
- •1.Поняття цивільного права. Співвідношення цивільного, приватного та публічного права.
- •2. Проблеми визначення місця сімейного права в системі права України. Імперативне та диспозитивне регулювання майнових та особистих немайнових відносин в сім'ї.
- •3.Предмет та методи міжнародного приватного права.
- •4. Основні проблеми у визначенні предмету цивільно-правового регулювання.
- •Угода сторін про вибір права (порядок укладення, форма, зміст).
- •Основні правові системи сучасності. Монізм і дуалізм у приватному праві.
- •Договірне регулювання сімейних відносин у Сімейному кодексі України. Місце сімейно-правових договорів у договірній системі України
- •12.Звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •13. Сучасні наукові школи цивільного права в Україні.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •15. Міжнародний договір як джерело міжнародного приватного права.
- •16. Поняття та кваліфікація юридичних фактів у цивільному праві.
- •17. Правовий статус дитини за сімейним законодавством України.
- •18. Способи визначення права, що має найбільш тісний зв'язок правовідносинами.
- •19. Вчення про цивільні правовідносини.
- •20. Поняття шлюбу. Теорії, що визначають правову природу шлюбу. Недійсність шлюбу в судовій практиці.
- •Питання 21,22,23,24 – гонтар! питання 25,26,27,28 – дзера! питання 29,30,31,32 – кириченко!
- •33. Гарантії захисту прав та інтересів інвестора за Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07 жовтня 2004
- •34.Теорії сутності юридичної особи в радянському цивільному праві.
- •35. Поняття та характеристика аліментних відносин.
- •36. Загальна характеристика Принципів міжнародних комерційних договорів (Принципів ундруа) ' порядок укладення договору, тлумачення змісту договору, виконання договору, наслідки невиконання договору).
- •Поняття шлюбного договору та його види
- •Особливості вирішення судами спорів про розірвання шлюбу. Загальна характеристика договорів, що укладаються при розірванні шлюбу.
- •40.Сфера дії Конвенції оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •Особливості вирішення судами спорів про стягнення аліментів на дітей.
- •42. Засоби правового захисту покупця та продавця за Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •Загальна характеристика договірних конструкцій, передбачених у Сімейному кодексі України.
- •Звільнення від відповідальності за Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •45. Особливості встановлення батьківства (материнства) при застосуванні штучних методів репродукції людини.
- •47 Оспорювання батьківства (материнства).
- •48.Система міжнародно-правової охорони об'єктів авторського права.
- •49. Основні теоретичні підходи до визначення та класифікації способів забезпечення виконання зобов'язань.
- •50. Майнові договори подружжя: поняття та види.
- •52.Фактичні шлюбні відносини у Сімейному кодексі України. Договори осіб, що проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
- •Стаття 34 Принцип зрівнювання в правах
- •Стаття 39Заходи щодо охорони спадщини
- •54. Форми влаштування дітей, що залишились без піклування.
- •55. Джерела правового регулювання договірних зобов'язань з іноземним елементом. Найбільш поширені прив'язки у сфері деліктів з іноземним елементом.
- •56. Особливості захисту сімейних прав. Фоми та способи захисту сімейних прав.
- •57. Поняття та види колізійних прив'язок (формул прикріплення).
- •58. Договірне регулювання відносин батьків і дітей
- •1. Договір про аліменти дітям.
- •2. Договір про надання утримання синові чи дочці, які продовжують навчання після досягнення повноліття.
- •3. Договори між синами та дочками про спільне надання утримання батькам.
- •4. Договори про припинення права на утримання взамін на набуття права власності на нерухомість.
- •Підстави звільнення від відповідальності за Віденською Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності
- •60. Загальна характеристика сімейних спорів, що виникають між подружжям. Проблематика вирішення справ про поділ спільного майна подружжя.
- •Підстави відповідальності перевізника за Конвенцією для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Монреалі 28 травня 1999 р.
- •Умови позадоговірної (деліктної) відповідальності.
- •Порядок встановлення та припинення опіки та піклування
- •Арбітражна угода за законодавством
- •Склад арбітражного суду .Призначення суддів
- •Арбітражне провадження
- •Винесення арбітражного рішення й припинення розгляду справи
- •Оспорювання арбітражного рішення
- •Визнання й виконання іноземних арбітражних рішень
- •65. Умови прийнятності скарг Європейським судом з прав людини.
- •66. Рішення Європейского суду з прав людини як джередо цивільного права
- •67. Захист прав фізичної особи у зв’язку із проведенням її фото, відео та кінозйомки.
- •68. Цивільно-правові способи захисту в разі поширення неправдивої інформації про особу.
- •69. Юрисдикційна і неюрисдикційна форма захисту права інтелектуальної власності. Їх схожість та відмінність між собою.
- •Питання 70- боруха
- •Особливості захисту авторського права в мережі Інтернет
- •72. Договірне регулювання відносин в авторському праві.
- •73. Правова охороно добре відомих торговельних марок в Україні.
Питання 70- боруха
Особливості захисту авторського права в мережі Інтернет
Як відзначає Ю.Л. Бошицький, „охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності в глобальній комп’ютерній мережі Інтернет тільки чекає законодавчого врегулювання”.
Авторське право – один з основних видів охорони інтелектуальної власності в Мережі в силу як мінімум двох причин: - по-перше, більшість матеріалів, які передаються за допомогою мережі, є творами в юридичному сенсі, а тому, на них поширюється авторське право; - по-друге, оскільки сама природа електронних комунікацій передбачає багаторазове копіювання даних у процесі передачі їх каналами зв’язку, природно, виникає питання дотримання при такому копіюванні авторських прав.
Міжнародними договорами, що забезпечують основу правового регулювання використання об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровому середовищі, є так звані Інтернет – договори Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 20.12.1996: Договір ВОІВ про авторське право (ДАП, чинний з 06.03.2002) та Договір ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ, чинний з 20.04.2002). Україна приєдналася до них 20.09.2001.
Як зазначає Ріппа П.С. дані, що наповнюють глобальну мережу Інтернет, тобто контент, є об’єктами авторських прав. Але для отримання доступу до цієї комп’ютерної мережі, необхідно скористатися різноманітним програмним забезпеченням, яке, в свою чергу, є також об’єктом авторського права. Основним національними актами, що регулюють правові відносини з приводу авторського права, у тому числі в мережі Інтернет, є Цивільний кодекс України та Закон України «Про авторське право та суміжні права». Саме вони наводять перелік суб’єктів даних правовідносин, чітко визначають їх права та обов’язки. Проте через особливості функціонування Інтернету, а саме: анонімності користувачів, екстериторіального характеру, свобод та швидкості поширення інформації – порушення авторських прав стало настільки буденним і поширеним явищем, що особа, вчиняючи протиправні дії, просто не усвідомлює їх сутності, а навпаки гадає, що діє в рамках закону. Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав; піратство; плагіат; вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав; будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту; підроблення чи вилучення інформації про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права, з яких без дозволу автора вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі та ін. Даний перелік не є вичерпним, оскільки він відображає основні порушення і не наводить їх деталізацію.
Якщо говорити про захист авторських і суміжних прав у мережі, потрібно усвідомлювати, що це не тільки юридичні, але й технічні питання. За сучасних умов час контролювати використання творів у мережі дуже складно, у зв’язку з чим найбільш вдалі норми законів про авторське право не зможуть працювати в повну силу. Перспективи розвитку законодавства про авторське право стосовно до мережі значною мірою залежать від того, чи будуть створені технічні засоби, що дозволяють обмежувати і відстежувати використання творів у мережі. Особливості захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет полягають насамперед у контролі правовласників за використанням об’єктів, який полягає у такому:
- Обмежена функціональність. За такого підходу, власник авторського права надає користувачеві примірник твору, який має функціональні обмеження. Такий підхід є одним із шляхів упровадження в життя таких бізнес-моделей, як „спробуй, перед тим, як купити ” та „продавай поліпшені версії ”.
- „Годинникова бомба”. Аналогічно до прийому з функціональними обмеженнями, за цього підходу власник авторських прав розповсюджує функціонально повноцінний об’єкт інтелектуальної власності, але встановлює дату, після якої доступ до нього буде неможливим.
- Захист від копіювання. За цього підходу продавець обмежує кількість разів, коли комп’ютерний файл може бути скопійований.
- Криптографічні конверти. Це програмне забезпечення, яке зашифровує твори так, що доступ до них може бути отриманий лише із застосуванням належного ключа до шифру.
- Контракти. За умови правильного оформлення контракти можуть надати власникам авторського права і суміжних прав ширше повноваження щодо контролю за використанням їхніх творів ніж ті, що надаються їм відповідно до законодавства. - Запобіжні заходи. Законодавством держав-членів Світової організації торгівлі (СОТ) мають бути передбачені процедури, які передбачають ефективні дії проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі термінові заходи, та способи захисту прав, які стримують від подальших порушень. Такі процедури держави-члени СОТ зобов’язує встановити стаття 41 Угоди TRIPS, яка є обов’язковою для підписання всіма членами організації.Одним із шляхів вирішення проблеми додержання авторських прав багато хто бачить так звану „справедливу ціну”.