6. Методичні рекомендації щодо розкриття питань плану семінарського заняття

Розкриваючи питання №1 необхідно охарактеризувати колоїдні системи, сказати про їх класифікацію, яка базується на розмірах частинок, добування: дисперсним методом, конденсаційним та іншими, стійкість: агрегативну та седиментаційну. Наголосити, що колоїдні системи можна добути і реакціями обміну та навести відповідні приклади. Сказати в цілому про значення колоїдних систем та їх використання в інших галузях.

Розкриваючи питання №2 потрібно дати характеристику пінам, методи одержання пін та їх практичне значення. Основні методи одержання - це пропускання бульбашок відповідного газу через розчин піноутворювача або інтенсивне перемішування розчину піноутворювача з газом.

У деяких випадках необхідно позбутися піни. Для цього використовують спеціальні проти пінні або речовини-піногасильники. спирти, складні ефіри та інші подібні їм речовини.

Другим способом гасіння піни є вплив високих температур - так зване перепалювання піни.

Піни відіграють важливу роль у флотаційних процесах, при пранні, очищенні рідин від ПАР, а також процесах пожежогасіння. Суть методу - запобігання доступу кисню до джерела горіння Для гасіння пожеж використовують хімічну або повітряно-хімічну піну.

Піна використовується для гасіння у першу чергу легкозаймистих і горючих речовин, що не вступають у взаємодію з водою.

Хімічна піна утворюється при взаємодії лужного й кислотного розчинів у присутності піноутворювача, при цьому утворюється газ — двооксид вуглецю, — виникає стійка піна, що тривалий час залишається на поверхні горючої речовини.

Вогнегасна властивість піни обумовлена насамперед її ізоляційною дією, а відтак здатністю перешкоджати надходженню в зону полум'я горючих парів і кисню, що підтримує процес горіння.

Ізолююча дія піни пов'язана з її фізико-хімічними властивостями й структурою, а ефект дії залежить від товщини шару піни, а також від природи горючої речовини.

При гасінні пінами твердих горючих матеріалів певне значення має охолоджуюча дія піни.

Вогнегасні властивості піни визначаються ще такими її характеристиками як:

кратність — відношенням об'єму піни до об'єму рідкої фази, з якої вона утворилася;

стійкість — опір процесу руйнування, що оцінюється часом виділення з піни 50% рідкого компонента;

в’язкість — здатність утримуватися на вертикальних і похилих поверхнях.

З підвищенням в'язкості стійкість піни зростає, але погіршується її розтікання на поверхні, що горить.

Чим вища кратність піни, тим менша витрата води, але при цьому погіршуються вогнегасні властивості за рахунок зменшення стійкості піни та її ізолюючої здатності.

При характеристиці порошкових засобів пожежогасіння сказати про те,що ефект вогнегасної дії порошків полягає у:

• розбавленні горючого середовища продуктами розкладу порошку чи безпосередньо порошковою хмарою;

• охолодженні зони горіння за рахунок втрати теплоти на нагрівання порошку;

• інгібуванні хімічної реакції, що обумовлює розвиток процесу горіння.

У вигляді доповіді сказати про пожежну небезпеку аерозолів та пилу.

У питанні №3 необхідно розкрити суть окислювально-відновних процесів, їх класифікацію. Наголосити про ступінь окиснення, який є основою методу електронного балансу. Навести правила визначення ступеня окиснення у сполуках, та в простих речовинах. Не забудьте охарактеризувати реакцію горіння, яка завжди відбувається зі зміною ступеня окиснення так як при горінні в реакцію вступає атомарний кисень зі ступенем окиснення нуль, і утворює сполуки оксиди, ле його ступінь окиснення рівний -2.

І, нарешті, при розкритті питання №4 дати чітке визначення окисникам та відновникам, процесам окиснення та відновлення. Дати характеристику хто є окисником, а хто є відновником під час процесу горіння. Зробити узагальнюючий висновок, про пожежну небезпеку окисників та відновників.