ПЛАН

Вступ………………………………………………………………………………...……..5

1. Сутність, визнання та оцінка інших необоротних матеріальних активів…….……7

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури…11

3. Коротка організаційно-економічна характеристика базового підприємства….….14

4. Документальне оформлення обліку інших необоротних матеріальних активів….19

5. Фінансовий облік інших необоротних матеріальних активів …………….……….23

6. Шляхи вдосконалення обліку інших необоротних матеріальних активів в умовах застосування сучасних інформаційних технологій та систем ........................………..32

Висновки і пропозиції…………………………………………….……………..……35

Список використаних джерел…………………………………..…………….…..…..37

Додатки…………………………………………………………….……………..……39

ВСТУП

Актуальність теми. Облік необоротних активів – це важливе та актуальне питання в бухгалтерському обліку. Забезпеченість та раціональне використання яких – головний фактор, що визначає обсяг, витрати обігу та прибуток підприємств. Тому перед керівництвом підприємства постає проблема ефективного їх використання, яке не можливе без належним чином організованої системи обліку, аудиту та аналізу. Вивчення цього питання дає змогу краще прослідкувати господарські процеси, які відбуваються на підприємствах. Актуальність цього питання особливо висвітлюється у зв’язку з розширенням Європейського Союзу, яке відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва.

Враховуючи вищевикладене обрана тема курсової роботи є своєчасною і актуальною.

Статистична інформація можна дослідити в Додатку А.

Проблеми обліку необоротних активів є предметом особливої уваги економічної науки. Значний внесок у розробку теоретичних і практичних аспектів обліку необоротних активів внесли провідні вітчизняні дослідники: І. А. Бланк, Ф. Ф. Бутинець, Н. Г. Виговська, О. П. Гаценко, Л. Л. Горецька, А. Г. Загородній, С. О. Левицька, Л. Г. Ловінська, Н. М. Малюга, М. В. Півторак та інші.

Враховуючи напрацювання вітчизняних вчених, все ж багато питань з обліку необоротних активів залишаються недостатньо розглянуті, у зв’язку із розвитком суспільних відносин, зміни законодавчої бази, і потребують подальших досліджень.

Мета і завдання. Метою курсової роботи є дослідження методологічних аспектів та діючої практики обліку інших необоротних активів, а також розробка шляхів підвищення ефективності їх використання.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розкрити теоретичні аспекти обліку інших необоротних матеріальних активів;

- проаналізувати документальне оформлення інших необоротних матеріальних активів;

- аналіз постановки обліку інших необоротних матеріальних активів на підприємстві ТОВ "Автомотоман"

- розглянути основні шляхи удосконалення обліку інших необоротних матеріальних активів.

Об’єктом дослідження є інші необоротні матеріальні активи.

Предметом дослідження є методика ведення обліку інших необоротних матеріальних активів на підприємстві ТОВ «Автоман».

Методи дослідження. Спостереження, наукове дослідження ведення первинного, аналітичного та синтетичного обліку, документальне оформлення всіх процесів, що безпосередньо відбуваються на підприємстві за звітній період. Опис, в роботі описані всі вимоги та стандарти, яким повинен відповідати облік інших необоротних матеріальних активів. Аналіз, виявлення тенденцій протікання різних процесів та операцій з необоротними активами, їх надходження або вибуття з підприємства, а також їх роль у виробничому процесі для підприємства. Узагальнення, узагальнення всіх операцій з іншими необоротними активами, що відбуваються на підприємстві за звітній період і відображення їх у облікових регістрах. Систематизація аналітичних даних по підприємству для синтетичного обліку, а потім складання та подання фінансової звітності.

Інформаційною базою для написання даної курсової роботи послужила первинна документація, звітність підприємства, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів з обліку і аудиту необоротних активів, законодавчі та нормативні акти України. У процесі дослідження використовувались дані бухгалтерської і статистичної звітності підприємства.

1. Сутність, визнання та оцінка інших необоротних матеріальних активів

Згідно із Податковим кодексом України матеріальні активи - основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.

Необоротними активами є ресурси підприємства термін використання яких більше року або протягом операційного циклу, якщо цим активам більше року.

Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", "необоротні активи – всі активи, що не є оборотними".

Назву цієї групи активів не можна назвати вдалою. Бо активів, які не обертаються, просто не існує. Насправді йдеться про активи, оборот яких здійснюється за межами поточної діяльності. Крім того, цей оборот триваліший, оскільки "необоротні" активи, на відміну від оборотних, переносять свою вартість на кінцевий продукт частинами і не входять до цього продукту усією своєю матеріальною складовою.

Необоротні активи – основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи.

Необоротні активи визнаються активами лише за таких умов:

– є ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід;

– вартість активу можна достовірно визначити;

– актив утримується протягом терміну більшого ніж 12 місяців або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про необоротні матеріальні активи і розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 7 "Основні засоби". Виходячи з цього документа, інші необоротні матеріальні активи (як і основні засоби) – це активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більший ніж один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Коли критерій оцінки один, то важко переоцінити його значення. От чому визначення передбачуваного терміну експлуатації необоротних активів віддано під контроль міністерств. Більшість установ самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається. Визначення терміну корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик об’єкта, зазначених у його паспорті, практики використання аналогічних об’єктів, передбачуваної інтенсивності експлуатації об’єкта в даній установі й інших факторів.

Таблиця 1

Сутність інших необоротних матеріальних активів

№ п/п	Джерела	Сутність терміну
1.	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [14]	Інші необоротні матеріальні активи – це активи, які відображають надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство, які оцінюються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта , що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод.
2.	Бухгалтерський облік по ред. И.И. Сахарцевой [2, c. 9]	Інші необоротні матеріальні активи – це всі активи, що не являються оборотними.
3.	Кириченко В.В. Організація обліку: Опорний конспект [9, c. 32]	Інші необоротні матеріальні активи – це бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, термін експлуатації яких перевищує один рік (або операційний цикл, якщо він більший одного року).

Продовження таблиці 1

4.	Косміна Р.М. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. [11, с. 80]	Інші необоротні матеріальні активи – це рахунок господарських коштів, що за структурою – основний, інвентарний і щодо балансу – активний.
5.	Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів. [2, c. 212]	Інші необоротні (необігові) матеріальні активи підприємства – це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності.
6.	В.І. Ганін, Т.В. Синиця – Теоретичні основи бухгалтерського обліку [3, c.120]	Інші необоротні матеріальні активи – це активи, ймовірність яких у тому, що підприємство в майбутньому отримає економічні вигоди від використання активів, вартість яких може бути достовірно визначена.
7.	Б.С. Кругляк Бухгалтерський облік на підприємствах: Навчальний посібник. [12, c. 127]	Інші необоротні матеріальні активи – нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокові інвестиції, капітальні вкладення, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи та інші необоротні активи, термін експлуатації яких перевищує один рік (або операційний цикл, якщо він більший одного року).

Дане визначення інших необоротних матеріальних активів кожен автор трактує по-різному, але сама сутність поняття залишається незміною.

Інші необоротні матеріальні активи мають натуральну форму, служать більше одного року, поступово зношуються і передають свою вартість на виготовлений продукт, роботи чи послуги. Підприємства повинні встановлювати вартісні ознаки, за якими необоротні активи можна відрізнити від малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Інші необоротні матеріальні активи поділяються на:

1) Бібліотечні фонди.

2) Малоцінні необоротні матеріальні активи.

3) Тимчасові (нетитульні) споруди.

4) Природні ресурси.

5) Інвентарна тара.

6) Предмети прокату.

7) Інші необоротні матеріальні активи.

Необоротні активи у бухгалтерському обліку та звітності відображаються за такою вартістю:

- первісна;

- балансова (залишкова);

- відновна.

Первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалась, тобто, собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. Визначається розрахунково.

Відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Висновок. Необоротними активами є ресурси підприємства термін використання яких більше року або протягом операційного циклу, якщо цим активам більше року. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про необоротні матеріальні активи і розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 7 "Основні засоби". Інші необоротні матеріальні активи мають натуральну форму, служать більше одного року, поступово зношуються і передають свою вартість на виготовлений продукт, роботи чи послуги.