10.4.1 Базові матеріали

Важливою передумовою подальшого розвитку комп’ютерних технологій при картографуванні ґрунтів є перш за все достатня інформаційна забезпеченість необхідними базовими матеріалами:

1) топографічними картами, планами землеволодінь і землекористувань, матеріалами аерофотознімання, які є топографічною основою ґрунтових карт;

2) картами та планами ґрунтів України, адміністративних областей, районів, сільськогосподарських підприємств, дослідних станцій та ін;

3) державними статистичними даними про ґрунти, наприклад, відомостями, які включаються до земельно-кадастрових документів;

4) численними літературними джерелами (науковими монографіями, ґрунтовими нарисами, звітами тощо) з великим обсягом фактичного матеріалу про ґрунти і їх властивості та ін.

Великий обсяг інформації про ґрунти обумовлює створення якісних баз даних, які у свою чергу є однією з основних частин будь-якої автоматизованої системи картографування.

Використання комп'ютерних технологій при картографуванні ґрунтів вигідно ще і тому, що в базах даних можна зберігати (і відповідно використовувати) будь-яку інформацію про ґрунти (карти, аерофотознімки, статистичні матеріали, літературні джерела тощо).

Проте доцільність використання комп'ютерних технологій при картографуванні ґрунтів визначається не тільки їх оперативністю, об'єктивністю, якістю вихідних матеріалів, що в цілому підвищує точність та повноту наших знань про ґрунтовий покрив картографованої території. Помітну роль при цьому відіграє економічний ефект впровадження автоматизованих технологій картографування ґрунтів. Як показують науково-виробничі експерименти, при складанні ґрунтових карт з використанням автоматизованих систем на декілька порядків зменшуються витрати коштів порівняно із традиційною технологією картографування, підвищуються точність та об'єктивність картографування, у три-чотири рази скорочуються терміни складання карт.

Необхідно також вказати і на основні причини, які поки що обмежують впровадження комп'ютерних технологій у процеси картографування ґрунтів:

1) відсутність державної політики у галузі розвитку комп'ютерних технологій, що виявляється, по-перше, у відсутності відповідної нормативно-правової бази досліджень, по-друге, у відсутності державних стандартів на основні складові комп'ютерних технологій (наприклад, на формати передавання просторових даних), по-третє, у невиправданій вимозі секретності в першу чергу до картографічної основи крупних і середніх масштабів, а це призводить до того, що вартість самих засобів електронного захисту інформації більша за вартість реалізації самої автоматизованої системи;

2) низький рівень міжвідомчої взаємодії наукових досліджень і виробничої реалізації проектів автоматизованих систем картографування, що призводить до невиправданих витрат і до дублювання робіт;

3) традиційний тимчасовий "опір" консервативних сил (як у наукових закладах, так і у виробничих організаціях) новим, революційним технологіям і науковим уявленням, неусвідомленість можливостей комп'ютерних технологій;

4) повна відсутність або помітна обмеженість безпосереднього знайомства та можливостей вивчення світового досвіду автоматизованого картографування ґрунтів;

5) відсутність належного доступу до найбільш сучасних технічних пристроїв і програмних засобів, використовуваних в автоматизованих системах за кордоном;

6) відсутність в навчальних планах університетів та інститутів, які готують вчених-ґрунтознавців, спеціалізованих курсів з комп'ютерних технологій (наприклад, курсів з геоінформатики, автоматизованого картографування тощо) та спеціалізації з комп'ютерних технологій у ґрунтознавстві;

7) відсутність (або обмежена кількість) спеціалізованих науково-дослідних центрів комп'ютерних технологій, відповідних відділів у провідних науково-дослідних інститутах ґрунтознавства та ін.

Незважаючи на ці суб'єктивні та об'єктивні перешкоди, автоматизація складання різноманітних ґрунтових карт в останній час значно розширилася завдяки бурхливому розвитку комп'ютерних технологій та їх технічних і програмних засобів, відносній доступності (в економічному відношенні) автоматичних систем картографування, а також помітному розширенню наукових досліджень у галузі автоматизованого картографування ґрунтів, можливості пристосування існуючих спеціалізованих автоматизованих систем до вирішення конкретних завдань у галузі ґрунтознавства.