
- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
10.4.1 Базові матеріали
Важливою передумовою подальшого розвитку комп’ютерних технологій при картографуванні ґрунтів є перш за все достатня інформаційна забезпеченість необхідними базовими матеріалами:
1) топографічними картами, планами землеволодінь і землекористувань, матеріалами аерофотознімання, які є топографічною основою ґрунтових карт;
2) картами та планами ґрунтів України, адміністративних областей, районів, сільськогосподарських підприємств, дослідних станцій та ін;
3) державними статистичними даними про ґрунти, наприклад, відомостями, які включаються до земельно-кадастрових документів;
4) численними літературними джерелами (науковими монографіями, ґрунтовими нарисами, звітами тощо) з великим обсягом фактичного матеріалу про ґрунти і їх властивості та ін.
Великий обсяг інформації про ґрунти обумовлює створення якісних баз даних, які у свою чергу є однією з основних частин будь-якої автоматизованої системи картографування.
Використання комп'ютерних технологій при картографуванні ґрунтів вигідно ще і тому, що в базах даних можна зберігати (і відповідно використовувати) будь-яку інформацію про ґрунти (карти, аерофотознімки, статистичні матеріали, літературні джерела тощо).
Проте доцільність використання комп'ютерних технологій при картографуванні ґрунтів визначається не тільки їх оперативністю, об'єктивністю, якістю вихідних матеріалів, що в цілому підвищує точність та повноту наших знань про ґрунтовий покрив картографованої території. Помітну роль при цьому відіграє економічний ефект впровадження автоматизованих технологій картографування ґрунтів. Як показують науково-виробничі експерименти, при складанні ґрунтових карт з використанням автоматизованих систем на декілька порядків зменшуються витрати коштів порівняно із традиційною технологією картографування, підвищуються точність та об'єктивність картографування, у три-чотири рази скорочуються терміни складання карт.
Необхідно також вказати і на основні причини, які поки що обмежують впровадження комп'ютерних технологій у процеси картографування ґрунтів:
1) відсутність державної політики у галузі розвитку комп'ютерних технологій, що виявляється, по-перше, у відсутності відповідної нормативно-правової бази досліджень, по-друге, у відсутності державних стандартів на основні складові комп'ютерних технологій (наприклад, на формати передавання просторових даних), по-третє, у невиправданій вимозі секретності в першу чергу до картографічної основи крупних і середніх масштабів, а це призводить до того, що вартість самих засобів електронного захисту інформації більша за вартість реалізації самої автоматизованої системи;
2) низький рівень міжвідомчої взаємодії наукових досліджень і виробничої реалізації проектів автоматизованих систем картографування, що призводить до невиправданих витрат і до дублювання робіт;
3) традиційний тимчасовий "опір" консервативних сил (як у наукових закладах, так і у виробничих організаціях) новим, революційним технологіям і науковим уявленням, неусвідомленість можливостей комп'ютерних технологій;
4) повна відсутність або помітна обмеженість безпосереднього знайомства та можливостей вивчення світового досвіду автоматизованого картографування ґрунтів;
5) відсутність належного доступу до найбільш сучасних технічних пристроїв і програмних засобів, використовуваних в автоматизованих системах за кордоном;
6) відсутність в навчальних планах університетів та інститутів, які готують вчених-ґрунтознавців, спеціалізованих курсів з комп'ютерних технологій (наприклад, курсів з геоінформатики, автоматизованого картографування тощо) та спеціалізації з комп'ютерних технологій у ґрунтознавстві;
7) відсутність (або обмежена кількість) спеціалізованих науково-дослідних центрів комп'ютерних технологій, відповідних відділів у провідних науково-дослідних інститутах ґрунтознавства та ін.
Незважаючи на ці суб'єктивні та об'єктивні перешкоди, автоматизація складання різноманітних ґрунтових карт в останній час значно розширилася завдяки бурхливому розвитку комп'ютерних технологій та їх технічних і програмних засобів, відносній доступності (в економічному відношенні) автоматичних систем картографування, а також помітному розширенню наукових досліджень у галузі автоматизованого картографування ґрунтів, можливості пристосування існуючих спеціалізованих автоматизованих систем до вирішення конкретних завдань у галузі ґрунтознавства.