
- •1.Поняття цивільного права. Співвідношення цивільного, приватного та публічного права.
- •2. Проблеми визначення місця сімейного права в системі права України. Імперативне та диспозитивне регулювання майнових та особистих немайнових відносин в сім'ї.
- •3.Предмет та методи міжнародного приватного права.
- •4. Основні проблеми у визначенні предмету цивільно-правового регулювання.
- •Угода сторін про вибір права (порядок укладення, форма, зміст).
- •Основні правові системи сучасності. Монізм і дуалізм у приватному праві.
- •Договірне регулювання сімейних відносин у Сімейному кодексі України. Місце сімейно-правових договорів у договірній системі України
- •12.Звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •13. Сучасні наукові школи цивільного права в Україні.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •15. Міжнародний договір як джерело міжнародного приватного права.
- •16. Поняття та кваліфікація юридичних фактів у цивільному праві.
- •17. Правовий статус дитини за сімейним законодавством України.
- •18. Способи визначення права, що має найбільш тісний зв'язок правовідносинами.
- •19. Вчення про цивільні правовідносини.
- •20. Поняття шлюбу. Теорії, що визначають правову природу шлюбу. Недійсність шлюбу в судовій практиці.
- •Питання 21,22,23,24 – гонтар! питання 25,26,27,28 – дзера! питання 29,30,31,32 – кириченко!
- •33. Гарантії захисту прав та інтересів інвестора за Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07 жовтня 2004
- •34.Теорії сутності юридичної особи в радянському цивільному праві.
- •35. Поняття та характеристика аліментних відносин.
- •36. Загальна характеристика Принципів міжнародних комерційних договорів (Принципів ундруа) ' порядок укладення договору, тлумачення змісту договору, виконання договору, наслідки невиконання договору).
- •Поняття шлюбного договору та його види
- •Особливості вирішення судами спорів про розірвання шлюбу. Загальна характеристика договорів, що укладаються при розірванні шлюбу.
- •40.Сфера дії Конвенції оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •Особливості вирішення судами спорів про стягнення аліментів на дітей.
- •42. Засоби правового захисту покупця та продавця за Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •Загальна характеристика договірних конструкцій, передбачених у Сімейному кодексі України.
- •Звільнення від відповідальності за Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
- •45. Особливості встановлення батьківства (материнства) при застосуванні штучних методів репродукції людини.
- •47 Оспорювання батьківства (материнства).
- •48.Система міжнародно-правової охорони об'єктів авторського права.
- •49. Основні теоретичні підходи до визначення та класифікації способів забезпечення виконання зобов'язань.
- •50. Майнові договори подружжя: поняття та види.
- •52.Фактичні шлюбні відносини у Сімейному кодексі України. Договори осіб, що проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
- •Стаття 34 Принцип зрівнювання в правах
- •Стаття 39Заходи щодо охорони спадщини
- •54. Форми влаштування дітей, що залишились без піклування.
- •55. Джерела правового регулювання договірних зобов'язань з іноземним елементом. Найбільш поширені прив'язки у сфері деліктів з іноземним елементом.
- •56. Особливості захисту сімейних прав. Фоми та способи захисту сімейних прав.
- •57. Поняття та види колізійних прив'язок (формул прикріплення).
- •58. Договірне регулювання відносин батьків і дітей
- •1. Договір про аліменти дітям.
- •2. Договір про надання утримання синові чи дочці, які продовжують навчання після досягнення повноліття.
- •3. Договори між синами та дочками про спільне надання утримання батькам.
- •4. Договори про припинення права на утримання взамін на набуття права власності на нерухомість.
- •Підстави звільнення від відповідальності за Віденською Конвенцією оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •Розділ 4 Звільнення від відповідальності
- •60. Загальна характеристика сімейних спорів, що виникають між подружжям. Проблематика вирішення справ про поділ спільного майна подружжя.
- •Підстави відповідальності перевізника за Конвенцією для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Монреалі 28 травня 1999 р.
- •Умови позадоговірної (деліктної) відповідальності.
- •Порядок встановлення та припинення опіки та піклування
- •Арбітражна угода за законодавством
- •Склад арбітражного суду .Призначення суддів
- •Арбітражне провадження
- •Винесення арбітражного рішення й припинення розгляду справи
- •Оспорювання арбітражного рішення
- •Визнання й виконання іноземних арбітражних рішень
- •65. Умови прийнятності скарг Європейським судом з прав людини.
- •66. Рішення Європейского суду з прав людини як джередо цивільного права
- •67. Захист прав фізичної особи у зв’язку із проведенням її фото, відео та кінозйомки.
- •68. Цивільно-правові способи захисту в разі поширення неправдивої інформації про особу.
- •69. Юрисдикційна і неюрисдикційна форма захисту права інтелектуальної власності. Їх схожість та відмінність між собою.
- •Питання 70- боруха
- •Особливості захисту авторського права в мережі Інтернет
- •72. Договірне регулювання відносин в авторському праві.
- •73. Правова охороно добре відомих торговельних марок в Україні.
40.Сфера дії Конвенції оон про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах:
1) коли ці держави є Договірними державами; або
2) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.
Та обставина, що комерційні підприємства сторін розміщені в різних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з ділових відносин або обміну інформацією між сторонами, що мали місце до чи в момент його укладення.Ні національна належність сторін, ні їх цивільний чи торговельний статус, ні цивільний чи торговельний характер договору не беруться до уваги при визначенні застосовності цієї Конвенції.
Конвенція не застосовується до продажу:
1) товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання, крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладення договору не знав і не міг знати, що товари придбані для такого використання;
2) з аукціону;
3) у порядку виконавчого провадження чи іншим чином згідно із законом;
4) фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів та грошей;
5) суден водного й повітряного транспорту, а також суден на повітряній подушці;
6) електроенергії.
Договори на поставку товарів, які потребують подальшого виготовлення або виробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, що замовляє товар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхідних для виготовлення або виробництва таких товарів.
Конвенція не застосовується до договорів, у яких зафіксовано, що зобов'язання сторони, яка поставляє товари, полягають переважно у виконанні роботи або в наданні інших послуг.
Конвенція регулює тільки укладення договорів купівлі-продажу та ті права й зобов'язання продавця і покупця, які випливають з такого договору. Зокрема, оскільки інше безпосередньо не передбачено Конвенцією, вона не стосується:
1 дійсності самого договору, чи яких-небудь його положень, чи будь-якого звичаю;
2) наслідків, які може мати договір щодо права власності на проданий товар.
Конвенція не застосовується щодо відповідальності продавця за завдану товаром шкоду здоров'ю особи або заподіяну смерть.
Особливості вирішення судами спорів про стягнення аліментів на дітей.
Постанова пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»
Звернути увагу судів на те, що відповідно до ст. 140 СК стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини.
Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв'язку з нововиявленими обставинами (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК
Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
При вирішенні спору про стягнення аліментів на неповнолітню дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов'язку утримувати її до досягнення повноліття, а утримання дитини, на яку стягуються аліменти, у державному чи комунальному закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі - стягнення аліментів на користь того з батьків, з яким до цього проживала дитина, якщо він витрачає їх за цільовим призначенням.
Якщо дитина постійно проживає в такому закладі, а батьки не беруть участі в її утриманні, адміністрація цього закладу має право пред'явити до них позов в інтересах дитини, оскільки виконує функції опікуна та піклувальника згідно зі ст. 245 СК. Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 189 батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бутименшим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу.
Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовимрішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправізвернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу,аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р"Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
За рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби (ст. 188 СК Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації. Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, викликаних особливими Згідно з ч. 6 ст. 190 СК договір про припинення права на аліменти суд визнає недійсним на вимогу відчужувача майна в разі виключення відомостей про нього як батька з актового записупро народження дитини.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.