- •Gmp та система сертифікації лікарських засобів
- •2. На який нормативний документ замість Європейської фармакопеї посилаються в тексті національної настанови з gmp рф?
- •3. Яка державна служба, за якими стандартами і з фахівцями якої кваліфікації буде перевіряти дотримання правил gmp?
- •4. Чи приймаються в Росії й Україні паралельно з настановою gmp інші настанови (з якості й біотехнології), згідно з якими настанова gmp єс пропонує здійснювати певні роботи?
- •5. У яких законодавчих актах встановлені права, обов’язки й кваліфікаційні вимоги до Уповноваженої особи, а також вимоги до утримання тварин, які використовуються при виробництві лікарських засобів?
- •Міністерство охорони здоров’я
2. На який нормативний документ замість Європейської фармакопеї посилаються в тексті національної настанови з gmp рф?
Примітка Правилами GMP ЄС передбачено, що показники якості речовин, методи випробувань і способи виробництва (наприклад, стерилізація), як мінімум, мають відповідати тим, які описані в Європейській фармакопеї або гармонізованій з нею фармакопеї держави ЄС. У тексті Настанови 42- 01-2001 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика», прийнятої в Україні, згадується Державна фармакопея України, що гармонізована з Європейською фармакопеєю. ДФ ХI вид. не гармонізована з Європейською фармакопеєю, містить інші стандарти або не містить загальних статей, текстів і монографій, включених до Європейської фармакопеї.
3. Яка державна служба, за якими стандартами і з фахівцями якої кваліфікації буде перевіряти дотримання правил gmp?
Примітка Разом із введенням національної настанови з GMP повинен бути створений національний інспекторат з GMP/GDP. Система якості й робота національної інспекції з GMP повинні здійснюватися відповідно до рекомендацій PIC/S. У складі інспекторату з GMP/GDP повинні працювати фахівці, що пройшли відповідне навчання й мають досвід інспектування виробників і дистриб’юторів. Інспектування має здійснюватися на етапах ліцензування виробництва, реєстрації лікарських засобів, періодично або з інших причин. Передреєстраційному інспектуванню підлягають вітчизняні й закордонні підприємства (за винятком випадків, коли відповідно до міжнародних угод або участі у відповідних системах сертифікації визнаються результати інспектування національної інспекції іншої держави). Національній інспекції з GMP необхідно приєднатися до Системи співробітництва з фармацевтичних інспекцій (PIC/S), що забезпечить визнання результатів проведеного нею інспектування на міжнародному рівні.
На відміну від інших держав СНД в Україні в рамках Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України створена інспекція з GMP/GDP, співробітники якої в рамках програми ТАСІС протягом двох років навчалися у відповідних фахівців з Великобританії. Вже подано заяву на вступ Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення в PIC/S.
4. Чи приймаються в Росії й Україні паралельно з настановою gmp інші настанови (з якості й біотехнології), згідно з якими настанова gmp єс пропонує здійснювати певні роботи?
Примітка Настанови з якості й біотехнології необхідні на етапах розробки, дослідження, реєстрації й виробництва діючих речовин і лікарських засобів. Вони є невід’ємною частиною належної виробничої практики й більш повно регламентують положення та підходи щодо конкретних аспектів GMP, наприклад, складання специфікацій, випробувань стабільності, валідації аналітичних методик, валідації й масштабування процесів, випуску по параметрах і т.ін. В Україні в 2004 р. введено в дію 6 гармонізованих настанов з якості, перекладено на російську мову всі настанови з якості й частина настанов з біотехнології ЄС/ICH.
5. У яких законодавчих актах встановлені права, обов’язки й кваліфікаційні вимоги до Уповноваженої особи, а також вимоги до утримання тварин, які використовуються при виробництві лікарських засобів?
Примітка Вимоги щодо Уповноваженої особи й утримання тварин прийняті в державах ЄС законодавчо на підставі положень Директиви 2001/83/ЄС і Директиви 86/609/ЄС відповідно. У державах СНД такі вимоги законом не встановлені.
Відповіді на ці питання показують, що на цей час настанова з GMP, прийнята в Росії, і настанови з GMP, які будуть прийняті в інших країнах СНД, при загальній відповідності їхнього тексту настанові з GMP ЄC не можуть бути кваліфіковані як еквівалентні настанові з GMP ЄC. Отже, введення тільки однієї настанови з GMP у державах СНД не вирішить зазначених вище цілей щодо міжнародної торгівлі й захисту ринку.
Сумнівним також є забезпечення якості в інтересах споживачів, оскільки фармакопейні стандарти ДФ ХI вид. не відповідають європейським. Наприклад, ДФ ХI вид. не регламентує ефективність антимікробних консервантів на етапах розробки й реєстрації лікарських засобів. Однак Зміною № 3 до статті ДФ СРСР XI вид. «Методи мікробіологічного контролю лікарських засобів» для нестерильних лікарських засобів, які не розроблені і не виробляються відповідно до вимог GMP, введені норми Європейської фармакопеї.
У Державну Фармакопею України, на відміну від цього, введено загальний текст 5.1.3 «Ефективність антимікробних консервантів», а в загальний текст «Мікробіологічна чистота лікарських засобів» разом з нормами мікробіологічної чистоти Європейської фармакопеї введені більш жорсткі національні норми для продукції, яка ще не виробляється в умовах GMP.
При відсутності відповідної ефективності антимікробних консервантів і виробництві нестерильних лікарських засобів, що не повністю відповідає правилам GMP, введення європейських норм мікробіологічної чистоти означає ріст і розмноження ентеробактерій, а також інших бактерій і грибів у лікарських засобах (м’яких і рідких лікарських засобах, ректальних суппозиторіях і т.д.) у процесі зберігання. При цьому всі зусилля підприємств щодо дезінфекції устаткування й очищення повітря при виробництві нестерильних лікарських форм згідно з правилами GMP не гарантують мікробіологічну чистоту продукції на ринку.
Недолік, зумовлений низькою ефективністю антимікробних консервантів і їхнім неправильним вибором, властивий багатьом нестерильним рідким і м’яким лікарським засобам, розробленим у СРСР, а також багатьом лікам, які розробляються і впроваджуються зараз у РФ.
Інший приклад неправильної розробки й стандартизації лікарських засобів у РФ — нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) у формі гелю, застосування яких передбачає трансдермальне всмоктування. При цьому ефективність і нешкідливість препарату залежить від біодоступності НПЗП, що, у свою чергу, визначається складом дисперсійного середовища. Однак від заявників не вимагають звіту про розробку складу на підставі результатів скринінгу щодо параметрів біодоступності та ульцерогенності залежно від концентрації речовини, що впливає на біодоступність. Що ж стосується російських стандартів, то ні загальна стаття ДФ ХI вид. «Мазі», ні ОСТ 91500.05.001-00 «Стандарти якості лікарських засобів. Основні положення» не вимагають регламентації кількісного вмісту допоміжної речовини, що впливає на біодоступність.
На відміну від цього, у загальній статті ДФУ «М’які лікарські засоби для місцевого застосування» відповідно до європейських норм зазначено: «Якщо допоміжні речовини впливають на біодоступність діючої речовини, регламентують верхню та нижню межі їхнього вмісту й проводять їхнє кількісне визначення». При цьому ДФУ вимагає вибирати склад основи на етапі розробки таких м’яких лікарських засобів з урахуванням біодоступності діючих речовин.
Можна було б навести й інші приклади. Однак очевидно, що введення окремих європейських норм або нормативних документів при відсутності єдиної системи гармонізованих стандартів із забезпечення якості те саме, що «латання старого кафтана за допомогою нових латок, у результаті чого дірки стають ще більшими».
ВИСНОВОК
Таким чином, нині в Україні немає єдиної гармонізованої нормативної бази, що може негативно позначитися на забезпеченні якості лікарських засобів і гальмувати міжнародну торгівлю. У зв’язку з цим розробка системи гармонізованих міждержавних стандартів — актуальна проблема.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ISO/IEC Guide 21:1999 Adoption of International Standards as reqional or national Standards (Принятие международных стандартов в качестве региональных или национальных стандартов).
2. ISO/IEC Guide 2:1996 Standardization and related activities — General vocabulary (Стандартизация и родственные виды деятельности — Общий словарь).
3. The rules governing medicinal products in the European Union. — V. 4. — Good manufacturing practice. Medicinal products for human and veterinary use. — Guide to good manufacturing practice for medicinal products.
4. Руководство 42-3.1:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Фармацевтическая разработка / Н. Ляпунов, В. Георгиевский, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004.
5. Руководство 42-3.2:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Спецификации: контрольные испытания и критерии приемлемости / В. Георгиевский, Н. Ляпунов, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004.
6. Руководство 42-3.3:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Испытания стабильности / В. Георгиевский, Н. Ляпунов, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004.
7. Руководство 42-3.4:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Производство готовых лекарственных средств / Н. Ляпунов, В. Георгиевский, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004.
8. Руководство 42-3.5:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Валидация процессов / Н. Ляпунов, В. Георгиевский, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004.
9. Руководство 42-3.6:2004 Руководства по качеству. Лекарственные средства. Вспомогательные вещества / Н. Ляпунов, В. Георгиевский, Е. Безуглая и др. — К.: МОРИОН, 2004.
10. Державна Фармакопея України. — Вид. 1-е. — Харків: РІРЕГ, 2001. — 532 с.
11. Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Активные фармацевтические ингредиенты. Готовые лекарственные средства. Руководства по качеству. Рекомендации PIC/S / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. — К.: МОРИОН, 2001. — 472 с.
12. European Pharmacopoeia. 4th Edition. 2002.
13. Фармацевтический сектор: основы законодательства в Европейском Союзе / Авторы-составители Н.А. Ляпунов, В.А. Усенко, А.Л. Спасокукоцкий, Е.П. Безуглая. — К.: МОРИОН, 2002. — 96 с.
14. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. — К.: МОРИОН, 1999. — 896 с.
