Славутський обласний ліцей-інтернат поглибленої підготовки учнів в галузі науки

Творчий проект на тему:

«КВІТУЧА ВЕСНА»

Проект виконав ліцеїст 34 групи Івчук Олександр

Керівник проекту вчитель технології Шевчук Н.М.

Славута 2014

Зміст

1.Вступ………………………………………………………………………………3

2. Організаційно творчий етап……………………………………4

2.1 Історична довідка……………………………………………………5

2.2 Аналіз моделей аналогів……………………………………..…6

2.3 Висновок що до технічної пропозиції……………………..8

2.4 Мінімаркетингові дослідження ……………………………..9

3.Конструкторський етап………………………………………………..10

3.1 Техніка безпеки……………………………………………………….11

3.2 Вимоги до виробу……………………………………………………11

4. Технологічний етап………………………………………………………12

4.1 Послідовність……………………………………………….12

4.2 Обладнання………………………………………………...13

4.3 Розрахунок собі вартості виробу………………………...14

4.4 Реклама виробу…………………………………………….14

4.5. Висновок…………………………………………………….14

Використані джерела…………………………………………...15

1.Вступ

Віддавна вузькі смужки тканини використовувалися як окраси одягу.  А в 14 столітті кантування і обшивка стрічками одягу увійшли у моду французької знаті. Такі міста як Ліон та Сент-Етьєн розвинулися як центри ткання стрічок. Від Людовика 14 стрічки стали прикрашати одяг королів, а Людовик 15 сам захоплювався вишиванням. З Франції ця мода перемістилась в Англію, а зв ідти і до Америки, щоб у 70-х роках ХХ століття набути популярності в усьому світі.

Крім цього стрічки можна поділити на 2 групи: ті, які можна прати, і декоративні. Стрічки і тасьму, яку можна прати роблять з високоякісних тканин із кромкою, на бабінах вказано, як саме їх слід прати, прасувати тощо. Декоративні стрічки використовуються лише для прикрашання, їхні краї лише дещо потовщені, однак не мають жодного бережка.Для вишивки стрічками часом використовують позолочені голки, яки мають спеціальне покриття, що убезпечує її від окислення, яке позначалося б на тканині.

Вишиваючи стрічками, зручно використовувати кросна, оскільки вони підтримують тканину натягнутою.

Щоб тонка тканина не рвалася і не деформовувалася у кроснах, їх слід обмотати стрічкою чи тасьмою.

Спершу обмотайте один обруч по колу, натягуючи так, щоб не утворювалися бганки, коли обруч буде повністю обмотаний, закріпіть кінці стрічки невеликими стібками. Так само обмотайте й другий обруч.

Головне, щоб тканина була досить міцною, щоб стібки надійно трималися, та еластичною, щоб крізь неї вільно проходила нитка.

Важливим критерієм при виборі тканини є її гармонійне поєднання із колористикою композиції.

2. Організаційно творчий етап

Тема проекту: вишивка шовковими стрічками

Мета проекту: засвоювання знань про технологічну послідовність виготовлення будь-якого виробу,формування вмінь планувати й виконувати технологічні операції; розвиток образотворчого й просторового мислення.

Актуальність теми:

-вишивка стрічками-один із найдивовижніших видів ручної праці. Актуальність такого виробу досить висока.

-робити вишивку досить цікаво, це не вимагає великий витрат.

-створена композиція універсальна, її можна використовувати для оздоблення інтер’єру

Матеріально технічне забезпечення проекту:

-різні види матеріалів

-інструкція з техніки безпеки

-техніко-технологічна документація

-літературні джерела та мережаІнтернету

Вимоги до виробу:оригінальність , надійність, практичність, естетичність.

2.1 Історична довідка

 З давніх часів вузькі смужки тканини застосовувалися в повсякденному житті і господарській діяльності людей. 

    Вже в Давній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб "оживити" свій образ. Пов'язки, прикрашені золотом і коштовними каменями впліталися у волосся в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками оброблявся одяг, причому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал.

     В середні віки в Італії стрічками вже декорували спинки стільців і балдахіни, а також підв'язували важкі завіси, якими закривалися вікна для захисту від холоду в зимовий час. Але лише в XIV столітті почало розширюватися побутове вживання шовкових стрічок. Традиції ткацтва в Ліоне і сприятливі кліматичні умови півдня Європи сприяли швидкому розвитку виробництва коштовної шовкової нитки.

     Після переїзду папської курії до Авіньону, під опіку французького короля, знатні пани стали красуватися в розкішному одязі, обробленому стрічками із золотою облямівкою або парчовими стрічками, відповідно рангу і походженню того, хто їх носив.

  У 1446 році король Людовик XI запросив італійських ткачів, щоб вони виучили своєму мистецтву жителів Ліона. З цієї затії нічого не вийшло, але в місто були завезені всілякі верстати як для вироблення шовку, так і для виготовлення шовкових стрічок. Попит на стрічки продовжував зростати, і Ліон поступово перетворювався на крупний текстильний центр: виготовляли різні, у тому числі й дорогі і екстравагантні, шовкові стрічки, а також всіляки тасьми.    

     До 1660 року в Сент-Етьене і околицях налічувалося вже близько вісімдесяти тисяч ткацьких верстатів для вироблення стрічок і триста сімдесят - для виробництва позументних виробів (позумент, галун, басон). На початку XVIII століття попит на ці товари різко зріс, і почався період бурхливого поширення розкішних і красивих стрічок. Король Франції Людовик  XIV прикрашав  стрічками, коштовними каменями, що унизали, навіть своє взуття і закликав двір одягатися оригінально і з вигадкою.

 Саме у ці часи у Франції і з'явилася вишивка шовковими стрічками. Спочатку знатні пані стали прикрашати свої сукні, оформляючи корсажі дрібними трояндочками  "а ля рококо", листям і безліччю розкиданих кольорів з перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Воно ставало усе більш розкішним і витонченим. В ательє, що носили високе звання "Постачальники королівського двору" за допомогою простої голки і стрічок створювалися справжні шедеври.

 За допомогою оригінального об'ємного малюнку або банту Ви зможете об'єднати в єдиний ансамбль декілька предметів вашого гардеробу.