
- •1.Поняття цивільного права. Співвідношення цивільного, приватного та публічного права.
- •2. Проблеми визначення місця сімейного права в системі права України. Імперативне та диспозитивне регулювання майнових та особистих немайнових відносин в сім'ї.
- •3.Предмет та методи міжнародного приватного права.
- •4. Основні проблеми у визначенні предмету цивільно-правового регулювання.
- •Угода сторін про вибір права (порядок укладення, форма, зміст).
- •Основні правові системи сучасності. Монізм і дуалізм у приватному праві.
- •Договірне регулювання сімейних відносин у Сімейному кодексі України. Місце сімейно-правових договорів у договірній системі України
- •12.Звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •13. Сучасні наукові школи цивільного права в Україні.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •15. Міжнародний договір як джерело міжнародного приватного права.
- •16. Поняття та кваліфікація юридичних фактів у цивільному праві.
- •17. Правовий статус дитини за сімейним законодавством України.
- •18. Способи визначення права, що має найбільш тісний зв'язок правовідносинами.
- •19. Вчення про цивільні правовідносини.
- •20. Поняття шлюбу. Теорії, що визначають правову природу шлюбу. Недійсність шлюбу в судовій практиці.
- •Питання 21,22,23,24 – гонтар! питання 25,26,27,28 – дзера! питання 29,30,31,32 – кириченко!
- •33. Гарантії захисту прав та інтересів інвестора за Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07 жовтня 2004
- •34.Теорії сутності юридичної особи в радянському цивільному праві.
- •35. Поняття та характеристика аліментних відносин.
- •36. Загальна характеристика Принципів міжнародних комерційних договорів (Принципів ундруа) ' порядок укладення договору, тлумачення змісту договору, виконання договору, наслідки невиконання договору).
- •Поняття шлюбного договору та його види
- •Особливості вирішення судами спорів про розірвання шлюбу. Загальна характеристика договорів, що укладаються при розірванні шлюбу.
- •40.Сфера дії Конвенції оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •Особливості вирішення судами спорів про стягнення аліментів на дітей.
- •42. Засоби правового захисту покупця та продавця за Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •Загальна характеристика договірних конструкцій, передбачених у Сімейному кодексі України.
- •Звільнення від відповідальності за Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •45. Особливості встановлення батьківства (материнства) при застосуванні штучних методів репродукції людини.
- •47 Оспорювання батьківства (материнства).
- •48.Система міжнародно-правової охорони об'єктів авторського права.
- •49. Основні теоретичні підходи до визначення та класифікації способів забезпечення виконання зобов'язань.
- •50. Майнові договори подружжя: поняття та види.
- •52.Фактичні шлюбні відносини у Сімейному кодексі України. Договори осіб, що проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
- •Стаття 34 Принцип зрівнювання в правах
- •Стаття 39Заходи щодо охорони спадщини
- •54. Форми влаштування дітей, що залишились без піклування.
- •55. Джерела правового регулювання договірних зобов'язань з іноземним елементом. Найбільш поширені прив'язки у сфері деліктів з іноземним елементом.
- •56. Особливості захисту сімейних прав. Фоми та способи захисту сімейних прав.
- •57. Поняття та види колізійних прив'язок (формул прикріплення).
- •58. Договірне регулювання відносин батьків і дітей
- •1. Договір про аліменти дітям.
- •2. Договір про надання утримання синові чи дочці, які продовжують навчання після досягнення повноліття.
- •3. Договори між синами та дочками про спільне надання утримання батькам.
- •4. Договори про припинення права на утримання взамін на набуття права власності на нерухомість.
- •Підстави звільнення від відповідальності за Віденською Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності
- •60. Загальна характеристика сімейних спорів, що виникають між подружжям. Проблематика вирішення справ про поділ спільного майна подружжя.
- •Підстави відповідальності перевізника за Конвенцією для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Монреалі 28 травня 1999 р.
- •Умови позадоговірної (деліктної) відповідальності.
- •Порядок встановлення та припинення опіки та піклування
- •Арбітражна угода за законодавством
- •Склад арбітражного суду .Призначення суддів
- •Арбітражне провадження
- •Винесення арбітражного рішення й припинення розгляду справи
- •Оспорювання арбітражного рішення
- •Визнання й виконання іноземних арбітражних рішень
- •65. Умови прийнятності скарг Європейським судом з прав людини.
- •66. Рішення Європейского суду з прав людини як джередо цивільного права
- •67. Захист прав фізичної особи у зв’язку із проведенням її фото, відео та кінозйомки.
- •68. Цивільно-правові способи захисту в разі поширення неправдивої інформації про особу.
- •69. Юрисдикційна і неюрисдикційна форма захисту права інтелектуальної власності. Їх схожість та відмінність між собою.
- •Питання 70- боруха
- •Особливості захисту авторського права в мережі Інтернет
- •72. Договірне регулювання відносин в авторському праві.
- •73. Правова охороно добре відомих торговельних марок в Україні.
Оспорювання арбітражного рішення
Стаття 34: "Оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування.
Оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування.
Арбітражне рішення може бути скасоване обласним, міським (міст Києва й Севастополя) судами, Верховним Судом Республіки Крим за місцезнаходженням арбітражу лише у разі, якщо:
1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що:
· одна зі сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки – за законом України; або
· її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
· рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або
· склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або
2) суд визначить, що:
· об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або
· арбітражне рішення суперечить публічному порядкові України.
Клопотання про скасування не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, а в разі, якщо було подано прохання згідно із статтею 33, – із дня винесення третейським судом рішення з цього прохання.
Суд, до якого подано клопотання про скасування арбітражного рішення, може, якщо визнає це належним і якщо про це просить одна зі сторін, зупинити провадження з питання про скасування на встановлений ним строк із тим, щоб надати третейському судові можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які, на думку третейського суду, дадуть можливість усунути підстави для скасування арбітражного рішення”.
Визнання й виконання іноземних арбітражних рішень
Стаття 35: "Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов’язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36”.
Компетентним судом є суд за місцем майбутнього виконання.
Стаття 36: "Підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення”: "У визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному судові, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що:
· одна зі сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, – за законом держави, де рішення було винесено; або
· сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
· рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угоди