
- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
Автоматизована картографічна система АКС (computer aided mapping) -- виробничий та науково-дослідний комплекс автоматичних картографічних пристроїв і приладів, комп'ютерів, який ґрунтується на спеціалізованому програмному, апаратному й інформаційному забезпеченні та підтримує функції введення вихідних даних в ЕОМ, їх зберігання, обробку з метою виготовлення цифрових карт та їх графічного відображення у вигляді картографічних творів автоматизованої картографії.
Всі сучасні АКС включають в себе типові технологічні модулі, які створюються з використанням цифрових інтерактивних обчислювальних комплексів, функціональна адаптація яких забезпечується завдяки широко розвинутим засобам дисплейної та графічної периферії і спеціалізованому інформаційному та програмному забезпеченню.
Діючі АКС (та ті, які розробляються) різні за своєю структурою і можливостями, проте усі вони вирішують три головних завдання, які є послідовними етапами автоматизованого виготовлення оригіналів карт: 1) введення даних в ЕОМ, 2) логіко-математична обробка введеної інформації, 3) виведення цифрової інформації з ЕОМ у картографічному вигляді.
Сучасні автоматизовані картографічні системи забезпечують виконання таких основних функцій:
• переведення графічної інформації у цифровий вигляд (цифрування оригіналів і тиражних відбитків карт, аеро- і космознімків, мікрофіш і мікрофільмів карт тощо);
• формування банків даних (введення цифрових даних у пам'ять ЕОМ, обробка, редагування та контроль цифрових даних, їх зберігання й оновлення тощо);
• введення необхідних даних з банка даних в ЕОМ і подальша їх логіко-математична обробка у відповідності до поставлених завдань (скласти оригінал карти чи оновити зміст карти та ін.);
• формування та видача цифрових моделей карт, планів та інших графічних зображень;
• виготовлення (складання нових або оновлення існуючих) оригіналів карт, мікрофіш і мікрофільмів картографічних зображень;
• використання карт у наукових дослідженнях і в практичній діяльності та інші функції.
АКС постійно удосконалюється завдяки розробці нових автоматичних пристроїв і нових методів програмно-математичної обробки інформації, проте у відповідності до головних етапів автоматизованого виготовлення карт і функцій АКС у комплекс автоматизованої картографічної системи, як мінімум, повинні входити ЕОМ, цифруватель, дисплей, графобудувач.
Існуючі АКС за характером задач, для розв'язання яких вони призначені, умовно поділяються на системи: 1) з потужним апаратним комплексом обчислювальних, технічних і програмних засобів, які забезпечують розв'язання складних задач, пов'язаних з обробкою великого обсягу різноманітної інформації різної структури (карти, плани, аерознімки, космознімки, статистичні матеріали та ін.); 2) створені на базі персональних комп'ютерів; такі системи призначені для розв'язання задач, які не потребують обробки великої кількості інформації, тобто для складання карт відносно простого змісту.
Системи першого роду – це професійні АКС, які базуються на потужних робочих станціях, що дозволяє за їх допомогою одержувати картографічні твори, якість яких не поступається офсетному друку картографічних фабрик. Більшість з них призначені для автоматизованого створення певного виду карт (топографічних, тематичних, в тому числі карт ґрунтів, вузькоспеціалізованих, наприклад, аеронавігаційних), і тільки окремі з них, як правило, АКС національного рівня, мають багатоцільове призначення.
Системи, створені на базі персональних комп'ютерів, є, як правило, довідковими. Вони призначені для одержання, пошуку, зберігання та відображення довідкової інформації на певний регіон. В їх основу покладено векторну або растрову карти, інструментальні засоби для роботи з ними і базу даних, зміст якої залежить від тематичної спрямованості АКС. Ці АКС, маючи можливість редагування графічної інформації та введення нової інформації у банк даних, дозволяють за їх допомогою складати нові карти, а також виводити їх на плоттер.
Будь-яка АКС базується на методичному, лінгвістичному, математичному, програмному, технічному, інформаційному і організаційному забезпеченні.
Використання сучасних АКС значно розширює можливість автоматизованого картографування ґрунтів. Автоматизовані картографічні системи дають можливість різко підвищити якість створюваних карт ґрунтів при одночасному підвищенні оперативності картографування і зниженні його собівартості, розвивати нові напрямки у картографуванні ґрунтів.
Контрольні запитання
Шляхи автоматизації сучасних знімальних робіт.
Поняття про тахеометрію.
Характеристика тахеометрів.
Особливості електронних тахеометрів.
Склад головного меню приладів.
Робота із сучасними електронними тахеометрами.
Поняття про супутникову навігацію.
Історія розвитку супутникової навігації.
Супутникова система позиціонування (GPS).
Сегменти структурної схеми GPS.
Характеристика основного GPS-обладнання.
Точність позиціонування.
Високоточна геодезична прив’язка.
Використання GPS для картографування ґрунтів і ГІС.
Поняття про аерокосмічні знімання та їх класифікація.
Вимірювальні властивості аерофотознімків.
Основи теорії дешифрування аеро- та космічних знімків.
Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування.
Польовий період при дешифруванні.
Камеральна обробка отриманих матеріалів.
Поняття про комп’ютерні технології
Необхідні базові матеріали для забезпечення комп’ютерних технологій.
Причини, що обмежують впровадження комп’ютерних технологій.
Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів.
Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт.
Складові банку даних
Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів.