Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Спартак.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
115.2 Кб
Скачать

Поразка консульських армій (72 до н. Е.)

Навесні 72 до н. е. втікачі покинули свій зимовий табір і почали рухатися на північ, у бік Цизальпійської Галлії.

Сенат, стурбований масштабом повстання і поразкою преторської армії Глабріо та Валерія (за іншими даними Варінія), відправив для упокорення рабів два консульські легіони під командуванням Луція Геллі Публіколи і Гнея Корнелія Лентула. Спочатку дії консульських армій були успішними. Геллі вступив в бій з групою з приблизно 30000 рабів під командуванням Крікса і знищив дві третини повстанців, в тому числі і самого Крікса.

У цій точці опису подій з'являються розбіжності в класичних джерелах, які не можуть бути узгоджені до появи Марка Ліцинія Краса. Дві найбільш повні версії - Аппіана і Плутарха, описують події по-різному. Однак прямих суперечностей немає, просто одне джерело ігнорує деякі події, які фігурують в іншому, і розповідає про події, яких в іншому джерелі немає.

Версія Аппіана

За словами Аппіана, боротьба між легіонами Геллі і солдатами Крікса була початком тривалої і складної серії військових маневрів армії Спартака, спрямованих безпосередньо на захоплення Риму.

Після перемоги над Кріксом Геллі перемістився на північ, слідуючи за основною групою рабів під керівництвом Спартака, яка прямувала в Цизальпійську Галлію. Армія Лентула повинна була перегородити шлях Спартаку, і консули розраховували таким чином зловити повсталих рабів у пастку. Армія Спартака зустріла легіон Лентула, розбила його, розвернулася і розтрощила армію Геллі, змусивши римські легіони в безладді відступити. Аппіан стверджує, що Спартак стратив близько 300 захоплених римських солдатів, щоб помститися за смерть Крікса, змушуючи їх вбивати один одного як гладіатори. Після цієї перемоги Спартак і його послідовники (біля 120000) рушили на північ, так швидко, як могли, для чого Спартак «наказав спалити весь зайвий обоз, вбити всіх полонених і перерізати в'ючну худобу, щоб йти без нічого».

Переможені консульські армії повернулися назад до Риму, щоб перегрупуватися, в той час як послідовники Спартака перемістилися на північ. Консули наздоганяють їх десь близько регіону Піцен і знову зазнають поразки.

Аппіан стверджує, що на той момент Спартак змінив свій намір йти на Рим, так як «він вважав себе ще не рівносильним римлянам, оскільки його військо далеко не все було в достатній бойовій готовності: жодне італійське місто не примкнуло до бунтівників» і вирішив піти з південної Італії. Бунтівники захопили місто Фурій з околицями і, озброївшись, стали здійснювати набіги на навколишні території, грабувати купців, забирати у них бронзу і залізо (з яких виробляли зброю), беручи участь в зіткненнях з римськими військами, в яких також перемагали.

Версія Плутарха

Опис подій Плутарха істотно відрізняється від описів Аппіана.

За словами Плутарха, після битви між легіоном Геллі і людьми Крікса Спартак розбиває легіон Лентула, захоплює їх запаси і спорядження і прямує прямо до Північної Італії. Після цієї поразки обидва консули були звільнені від командування і відкликані до Риму. Плутарх не згадує ні винищування Спартаком легіону Геллі, ні зіткнення Спартака з об'єднаними консульськими легіонами під Піценом.

Потім Плутарх вже переходить до деталей конфлікту, які не згадуються в історії Аппіана. За словами Плутарха, армія Спартака просувається на північ, до області навколо Муттіни (сучасне місто Модени). Там римська армія з близько 10000 солдатів на чолі з намісником у Цизальпійській Галлії, Гаєм Кассієм Лонгіном, намагалася перепинити шлях загонам Спартака, але була розбита.

Далі Плутарх не згадує ніяких подій до початкового зіткнення між Ліцинієм Крассом і Спартаком навесні 71 року до н. е., опускаючи марш на Рим і відступ до Фурію, описані Аппіаном. Однак, як описує Плутарх, Красс змусив Спартака відступити на південь від Піцена, з чого можна зробити висновок, що раби підійшли до Піцену з півдня на початку 71 року до н. е.., маючи на увазі, що вони виступили з Муттіни в південну або центральну Італію взимку 72-71 р. до н. е.

Чому заколотники зробили це, коли не було ніяких підстав відмовлятися від переходу через Альпи – цілі Спартака відповідно до Плутарха не пояснюються.

Незважаючи на протиріччя у класичних джерелах щодо подій 72 року до н. е., існує згода в тому, що Спартак і його послідовники були на півдні Італії на початку 71 року до н. е.