
- •С.І. Веремеєнко, в.М. Фурман картографія ґрунтів
- •Передмова
- •1. Вступ до «картогафії ґрунтів»
- •Методологічні підходи в картографуванні ґрунтів
- •1.1.1 Структурний підхід
- •1.1.2 Порівняльно-географічний підхід
- •1.1.3. Ґрунт як об'єкт досліджень
- •1.2 Предмет, метод і задачі курсу «Картографія ґрунтів»
- •1.3 Історія розвитку картографування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •2. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Контрольні запитання
- •3. Підготовчі роботи при картографуванні ґрунтів
- •3.1. Організація підготовчої роботи
- •3.2. Організація і штат ґрунтової партії
- •Приблизний склад ґрунтової партії:
- •3.3 Спорядження і обладнання
- •3. 4 Транспорт
- •3.5 Складання плану-проекту ґрунтових досліджень
- •3.6 Складання кошторису на проведення ґрунтових обстежень
- •3.7 Топографічна основа ґрунтових карт
- •3.7.1. Поняття про топографічну карту.
- •3.7.2 Масштаб карт
- •Масштаб карти Величина масштабу
- •3.7.3 Найпростіші способи визначення відстаней в полі
- •3.7.4 Визначення крутизни схилів
- •Контрольні питання
- •4. Польовий період картографування грунтів
- •4.1 Організація роботи ґрунтової партії в полі
- •4.2 Виїзд в поле і рекогносцировочне ознайомлення з територією, що підлягає ґрунтовим обстеженням
- •4.3 Техніка польового ґрунтового дослідження. Типи ґрунтових розрізів
- •4.4 Закладання і розподіл ґрунтових розрізів на місцевості
- •4.5 Загальні вказівки про реєстрацію ґрунтових розрізів їх морфолого-генетичної характеристики і ведення ґрунтових щоденників
- •4.6 Вивчення морфолого-генетичних ознак ґрунтів і їх картографічне значення
- •4.6.1 Будова ґрунтів, або їх загальний вигляд.
- •4.6.2 Забарвлення (колір) ґрунту.
- •4.6.3 Вологість ґрунту.
- •4.6.4 Гранулометричний склад ґрунту.
- •4.6.5 Структура ґрунту.
- •4.6.6 Складення ґрунту.
- •4.6.7 Новоутворення.
- •4.6.8 Включення.
- •4.7 Відбір ґрунтових зразків
- •Горизонтам
- •4.8 Техніка відбору ґрунтових монолітів
- •Контрольні запитання
- •5. Методи складання ґрунтових карт
- •5.1 Масштаби польових ґрунтових досліджень і масштаби ґрунтових карт
- •5.2 Категорії складності ґрунтового покриву
- •Кількість ґрунтових розрізів на 1000 га
- •5.3 Встановлення ґрунтових меж і нанесення на карту ґрунтових контурів.
- •5.2.2 Значно важче визначати межі ґрунтів при неясних, поступових, таких, що ледве піддаються спостереженню, пере
- •5.4 Уточнення ґрунтових меж при крупномасштабній ґрунтовій зйомці.
- •5.4.1 Уточнення ґрунтових меж за допомогою поверхневих зразків.
- •5.5 Застосування інструментальної вибіркової топографічної зйомки при картуванні ґрунтів
- •5.7 Метод вибіркових майданчиків — «ключів».
- •5.8 Точність ґрунтових карт
- •5.9 Оформлення ґрунтових карт
- •5.10 Умовні знаки та ілюміновка ґрунтових карт
- •Умовні позначення механічного складу ґрунту
- •Умовні знаки на ґрунтовій карті
- •Контрольні запитання
- •6. Види ґрунтової зйомки
- •6.1 Ґрунтова зйомка дрібного масштабу
- •6.1.1 Маршрутна і маршрутно-площинна ґрунтові зйомки
- •6.2 Ґрунтова зйомка середнього масштабу
- •6.3 Ґрунтова зйомка крупного масштабу
- •6.4 Детальна ґрунтова зйомка великої точності
- •Контрольні питання
- •7. Камеральна обробка матеріалів польових ґрунтових досліджень
- •7.1. Обробка польової документації
- •7.1.1 Попередня обробка матеріалів польових досліджень
- •7.1.2 Складання плану аналітичних робіт
- •При складанні картограми кислотності ґрунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості ґрунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для карбонатних ґрунтів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерново-підзолистих ґрунтів калієм:
- •Для ґрунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанні картограм забезпеченості ґрунтів азотом:
- •7.2. Складання остаточної класифікації ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •8. Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.1 Етапи складання авторського оригіналу ґрунтової карти
- •8.2 Агровиробничі групи та заходи з підвищення родючості ґрунтів.
- •8.3. Типізація земель та види картограм.
- •8.3.1. Складання картограм
- •8.3.2. Схеми типізації земель
- •8.3.3 Складання спеціальних картограм
- •Контрольні запитання
- •9. Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •9.1. Агрохімічне картографування ґрунтів
- •9.1.1.Загальні відомості
- •9.1.2. Етапи проведення агрохімічного картографування ґрунтів .
- •9.1.3.Обстеження земель сільськогосподарського призначення
- •9.1.4.Обстеження еродованих земель
- •9.2. Ґрунтове картографування для землеустрою
- •9.2.1. Методика ґрунтових досліджень
- •Етапи робіт при картографуванні для землеустрою
- •9.3 Ґрунтово меліоративне та сольове обстеження
- •9.3.1 Ґрунтово меліоративне обстеження
- •9.3.2Сольове обстеження
- •9.3.3Картування солонців і солонцеве обстеження
- •9.3.4Картограми глибини залягання і хімізму ґрунтових вод
- •9.4. Ґрунтово-ерозійне та ґрунтоеколого-агрохімічне знімання
- •9.4.1 Мета та завдання обстежень
- •9.4.3 Покази еродованості для різних ґрунтів
- •Дерново-підзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •9.4.4 Ґрунтово-екологічне обстеження
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають
- •Контрольні запитання
- •10. Новітні технології при картографуванні ґрунтів
- •10.1. Методи електронної тахеометрії при картографуванні ґрунтів
- •10.2. Використання методів супутникової навігації при картографуванні ґрунтів
- •10.2.1. Поняття про супутникову навігацію
- •10.2.2 Використання gps для картографування ґрунтів і геоінформаційних систем (гіс).
- •10.3. Аерокосмічні методи ґрунтового знімання
- •1. Підготовчі роботи та попереднє камеральне дешифрування:
- •2. Польові дослідження:
- •3. Камеральна обробка матеріалів:
- •10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
- •10.4.1 Базові матеріали
- •10.4.2 Технічні засоби автоматизації картографування ґрунтів
- •10.4.3 Інформаційне забезпечення автоматизованого складання ґрунтових карт
- •10.5 Сучасні автоматизовані картографічні системи, їх використання при картографуванні ґрунтів
- •Контрольна тестова програма з картографії ґрунтів
- •Тлумачний словник основних термінів
2. Польові дослідження:
• детальне дослідження ґрунтів на ключових ділянках з метою підтвердження правильності ознак, прийнятих при камеральному дешифруванні, або встановлення цих ознак, якщо виконати це не вдалося на першій стадії дешифрування. Кожна комбінація факторів ґрунтоутворення та прямих дешифрувальних ознак оголених ґрунтів повинна бути перевірена щонайменше тричі; методи дослідження ґрунтів ті ж, що і при звичайних наземних ґрунтових дослідженнях;
• вибіркова перевірка правильності нанесення меж між різними типами ґрунтів за допомогою прикопок, контролювання камерального визначення типів ґрунтів (якщо воно виконувалось) по маршрутах, польова доробка робіт, складних для камерального дешифрування.
3. Камеральна обробка матеріалів:
• лабораторний аналіз ґрунтових проб взятих з розрізів на ключових ділянках та по контрольних маршрутах;
• складання таблиці прямих і побічних дешифрувальних ознак для всіх типів ґрунтів району робіт;
• уточнення результатів попереднього ґрунтового дешифрування ґрунтів, не проконтрольованих в полі, якщо дешифрування виконано повністю, тобто нанесено межі та визначено типи ґрунтів, або завершення дешифрування, якщо попередньо наносилися лише межі;
• перенесення результатів дешифрування на топографічну основу. Нова топографічна основа складається, якщо потрібно, як звичайно. Дешифрування виконується за контактними або збільшеними знімками; збільшені використовуються в умовах дрібноконтурної ґрунтової ситуації, а також при необхідності підвищення дешифрованості індикаторів ґрунтів. Якщо необхідним є аналіз природних закономірностей формування ґрунтів на значній території, зручніше використовувати фотосхему або стереофотосхему.
В результаті вивчення існуючих ґрунтових карт, описів, розрізів уточнюються класифікація ґрунтів, їх номенклатура. Співставлення фотоматеріалів з картами дає можливість встановити закономірності у взаємозв'язках ґрунтів з факторами ґрунтоутворення. Визначаються прямі дешифрувальні ознаки ґрунтів, ступінь їх надійності та використання. Аналіз може бути виконаний за матеріалами завершеного дешифрування суміжних районів, близьких за природними умовами.
10.4. Комп'ютерні технології в картографуванні ґрунтів
Основним джерелом надходження інформації про ґрунти, їх екологічний стан, оцінку, використання тощо є дані натурних ґрунтових обстежень і знімань, вихідними матеріалами яких служать різноманітні плани та карти ґрунтів, а також статистичні дані, які всебічно характеризують ґрунтовий покрив території, і детальні ґрунтово-географічні нариси. Ґрунтові крупномасштабні знімання, за матеріалами яких складаються ґрунтові карти всього масштабного ряду (від крупномасштабних до дрібномасштабних), мають тенденцію до автоматизації із застосуванням сучасних електронних приладів (тахеометрів, теодолітів, GPS-систем тощо). Перспективний розвиток наукових досліджень у ґрунтознавстві та передовий виробнично-практичний досвід картографування ґрунтів свідчать, що майбутнє належить дистанційним засобам вимірювань (перш за все космічного базування), які дозволяють одночасно охопити значні за площею території (аж до планети в цілому), забезпечують оперативність визначення більшості параметрів ґрунтів (вологості, забрудненості тощо), дають можливість автоматизувати збирання, обробку, аналіз і картографічне подання просторової інформації про ґрунти.
Такий широкий спектр різноманітної інформації про ґрунти (польові картографічні матеріали, матеріали дистанційного зондування Землі, результати наземних обстежень і вимірювань, статистичні дані тощо) найбільш повно і об'єктивно можна використати при картографуванні ґрунтів тільки на базі засобів автоматизації та комп'ютерних технологій.
Новітні комп'ютерні технології надають можливості зробити важливі кроки до подолання одного з головних недоліків при картографуванні ґрунтів - протиріччя між динамізмом процесу ґрунтоутворення (особливо на територіях активної виробничої діяльності суспільства) і статичним його зображенням на планово-картографічних матеріалах.