Завдання, основні показники і джерела інформації аналізу собівартості продукції

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це грошова форма ресурсів (трудових, матеріальних та ін.), використаних у процесі її (їх) виробництва і реалізації. Усі затрати, що включаються у собівартість повинні відшкодовуватись при реалізації продукції (робіт, послуг) покупцеві (замовнику).

Мета аналізу собівартості продукції полягає в всебічному вивченні та оцінці реальної величини понесених затрат за досліджуваний період для обгрунтування управлінських рішень щодо її оптимізації у майбутньому.

Для проведення об’єктивного аналізу затрати на виробництво і реалізацію продукції групують за різними ознаками:

за економічним змістом (за елементами затрат), незалежно від місця здійснення затрат і форми використання продукції (продаж або внутрішнє використання):

• матеріали;

• витрати на оплату праці;

• витрати на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні затрати;

за калькуляційними статтями, які відображають склад витрат в залежності від спрямованості (на виробництво, на збут, на обслуговування) і місця виникнення – обліковують і аналізують собівартість окремих видів продукції (за статтями встановленої номенклатури);

за залежністю від обсягу випуску продукції затрати бувають змінні (зростають при збільшенні обсягу виробництва і скорочуються при його зменшенні) та постійні (які є відносно стабільними, наприклад, ставки заробітної плати працівників, орендна плата, амортизаційні відрахування);

за віднесенням до собівартості одиниці продукції – прямі і непрямі. Прямі, що прямо відносяться до об’єкту затрат (матеріали, зарплата та ін., використані безпосередньо при виробництві продукції); непрямі – це комплексні затрати, які неможливо прямо віднести на конкретні види продукції, тому вони розподіляються за певними принципами.

Класифікація витрат потребує відповідної методики аналізу кожної їх групи. Основним завданням аналізу витрат на виробництво продукції, тобто її собівартості, є виявлення і мобілізація резервів раціонального використання ресурсів для росту ефективності господарської діяльності підприємства.

Послідовність проведення аналітичного дослідження собівартості продукції включає наступне:

• загальну оцінку виконання кошторису непрямих витрат (адміністративних);

• оцінку відхилень від норм прямих витрат (матеріали, заробітна плата, ін.);

• факторний аналіз окремих показників собівартості продукції – виробничої собівартості, повної собівартості, затрат на 1 грн. товарної продукції, собівартості порівнянної продукції; собівартість окремих видів продукції;

• оцінку впливу зміни собівартості продукції на кінцеві фінансові результати діяльності підприємства та його фінансовий стан.

Аналіз собівартості продукції проводиться за такими інформаційними джерелами: плановими – бізнес-планом підприємства, складовими якого є кошторис адміністративних витрат, витрат на збут, планова калькуляція окремих видів продукції; фінансовою звітністю (ф.№2”Звіт про фінансові результати”); статистичною звітністю (ф.№1 – підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства”, ф.№1–ПВ “Звіт з праці”, ф.№3–ПВ “Звіт про використання робочого часу”); за даними аналітичного обліку витрат та первинними документами; за даними додаткової інформації – виробничих звітів, лабораторних аналізів якості продукції, актів документальної ревізії тощо.