Література

1. Андреев В.С, Право социального обеспечения в СССР, Ученик. - М, Юрид. Лит., 1980, - С. 65.

2. Государственная служба: Теория й организация. Курс лекций / Под общей ред. Охотского Е.В., Игнатова В.Г. - Ростов-на-Дону: «Феникс» , 1998. - С. 574-575.

3. Захаров М.Л., Тучкова Є, Г. Право социального обеспечения Росии: Ученик.- М.: Узд-во БЕК, 2001. -С. 102.

4. Лепихов М.И. Право й социальная защита населення (социальное право). - М.: Бьілина, 2000. -С.11;

5. МамедовА.А. Государство й страхование // Государство й право. - 2004. - № 10. - С. 75-83,

6. Мачульская Е.Е, Право социального обеспечения. Перспективи развития. М.: Городец, 2000. -С.23

7. Полеусова Г, Прожитковий мінімум, як об'єктивна основа визначення рівня соціальних гарантій-Навчальний посібник. К.: Знання, 2009» - С. 12.

8. Порощук С.Д. Загальні основи теорії соціально-правого захисту співробітників міліції: Монографія-Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. - С, 53-

9. Право соціального забезпечення: Навч. посіб. Лдя студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В Я- Буряк, С.М. Синчук та ін. / За ред.. П.Д. Пилипенка. _ ]<;.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 496 с.

10. Синчук С.М, Буряк В.Я. Право соціального забезпечення України. Навчальний посібник. К.: Знання,

2003.-С. 60.

11. Старилов Ю.Н. Служебное право. Учебник. -М.: Издательство БЕК, 1996. - С.229

12. Трудове право України: Академічний курс: Підрученик для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Буряк, ЗЯ Козак та ін.; За ред.. П.Д. Пилипенка. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,

2004.-536 С.-С.53-55

ІЗ, Федороеа М.Ю. Социальное страхование как организационно-правовая форма социальной защитьі населення: проблеми правового регулирования. Омск: Омский гос. Ун-тет, 2000. - С.47, 50

Розділ 3.

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ

3.1. Поняття пенсії та підстави її виникнення

3.2. Юридичні факти, що породжують пенсійне забезпечення державних службовців

3.3. Пенсії державних службовців, як пенсії за вислугу років

3.4. Порядок призначення пенсії державним службовцям

3.5. Пенсії державних службовців по інвалідності та втратою годувальника

3.1. Поняття пенсії та підстави її виникнення

Соціальний захист державних службовців, як комплекс правових та економічних гарантій спрямований на підтримання добробуту цієї категорії осіб, як під час практичного виконання завдань і функцій відповідних органів, так і при неможливості їх виконання в силу незалежних від них об'єктивних обставин. За таких обставин державні службовці звільняються від необхідності суспільно корисної діяльності з призначенням їм пенсії, яка повинна замінити основне джерело засобів до існування.

До прийняття законодавчих актів про пенсійне страхування легального визначення пенсії не існувало. Закон України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року¹, визначаючи види пенсій та умови їх призначення, не містив легального визначення цього поняття. Таке визначення відсутнє і в інших законодавчих актах, що стосуються пенсійного забезпечення.

Поряд з цим, зміст вказаного поняття, як юридичної категорії став підґрунтям зародження численних досліджень в рамках науки права соціального ^ забезпечення. Частина з них відноситься до радянського періоду її розвитку. Так, визначення поняття „пенсія"

В.А. Ачаркана¹,1.В. Гущіна², А.Д. Зайкіна³₅ Р.І. Іванової⁴, Грунтуючись на економічних реаліях радянської командно-адміністративної системи, ці фундаментальні праці частково втратили свою актуальність, проте заклали концептуальну основу для подальшого дослідження зазначеної проблематики.

Незважаючи на ту обставину, що, практично, жоден із сучасних науковців, які досліджують проблеми права соціального забезпечення не залишив поза увагою пенсійну проблематику, на сьогодні не запропоновано єдиного загальноприйнятого визначення цього поняття.

Так, Б.І. Сташків визначає пенсію, як щомісячну грошову виплату фізичним особам зі спеціально створених для цього пенсійних фондів на умовах і в порядку, передбачених чинними нормативними актами і договорами.⁵

На думку С.М. Сивак, пенсія - це передбачене законом або договором систематичне матеріальне забезпечення непрацездатних за рахунок спеціальних пенсійних фондів у зв'язку з настанням таких пенсійних ризиків, як старість, інвалідність, втрата годувальника у розмірі, пропорційному їх трудовому (страховому) стажу.⁶

¹ Ачаркан В.А. Государственньїе пенсии .- М,: «Юрид. лит», 1967.' С. 68.

² Гущин И.В. Право членов колхоза на пенсию. - М.: «Юрид. лит.», 1972.- С.40.

³ Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению, - М-^: Изд-во МГУ, 1974. - С. 122-123,

Иванова Р.И. Правоотношения по соціальному обеспечению ^в СРСР - М.: Изд-во МГУ, 1986. - С. 131.

⁵ Сташків Б. Пенсія як об'єкт правовідносин у соціальному забезпеченні // Право України. - 1998. - №11. - С. 91.

⁶ Сивак С.М. Правові проблеми пенсійного забезпечення в Украй¹¹' Авторефер. дис. ... канд.. юрид.наук. - К., 1999, - С. 13.

розмірі? пропорційному їх трудовому (страховому)

стажу-¹

О.Я Орловський під пенсією розуміє залежну від тривалості трудового (страхового) стажу роботи і величини заробітку, з якого сплачуються страхові внески, щомісячна грошова виплата особі у випадках настання пенсійних ризиків із спеціально створених для цього державою фондів за умов і в порядку, які передбачені чинним законодавством.²

М.Дз Бойко визначає пенсію, як грошову виплату (з розрахунку на місяць), що призначається відповідно до встановлених державою правил громадянам, які досягли встановленого законом пенсійного віку, чи які набули спеціального стажу (вислуги років) встановленої тривалості, або яким встановлена інвалідність, чи які втратили годувальника за рахунок коштів, асигнованих на ці цілі державою з державного бюджету, з Пенсійного фонду, з Накопичувального пенсійного фонду та з недержавних пенсійних фондів.³

В підручнику „Право соціального забезпечення" за редакцією К.Н. Гусова пенсія визначається, \як Щомісячна грошова виплата, що призначається непрацездатним громадянам при досягненні ними певного віку, при встановленні інвалідності, у випадку смерті годувальника, а також у зв'язку із тривалою \) професійною діяльністю.⁴

Сивак С.М. Правові проблеми пенсійного забезпечення в Україні: ^Двт°Рефер. дис. ... канд.. юрид.наук, - К., 1999, - С. 13.

^ Орловський О.Я. Правова природа пенсії // Науковий вісник ^еРншецького університету. Правознавство, 2003. Вип. 187. - С. 72.

Бойко М.Д, Право соціального забезпечення України. Навч. ^І0сібни_к_ к.: „Олан", 2004. - С. 132.

^ Право соціального обеспечения, Учебник. / Под ред. К.Н. Гусова. - ^ШОЮЛ ^гРачев С.М., 2001. - СІ 18.

Російські дослідники М,Л, Захаров та Е.Г. Тучкова визначають пенсію, як щомісячну виплату, яка призначається для матеріального забезпечення громадян, що досягли пенсійного віку, стали інвалідами чи тривалий час займалися певною професійною діяльністю, а також непрацездатних громадян, щ₀ втратили годувальника.¹

Д.А. Никонов та А.В, Стремоухов розуміють пенсію, як регулярну грошову виплату, яка проводиться у встановленому законом порядку певним категоріям осіб із соціальних фондів та інших джерел, передбачених для цих цілей.²

Наведені визначення є спробою розкрити зміст поняття „пенсія", як родового, тобто такого, яке б підходило до всіх її видів. Звертаючи увагу на значні розходження в характерних ознаках окремих видів пенсій, Л.М. Князькова вважає за доцільне розмежування визначення пенсії за наступними критеріями: за державним пенсійним забезпеченням; за державним пенсійним страхуванням та державної соціальної пенсії.³

Легальне визначення поняття пенсії вперше у історії вітчизняного пенсійного законодавства закріплено Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, пенсія - щомісячна

¹ Захаров М.Л., Тучкова З.Г Право социального обеспечения России: Учебник. - М.: Изд-во БЕК, 2001. - С. 113,

² Никонов Д.А., Стремоухов А.В. Право социального обеспечения: Учебное пособие / Под ред. проф. А.В, Стремоухова- М,: Юнити-ДАНА, 2004--С. 102.

³ Князькова Л.М. Правові питання забезпечення пенсіями за вислуГУ років працівників органів внутрішніх справ: Авторефер. дис. ... кайД-юрид.наук. - X., 2001. - С. 8.

пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страху­вання, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених законом. Пенсійні виплати при цьому визначаються, як грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страху­вання, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.¹

На основі аналізу наведених наукових та легальних визначень поняття „пенсія", можна виділити такі її характерні ознаки:

- пенсія - це платіж, що проводиться державою у грошовому вираженні;

- вказані платежі здійснюються регулярно, тобто періодично у встановлені законом строки;

- кошти на виплату пенсій виділяються зі спеціально створених для цього джерел;

- розмір щомісячної пенсії залежить від тривалості страхового стажу та величини заробітку, з якого сплачуються внески;

непрацездатність суб'єкта (фактична чи презюмована), яка зумовлюється настанням пенсійних ризиків (пенсійні ризики - це визначені законодавством юридичні факти-події, внаслідок настання яких особа ^втрачає працездатність і засоби до існування та потребує постійного систематичного матеріального забезпечення з боку держави);

Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон від 9 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. -

^Іа49-51.-0г.376.

- участь громадян у створенні грошових фондів, ₅ яких виплачуються пенсії;

- коло осіб, які мають право на пенсію чітко визначене законом і розширеному тлумаченню ц_е підлягає;

порядок призначення і виплати пенсій регламентується нормативними актами найвищої юридичної сили - законами (відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.)

Крім того, слід зазначити, що донедавна у галузевій літературі до характерних ознак пенсії відносили її соціально-аліментарний характер.

Твердження про те, що державне пенсійне страхування здійснюється за рахунок держави, характерне для радянської політичної ідеології та правової доктрини. Пов'язується воно з проведенням у 1937 році в Радянському Союзі організаційно-фінансової реформи пенсійного забезпечення робітників і службовців. Витрати на виплату пенсій непрацюючим пенсіонерам були зняті з бюджету соціального страхування і повністю покладені на державний бюджет. Це призвело до підміни соціального страхування жорстко регламентованим забезпеченням на розсуд держави, а розмір такого забезпечення не співвідносився зі страховими внесками, нарахованими на заробітну плату працівника, і не залежав від їх розміру.

В сучасній галузевій літературі спостерігається відхід від цієї концепції. Так, на думку І.М. Сироти, пенсію не можна розглядати, як абсолютно

йезеквівалентну виплату, хоч вона, звісно, і не є ннагородою (компенсацією) за минулу працю.¹

С.М. Сивак, зважаючи на факт сплати працівниками внесків до Пенсійного фонду, обумовленість розмірів трудових пенсій минулими заробітками пенсіонера, виникнення права на трудову пенсію не лише через непрацездатність особи, але і через наявність трудового (страхового) стажу, заперечує соціальну аліментарність, як ознаку трудових пенсій. Така ознака, є характерною тільки для соціальних пенсій, які за правою природою є державною допомогою непрацездатним громадянам, що не мають трудового (страхового) стажу, і, відповідно, не може включатися до системи пенсійних виплат.² З огляду на це, дослідниця вважає, що пенсії є неаліментарними, опосередковано платними та відносно еквівалентними соціальними виплатами.³ Такої ж позиції дотримуються і вітчизняні науковці М. Д. Бойко⁴ та О. Я. Орловський⁵.

Підсумовуючи вищенаведені концептуальні підходи доцільно видається під поняттям «пенсія» розуміти регулярний платіж, що проводиться державою у грошовому вираженні із спеціально

¹ Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 108.

² 3 1 січня 2005 року набрав чинності Закон України „Про державну

соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам" від 18

травня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 33-34. - Ст.

404., яким передбачено переведення соціальних пенсій та надбавок до пенсій

^а Догляд у систему соціальної допомоги.

³ Сивак С,М. Правові проблеми пенсійного забезпечення в Україні: ^Двтореф. дис, ... канд,. юрид.наук, - К., 1999. - С. 8.

Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України. Навч. посібник.- К.: „Олан", 2004. - С. 132.

ц ⁵ Орловський О.Я. Правова природа пенсії // Науковий вісник ^еРнівецького університету. Правознавство, 2003. Вип. 187. -С. 72.

створених джерел, при цьому підстави, коло щц порядок призначення осіб, які мають право на нього чітко визначені законом і розширеному тлумаченню не підлягають.

Що ж до підстав виникнення правовідносин в сфері пенсійного забезпечення, в тому числі і права особи на пенсію, як необхідного елементу змісту таких правовідносин, то визначальним елементом цієї системи являється юридичний факт.

Багаточисельні і різносторонні дослідження юридичного факту, як у загальнотеоретичній, так і в галузевих правових науках, дають нам можливість не зупинятися на понятті „юридичний факт", тим більше, що незважаючи на різноманітність формулювань, науковці пропонують близькі за змістом визначення цього поняття.

Виникнення пенсійних правовідносин і, зокрема, права особи на пенсію обумовлюється не одиничним юридичним фактом, а комплексом юридичних фактів, їх сукупністю, тобто юридичним складом.

В правовій науці фактичний склад визначають, як сукупність юридичних фактів, з наявністю яких норми права пов'язують рух (виникнення, зміну та припинення) правовідносин чи, як юридичне значущу сукупність фактів, яка безпосередньо спричиняє встановлення правових наслідків. Вказуючи на зв'язок та взаємообумовленість елементів фактичного складу, настання правових наслідків тільки при наявності всіх елементів, В.Б. Ісаков визначає юридичний склад, як систему юридичних фактів.¹ Такої ж позиці'¹

отримується А.М, Чувакова, визначаючи фактичний клаД, ^{як СИСТЄМ}У юридичних фактів та юридичне _аЧущих умов, передбачених нормами права, як підстава для настання правових наслідків.¹

С.М Сивак до елементів пенсійного фактичного складу відносить об'єктивні факти, волевиявлення особи _та рішення компетентного органу про призначення пенсії. Об'єктивні факти, в свою чергу визначаються, як передбачена юридичними нормами сукупність конкретних соціальних обставин, необхідних для виникнення в особи права на отримання пенсії. Автор розрізняє абсолютно об'єктивні факти, що не залежать від волі суб'єкта (стать, вид пенсійної непрацездатності) та зумовлюють вид пенсійних правовідносин та відносно об'єктивні, що пов'язані з волевиявленням особи (трудовий (страховий) стаж) та визначають обсяг пенсійного права особи.²

З огляду на вищенаведені позиції, не заперечуючи обумовленість динаміки пенсійних правовідносин саме фактичним складом, можна зробити висновок, що визнання юридичного значення за окремими його елементами, дозволяє виділити ту обставину, з якою законодавець пов'язує необхідність правового регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Положення щодо фактичного складу пенсії Державних службовців розриваються в нашому наступному питанні 3.2.

Авто

¹ Исаков В.Б. Юридические фактьі в советском праве. - М.: ИзД^-в° «Юрид. лит.», 1984. - С. 24.

Чу вакова А.М. Дефектність фактичних складів: Автореф, дис. ... • к>рид. наук. - Одеса, 2004. - С. 10.

' Сивак С.М. Правові проблеми пенсійного забезпечення в Україні: дис. ... канд.. юрид.наук. - К., 1999. - С. 9-Ю.