Видавництво ТО В «ВИ ЛОГОС-М>/

оптовий та роздрібний продаж книг;

безкоштовну доставку оптових партій книг багажними

вагонами ио території України;

близько 2500 найменувань книг видавництв країн СНД;

асортимент, що поновлюється кожен місяць на 500-600

найменувань;

книги на консигнацію;

гнучку систему знижок;

ЇВ І

ПЕТРІВКА

пл. Космонавтів

пл. Перемоги

нивки, святошин

Адреса складу-магазину: 03057, Київ-57, вул. Смоленська, 5/1 Режим роботи: щоденно з 10 до 18 Вихідний - неділя

Тел/факс (044) 456-50-39 тел. (044)456-58-32 E-mail: vp_logos@ukr.net

♦ авторів навчальної літератури.

Г.В. Верба, Л.Г. Верба

ГРАМАТИКА

сучасної англійської мови (довідник)

o oo

TOB «ВП JIoroc-M». Київ 2006 p.

Modern English Grammar (reference book)

student-Vvbrary .at.ua

и шд O (U

ББК 81.2 Англ—2—922 B-31

Серія

«Учням та абітурієнтам» (заснована в 1997 році)

В—31 Верба Л.Г., [Верба Г.В.|

Граматика сучасної англійської мови. Довідник;

Рекомендовано Головним управлінням шкіл Міністерства освіти України

У довіднику висвітлюються основні граматичні явища сучасної англійської мови, які потрібно засвоїти для ведення бесіди і розуміння тестів англійською мовою.

Теоретичний матеріал закріплюється розширеною сис- темою вправ.

Довідник призначено для школярів, студентів, всіх хто вивчає англійську мову.

УКД 802.0—5 (075.3) ББК 81.2 Англ—2-922

Isbn 996-509-001-1

© Л.Г. Верба;|Г.В- Верба,11983 © « Логос», 1997 © Серія, оформлення

«Логос», 1997

ПЕРЕДМОВА

Створюючи цей посібник, автори мали на меті допомогти всім, хто вивчає англійську мову, систематизувати свої знання, оволодіти основами англійської граматики.

Посібник складається з двох частин.

У першій частині висвітлюються основні граматичні явища сучасної англійської мови, знання яких необхідне для правильного письма, ведення бесіди і розуміння текстів англійською мовою. Після кожного розділу стисло подаються відповідні граматичні правила англійською мовою.

Друга частина посібника містить вправи, більшість з яких спрямована на розвиток умінь і навичок мовлення. Крім них, є також вправи на розпізнавання граматичних явищ, які мають бути засвоєні рецептивно.

Граматичний матеріал подано невеликими частинами в окремих параграфах з тим, щоб деякі з них можна було пропустити без шкоди для розуміння інших.

За таким же принципом дібрано і вправи, що дає можливість використовувати їх вибірково, відповідно до бюджету часу і цільової настанови щодо вивчення мови.

Послідовність викладу матеріалу посібника відрізняється від традиційного. Зважаючи на те, що дієслово в англійській мові порівняно з іншими частинами мови має найбільшу кількість форм, розгляд частин мови в посібнику починається з дієслова.

При цьому мається на увазі, що вже практично засвоєні такі граматичні явища англійської мови, як утворення множини іменників, присвійний відмінок іменників, об’єктний відмінок особових займенників.

Виклад матеріалу дозволяє вивчати одні теми незалежно від інших, тому послідовність їх вивчення можна змінювати, виходячи з потреб.

_s\udenVV'b«W'^atU

ЧАСТИНИ МОВИ

§ 1. В англійській мові, як і в українській, слова за їх значенням і граматичними ознаками поділяються на класи, що звуться частинами мови (parts of speech).

Іменник (the noun), прикметник (the adjective), займенник (the pronoun), числівник (the numeral), дієслово (the verb) і прислівник (the adverb) - самостійні частини мови (notional parts of speech).

Прийменник (the preposition), сполучник (the conjunction), частка (the particle), артикль (the article) - службові частини мови (function words).

В окрему частину мови виділяються вигуки (interjections), які не належать ні до самостійних, ні до службових слів.

§ 2. Самостійні частини мови, в свою чергу, можна поділи- ти на іменні (іменник та прикметник) - ті, що позначають предмети, речовини, явища, абстрактні поняття та їхні якості, займенник, що власного значення не має, але вказує на предмети, явища тощо та числівник, що позначає їхню кіль- кість, і дієслово та його неособові форми із значенням дії чи процесу. В українській мові іменні частини мови мають роз- галужену систему форм, що оформляються закінченнями. Ці форми визначають функцію цієї частини мови у реченні і вказують на її зв’язок з іншими словами у реченні. Система форм іменних частин мови в англійській мові суттєво простіша.

§ 3. Функції та класи службових частин мови - прийменника, сполучника, частки та вигуку в основному співпадають у англійській та українській мові, проте в англійській мові іменник має при собі ще один клас службових слів - артиклі, що не має українського відповідника.

§ 4. Традиційне розташування вивчення частин мови в українській (та і в російській) мовах визначається питомою вагою основної і найбагатшої на форми частини мови - іменника, що має рід (чоловічий, жіночий та середній),

7 відмінкових форм, закінчення яких залежать від того, до якої з трьох відмін належить іменник, та число. Англійський іменник не поділяється на граматичні роди, присвійний відмінок, що традиційно визнається граматистами, має обмеження у вживанні, а відмінності в утворенні множини мають характер правила та винятків, не класифікації на певні типи відмін. Бідність форм іменника не робить його вивчення першочерговим, і тому не може слугувати підставою для ви- несення на перше місце у курсах граматики.

§ 5. Другою важливою, залежною від іменника частиною мови в українській мові є прикметник - частина мови, що позначає на якість предмета. Узгоджуючись із іменником у роді, числі і відмінку, та маючі власне прикметникові катего- рії - ступені порівнення - ця частина мови теж посідає значне місце в українській граматиці і займає значний час навчально- го часу у вивченні мови. Англійський прикметник не має ніяко- го узгодження з іменником, і єдиною формою, що має грама- тичне вираження, є ступені порівняння, утворення яких має доволі регулярний характер із незначною кількістю винятків. Отже, винесення на друге місце прикметника при вивченні англійської мови теж не є виправданим.

§ 6. Займенник, утворюючи разом з іменником групи слів у функції підмета та додатка, логічно входить у групу імен- них частин мови. Кількість форм у англійського займенника, безумовно, також є меншою, ніж у українського, а його мен- ша залежність від іменника теж не ставлять займенник на міс- це, що могло б передувати іншій, центральній для англійської граматики частини мови.

§ 7. Числівник, своєю парадигмою подібний до іменника та прикметника теж не може посідати місця, що могло б пе- редувати англійському дієслову. У курсі шкільної граматики числівник, безумовно, не є частиною мови, що визначається високою частотністю вживання (якщо не брати до уваги вивчення дисциплін математичного циклу англійською мо- вою), а відносна простота утворення форм теж не спонукає до першочергового його вивчення.

§ 8. Прислівник, частина мови, що в англійській мові відзначається відносною простотою утворення та гнучкістю щодо розташування у реченні, природно ставить його вивчен- ня після основних іменних частин мови.

§ 9. У центрі граматичної системи сучасної англійської мо- ви стоїть дієслово. За кількістю форм, граматичних категорій, за детальністю позначення різних відтінків граматичного значення дієслово не має собі рівних в англійській мові. Особливі труднощі для україномовного учня, безумовно, становлять ті граматичні форми, що не мають українських відповідників. При співставленні часових форм, форм виду, стану, способу значні неспівпадіння не тільки обсягу граматичних форм, а і самої сутності категорій (так, в українській мові категорія виду відображає протиставлення доконаного і недоконаного виду, а англійський вид - це протиставлення дії, тривалої у часі, дії, позбавленної ознаки подовженості), та наявність категорій вже і зовсім не- характерних для української мови (перфект, майбутній час з точки зору минулого) ставить дієслово на перше місце у вивченні англійської граматики.

§ 10. Неособові форми українського дієслова - інфінітив, дієприкметник та дієприслівник - набагато менше, ніж в англійській мові, відображають власне дієслівні категорії. Українські інфінітив та дієприслівник - таки відображають видові відмінності (читати-прочитати, читаючи-прочитуючи чи одягати-одягатися, одягаючись), а дієприкметник майже пов- торює парадигму прикметника. На відміну від української мо- ви неособові форми англійського дієслова (інфінітив, дієприкметник та герундій) мають значну кількість дієслівних граматичних категорій, що нерідко приводить до того, що ук- раїнські відповідники неособових форм - це особові форми українського дієслова. В англійській граматиці всі - і особові, і неособові форми розглядаються у одному великому розділі.

§ 11. Дієслово в англійській мові - і за своєю питомою ва- гою, і за кількістю та способами утворення граматичних форм - безумовно, центральна частина мови. Отже, розгляд частин мови почнемо саме з дієслова.

дієслово

(THE VERB)

§ 12. Дієслово - це повнозначна, самостійна частина мови, яка означає дію (to build, to run), стан (to be, to sleep), відчуття (to feel, to smell), процеси мислення (to con- sider, to think).

Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм.

ЧАСИ ДІЄСЛОВА (TENSES)

§ 13. В англійській мові розрізняють чотири групи ча- сових форм дієслова: Indefinite Tenses (неозначені часи), Continuous Tenses (тривалі часи), Perfect Tenses (перфектні або доконані часи) та Perfect Continuous Tenses (перфектно-тривалі часи).

У кожній групі, крім теперішнього (Present), минулого (Past)та майбутнього часу (Future), є ще форма Future-in-the-Past, що виражає майбутню дію відносно минулого часу.