Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів

Теоретична частина:

1. Основний метод ґрунтової географії :

а) діалектичний;

б) ґрунтово-географічний;

в)стаціонарний;

г)еколого-генетичний.

2. Результатом ґрунтово-картографічних робіт є :

а)ґрунтові карти;

б)топографічні карти;

в)карти розповсюдження материнських порід;

г)геоботанічні карти.

3. Всі роботи на польовому обстеженню і картуванню ґрунтів поділяються на такі періоди :

а)підготовчий, польовий, камеральний;

б)підготовчий, перехідний, польовий, камеральний;

в)підготовчий, перехідний, заключний;

г)перехідний, польовий, заключний.

4. Організація ґрунтової партії або експедиції є однією із задач :

а)камерального періоду;

б)польового періоду;

в)підготовчого періоду;

г)перехідного періоду.

5. Для розкопки ґрунтових розрізів використовують :

а)лопати, ґрунтові бури, ножі і стамески;

б)лопати, ломи і кирки;

в)ломи, кирки і ґрунтові бури;

г)екскаватори і бульдозери.

6. Найбільш бажаними при ґрунтовій зйомці є топографічні карти з горизонталями в масштабі :

а)1:100, 1:1000, 1:10000;

б)1:10000, 1:25000, 1:50000;

в)1:50000, 1:75000, 1:100000;

г)1:50, 1:100, 1:1000.

7. Для проведення ґрунтової зйомки рекомендується мати :

а)два екземпляри топооснови;

б)три екземпляри топооснови;

в)п’ять екземплярів топооснови на кожного ґрунтознавця;

г)один екземпляр топооснови.

8. Для визначення крутизни схилів при картографуванні ґрунтів використовують :

а)гірський компас;

б)курвіметр;

в)екліметр;

г)теодоліт.

9. При польовому обстеженні і картуванні ґрунтів використовують наступні види транспорту :

а)гужовий, автомобільний, повітряний і водний;

б)гужовий, велосипедний, автомобільний і водний;

в)гужовий, автомобільний, космічний і водний;

г)автомобільний, мотоциклічний і велосипедний.

10. Ступінь зменшення лінії на карті відносно горизонтальних прокладань відповідних їм ліній на місцевості називають :

а)величиною масштабу.

б)масштабом карти.

в)натуральним масштабом.

г)масштабом закладень.

11. Карта масштабом 1:25000 відноситься до :

а)крупомасштабні;

б)середньомасштабні;

в)дрібномасштабні;

г)детальної.

12. 1 см на карті масштабом 1:10000 відповідає :

а)10 метрів;

б)100 метрів;

в)1000 метрів;

г)10 кілометрів.

13. Найпростішими способами визначення віддалей в полі є :

а)окомірний і кроками;

б)лазерний і біноклем;

в)мірною стрічкою і теодолітом;

г)курвиметром і біноклем.

14. При спостереженні знизу вверх предмети здаються :

а)дальшими;

б)однаковими;

в)ближчими;

г)невизначеними.

15. Складки місцевості (яри, балки, лощини), що перетинають вимірювальну лінію ніби :

а)зменшують віддаль;

б)не впливають;

в)збільшують віддаль;

г)підвищують місцевість.

16. При визначенні віддалей «на око» в процесі ґрунтової зйомки стовпи лінії зв’язку стають видимими на віддалі :

а)0,5 км;

б)1 км;

в)2 км;

г)3 км.

17. При вимірюванні віддалей в полі кроками похибка не перевищує :

а)10%;

б)15%;

в)20%;

г)5%.

18. Креслення, що зображає вертикальний розріз місцевості називають :

а)профільною лінією;

б)розрізом місцевості;

в)топографічним профілем;

г)експозицією.

19. Складання попередньої ґрунтової карти і відбір зразків ґрунту є однією із задач :

а)підготовчого періоду;

б)польового періоду;

в)камерального періоду;

г)перехідного періоду.

20.Грунтові розрізи для вивчення і визначення ґрунтів в природі бувають таких типів :

а)повні, напів’ями і прикопки;

б)основні, напів’ями і свердловини;

в)основні, ями і поверхневі;

г)свердловини і шурфи.

21. Ґрунтовий розріз, який розкопують, щоб було видно всі ґрунтові горизонти і частково материнську породу називають :

а)прикопкою;

б)напів’ямою;

в)основним;

г)головним.

22. Всі ґрунтові розрізи (повні, напів’ями, прикопки), закладені на обстежуваній території і описані в ґрунтовому щоденнику повинні мати:

а)кожен свою нумерацію;

б)єдину нумерацію;

в)нумерацію на кожен день польових обстежень;

г)без нумерації.

23. Кожен новий елемент рельєфу повинен бути охаракте-ризований:

а)основним розрізом;

б)напів’ямою;

в)своєю особистою прикопкою;

г)своїми умовними знаками.

24. Вирізана в непорушеному стані призма ґрунту і упакована в ящик називається :

а)ґрунтовим зразком;

б)ґрунтовим монолітом;

в)ґрунтовою колоною;

г)призмою.

25. Польові роботи по складанню ґрунтових карт складаються з:

а)визначення ґрунту, встановлення в натурі меж між різними ґрунтами і нанесення їх на топооснову;

б)обробка літературних джерел, рекогносцирування на місцевості і визначення ґрунту;

в)розкопка шурфів, визначення ґрунту відбір ґрунтових зразків для аналізу;

г)виконання аналізів відібраних ґрунтових зразків.

26. Ґрунтова карта масштабу 1:2000 відноситься до :

а)крупно масштабних;

б)середньомасштабних;

в)детальних;

г)дрібномасштабних.

27. Крупно масштабні ґрунтові карти складаються в масштабі:

а)від 1:2000 до1:5000;

б)від 1:10000 до 1:50000;

в)від 1:100000 до 1:300000;

г)від 100 до 1:1000.

28. Степові райони з рівнинними і розчленованим рельєфом, але з однорідним ґрунтовим покривом, коли ґрунтові комплекси займають не більше 15% обстежуваної території відносять до :

а)першої категорії складності;

б)другої категорії складності;

в)третьої категорії складності;

г)четвертої категорії складності.

29. При картографуванні ґрунтів для природних умов України виділяють :

а)сім категорій складності ґрунтового покриву;

б)п’ять категорій складності ґрунтового покриву;

в)три категорії складності ґрунтового покриву;

г)чотири категорії складності ґрунтового покриву.

30. Приблизне відношення кількості закладання на обстежуваній території повних розрізів, напів’ям і прикопок повинно бути таким:

а)10:40:50;

б)20:40:40;

в)30:40:30;

г)10:20:30.

31. Для визначення відсотка солонців в ґрунтовому комплексі рекомендується використовувати:

а)буровий або шурфовий метод;

б)крокомірний або метод вибіркових площадок;

в)метод вибіркових площадок або буровий;

г)метод лазерної діагностики.

32. Якщо на ділянках із складним комплексом ґрунтового покриву вибирають в найбільш типових місцях дві площадки 0,5 – 1 га на яких закладають серію ґрунтових розрізів, за допомогою яких визначають ґрунти, що входять в комплекс -- це значить, що користуються методом:

а)крокомірним;

б)детальним;

в)«ключів»;

г)суцільної групової зйомки.

33. Заголовок ґрунтової карти називають:

а)картушею;

б)надписом;

в)підписом;

г)заголовком;

34. Таблиця, в якій розміщуються графи і колонки для умовних зисків, найменувань ґрунтів, материнських порід, умов залягання по елементах рельєфу, площі в гектарах і відсотках, котра розміщується на ґрунтовій карті називається:

а)раціональною;

б)номенклатурною;

в)експлікацією;

г)детальною;

35. В залежності від мети обстежень і масштабу ґрунтової зйомки розрізняють такі її види:

а)ґрунтова зйомка дрібного, середнього, крупного масштабу та детальна ґрунтова зйомка великої родючості;

б)аерофотокосмічна та сільськогосподарська ґрунтова зйомка;

в)ґрунтова зйомка дрібного, середнього, крупного масштабу та з метою проведення меліоративних робіт;

г)сільськогосподарська, лісова і агроекологічна ґрунтова зйомка;

36. Ґрунтову зйомку крупного масштабу краще проводити методом:

а)аерофотозйомка;

б)двохфазнох зйомки;

в)вибіркових ділянок;

г)суцільної зйомки;

37. Розробка остаточної класифікації ґрунтів і умовних знаків, складання остаточної ґрунтової карти і очерка до неї є однією із задач :

а)підготовчого періоду;

б)польового періоду;

в)камерального періоду;

г)перехідного періоду;

38. При складанні плану аналітичних робіт під час камерального періоду вибірково, в залежності від типу ґрунту, визначається гідролітична кислотність для ґрунтів з рНkcl :

а) ≤ 5;

б) < 7;

в) > 7;

г) > 10;

39. Наочне зображення географічного розміщення окремих типів ґрунтів на обстежуваній території являє собою:

а)географічну карту;

б)топографічну карту;

в)геоморфологічну карту;

г)ґрунтову карту.

40. Курс ” Картографування ґрунтів” являє собою :

а)навчальну дисципліну, яку вивчають студенти за напрямом підготовки ”Агрономія”;

б)прикладну дисципліну, як додаток до ”Ґрунтознавства”;

в)спеціальну дисципліну, яка охоплює важливий розділ ґрунтознавства, що вивчає методи польового дослідження ґрунтів і способи складання ґрунтових карт;

г)практичну дисципліну, що вивчає методи рекогносцировки на місцевості, види ґрунтових розрізів та правила їх розміщення на обстежуваній території.

41. Комплексне вивчення ґрунтового покриву окремих ділянок земної кори, встановлення зв’язку між ґрунтами і умовами ґрунтоутворення, виявлення закономірностей просторового розповсюдження ґрунтів і складання на цій основі ґрунтових карт є

а)навчальними принципами ґрунтового картографування;

б)найголовнішими задачами ґрунтового картографування;

в)прикладними розділами ґрунтового картографування;

г)теоретичною основою ґрунтового картографування.

42. Однією з найважливіших задач ґрунтознавців на сучасному етапі розвитку картографування ґрунтів є:

а)бонітування ґрунтів та якісно-кількісний облік земельних ресурсів держави;

б)відбір зразків та монолітів ґрунту по основних їх типах;

в)складання ґрунтових карт районів та областей;

г)розробка нових методів та технологій розкопки ґрунтових зразків.

43. Перший опис землеволодінь в Російській імперії було розроблено :

а)при Петрі І;

б)при Катерині ІІ;

в)при Івані IV;

г)за часів Радянської Влади.

44. Головні типи ґрунтів розподіляються на земній поверхні у вигляді певних зон, витягнутих більш-менш паралельно до широт згідно із законом :

а)вертикальних ґрунтових зон;

б)горизонтальних ґрунтових зон;

в)аналогічних топографічних рядів ґрунтів;

г)ґрунтових мікрозон.

45. По невеликих пониженнях рельєфу ґрунти розташовуються у вигляді мініатюрних вертикальних смуг або зон, гласить:

а)закон ґрунтових мікрозон;

б)закон вертикальних ґрунтових зон;

в)закон аналогічних топографічних рядів ґрунтів;

г)закон ґрунтових провінцій.

46. При проведенні робіт по картографуванню ґрунтів в польових умовах ґрунтознавець обов’язково повинен знати:

а)правила користування компасом;

б)основні етапи проведення картографічних робіт;

в)основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні;

г)основні методики виконання аналізів ґрунтів.

47. Закон вертикальних ґрунтових зон стверджує, що:

а)по мірі підняття від рівня моря до вершин високих гір спостерігається ряд вертикальних ґрунтових зон, що послідовно змінюють одна одну, як при русі від екватора до полюса;

б)по невеликих пониженнях рельєфу ґрунти розміщуються у вигляді мініатюрних вертикальних смуг або зон;

в) ґрунтові зони, залежно від місцевих умов, поділяються на ґрунтові вертикальні провінції;

г) ґрунти утворюють аналогічні топографічні і географічні вертикальні ряди.

48. При проведенні підготовчих робіт до ґрунтових досліджень першочерговою задачею є:

а)підбір штату ґрунтової партії;

б)складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень і створення ґрунтової карти;

в)вибір місць для розкопки ґрунтових розрізів;

г)встановити об’єкт, що підлягає дослідженням, його географічне положення, площу і мету обстежень.

49. Складання карти-схеми ступеня вивченості території, що підлягає ґрунтових дослідженням є задачею:

а)підготовчого періоду;

б)перехідного періоду;

в)польового періоду;

г)камерального періоду.

50. Для проведення ґрунтових досліджень та складання ґрунтових карт створюються :

а)ґрунтові інститути або університети;

б)ґрунтові факультети або групи;

в)ґрунтові партії або загони;

г)окремі ґрунтознавці та їх однодумці.

51. Структура і штат ґрунтової партії визначається залежно від:

а)суми виділених коштів;

б)завдань досліджень, об’єму, термінів виконання робіт і ґрунтової зони;

в)ґрунтової зони, в якій проводитимуться дослідження;

г)завдань досліджень та наявності засобів для пересування членів ґрунтової партії.

52. При проведенні картографічних робіт на одного ґрунтознавця ґрунтової партії в її штаті повинно бути передбачено:

а)один робочий;

б)два робочих;

в)три робочих;

г)чотири робочих.

53. Столи, стільці, креслярські дошки, готувальні , лінійки, міліметровий та писальний папір, ящики для зразків та монолітів в ґрунтовій партії відносяться до :

а)спорядження особистого користування;

б)спеціального спорядження;

в)спорядження загального користування;

г)спорядження і обладнання для відбору ґрунтових зразків.

54. У проектному завданні на виконання робіт по картографуванню ґрунтів повинно бути вказано:

а)завдання і характер робіт, площа і масштаб ґрунтової зйомки, межі району робіт;

б)термін виконання робіт і заробітна плата;

в)кошторис на виконання робіт і площу обстеження;

г)площа і масштаб ґрунтової зйомки та відомості про наявність транспортних засобів.

55.Після складання проектного завдання, загального плану робіт, визначення масштабу зйомки, об’ємів і термінів, підбору штату і потрібного спорядження, устаткування і транспорту складають :

а)план подальших робіт;

б)план польових робіт;

в)кошторис витрат на проведення ґрунтових досліджень;

г)план аналітичних робіт.

56. Масштаб, який виражений відношенням чисел називають:

а)дробовим;

б)чисельним;

в)лінійним;

г)топографічним.

57. Відстань на місцевості, яка відповідає 1 см на карті називається:

а)точністю карти;

б)січенням карти;

в)величиною масштабу;

г)точністю масштабу.

58. При визначенні відстаней на карті по звивистих лініях (наприклад дорогах) рекомендується користуватись:

а) компасом;

б)теодолітом;

в)курвиметром;

г)екліметром.

59. На топографічних картах форми рельєфу місцевості зоображаються:

а)умовними знаками;

б)масштабними умовними знаками;

в)позамасштабними умовними знаками;

г)горизонталями.

60. З метою загального ознайомлення з умовами ґрунтоутворення, найголовнішими ґрунтами району досліджень, їх генетичними особливостями і деякими агровиробничими властивостями, географією і прийомами освоєння місцевих ґрунтів проводяться:

а) ґрунтово-географічні роботи;

б)розкопка розрізів;

в)рекогносцирувальні роботи;

г)ознайомчі роботи.

61. При проведенні ґрунтово-картографічних робіт опис ґрунтових розрізів проводиться в:

а)блокноті ґрунтознавця;

б)польовому ґрунтовому щоденнику;

в)на спеціальному промасленому папері;

г)окремому загальному зошиті начальника ґрунтової партії.

62. Польові роботи по складанню ґрунтових карт складається з:

а)вивчення ґрунтів, встановлення меж між ґрунтами та нанесення їх на топооснову;

б)розкопки розрізів та їх опису в ґрунтовому щоденнику;

в)встановлення меж між ґрунтами та ареалів їх розповсюдження;

г)проведення рекогносцирувальних робіт і визначення місць для розкопки ґрунтових розрізів.

63. При уточненні ґрунтових меж в результаті проведення крупно масштабної ґрунтової зйомки користуються:

а)поверхневими зразками;

б)ґрунтовими бурами – щупами;

в)лопатами;

г)бурильними установками.

64. Вибіркова інструментальна топографічна зйомка при картуванні ґрунтів проводиться:

а)на заболочених важкодоступних ґрунтах;

б)на територіях, де розташовано багато населених пунктів;

в)в південних районах на засолених ґрунтах, що використовуються в зрошуваному землеробстві;

г)на ділянках, де до початку ґрунтових робіт не було вертикальної зйомки.

65. Метод вибіркових майданчиків – “ключів” при картографуванні ґрунтів використовують:

а)на заболочених ділянках місцевості;

б)на ділянках із складним комплексом ґрунтового покриву;

в)на мало вивчених ділянках місцевості;

г)на засолених і сильно засолених ґрунтах.

66. Гранична точність масштабу карт вважається відстань на місцевості, яка відповідає:

а)0,1 мм на карті;

б)0,2 мм на карті;

в)0,5 мм на карті;

г)1 мм на карті.

67. Ґрунтова зйомка дрібного масштабу проводиться, як правило, методом:

а)маршрутної ґрунтової зйомки;

б)маршрутно-площинної ґрунтової зйомки;

в)суцільної ґрунтової зйомки;

г)площинної ґрунтової зйомки.

68. Суцільна дрібномасштабна ґрунтова зйомка має на меті складання ґрунтової карти в масштабі:

а)дрібніше 1 : 50000;

б)дрібніше 1 : 100000;

в)дрібніше 1 : 200000;

г)дрібніше 1 : 300000.

69. Найбільш прийнятим методом польового ґрунтового дослідження при складанні ґрунтової карти середнього масштабу є метод:

а)”однофазної” ґрунтової зйомки;

б)”двохфазної” ґрунтової зйомки;

в)”трьохфазної” ґрунтової зйомки;

г)”багатофазної” ґрунтової зйомки.

70. При крупно масштабній ґрунтовій зйомці в масштабі 1 : 10000 повинен визначити ґрунтові межі в полі з точністю до:

а)від 10 до 20 м;

б)від 20 до 100 м;

в)від 100 до 200 м;

г)від 200 до 300 м.

71. Таблиця в нижній частині ґрунтової карти в якій вказуються умовні знаки, найменування ґрунтів та їх механічний склад, материнські породи, умови залягання на елементах рельєфу та площі гектарах і відсотках називається:

а)ротаційною;

б)пояснюючою;

в)експлікацією;

г)допоміжною.

72. Заголовок ґрунтової карти називають:

а)заголовком;

б)підписом;

в)надписом;

г)картушею.

73. Ілюміновка це:

а)розфарбування ґрунтових карт;

б)підсвічування ґрунтових карт;

в)штриховка ґрунтових карт;

г)відбілювання ґрунтових карт.

74. Для позначення ґрунтів на ґрунтових картах використовують:

а)цифрові позначки;

б)буквенно-цифрові індекси;

в)буквенні індекси;

г)різну штриховку.

75. Різну штриховку на ґрунтових картах використовують для позначення :

а)типів ґрунтів;

б)підтипів ґрунтів;

в)видів ґрунтів;

г)механічного складу ґрунтів.

Практична частина:

1. Розрахуйте, скільки днів знадобиться ґрунтознавцю, щоб провести ґрунтову зйомку в масштабі 1:25000 на ділянці другої категорії складності площею 10 тис. га?

а) 50 днів;

б) 20 днів;

в) 40 днів;

г) 70 днів.

2. Розрахуйте натуральний масштаб ґрунтової карти, яка складена в масштабі 1:10000:

а)50 м ;

б) 100 м;

в) 150 м;

г) 200 м.

3. Розрахуйте натуральний масштаб ґрунтової карти, яка складена в масштабі 1:5000:

а)50 м ;

б) 100 м;

в) 150 м;

г) 200 м.

4. Розрахуйте натуральний масштаб ґрунтової карти, яка складена в масштабі 1:25000:

а)100 м ;

б) 150 м;

в) 200 м;

г) 250 м.

5. Розрахуйте віддаль від шурфа до стовпа лінії електропередач висотою 4 м, якщо на лінійці він закриває 5мм:

а)200 м ;

б) 300 м;

в) 400 м;

г) 500 м.

6. На якій віддалі при визначенні віддалей «на око» можна побачити стовп лінії зв’язку при проведенні польових робіт по картографуванню ґрунтів?

а) 0,5 км ;

б) 1 км;

в) 1,5 км;

г) 2,0 км.

7. Розрахуйте крутизну схилу, якщо його висота при вимірюванні її кутиком в польових умовах становить 3см, а закладання схилу – 9 см:

а) 10⁰;

б) 20⁰;

в) 30⁰;

г) 40⁰.

8. В скільки разів висота схилу менша його закладення, якщо крутизна схилу становить 3⁰:

а) 5 разів;

б) 10 разів;

в) 15 разів;

г) 20 разів.

9. Розрахуйте ціну кроку ґрунтознавця, якщо при вимірюванні віддалі 450 м в одному напрямку він нарахував 890 кроків, а в зворотному – 910 кроків:

а) 0,5 м;

б) 0,55 м;

в) 0,6 м;

г) 0,65 м.

10. Розрахуйте віддаль від шурфа при його прив’язці до бетонного стовпа ЛЕП із застосуванням кроком ірного методу при ціні кроку 0,6 м і кількості нарахованих кроків 120:

а) 64 м;

б) 72 м;

в) 86 м;

г) 92 м.

11. При розкопці шурфа в поле зору ґрунтознавця потрапив на обрії окремо стоячий будинок. На якій віддалі знаходиться шурф від цього будинку.

а) 3 км;

б) 4 км;

в) 5 км;

г) 6 км.

12. Розрахуйте віддаль від шурфа при його прив’язці до стовпа лінії електропередач, який знаходиться на другому березі річки, якщо відомо, що висота стовпа 6 м, а на лінійці він закриває 6мм:

а) 200 м;

б) 300 м;

в) 400 м;

г) 500 м.

13. Розрахуйте віддаль між двома ґрунтовими розрізами на карті М 1:50000, якщо дійсна віддаль на місцевості між ними становить 750 м:

а) 1,5 см;

б) 2,0 см;

в) 2,5 см;

г) 3,0 см.

14. Розрахуйте віддаль між розрізами по звивистій дорозі на карті масштабу 1:25000, якщо стрілка на шкалі циферблату курвіметру показала в кінцевій точці вимірювання 65 см:

а) 10,2 км;

б) 12 км;

в) 16,25 км;

г) 21,75 км.

15. Відстань, виміряна по ґрунтовій карті М 1:10000 між межами двох типів ґрунтів становить 4,5 см. Розрахуйте дійсну віддаль між ґрунтовими відмінами:

а) 250 м;

б) 350 м;

в) 450 м;

г) 550 м.

16. При прив’язці ґрунтового розрізу до бетонного стовпа лінії електропередач виміряна віддаль становить 350 м. Скільки сантиметрів від стовпа до розрізу необхідно відложити по карті, якщо ґрунтова зйомка проводилась в М 1:1000?

а) 1,5 см;

б) 3,0 см;

в) 3,5 см;

г) 4,0 см.

17. Який шлях необхідно подолати ґрунтознавцю від штаб-квартири ґрунтової партії і назад, якщо йому необхідно описати Ґрунтовий, що знаходиться на віддалі 4,5 см карти масштабу 1:5000?

а) 450 м;

б) 500 м;

в) 550 м;

г) 1050 м.

18. Визначіть крутизну схилу між двома горизонталями відстань між якими становить 19 м при масштабі карти 1:2000 і січенні рельєфу 1 м:

а) 1⁰;

б) 2⁰;

в) 3⁰;

г) 4⁰.

19. Розрахуйте віддаль між горизонталями на карті масштабу М 1:10000 з січенням рельєфу 1 м якщо крутизна схилу між ними становить 3⁰:

а) 16 м;

б) 19 м;

в) 21 м;

г) 23 м.

20. Розрахуйте кількість необхідних розрізів при ґрунтовому обстеженні ділянки ІІ категорії складності рельєфу в масштабі 1:10000 та її площі 400 га:

а) 20;

б) 35;

в) 50;

г) 70.

21. Розрахуйте, скільки гектарів обстежуваної площі І категорії складності рельєфу припадає на 1 Ґрунтовий розріз при картографуванні 2000 га в масштабі 1:10000:

а) 10 га;

б) 20 га;

в) 30 га;

г) 40 га.

22. Розрахуйте кількісне співвідношення між основними розрізами, напів’ямами та прикопками, якщо загальна кількість розрізів на обстежуваній території 30:

а) 2:15:13;

б) 3:12:15;

в) 2:10:18;

г) 3:15:12.