - 2004 „ - №2 - Ст-190.

² Ст. 23 Закону України „Про державну службу'⁹ від 16 грудня І9"-> року// Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №52. - Ст. 490.

³ Основи законодавства України про загальнообов'язкове держави соціальне страхування від 14 січня 1998 року Відомості Верховної Р^*¹ України. - 1998. - №23. - Ст. 121.

бір на обов'язкове державне пенсійне страхування чгіД^н° *^{3 закон}°Д^{авством}? Щ° діяло раніше, та (або) підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ст, 24 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до страхового стажу зараховуються періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом. Таке зарахування здійснюється у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.¹ З огляду на це, загальний трудовий стаж, з яким законодавство пов'язує право на пенсію державного службовця, зараховується до страхового стажу, що є підставою для призначення пенсії відповідно до вищеназваного Закону.

Ще одним юридичним фактом, з яким законодавство пов'язує право на пенсію державного службовця є стаж державної служби не менше 10 років чи стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців не менше 20 років. В останньому випадку право на пенсію виникає незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Саме ця обставина відрізняє даний вид пенсії від пенсії за віком на загальних підставах.

В юридичній літературі висловлюється позиція ^ПРО необхідність віднесення стажу державної служби до ^СПеЦІального стажу. Тому для визначення місця

Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон ^{ШИ від 9} липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. --.-от. 376.

державної служби в загальному періоді трудов₀-діяльності, слід детальніше зупинитися на категорії спеціального трудового стажу.

У галузевій літературі зустрічаємо наступу визначення спеціального трудового стажу. Це: загальна тривалість трудової діяльності в певних районах країни з певними умовами праці, на певних посадах і певного змісту, а також у певних галузях народного господарства незалежно від перерв у цій діяльності (ЯЛ. Безугла)¹-встановлена державою сумарна тривалість визначених видів суспільно корисної діяльності, які проходять у відповідних умовах (включаючи кліматичні), професіях, посадах та установах, з якими пов'язані особливі правомочності суб'єктів у пенсійному забезпеченні (Е.Г.Тучкова)²; тривалість роботи, як правило, тільки у суспільному виробництві з урахуванням умов її важкості чи інтенсивності, займаної посади, або місцевості в якій ця праця здійснювалась (В.М. Андріїва)³; сумарна тривалість трудової чи іншої суспільно корисної діяльності, виокремлена із загального трудового стажу або за її змістом, або за умовами праці, в тому числі кліматичними (І.М. Сирота)⁴;

Узагальнюючи, можна стверджувати, що дослідники зійшлися на думці про те, що критеріями виокремлення спеціального стажу є особливі умови та зміст праці.

Безугла ЯЛ. Трудовий стаж і його юридичне значення. - К.: Тов. „Зання" Української РСР, 1979 - С.14,

² Тучкова З.Г. Общие вопросьі советского пенсионного права-Учебное пособие. -М.: Всесоюз.юрид.заочн. ин-т, 1986. - С. 51.

³ Андріїв В.М. Трудовий стаж за законодавством України: Автореф-дис..., кан.юрид.наук. - К., 1997. - С. 7

⁴ Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні. - *" Юрінком Інтер, 1998. - С. 79.

За словами І.П. Трекова, професія державного

ттужбовця являє собою особливий різновид трудової

лільно _КОр_ИСНої діяльності людей, які володіють

_пеціальними теоретичними знаннями, навичками та

міннями, набутими в результаті професійної

_під_Готовки, досвіду роботи в системі державного

управління. Такий особливий характер професійної

діяльності державних службовців обумовлюється

специфікою виконуваних ними завдань з реалізації

функцій держави, їх суспільно корисною масштабністю.

Державна служба, полягаючи, з одного боку, у виконанні функцій, що випливають із сутності та призначення держави, з другого - в обслуговуванні суспільства, забезпеченні прав та свобод фізичних та юридичних осіб, передбачає не тільки наявність спеціальних обмежень, а й вимагає значних інтелектуальних й емоційних навантажень, супроводжується підвищеною відповідальністю. Саме ці обставини дають підстави для виокремлення стажу державної служби із загального трудового стажу.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію, визначаються Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року². Відповідно до вказаного Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба):

Греков І.П. Особливості правового регулювання праці державних ^слУжбовці_в: Автореф. дис. ... канд, юрид. наук. - X., 2003. - С. 6. _По ² Порядок обчислення стажу державної служби затверджений

становою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року // Зібрання

^анов Уряду України, - 1994. - №8, - Ст.213.

- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ст. 25 Закону України "Пр₀ державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР;

- на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання; на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, що згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці;

- на посадах спеціалістів кримінально-виконавчої системи (установи виконання покарань, слідчі ізолятори, підрозділи кримінально-виконавчої інспекції), які не мають спеціальних звань;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республікан­ського банку Криму, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів Фонду соціального захисту інвалідів;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів державних архівів областей та їх філіалів, державних архівів міст Києва і Севастополя;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів Пержавної інспекції навчальних закладів при Міністерстві освіти України;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів Державного архіву при Раді міністрів Автономної республіки Крим;

- на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування",

Крім цього, до стажу державної служби включається також період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом, мова йде

про:

- час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, а у виняткових випадках, якщо за медичними показаннями дитині потрібний домашній догляд, — період додаткової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною віку шести років;

- час підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо до направлення на підвищення кваліфікації працівник працював у державному органі;

- час військової служби у Збройних Силах та Інших військових формуваннях;

- час роботи за кордоном за направленням Державних органів, якщо до направлення за кордон працівник працював у таких органах і протягом трьох ^Місяців після повернення із закордону, не враховуючи ^ЧасУ на проїзд, влаштувався на роботу в державний орган;

- час роботи на посадах керівних працівників і ^ПеЦіалістів в апараті організацій, створених на базі

ліквідованих міністерств, яким делеговано функції управління майном організацій і підприємств заснованих на загальнодержавній власності;

- час роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів у Державному центрі зайнятості та місцевих центрах зайнятості;

- час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у п. 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців;

- час навчання в аспірантурі або докторантурі Української Академії державного управління при Президентові України з відривом від роботи, якщо до вступу до аспірантури або докторантури аспірант чи докторант перебував на державній службі і після закінчення навчання повернувся на державну службу;

- час роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів Державної інспекції закладів освіти при Міністерстві освіти України;

- час роботи на посадах керівників, їхніх заступників, головних інженерів державних підприємств, установ, організацій, якщо безпосередньо з цих посад вони призначені (обрані) на посади державних службовців першої - четвертої категорій;

- стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІП-ІУ рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року?

езалежно від наявності перерв у роботі, на посадах р^них працівників і спеціалістів Національної комісії регулювання електроенергетики України та її _територіальних представництв, а також стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації;

час навчання в Національній академії державного управління при Президентові України за денною формою, якщо до вступу в Академію випускник перебував на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування і після закінчення навчання повернувся на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування або вступив до аспірантури чи докторантури Академії з відривом від роботи.

З наведеного нормативного акту випливає, що стаж державної служби та стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, не співпадають. До останнього, в свою чергу, зараховується служба на посадах державних службовців, передбачених ст. 25 Закону України „Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідних посад державних службовців.

Стаж державної служби характеризується подвійною природою. З одного боку, це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому Державному пенсійному страхуванню, тобто фактичний страховий стаж особи. Такий період, включаючись у загальний стаж трудової діяльності, відповідно до ст. 24 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зараховується до стажу, що дає ^право на пенсію за вказаним Законом. З іншого боку, ^виокремлення стажу державної служби та стажу роботи Па посадах, віднесених до категорій посад державних ^СлУжбовців, як юридичного факту, що дає право на

пенсію державного службовця, зумовлюється саме специфікою даного виду діяльності. В цьому випадку, на відміну від пенсії за віком у солідарній системі, має значення саме практичне виконання завдань і функцій держави, а не факт сплати страхових внесків, тобто трудовий стаж, як підстава для призначення пенсії державного службовця зберігає своє значення.