33. Призначення урядом дотацій виробникам. Розподіл дотацій між виробниками і покупцями у залежності від цінової еластичності попиту та пропозиції. Графік

У тих випадках, коли ринкова рівновага не забезпечує достатній, з точки зору уряду, обсяг пропозиції якогось товару, уряд може стимулювати збільшення його пропозиції шляхом грошових дотацій, що виплачуються виробникам за виготовлений товар. Один із можливих способів дотації виробника - це відшкодування частини витрат у вигляді покриття частини ціни виробників урядом. Це позначається на ринку датованого товару, спричиняючи зміни в ринковій рівновазі. Зобразимо ці зміни на моделях.

Припустімо, що уряд з метою стимулювання споживання якогось товару запроваджує дотацію виробникам у вигляді відшкодування частини їхніх витрат, тобто дотація призначається за твердою ставкою Т. На рис. 8 показано вихідний стан ринку даного товару, що визначається кривими попиту D і пропозиції S, та рівноважними ціною Ро і кількістю Qo. За цих умов ціна виробників (ціна виторгу) і ціна споживачів (ціна продажу) однакові і дорівнюють рівноважній ціні Ро.

Якщо дотація виплачується за твердою ставкою, то витрати виробників зменшуються за кожним рівнем ціни пропозиції на величину дотації Т. Отже, ми маємо випадок "протилежного індивідуального акцизу". Зниження витрат виробництва можна відобразити за допомогою кривої пропозиції S' (рис. 9), яка є паралельною до кривої в і відображає збільшення пропозиції цього товару. Наприклад для будь-якого обсягу пропозиції відстань по вертикалі між ними дорівнює величині дотації на одиницю товару.

Рис. 8. Криві попиту і пропозиції до призначення урядом дотації

Рис. 9. Встановлення нової рівноважної ціни на ринку дотованого товару

Тепер за ціною Р0 яка перестала бути рівноважною, виробники пропонують обсяг продукції Й1, а їхня ціна виторгу тимчасово зросте до рівня Р1. Оскільки попит на цей товар не змінився (крива попиту В залишилася в попередньому положенні), то споживачі за ціною Р0 прагнутимуть далі викуповувати товар у кількості Q_o, яка є меншою ніж Q₁. Тимчасово на ринку дотованого товару утвориться його надлишок у розмірі Q ₀Q₁ одиниць товару. Він «тиснутиме» на фактично діючу ціну до того часу, поки вона не знизиться до рівня нової рівноважної ціни Р^D₀. ринок товару з дотацією знову, за допомогою дії конкурентних сил, прийде до стану спокою, але вже в новій точці е’ (рис.9). Точка е’ характеризується новою рівноважною ціною Р^D₀ та новою величиною рівноваги Q’₀.

Надання дотацій за твердою ставкою призвело до таких наслідків:

- нова рівноважна ціна встановилась на рівні Р^D_0, що є нижчим від рівня старої рівноважної ціни Р₀;

- нова величина рівноваги Q’₀ є більшою від старої величини рівноваги Q₀;

- ціна споживачів збігається з новою рівноважною ціною Р^D₀, як це було і до запровадження дотації;

- ціна виторгу виробників Р^S₀ відрізняється від ціни споживачів Р^D₀ на величину дотації Т. що на рис. 9 показано вертикальним відрізком е'a. Іншими словами. Нова ціна виробників складається з двох частин:

Нагадаємо, що до призначення дотації ціна виторгу виробників збігалася з ціною споживачів.

На рис. 10 показано, що надання урядом дотації виробникам стимулювало збільшення обсягу виробництва даного товару, і це знайшло відображення у зростанні виторгу виробників (загального або валового доходу). До надання дотації він становив вартісну величину ТRо, яку обчислюють так:

Рис. 10. Розподіл дотації між виробниками та споживачами залежно від співвідношення цінової еластичності попиту та пропозиції

Для обсягу пропозиції Q’₀ тверда ставка дотації виражена довжиною відрізка е'a або Р^D₀ Р^S₀ (рис. 9).

Після отримання дотації виторг від реалізації цього товару становитиме:

Загальна сума дотації виробникам визначається площею прямокутника Р^D₀ Р^S₀а'е (площина В плюс площина С) (рис. 10) або її ще можна обчислити як добуток твердої ставки дотації на нову величину рівноваги:

Як і у випадку з податковим тягарем, загальний обсяг дотації розподіляється між виробниками та споживачами товару, на який установлюється дотація. На рис. 10 частина дотації, що належить виробникам, визначається площею прямокутника P_oP^s _oak (площина В), а та, що належить споживачам, - площею прямокутника Р оРоkе' (площина С).

Розподіл дотації між продавцями і покупцями, як і розподіл непрямих податків, залежить від співвідношення еластичності попиту і пропозиції. Існує правило, згідно з яким більшу вигоду від урядових дотацій отримує відносно менш еластична сторона ринкових відносин. Якщо коефіцієнт цінової еластичності попиту, обчислений для дуги ее', на кривій D є більший, ніж коефіцієнт цінової еластичності пропозиції, обчислений для дуги еа на кривій S (рис. 10), то більшу частину дотації отримають виробники. Якщо випадок протилежний (Ed < Es), то більшу частину дотації отримають споживачі цього товару. У випадку, коли коефіцієнти цінової еластичності попиту і пропозиції рівні, дотація розподіляється порівну між виробниками і споживачами.

Розглянуті співвідношення еластичності попиту і пропозиції дозволяють сформулювати правило: дотації виробникам даного товару ефективні, коли попит на нього відносно високо еластичний (велика частка дотації дістається виробникам через істотне підвищення Рsо), або коли відносно високо еластичною є пропозиція цього товару (велика частка дотації залишається споживачам через істотне зниження Р^D₀).