ВСТУП

Гармонізація нормативно-правової бази обігу лікарських засобів та медичних виробів із законодавством Європейського Союзу є ключовим напрямом розвитку регуляторної політики України у фармацевтичній галузі. Так, на думку експертів, за останні кілька років Україна здійснила значний прогрес щодо введення в практику міжнародних стандартів фармацевтичного виробництва.

Насамперед, це стосується двох основних стандартів у міжнародній фармакології: GMP — належна виробнича практика і GPP — належна аптечна практика.

Мета мого реферату — розглянути проблеми, пов’язані із впровадженням стандартів належної виробничої практики (GMP) лікарських засобів в Україні, і обговорити шляхи їхнього подолання.

1. Gmp та система сертифікації лікарських засобів

Експерти зазначають, що дотримання норм GMP має істотні відмінності порівняно з нинішньою стандартною процедурою контролю якості. Якщо старий стандарт припускав перевірку окремих екземплярів продукції та визначення відповідності їх прийнятим нормам, то дотримання нового стандарту GMP передбачає дотримання високих вимог саме до процесу виробництва та лабораторної перевірки. Крім того, з 15 лютого в Україні заборонено ввезення ліків, виробництво яких не відповідає нормам GMP.

Водночас у Держлікслужбі нагадують, що Україна стала першою серед держав СНД, яка зробила обов'язковою вимогою дотримання норм GMP у процесі виробництва, а також увійшла до складу Міжнародної Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme). А на початку 2014 року в Україні поступово буде вводитися європейський стандарт GPP.

Цей стандарт, що регламентує надання населенню якісних послуг в аптеках, вже прийнятий до виконання у 120 країнах, що входять до Міжнародної фармацевтичної федерації. Цей сертифікат отримуватимуть аптечні установи, підтверджуючи таким чином, що вони надають якісну аптечну послугу, яка буде оцінюватися за певними критеріями.

Наприклад, персонал сертифікованої аптеки повинен мати вищу фармацевтичну освіту, провізор повинен вміти надати повну інформацію про ті лікарські препарати, які є в наявності, продавати рецептурні препарати лише за рецептом.

Згідно з принципами GPP, оптимальну фармацевтичну допомогу можна надати пацієнтові за умови його обслуговування в одній і тій же аптеці. Цій меті слугує і моніторинг дії препарату: завдяки йому «зав'язується» спілкування між фармацевтом, пацієнтом і лікарем, що виписав рецепт. Належна аптечна практика передбачає, що фармацевти разом з лікарями та пацієнтами беруть на себе колективну відповідальність за результати лікування.

За підрахунками експертів, українській фармацевтичній галузі буде потрібно від 0,5 до 1 млрд. дол. США для переведення підприємств на міжнародні стандарти якості GMP і GPP.

Слід зазначити, що за підсумками I півріччя 2013 обсяг аптечних продажів лікарських засобів в Україні становив 14,6 млрд. грн., з них 34% — фармакологічні препарати іноземного виробництва, а 66% — препарати вітчизняного виробництва.

Основні імпортери українських лікарських засобів — держави СНД. Тому дуже важливим є створення сприятливих умов для розвитку торгівлі фармацевтичною продукцією саме з цими країнами. Оскільки законодавчо визначена стратегія руху України до Європейського Союзу, вбачається актуальним введення в масштабі СНД гармонізованих міждержавних стандартів.

Прийняття в державах СНД міжнародних і європейських стандартів у сфері лікарських засобів (ЛЗ) переслідує гуманні, економічні та політичні цілі і є необхідною умовою:

— забезпечення якості ЛЗ в інтересах споживачів;

— створення технічних бар’єрів, що гарантують надходження на національні ринки тільки якісних ЛЗ;

— подолання технічних бар’єрів у сфері міжнародної торгівлі;

— виходу вітчизняних виробників на світові фармацевтичні ринки й збільшення експортного потенціалу;

— вступу держав СНД у ВТО і Європейський Союз (ЄС).

Для досягнення зазначених цілей необхідно дотримуватись правил і методів прийняття міжнародних стандартів (МС) у якості регіональних або національних . Для міжнародної торгівлі й визнання національних стандартів (НС) на міжнародному рівні важливим є ступінь їхньої відповідності міжнародним стандартам. Розрізняють ідентичні (IDT), модифіковані (MOD) і нееквівалентні (NEQ) стандарти (таблиця).

Таблиця Опис ступенів відповідності стандартів

IDT	НС ідентичний МС, якщо: а) НС ідентичний за технічним змістом, структурою та вкладенням (або є ідентичним перекладом): б)НС ідентичний за технічним змістом, але може містити мінімальні редакційні зміни.
MOD	НС модифікований відносно МС, якщо: а) НС має технічні відхилення, які точно визначені й пояснені; б) НС відтворює структуру МС, але дозволені зміни в структурі, які припустимі за умови, що змінена структура дає можливість порівнювати зміст обох стандартів.
NEQ	НС нееквівалентний МС, якщо є зміни в технічному змісті і структурі, будь-які зміни чітко не визначені, відсутня чітка відповідність міжнаціональним стандартом і МС. Примітка. Цей ступінь відповідності не означає прийняття МС.

Національні стандарти варто розробляти таким чином, щоб вони були ідентичними й/або модифікованими щодо міжнародних стандартів. Цей процес називається гармонізацією стандартів.

Гармонізовані стандарти (еквівалентні стандарти) — це стандарти на один і той самий об’єкт, затверджені різними органами із стандартизації. Вони забезпечують взаємозамінність виробів, процесів і послуг або загальне однозначне розуміння результатів випробувань/інформації, що викладається в цих стандартах.

Перешкоди в сфері міжнародного обігу лікарських засобів усувають, по-перше, за допомогою гармонізації та, по-друге, шляхом взаємного визнання законодавчих актів і стандартів.

В Україні введені нові національні настанови з GMP, розроблені на підставі настанов з GMP ЄС. Такі рішення є правильними, оскільки в рамках Міжнародної конференції з гармонізації технічних вимог до реєстрації лікарських препаратів для людини (ICH) було ухвалено рішення про те, що найбільші у світі ринки ЄС, США і Японії повинні досягти взаємного визнання основних законодавчих положень і процедур, а також вимог належної виробничої практики (GMP) лікарських засобів. Очевидно, що прийняття національної настанови з належної виробничої практики, гармонізованої з настановою з GMP ЄС, забезпечить її визнання в усьому світі, а дотримання викладених у ній правил дасть можливість виходу на міжнародні ринки. Крім того, настанова з GMP ЄС гармонізована з настановою з GMP Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S), що дає можливість вступу національної інспекції в PIC/S.

З одного боку, відмова від правил GMP з «національними особливостями» є прогресивним кроком. З іншого — введення гармонізованої настанови з GMP викликає багато питань:

1. Яким чином планується виконувати деякі правила GMP? Наприклад:

1.2 (1) «Система забезпечення якості, призначена для виробництва лікарських засобів, повинна гарантувати, що лікарські засоби розроблені й досліджені з урахуванням вимог GMP і GLP».

Примітка В Україні в 2004 р. введені в дію гармонізовані настанови, що встановлюють положення з розробки готових лікарських засобів [4–9]. Відповідна методична основа розробки й дослідження лікарських засобів у Росії та інших державах СНД або відсутня, або не відповідає керівним документам ЄС і ICH.

1.3 (1) «Усі виробничі процеси повинні бути чітко визначені; їх слід систематично переглядати з урахуванням набутого досвіду; необхідно, щоб була продемонстрована можливість постійно виробляти лікарські засоби належної якості згідно зі специфікаціями».

1.3 (2) «Критичні стадії виробничого процесу й істотні зміни процесу повинні пройти валідацію».

Примітка На етапі реєстрації в країнах СНД не потрібен звіт про наукове обґрунтування складу й технології препарату, у зв’язку з чим для більшості виробничих процесів відсутні вихідні дані для наукового обґрунтування процесу, визначення його критичних стадій і валідації. На державному рівні відсутній прийнятий у ЄС підхід до системи класифікації й процедури внесення змін у реєстраційне досьє. Не визначені методичні підходи до складання специфікацій, включаючи контрольні випробування й критерії прийнятності. Головний державний стандарт якості лікарських засобів у більшості країн СНД — Державна фармакопея СРСР XI вид., що встановлює мінімальні вимоги до лікарських препаратів протягом терміну придатності, не відповідає Європейській фармакопеї. Більше того, на відміну від Європейської фармакопеї, у ДФ XI вид. не пов’язано показники якості лікарських засобів з їхнім виробництвом в умовах GMP.

1.4 (3) «Методи випробування повинні пройти валідацію».

Примітка У Державну фармакопею України (ДФУ) включена стаття «Валідація аналітичних методик і випробувань», положення якої гармонізовані з відповідними нормативними документами ICH. В інших країнах СНД не прийнятий методичний підхід до валідації аналітичних методик, встановлений ICH.

1.4 (7) «необхідно зберігати достатню кількість контрольних зразків вихідної сировини і продукції, що дозволяє проводити випробування продукції в процесі зберігання…».

Примітка В 2004 р. в Україні введено в дію настанову з випробувань стабільності, розроблену на підставі 11 настанов ЄС і ICH. У Росії й інших країнах СНД офіційно не встановлений методичний підхід до випробувань стабільності діючих речовин і готових лікарських засобів, що відповідає нормам ЄС і ICH.

4.17 «На кожну виготовлену серію слід зберігати протокол виробництва серії. Він повинен бути заснованим на відповідних частинах затверджених документів: виробничої рецептури і технологічних інструкцій. Спосіб підготування цих протоколів повинен бути таким, щоб можна було уникнути помилок при копіюванні…».

Примітка В Україні прийнята Настанова 42-01-2003 «Лікарські засоби. Технологічний процес. Документація», у якій встановлені положення щодо складання технологічної документації й протоколів виробництва, які рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і повсюдно використовуються закордонними виробниками ліків. Ці положення відповідають вимогам GMP до технологічної документації й дозволяють реалізувати правило GMP ЄС 4.17. Прийнятий у Росії ОСТ, що регламентує вимоги до технологічної документації, не відповідає вимогам GMP ЄС і не дозволяє ефективно виконувати правило 4.17.

Розділ 5. Принцип «Операції технологічного процесу повинні здійснюватися за чітко встановленими методиками. Вони повинні підлягати принципам GMP і доданим до них ліцензії на виробництво й торговельній ліцензії».

Примітка Терміну «торговельна ліцензія», прийнятому в ЄС, приблизно відповідає прийняте в країнах СНД поняття: «реєстраційне посвідчення» і відповідного «реєстраційного досьє». Відповідність виробничої документації й реєстраційного досьє — це основний принцип GMP. Однак вимоги до реєстраційного досьє, пропоновані ЄС/ICH, зовсім інші, ніж у країнах СНД. Так, у Росії, на відміну від України, технологічна документація не входить до комплекту реєстраційної документації. Невідповідність структури й обсягу реєстраційного досьє в країнах СНД нормам ЄС/ICH не дозволить виконати повною мірою вимоги настанови з GMP ЄC.