95

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ

Конспект лекцій

З дисципліни

“Електронна комерція”

Дніпропетровськ

2009

Вступ

Глобальна комп’ютерна мережа Internet вважається «четвертим каналом», що зв’язує людей між собою (після особистого спілкування, телефону і пошти). В інформаційному світі існують дві відомі технологічні тенденції:

1. Потужність комп’ютерів зростає вдвічі кожні десять місяців.

2. Корисність мережі для суспільства пропорційна квадрату числа користувачів.

Глобальна мережа вміщує великі обсяги найкорисніших правових, економічних, наукових та інших відомостей, які слугують інформаційною базою для ведення бізнесу, досліджень тощо.

Internet породжує нові форми соціальної та економічної діяльності людей, найпоширеніші серед яких:

— телеробота — робота на відстані від офісу компанії;

— віртуальні підприємства — організаційна сукупність взаємодіючих господарюючих агентів, які працюють на відстані над спільним проектом, використовуючи мережеві технології;

— дистанційне навчання — надання платних освітніх послуг віддаленим слухачам через Internet та ін.

Нині виділяють чотири напрями Е-комерції залеж-но від взаємодіючих у її системах агентів: бізнес для бізнесу (B2B); бізнес для споживача (B2C); бізнес для адміністрації (B2A); споживач для адміністрації (C2A).

Електронна комерція передбачає:

— відкриття Web-caйтів компанії і віртуальної крамниці в Internet (див. теми 4.1 і 4.2);

— наявність автоматизованої системи управління компанією;

— використання електронної реклами і маркетингу;

— використання певної моделі бізнес-взаємодії. Типовим прикладом електронної комерції напряму B2C-мexaнiзмy, який покликаний спростити роботу продавців і покупців, є Іntеrnеt-крамниця; напряму B2B — торговельні майданчики для гуртової торгівлі в Internet.

Світовий бум електронної комерції почався в 1995— 1996 роках, а вже наприкінці 1998 — на початку 1999 року Internet стали розглядати як найперспективніший ринок, що перевершує за своїм потенціалом будь-який інший у світі.

Україна та інші країни на пострадянському просторі можуть отримати значні переваги від стійкого ринку електронної комерції, а саме:

— доступ до експортного ринку;

— робочі місця для кваліфікованої робочої сили;

— доступ до інвестиційного західного капіталу;

— зростання податкових надходжень від застосування електронних платежів.

Однак, щоб скористатися цими перевагами, слід усунути всі перешкоди на шляху ефективного впровадження електронної комерції, врегулювати використання механізмів її підтримки:

— систем електронних платежів в Internet;

— стрункої системи законів щодо правового визнання електронних документів і електронного підпису, законодавчого врегулювання електронної комерції загалом;

— розвитку електронного маркетингу і реклами;

— забезпечення захисту комерційної інформації під час передавання мережею тощо.

Найважливішими чинниками для покупців є можливість оплатити своє замовлення в Internet сучасними електронними засобами платежів, бути впевненими у безпеці такого платежу, в своєчасних доставці товару чи отриманні послуги і почувати себе захищеними законодавчо від будь-яких неправомірних дій продавців чи шахраїв. Подібні чинники важливі і для продавців.

Кредитні системи електронних платежів в Internet з допомогою пластикових карток і дебетові системи цифрових грошей поки що мало поширені на національному ринку електронної комерції через низький ступінь використання банківських карток українським населенням, невеликої кількості користувачів мережі.

Процес створення і розвитку систем електронних платежів у національних слов’янськомовних сегментах Internet прискориться з прийняттям законів, які врегулюють правову базу реалізації електронної комерції: «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис». Такі закони вже існують у розвинутих країнах Америки та Європи.