5. Попит та його види. Крива попиту. Закон попиту.
Попит - це форма прояву потреб покупців у певних товарах і послугах, забезпечена відповідними грошовими засобами. Інакше кажучи, це платоспроможна потреба, тобто сума грошей, яку покупці можуть і згодні заплатити за необхідні їм товари та послуги. Попит залежить від грошових доходів покупців, потреби у певних товарах чи послугах та їх ціни. Обсяг попиту визначається кількістю товарів (послуг), яку суб'єкт попиту (покупець) має намір купити за певними цінами, що склалися на ринку. Попит тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами в життєвих засобах, бажаннями суб'єктів попиту, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю, тому що фінансові можливості покупця залежать від платоспроможного попиту.
Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну користь для споживачів (покупців).
Основним чинником ринкового попиту є ціна товару чи послуги. Чим вища ціна, тим меншу кількість товару споживачі хочуть купити. І навпаки, чим нижча ціна, тим більшу кількість товару вони можуть придбати. Цю залежність виражає відповідний економічний закон - закон попиту. Суть цього закону полягає в тому, що між ринковою ціною і величиною попиту існує зворотний зв'язок: чим вища ціна товару, тим менша величина попиту, і навпаки, чим нижча ціна, тим більша величина попиту. Тобто закон попиту відображає причинно-наслідковий зв'язок між зміною ринкової ціни і зміною величини попиту за незмінності всіх інших чинників: підвищення ціни товару призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки - зниження ціни призводить до його зростання.
Формами вияву закону попиту є також ефекти доходу та заміщення. Суть ефекту доходу полягає в тому, що в результаті зниження ринкової ціни товару у споживача з'являється вільна сума грошей, і він може купити більшу кількість цього товару. Тобто зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача і навпаки.
Залежність між ринковою ціною товару та величиною попиту можна зобразити графічно кривою АД, яку в економічній теорії називають кривою попиту. Якщо на горизонтальній осі позначити кількість товару Q, на яку є попит на ринку, а на вертикальній осі - рух ціни Р, то одержимо такий результат (рис. 9.1): крива попиту АД відображає економічний інтерес споживачів (покупців). Якщо ринкова ціна товару знаходиться на рівні РЗ, то кількість споживачів, готових купувати, відповідає позиції Q1. Тобто, у разі високої ринкової ціни товарів продається не дуже багато. Якщо ціна знижується до Р2, то товар стає доступнішим, кількість проданого товару збільшується до рівня Q2, якщо ціна нижча - Р1, величина попиту зростає до значення Q3.
6. Чинники, що визначають попит. Зміна у попиті та зміна у величині попиту. Графіки.
При побудові кривої попиту П1 на рис. 4.2 ми виходили з того, що ціна товару є найважливішим чинником, що визначає його кількість. Однак відомо, що існують й інші чинники, які можуть вплинути і дійсно впливають на покупки. Отже, при побудові кривої П1 ми вважали, що "інші умови рівні", тобто інші визначники, які впливають на величину попиту, незмінні. Коли ці визначники дійсно міняються, то крива попиту переміщається вправо або вліво від. Тому вказані визначники називають чинниками зміни попиту.
До найважливіших визначників, що впливають на ринковий попит, належать: смаки, або переваги, споживачів; число споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на споріднені товари й очікування споживачів щодо майбутніх цін і доходів.
Якщо один або кілька визначників змінюються, змінюються дані шкали попиту, а отже, і положення кривої попиту на рис. 4.2. Така зміна даних шкали попиту, або — графічно — зміщення положення кривої попиту, називається зміною попиту.
Смаки споживачів можуть змінюватись під впливом реклами або зміни у моді чи внаслідок появи нових продуктів. Сприятливі зміни в уподобаннях споживачів спричиняють зростання попиту, переміщуючи криву попиту праворуч від П1 до П2, що відображено на рис. 4.2. Навпаки, несприятливі зміни в уподобаннях споживачів змістять криву попиту ліворуч від П1 до П3.
Збільшення числа споживачів на ринку збільшує попит (зсув кривої попиту праворуч), і навпаки. Коли зростають грошові доходи споживачів і їхня купівельна спроможність, це здебільшого викликає зміщення кривої вгору праворуч. Однак на деякі товари, які можна замінити дорожчими та якіснішими, попит зі зростанням доходу може зменшитись і крива попиту при цьому зсунеться ліворуч.
Зміна цін на споріднені товари також впливає на попит в обох напрямках. Це залежить від того, чи споріднений товар замінює наш продукт чи доповнює його. Наприклад, чай і кава є товарами-замінниками, оскільки один із них може замінити другий у споживанні, тобто попит на чай зросте, якщо збільшиться ціна на каву. З другого боку, бензин є доповнюваним товаром відносно автомобіля, тобто вони використовуються разом. Якщо знизяться ціни на бензин, то зросте попит на автомобілі. Тому зсув кривої попиту вправо на рис. 4.2 може відбутися внаслідок збільшення ціни товару-замінника або зниження ціни доповнюваного товару.
Сподівання споживачів щодо можливості підвищення цін в майбутньому, або ж щодо збільшення доходів спонукатимуть збільшення поточного попиту на товари. Навпаки, сподівання падіння цін і зниження доходів зменшить поточний попит на товари.
Надзвичайно важливо зрозуміти різницю між попитом і величиною попиту. Зміна попиту виражається у зміщенні кривої попиту або вправо (збільшення попиту), або вліво (скорочення попиту). Іншими словами, зміна попиту означає, що вся шкала змінилася і що крива змінила своє положення. Зміна ж величини попиту означає переміщення з однієї точки на іншу точку на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації "ціна — кількість продукту" до іншої. Причиною зміни величини попиту є зміна ціни конкретного продукту. Рис. 4.2 допомагає зрозуміти різницю між зміною попиту і зміною величини попиту. Зміщення кривої попиту П1 до положення П2 або положення П3 викликає і зміну попиту, тоді як пересування з точки а на точку б на кривій П1 означає зміну величини попиту.