 
        
        - •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
Автоматизована картографічна система АКС (computer aided mapping) -- виробничий та науково-дослідний комплекс автоматичних картографічних пристроїв і приладів, комп'ютерів, який ґрунтується на спеціалізованому програмному, апаратному й інформаційному забезпеченні та підтримує функції введення вихідних даних в ЕОМ, їх зберігання, обробку з метою виготовлення цифрових карт та їх графічного відображення у вигляді картографічних творів автоматизованої картографії.
Всі сучасні АКС включають в себе типові технологічні модулі, які створюються з використанням цифрових інтерактивних обчислювальних комплексів, функціональна адаптація яких забезпечується завдяки широко розвинутим засобам дисплейної та графічної периферії і спеціалізованому інформаційному та програмному забезпеченню.
Діючі АКС (та ті, які розробляються) різні за своєю структурою і можливостями, проте усі вони вирішують три головних завдання, які є послідовними етапами автоматизованого виготовлення оригіналів карт: 1) введення даних в ЕОМ, 2) логіко-математична обробка введеної інформації, 3) виведення цифрової інформації з ЕОМ у картографічному вигляді.
Сучасні автоматизовані картографічні системи забезпечують виконання таких основних функцій:
• переведення графічної інформації у цифровий вигляд (цифрування оригіналів і тиражних відбитків карт, аеро- і космознімків, мікрофіш і мікрофільмів карт тощо);
• формування банків даних (введення цифрових даних у пам'ять ЕОМ, обробка, редагування та контроль цифрових даних, їх зберігання й оновлення тощо);
• введення необхідних даних з банка даних в ЕОМ і подальша їх логіко-математична обробка у відповідності до поставлених завдань (скласти оригінал карти чи оновити зміст карти та ін.);
• формування та видача цифрових моделей карт, планів та інших графічних зображень;
• виготовлення (складання нових або оновлення існуючих) оригіналів карт, мікрофіш і мікрофільмів картографічних зображень;
• використання карт у наукових дослідженнях і в практичній діяльності та інші функції.
АКС постійно удосконалюється завдяки розробці нових автоматичних пристроїв і нових методів програмно-математичної обробки інформації, проте у відповідності до головних етапів автоматизованого виготовлення карт і функцій АКС у комплекс автоматизованої картографічної системи, як мінімум, повинні входити ЕОМ, цифруватель, дисплей, графобудувач.
Існуючі АКС за характером задач, для розв'язання яких вони призначені, умовно поділяються на системи: 1) з потужним апаратним комплексом обчислювальних, технічних і програмних засобів, які забезпечують розв'язання складних задач, пов'язаних з обробкою великого обсягу різноманітної інформації різної структури (карти, плани, аерознімки, космознімки, статистичні матеріали та ін.); 2) створені на базі персональних комп'ютерів; такі системи призначені для розв'язання задач, які не потребують обробки великої кількості інформації, тобто для складання карт відносно простого змісту.
Системи першого роду – це професійні АКС, які базуються на потужних робочих станціях, що дозволяє за їх допомогою одержувати картографічні твори, якість яких не поступається офсетному друку картографічних фабрик. Більшість з них призначені для автоматизованого створення певного виду карт (топографічних, тематичних, в тому числі карт ґрунтів, вузькоспеціалізованих, наприклад, аеронавігаційних), і тільки окремі з них, як правило, АКС національного рівня, мають багатоцільове призначення.
Системи, створені на базі персональних комп'ютерів, є, як правило, довідковими. Вони призначені для одержання, пошуку, зберігання та відображення довідкової інформації на певний регіон. В їх основу покладено векторну або растрову карти, інструментальні засоби для роботи з ними і базу даних, зміст якої залежить від тематичної спрямованості АКС. Ці АКС, маючи можливість редагування графічної інформації та введення нової інформації у банк даних, дозволяють за їх допомогою складати нові карти, а також виводити їх на плоттер.
Будь-яка АКС базується на методичному, лінгвістичному, математичному, програмному, технічному, інформаційному і організаційному забезпеченні.
Використання сучасних АКС значно розширює можливість автоматизованого картографування ґрунтів. Автоматизовані картографічні системи дають можливість різко підвищити якість створюваних карт ґрунтів при одночасному підвищенні оперативності картографування і зниженні його собівартості, розвивати нові напрямки у картографуванні ґрунтів.
Контрольні запитання
- Шляхи автоматизації сучасних знімальних робіт. 
- Поняття про тахеометрію. 
- Характеристика тахеометрів. 
- Особливості електронних тахеометрів. 
- Склад головного меню приладів. 
- Робота із сучасними електронними тахеометрами. 
- Поняття про супутникову навігацію. 
- Історія розвитку супутникової навігації. 
- Супутникова система позиціонування (GPS). 
- Сегменти структурної схеми GPS. 
- Характеристика основного GPS-обладнання. 
- Точність позиціонування. 
- Високоточна геодезична прив’язка. 
- Використання GPS для картографування ґрунтів і ГІС. 
- Поняття про аерокосмічні знімання та їх класифікація. 
- Вимірювальні властивості аерофотознімків. 
- Основи теорії дешифрування аеро- та космічних знімків. 
- Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування. 
- Польовий період при дешифруванні. 
- Камеральна обробка отриманих матеріалів. 
- Поняття про комп’ютерні технології 
- Необхідні базові матеріали для забезпечення комп’ютерних технологій. 
- Причини, що обмежують впровадження комп’ютерних технологій. 
- Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів. 
- Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт. 
- Складові банку даних 
- Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів. 
