Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы интеллектуальное.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
429.42 Кб
Скачать
  1. Твори у перекладі

Законом України про авторське право переклади творів визначаються як окремий об'єкт авторського права і як окремий вид використання вже оприлюдненого твору. Виключне право на переклад його твору належить автору або його правонаступникам. За своїм змістом воно є правом на переклад і використання перекладу самим автором або видачею дозволу на переклад і використання перекладу іншим особам. Видача дозволу іншій особі на переклад і використання перекладу оформляється договором між автором і перекладачем. Як правило, такий договір укладається автором з тією організацією, яка має намір використати твір автора.

Право на переклад існує протягом усього строку чинності авторського права. Дача дозволу на переклад твору на іншу мову є не що інше як ліцензійний договір. Автор може залишити за собою право під час дії договору на переклад давати дозвіл на переклад на ту саму мову й іншим особам. Проте у договорі на переклад може бути умова, за якою автор бере на себе обов'язок не видавати такого дозволу.

За наявності авторського перекладу (перекладу, здійсненого самим автором) ніхто інший не може перекладати цей самий твір тією ж самою мовою. Від авторського перекладу слід відрізняти авторизовані переклади, тобто переклади, схвалені автором.

Автор твору і його перекладач не є співавторами твору. При цьому перекладач не несе відповідальності за зміст оригіналу, а автор оригіналу не несе відповідальності за якість перекладу.

Можливий переклад не з мови оригіналу, а з проміжного перекладу. Наприклад, твір французького автора перекладений російською мовою. Якщо передбачається цей твір перекласти українською мовою, але не з французької, а з російської мови, то російський переклад буде проміжним. Переклад українською мовою зазначеного твору може бути здійснений з дозволу як французького автора, так і автора російського перекладу.

  1. Право на фільм як складний твір

Сучасний рівень науки і техніки дає змогу створювати складні твори, в яких поєднуються кілька форм, наприклад, кіно- і телефільми (літературний текст, музика, декорації тощо). Об'єктом авторського права виступає фільм як єдине ціле. Проте самостійними об'єктами авторського права в аудіовізуальному творі можуть бути сценарій, музика, пояснювальний текст, робота головного оператора, художника-постановника, які увійшли складовою частиною до твору.

Проблема складних об’єктів авторського права в юридичній літературі досліджена недостатньо. Результати цілеспрямованого аналізу цього питання ніде не зустрічаються. Проте В. Дозорцев все ж таки звертає увагу на феномен неоднорідних по своїй структурі творів. Так, досліджуючи питання співавторства на аудіовізуальний твір, В. Дозорцев відзначає: „З розвитком техніки з’явилися вельми складні об’єкти, які, як правило, просто не можуть бути створені однією особою, до того ж вони складають продукт різнорідної діяльності. Їх формування є результатом багатошарового процесу, коли одні особи своєю творчою діяльністю створюють елементи, що використовуються на другому етапі вже іншими особами для комплексного об’єкту”.

Ураховуючи наведене вище складний об’єкт такими наступними рисами:

1) він складається з безлічі різнорідних об’єктів;

2) існує в цілому, без будь-якого зі своїх складових елементів не існує;

3) складові складного об’єкту можуть використовуватися окремо.

О. Жилінкова виокремлює ще одну особливість складних творів. Всі частини, що становлять такий складний об’єкт, є рівнозначними один щодо одного, тобто жодна з частин складного твору не є головною щодо інших його частин з погляду авторського права, важлива тільки здатність елементу складного твору бути використаним окремо від твору в цілому і від його інших елементів (мати самостійне значення). У зв’язку з чим складний твір – це твір, в якому:

1) з’єднані твори двох або більш галузей мистецтва (різнорідні об’єкти авторського права);

2) кожна з частин такого твору створювалася саме з метою створення цілісного твору;

3) кожна з частин твору не є головною по відношенню до інших;

4) частини твору можуть використовуватися як разом, так і окремо від інших частин твору, тобто мати самостійне значення.

Складний твір – цей твір, що складається з різнорідних частин (творів різних галузей мистецтва), кожна з яких не є головною щодо інших частин, які первинно створюються як елементи цілого об’єкту авторського права, але після досягнення творчого результату можуть використовуватися як окремі об’єкти авторського права [5, 68].

Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про авторське право», яка регулює авторське право на збірники та інші складені твори, Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування).

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.

Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.

Передбачена цією частиною правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.

Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.

Фільм - аудіовізуальний твір кінематографії, що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та який є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників. За способами фіксації зображення та розповсюдження фільми поділяються на кіно-, відеофільми тощо;

Фільм створюється колективом, який складається з авторів, виконавців фільму та виробників. Персональний склад учасників створення фільму зазначається у вихідних даних (титрах) фільму. Автор фільму - фізична особа, власна праця якої визначає творчий задум та/або способи його реалізації у фільмі.

Майнові права автора на фільм, права власності на вихідні матеріали фільму та фільмокопії можуть належати державі, юридичним та фізичним особам. У разі створення фільму, вихідних матеріалів фільму та фільмокопій за рахунок коштів державного бюджету держава виступає суб'єктом майнових прав автора на фільм, права власності на вихідні матеріали фільму та фільмокопії відповідно до умов укладеного з автором фільму договору.