
- •21. Механізми поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
- •22. Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
- •23. Пропозиція грошей.
- •24. Грошовий мультиплікатор та грошова база.
- •25. Суть і структура грошового ринку.
- •26. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •30. Грошові реформи, їх види та цілі.
- •31. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
- •32. Причини, форми прояву та наслідки інфляції.
- •33. Інфляція та її види.
- •34. Державне регулювання грошової сфери: завдання, методи, механізм.
- •35. Характеристика державного кредиту: суть, суб’єкти, значення стан та перспективи розвитку в Україні.
- •36. Характеристика комерційного кредиту: суть, суб’єкти, значення стан та перспективи розвитку в Україні.
- •37. Характеристика споживчого кредиту: суть, суб’єкти, значення стан та перспективи розвитку в Україні.
- •39. Форма та види кредиту в ринковій економіці.
- •40. Характеристика банківського кредиту.
- •41. Процент за кредит, його суть, фактори зміни та роль. Норма процента. Номінальна і реальна ставка процента.
33. Інфляція та її види.
Інфляція – це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Найчастіше сутність трактують як процес зростання цін. Зовні інфляція виявляється в зростанні цін на товари і тарифів на послуги, у падінні валютного курсу грошей, у поглибленні товарного дефіциту. Усі ці явища є проявом знецінення грошей.
Залежно від мети дослідження та причин виникнення ми можемо розрізняти різні види інфляції:
1. За характером інфляційного процесу:
- відкрита інфляція відбувається годі, коли макроекономічна нерівноваїа проявляється в нічим не стримуваному, вільному зростанні цін, що явно впливає на споживчий кошик. З відкритою інфляцією можна боротися, бо вона проявляється явно у зростанні цін, динаміку яких можна вивчати й аналізувати;
- приховали інфляція виникає під впливом державного контролю цін. Тоді ціни на товари не зростають, але замість якісних товарів за тими ж цінами продаються неякісні. Виникає дефіцит хороших товарів, що веде до перепродажу продукції за завищеними цінами. Така інфляція була характерна для СРСР.
2. За місцем розповсюдження:
- локальна інфляція - ріст цін проходить у межах однієї держави;
- світова інфляція охоплює групу країн або всю глобальну економіку.
3. З погляду передбачення:
- очікувана інфляція, яку можна передбачити, спрогнозувати її рівень заздалегідь, готуватись до неї;
- неочікувана, яка вища за спрогнозований рівень інфляції для даного періоду.
4. За темпами підвищення цін:
- помірна, коли ціни ростуть менше 10% за рік;
- галопуюча, коли ціни ростуть в інтервалі від 20 до 200% в рік;
- гіперінфляція, коли ціни зростають на 2-3% щоденно, а за рік темп інфляції може становити десятки тисяч відсотків (переможена у першій світовій війні Німеччина у 20-ті роки щоб сплатити репараційні платежі, використовувала друкарський верстат. Розмір готівки зріс у 7 трлн. разів з початку 1922 р. до грудня 1923 р., а індекс цін з 1 до 10 000 000 000 (десять мільярдів)).
5. За причинами:
- інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Інфляція попиту має місце в тому випадку, коли грошові доходи населення та підприємств зростають швидше, ніж реальний обсяг товарів. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей відносно кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту;
інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення виїраг виробництва чи зменшення сукупної пропозиції, інфляція пропозиції, в основі якої знаходиться взаємозв'язок витрат і цін. Підвищення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції на ринку, що веде до зростання цін. Причинами збільшення витрат можуть бути олігополістична політика ціноутворення, економічна іфінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії профспілок, що вимагають підвищення заробітної плати, і т.і. Вона може також з'явитися в результаті зміни структури пропозиції на ринку;
інфляція очікувань, що проявляється, в першу чергу, в поведінці споживача. Кожна людина, стикаючись з дефіцитом товарів, діє цілком природно: купує будь-які товари в запас, тому що завтра їх може і взагалі не бути.
Низька і порівняно стабільна інфляція, яку можна передбачити і врахувати, не створює серйозних проблем для економіки. Останні виникають, коли інфляція висока й одночасно мінлива.
Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятора ВВП тощо) як різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%: Р; = І цін - 100%.
Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась), і визначається за формулою: