Методичні вказівки

Під час вивчення теми студентам необхідно визначити, що міжнародне торговельне право – це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі та є складовою частиною МЕП. Якщо МЕП – це галузь міжнародного публічного права, то міжнародне торговельне право – його підгалузь.

Необхідно відзначити, що міжнародне торговельне право має свої джерела: міжнародні договори, зокрема міжнародні торговельні договори; міжнародні торговельні звичаї; правові акти міжнародних економічних організацій.

Необхідно звернути увагу на те, що система міжнародного торговельного права складається з окремих інститутів. У них визначені поняття і система міжнародного торговельного права; правові принципи здійснення міжнародної торгівлі; система органів, які виконують функції управління міжнародною торгівлею; міжнародні організації у галузі міжнародної торгівлі; міжнародні торговельні договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгівлі; міжнародно-правовий режим торговельних портів; міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітряних торговельних шляхів; міжнародно-правові засоби розгляду торговельних спорів.

Під міжнародним торговельним договором слід розуміти угоду між двома або кількома державами, у якій визначаються їх взаємні права та обов’язки у галузі торгівлі. На підставі цих договорів встановлюються, змінюються або припиняються відповідні міжнародні економічні відносини між державами у галузі торгівлі.

Торговельні договори укладаються як на двосторонній, так і на багатосторонній основі. Міжнародні торговельні договори бувають різні за змістом і назвою: договори про торгівлю і мореплавство; угоди про торговельні відносини (торговельні угоди); угоди у галузі морського судноплавства; угоди про товарообіг і платежі; клірингові угоди; торговельні конвенції тощо.

Основну увагу слід приділити аналізу правового статусу та основних функцій Світової організації торгівлі як головної спеціалізованої міжурядової міжнародної організації, що виконує функції єдиного центру з розробки та прийняття правових норм і принципів міжнародної торгівлі на глобальному світовому рівні. При підготовці даного питання слід виходити із вивчення історії створення даної організації, ретельного аналізу Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 р., яка покладена в основу створення СОТ, а також Маракеської угоди від 15.04.1994 р. та відповідного пакту правових актів, які входять у відповідний Маракеський пакет. Необхідно з’ясувати мету діяльності та основні функції СОТ, її організаційну структуру, проаналізувати коло основних повноважень даної міжнародної організації. Крім того, слід вивчити основні митно-тарифні та нетарифні методи регулювання сучасних міжнародних торговельних відносин.

Студентам слід усвідомлювати, що СОТ – не єдина міжнародна організація, яка здійснює координацію та правове регулювання співробітництва держав у галузі міжнародної торгівлі. У сучасному світі функціонує велика кількість інших міжнародних організацій, до компетенції яких входить забезпечення ефективного функціонування та розвитку міжнародної торгівлі товарами, послугами, правами інтелектуальної власності тощо. Серед таких, передусім, слід назвати Конференцію ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), створену у 1964 році як орган Генеральної Асамблеї ООН, неурядову міжнародну організацію – Міжнародну торговельну палату (МТП), Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) та інші.