Структурні компоненти суспільств

При викладі стосунків між суспільством і його середовищем була використана відносно систематична класифікація структурних компонентів.

Визначення соцієтального співтовариства фокусувалося на взаємовідношенні двох чинників: нормативного ладу і організованого в колективи населення. Для більшості спільних цілей при аналізі суспільств не потрібно розширення класифікації компонентів шляхом розширення значень кожного з цих чинників.

У кожному чиннику можна виділити ті аспекти, які є головним чином внутрішніми для соцієтального співтовариства, і ті, які переважно пов'язують його з навколишніми системами.

У нормативному плані можна розділити норми і цінності. Цінності — у сенсі зразка —розглядаються як головний єднальний елемент соціальної і культурної систем. Норми, на відміну від цінностей, є переважно елементами соціальної системи.

Вони мають регулятивне значення для соціальних процесів і стосунків, але не втілюють “принципи”, що застосовуються за рамками соціальної організації або, частіше, навіть певної соціальної системи. У розвиненіших суспільствах структурним фондом норм є правова система.

Коли йдеться про організованість населенні, то колективна організація є категорією інтрасоціальной структури, а роль — категорією пограничної структури.

В цілому, структуру соціальних систем можна аналізувати, застосовуючи чотири типів незалежних змінних: цінності, норми, колективи і ролі.

Цінності займають провідне місце в тому, що стосується виконання соціальними системами функції по збереженню і відтворенню зразка, оскільки вони суть не що інше, як уявлення про бажаного типа соціальної системи, які регулюють процеси прийняття суб'єктами дії певних зобов'язань. Цінності є первинними при підтримці зразка функціонування соціальної системи.

Норми, основна функція яких — інтегрувати соціальні системи, конкретні і спеціалізовані стосовно окремих соціальних функцій і типів соціальних ситуацій. Вони не лише включають елементи ціннісної системи, конкретизовані стосовно відповідних рівнів

Страницы: 1 2

Похожие рефераты:

Сучасна західна соціологія, основні напрями і проблеми

Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства та метод соціального дослідження. Теорія соціального конфлікту та обміну. Основні психологічні теорії. Символічний інтеракціонізм та феноменологічна теорія. Головні особливості неомарксизму.

Взаємозвязок соціальної роботи з педагогікою, історією та соціальною політикою

Важливі педагогічні аспекти соціальної роботи. Соціальна робота в контексті історичного розвитку. Вивчення історії суспільства, традицій, конкретних надбань соціальної роботи, використання досвіду минулих поколінь. Соціальна політика і соціальна робота.

Соціальна політика

Розгляд сутності, мети, завдань, державного регулювання, оптимальних умов і принципів реалізації соціальної політики як комплексу дій, спрямованих на зменшення бідності та нерівності у суспільстві. Її зв'язок з іншими науковими та виробничими напрямками.

Об'єкт і предмет соціології

Значення соціології в епоху глобальних перетворень, конфліктів і проблем суспільного знання. Соціологічний погляд на реформи і перетворення в країні. Необхідність розробки ефективної політики реформ в умовах розвитку незалежної та соціальної держави.

Теорія обміну Джорджа Хомансу

Поняття соціальних взаємодій як центральна категорія соціології. Порівняльна характеристика теорій міжособової взаємодії. Основні теорії (концепції) міжособової взаємодії і соціального обміну. Теорія соціального обміну Джорджа Хоманса і Пітера Блау.

Рольові теорії особистості. Соціологія праці і керування

Основні положення рольові теорії особистості. Поняття "соціальний статус" і "соціальна роль". Соціально-груповий і особистий статус людини. Соціологія праці і керування — одна із спеціальних соціологічна теорій. Її зміст, об'єкти, соціальна сутність.

Соціальні інститути.

Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу “Соціальні інститути. Їх види і функції” КИЇВ-2001 План Вступ Соціальні інститути – складні соціальні утворення.

Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс

Формування наукових поглядів Флоріана Знанецького. Концепція гуманістичного коефіцієнта та теорія соціальних дій Знанецького. Соціологія як наука про культуру. Теорія дії і концепція соціальної системи Т. Парсонса. Проблеми соціальної рівноваги.

Сутність технологій в соціальній роботі

Соціальні технології в області громадського життя. Соціальне обслуговування вдома пенсіонерів. Типологізація соціальних технологій по різним критеріям, їх загальні функції. Інноваційні і рутинні технології. Комплексність проблем соціальної роботи.

Соціальна робота з молоддю

Соціальні молодіжні проблеми та служби для молоді. Громадські молодіжні об'єднання i цільові комплексні програми. Cуб'єкти та об'єкти соціальної роботи з дітьми i молоддю. Види та форми соціальної профілактики, допомоги (підтримки) молоді та супровід.

Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології

Основні напрямки розвитку соціології в працях О. Канта, Е. Дюркгейма, М. Вебера. Структура та функції соціологічної системи знань. Вивчення її рівнів в залежності від глибини наукових узагальнень і масштабності відображення в поглядах і теоріях.

Основи соціології

Характеристика соціології як науки, що вивчає колективне поводження. Предмет та визначення соціологічних досліджень, історичний їх розвиток та основні фактори. Зв'язок соціології з іншими науками та їх вплив на дослідження різних соціальних зв'язків.

Переваги групового способу життя

Характеристика сім'ї, як інституту групового життя. Об'єктивні та суб'єктивні умови групового життя. Соціальні ознаки, які об'єднують людей у спільності. Параметри, що характеризують групу як цілісність. Психологічний зміст та феномен соціальної групи.

Системна модель соціальної роботи

Сутність використання системної моделі у соціальній роботі. Ідея запровадження системної моделі австрійським натурфілософом Людвігом фон Берталанфі. Розгляд об’єкта як цілісної сукупності елементів, що знаходяться у багатьох впорядкованих взаємозв’язках.

Соціологічне вчення Спенсера

Загальна характеристика праць Герберта Спенсера: теорія соціальної еволюції, органіцизм та функціоналізм. Предмет і методологія соціологічного пізнання. Вчення Г. Спенсера про різноманітність типів соціальної організації. Органістична школа в соціології.

Соціологія культури

Вивчення об’єкту та предмету соціології культури - галузі соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, її місце і роль у взаємодії з іншими системами суспільства, а також взаємодію особистості, спільноти і суспільства. Основні функції культури.

Структура соціальної системи

Соціальна система як організоване ціле, частини якого перебувають у відносинах взаємозалежності. Частини соціальної системи. Соціальна згуртованість та привабливість. Організації як результат раціонального мислення й регульованого співробітництва.

Рольові теорії особистості

Статус, як позиція людини, що визначає її положення у суспільстві. Соціальний та особистісний статус. Ранги статуса. Приписаний і природжений статус. Теорії соціальних ролей. Систематизація соціальних ролей за Т. Парсонсом. Структура соціальних ролей.

Соціологія як соціальна система

Визначення суспільства, його сутність, елементи, прийоми та принципи структурування. Поняття та загальна характеристика соціальних спільнот. Зміст та місце соціальної політики в соціальному управлінні, аналіз досліджень її природи як соціального явища.

Матеріали і методи дослідження

Загальні критерії наукового дослідження в соціології. Систематичність при проведенні спостережень, обробці матеріалу і розгляді результатів. Способи і методи збору соціологічного матеріалу для отримання відповідей на питання. Типи соціологічних теорій.

12. соціологія ю.Хабермаса.

14. тьоніс про спільноту і суспільство.

Німецький соціолог Фердинанд Тьонніс (1855—1936) виділяв два типи соціальних спільнот — "гемайншафт" ("органічна" община притаманна традиційному суспільству) і "гезельшафт" ("механічне" суспільство, яке постало волюнтаристським, раціональним шляхом). Основні відмінності між ними такі:

у традиційному суспільстві, в спільноті — "гемайншафт" люди живуть відповідно до своїх общинних обов'язків, тоді як суспільство типу "гезельшафт" ґрунтується на прагненні до особистої вигоди;

"гемайншафт" опирається на традиційні звичаї, а "гезельшафт" — на формальні закони;

для "гемайншафту" властивий розподіл праці за статевовіковими ознаками, для "гезельшафту" — на професійно-кваліфікаційній основі, пов'язаній з освітою і досвідом роботи;

для "гемайншафту" властива примітивна система управління спільнотою, для "гезельшафту" — складна, із виділенням спеціальних інститутів управління, спеціалізованих органів для різних галузей суспільного життя: економіки, політики, територіального, місцевого самоуправління.