60. Бюджетний устрій України.

Бюджетний устрій України — визначена правовими нормами система бюджетів України, розмежування доходів і видатків між ними, повноваження органів законодавчої та виконавчої влади у сфері бюджету. Оскільки Україна є унітарною державою, то її бюджетна система дворівнева і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Устрій є організацією та принципами побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язком між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетна система України — урегульована нормами права сукупність Державного бюджету України та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устрою (обидва визначення – за підручником Фінансове право. Мацелик М.О.).

Далі – за підручником за ред. Кучерявенко М.П.

Фактично склад бюджетної системи України побудовано у відповідності до ст. 133 Конституції України. Вона включає:

1. Державний бюджет України;

2. місцеві бюджети;

а) бюджет Автономної Республіки Крим;

б) обласні бюджети;

в) районні бюджети;

г) бюджети місцевого самоврядування:

- бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань;

- бюджети територіальних громад селищ;

- бюджети територіальних громад міст (районів у містах).

Підставами розмежування бюджетів на місцеві і місцевого самоврядування є повноваження певних органів влади щодо їх прийняття та виконання і особливості формування дохідної частини (ст. 66 Бюджетного кодексу), тобто ті, що надходять за рахунок розподілу загальнодержавних податків і зборів. Бюджети місцевого самоврядування містять як подібні доходи (ст. 64 Бюджетного кодексу), так і значне коло надходжень власного характеру, доходів, що формуються за рахунок власних джерел відповідних територіальних громад: місцевих податків та зборів; плати за землю; коштів від відчуження майна; плати за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності та ін. (ст. 69 Бюджетного кодексу). Бюджети місцевого самоврядування – є базовими бюджетами.

У ст. 13 Бюджетного кодексу України закладено загальні підстави структури бюджету (незалежно від його рівня), його вертикальний та горизонтальний розподіл. Так, вертикальний розподіл бюджету дозволяє вирізнити в його складі загальний та спеціальний фонди, тоді як горизонтальний розподіл визначає склад доходів (ст. 29 – за Державним бюджетом, статті 64-69 – за місцевими) та видатків (статті 30, 31 – за Державним бюджетом та ст. 70 – за місцевими).

Загальний фонд включає фінансування видатків бюджету а рахунок усіх дохідних надходжень, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду. Загальний фонд бюджету забезпечує фінансування основних функцій та завдань держави, територіальних громад, які деяким чином узагальнені.

Спеціальний фонд бюджету передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням (ст. 2 Кодексу), яке виступає як повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дає змогу надавати бюджетні асигнування. Останні ще більше конкретизують мету використання коштів, оскільки означають повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів, відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. ЖЛ складу спеціального фонду входять бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, джерела формування спеціального фонду, рішення про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету, передавання коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету здійснюються виключно законами.