
- •21. Механізми поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
- •22. Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
- •23. Пропозиція грошей.
- •24. Грошовий мультиплікатор та грошова база.
- •25. Суть і структура грошового ринку.
- •26. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •30. Грошові реформи, їх види та цілі.
- •31. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
- •32. Причини, форми прояву та наслідки інфляції.
- •33. Інфляція та її види.
- •34. Державне регулювання грошової сфери: завдання, методи, механізм.
- •35. Характеристика державного кредиту: суть, суб’єкти, значення стан та перспективи розвитку в Україні.
- •36. Характеристика комерційного кредиту: суть, суб’єкти, значення стан та перспективи розвитку в Україні.
- •37. Характеристика споживчого кредиту: суть, суб’єкти, значення стан та перспективи розвитку в Україні.
- •39. Форма та види кредиту в ринковій економіці.
- •40. Характеристика банківського кредиту.
- •41. Процент за кредит, його суть, фактори зміни та роль. Норма процента. Номінальна і реальна ставка процента.
21. Механізми поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на основні ек. процеси важливо усвідомити сам механізм такої зміни – збільшення чи зменшення маси грошей в обороті.
Змінювати масу грошей в обороті в Україні може тільки банківська система. Збільшення чи зменшення її досягається емісійною діяльністю центрального та комерційних банків. На суму готівкової та безготівкової емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти грошової маси і заг. її обсяг. При цьому центр. банк емітує готівкові та безготівкові гроші, а комерційний банк – тільки безготівкові.
Емісія готівки є монопольним правом НБУ, хоч випускати готівку в оборот можуть і НБУ, і комерційні банки. Але якщо комерційний банк не покриває випуску готівки надходженнями її у свої каси від клієнтів, то покрити дефіцит він може не емісією, а купівлею готівки у центрального банку. Випуск готівки НБУ здійснюється через продаж її комерційним банкам. Значна частина цього випуску здійснюється за рахунок купівлі НБУ готівки у комерційних банків. Якщо цих надходжень від купівлі не достатньо, то НБУ ніде взяти потрібну суму готівки, крім емісії. На суму готівкової емісії зросте обсяг грошової бази і значною мірою показники грошової маси в усіх її агрегатах.
Випуск центр. банком безготівкових грошей здійснюється способами:
• наданням позичок комерційним банкам шляхом їх рефінансування;
• через купівлю у комерційних банків цінних паперів;
• через купівлю у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти для поповнення золотовалютного резерву.
Комерційні банки беруть участь у створенні тільки безготівкових грошей, а тому впливають безпосередньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього – на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками дещо складніший, ніж механізм емісії НБУ, і полягає у грош.-кредитній мультиплікації їх вільних резервів і депозитних вкладів.
22. Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні ек. суб’єкти на певний момент. Щодо цілей накопичення грошей, то вони випливають із самих функцій грошей як купівельного і платіжного засобу та як засобу нагромадження багатства. У першому випадку метою є створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб ек. суб’єктів у товарах та послугах, у другому – накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента.
Мотиви:
1) Трансакційний мотив полягає в тому, що ек. суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на рівні своє особисте та вир. споживання.
2) Мотив завбачливості зводиться до того, що юр. і фі. особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої не передбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей.
3) Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, цю ек. суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фін. інструменти, а при погіршенні цих умов перетворити їх у грошову форму, яка хоч і малодохідна, але безризикова.
Чинники.
1) Зміну обсягів вир-ва (або обсягів національного доходу). Вплив обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей – чим більший обсяг вир-ва ВНП, а отже і нац. доходу, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій.
2) Зміна обсягу ВНП, у свою чергу, визначається 2 самостійними чинниками – динамікою рівня цін та рівня реального обсягу вир-ва, кожний з яких може діяти незалежно один від одного. Вплив кожного з цих чинників є прямо пропорційним – у міру зростання цін чи/та збільшення фіз. обсягу вир-ва відповідно зростатиме попит на гроші, а при їх зниженні попит буде скорочуватися.
3) При макроек. підході викор-ся чинник швидкість обігу грошей.
4) При мікроек. підході викор-сячинникзміни норми процента.
Сучасна теорія грошей, крім цих 3 почала визнавати ще ряд чинників впливу на: накопичення багатства, інфляція, зміни в очікуваннях перспектив щодо кон’юнктури ринку та ін.